7 кв╕тня (25 березня за старим стилем) - Благов╕щення Пресвято╖ Богородиц╕ Це свято в╕дноситься до найзначн╕ших ╕ неперех╕дних ╕ в╕дзнача╓ться на честь явлення Пресвят╕й Д╕в╕ Мар╕╖ Архангела Гаври╖ла з╕ спов╕щенням та╓мниц╕ майбутнього народження нею Спасителя - ╤суса Христа. Як св╕дчать ╢вангел╕╓ ╕ Святе Письмо, п╕сля досягнення повнол╕ття, за звича╓м, що мав силу закону, Пресвята Д╕ва Мар╕я залишила храм ╢русалимський ╕ вручена була для шлюбу старому тесл╕ Йосифу, який походив з одного з нею кол╕на ╤удова. Живучи у дом╕ Йосифа у Гал╕лейському м╕ст╕ Назарет, Пресвята Д╕ва велику частину часу проводила насамот╕, займаючись богодуманням ╕ молитвою, читанням Святого Письма ╕ рукод╕ллям. Через чотири м╕сяц╕ п╕сля заручення, п╕д час ╖╖ молитовних роздум╕в, з’явився перед нею Архангел Гаври╖л ╕ вимовив: «Рад╕й, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти м╕ж дружинами». Хоч явлення Архангела не злякало Мар╕ю, але збентежило сво╓ю незвичн╕стю. Бажаючи заспоко╖ти ╖╖ та запевнити в ╕стин╕ свого прив╕тання, Архангел пов╕домив, що сво╓ю глибокою смиренн╕стю Мар╕я удосто╓на найб╕льшо╖ благодат╕ у Бога - стати Мат╕р’ю Сина Божого. Архангел Гаври╖л спов╕стив Мар╕╖ та╓мницю вт╕лення Сина Божого тими ж словами, що ╕ пророк ╤сайя: «╤ ось зачнеш, у чрев╕, ╕ народиш Сина, ╕ наречеш Йому ╕м’я: ╤сус. В╕н буде великий, ╕ наречеться Сином Всевишнього, ╕ дасть Йому Господь Бог престол Давида, батька Його; ╕ буде царювати над домом ╤акова на вс╕ в╕ки, ╕ Царству Його не буде к╕нця». Мар╕я не засумн╕валася у словах Божественного посланника, але все ж здивувалася: як може народитися син у д╕ви, що не знала чолов╕ка? На роз’яснення вона почула: «Дух Святий найде на Тебе, ╕ сила Всевишнього ося╓ Тебе; тому ╕ народжене Святе наречеться Сином Божим». Зрозум╕вши волю Божу ╕ ц╕лком в╕ддаючи себе ╖й, Пресвята Д╕ва в╕дпов╕дала: «Це, раба Господня; да буде мен╕ по слову тво╓му». У старовину Благов╕щення вважалося великим святом - з нього починався р╕к. Святкування ц╕╓╖ под╕╖ не скасову╓ться нав╕ть якщо припада╓ на Великдень. Свято Благов╕щення у древн╕х християн мало р╕зн╕ назви: «Зачаття Христа», «Благов╕щення про Христа», «Початок спокути», «Благов╕щення Ангела Мар╕╖». Лише у VII стол╕тт╕ воно отримало пост╕йну назву - «Благов╕щення Пресвято╖ Богородиц╕». А ще у IV стол╕тт╕ Св. Афанас╕й називав це свято першим серед особливо шанованих християнами, оск╕льки з ц╕╓╖ знаменно╖ под╕╖ почалася ера спас╕ння людства. З давн╕х-давен в народ╕ ╕снував зворушливий звичай - у День Благов╕щення, як в день спов╕щення свободи для всього св╕ту, випускати з кл╕ток птах╕в на волю. Займатися ж якоюсь роботою, нав╕ть легкою, цього дня не дозволялося. (УКР╤НФОРМ)