Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…


МИСТЕЦЬКА «ЗДИБАНКА В «НОР╤»
Виставка в╕дбулася без обмежень ╕ упереджень. В╕дб╕р ╕ цензура були в╕дсутн╕…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 25.04.2008
НАША ПАСХА - ХРИСТОС!


 Пасха старозав╕тна стала прообразом новозав╕тно╖ Пасхи. Як у старозав╕тн╕ часи був посланий Богом Мойсей – “найлаг╕дн╕ша за всяку людину, що на поверхн╕ земл╕”, щоб вивести народ ╤зра╖ля з ╓гипетського рабства, так 1250 рок╕в потому послав Господь Сина Свого однородженого, щоб вивести нас, нем╕чних, ╕з рабства гр╕ха. “Так бо Бог полюбив св╕т, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто в╕ру╓ в Нього, не згинув, але мав життя в╕чне. Бо Бог не послав Свого Сина на св╕т, щоб В╕н св╕т засудив, але щоб через Нього св╕т спасся. Хто в╕ру╓ в Нього – не буде засуджений; хто ж не в╕ру╓ – той вже засуджений, що не пов╕рив в ╤м’я Однородженого Сина Божого” – чита╓мо в ╢вангел╕╖ в╕д ╤вана.
 Сказав Господь: “в╕рою спасетесь”. ╤ як в старозав╕тн╕ часи в╕ра в майбутн╕й прих╕д Агнця Непорочного, Мес╕╖-Христа (╓врейське – “Мес╕я”, “Меш╕ах”; грецьке – “Христос”; укра╖нське – “Помазаник Божий”, Той, Хто помазаний благодаттю Святого Духа звершити м╕с╕ю спас╕ння) спасла народ в╕ри в╕д гн╕ву Божого, так ╕ в часи Нового Зав╕ту в╕ра у викупну жертву Спасителя та грядущий прих╕д Його у слав╕ спаса╓ в╕руючих ╕ в╕рних в╕д в╕чного засудження.
 У старозав╕тн╕ часи виразом ц╕╓╖ в╕ри було помазання вх╕дних дверей будинк╕в нащадк╕в Авраама кров’ю жертовного ягняти, а згодом – щор╕чне святкування пасхи Господньо╖, в╕чно╖ постанови для вс╕х покол╕нь народу Божого. В часи ж Нового Зав╕ту виявом ц╕╓╖ в╕ри смиренно╖, що чинна любов’ю, ╓ принесення в нашому житт╕ плод╕в ╖╖: довготерп╕ння, доброзичливост╕, скромност╕, смиренномудрост╕, пом╕ркованост╕, щедрост╕, лаг╕дност╕, доброти, правдолюбства... Приношення святих плод╕в милосердя та богоп╕знання.
 В книз╕ В╕дкриття Господь зверта╓ться до нас так: “Ось Я стою п╕д дверима та стукаю: коли хто почу╓ М╕й голос ╕ двер╕ в╕дчинить – Я до нього вв╕йду, ╕ буду вечеряти з ним, а в╕н зо Мною...” От воно, помазання дверей нашого серця, – помазання в╕рою! Прийняття в наше життя, в нашу кров ╕ плоть – кров╕ ╕ плот╕ вчення та життя ╤сусових; зд╕йснення в нашому житт╕ праведност╕ Його. Бо коли ми причаща╓мось, прийма╓мо як основну ╕дею свого ╕снування новозав╕тне вино вчення Христового, вчення смирення й любов╕ (науку невипром╕нювання зла та випром╕нювання добра, яка зм╕ню╓ розум та звеселя╓ серце праведника), – то воно ста╓ кров’ю Христовою в нас. Коли ж причаща╓мось, прийма╓мо вс╕м ╓ством хл╕б виконання вол╕ Божо╖, тобто практично смиря╓мось, – то в╕н ста╓ плоттю Христовою в нас. Це ╕ ╓ насправд╕ “вечеря Господня”, це ╕ ╓ Пасха новозав╕тна! Пасха, як “перестрибування”, перех╕д (“пасха”, “песах” – ╓врейською перех╕д, перескочення) з╕ стану рабства гр╕ха в стан свободи духа. Пасха, як коридор з кра╖ни, де править св╕топравитель темряви в╕ку цього, до об╕цяно╖ земл╕ торжества правди. Як перех╕д з краю “дух╕в злоби п╕днебесних” у царство небесне – царство любов╕, царство Боже. ╤ цей шлях, цей перех╕д, це перескочення, ця Пасха – Христос, образ смирення! Як ╕ прор╕к святий апостол Павло: “Отож, очистьте стару розчину, щоб стати вам новим т╕стом, бо ви пр╕сн╕ (ось вони, старозав╕тн╕ опр╕сноки. – Авт.), бо наша Пасха, Христос, за нас у жертву принесений. Тому святкуймо не в давн╕й розчин╕, а н╕ в розчин╕ злоби й лукавства, але в опр╕сноках чистоти та правди!”
 Наша Пасха – Христос. В╕н ╓ Агнець Божий, що на Себе гр╕х св╕ту бере. В╕н Той, Хто явив нам шлях спас╕ння, шлях вдосконалення, шлях смирення. В╕н ╕ ╓ насправд╕ той Шлях, В╕н ╕ ╓ та Пасха, як Сам мовив: “Я – Дорога, ╕ Правда, ╕ Життя. До Отця не приходить н╕хто, якщо не через Мене”. В╕н – двер╕ в царство Боже, як написано: “Я – двер╕: коли через Мене хто вв╕йде – спасеться...”
 Христос ╓ Той, Хто зробив нас братами Сво╖ми, ставши “первородним” м╕ж тими в╕рними, як╕ йдуть Його шляхом – шляхом невипром╕нювання зла (смирення), шляхом вдосконалення: “╤ зна╓мо, що тим, хто любить Бога, хто покликаний Його постановою, усе допомага╓ на добре. Бо кого В╕н передбачив, тих ╕ призначив, щоб були под╕бн╕ до образу Сина Його, щоб В╕н був первородним пом╕ж багатьма братами. А кого В╕н призначив, тих ╕ покликав, а кого покликав, тих ╕ виправдав, а кого виправдав, тих ╕ прославив” (Послання святого апостола Павла до римлян).
 Христос – первородний. В╕н першим пройшов шлях в╕д смерт╕ до життя, як ╕ сп╕ва╓ться у ц╕ дн╕ в тропар╕ (основн╕й п╕сн╕) свята: “Христос воскрес ╕з мертвих, смертю смерть подолав, ╕ тим, що в гробах, життя дарував”. В╕н, будучи безгр╕шним, явився “в подоб╕ гр╕шного т╕ла”, ╕ проклав нам шлях через розп’яття ╕ смерть у воскрес╕ння життя. ╤ ми, що знаходимось у “гробах”, чи╖ серця наповнен╕ духовною мертвечиною гр╕ха – ненавистю та заздр╕стю, лихою пожадлив╕стю та зажерлив╕стю, що суть ╕долослуження, гординею та нелюбовн╕стю, – покликан╕ стати на вказаний нам шлях спас╕ння. Нам належить роз╕п’яти в соб╕ гр╕х разом з Христом – розкаятись, визнати гр╕хи сво╖ перед лицем Його, подвигом посту й молитви прицвяхувати беззаконня сво╖ до древа свято╖ вол╕ Божо╖. Ми ма╓мо також вмерти для гр╕ха разом з ╤сусом – самозречно зупинитися на шляхах сво╖х, в╕дкрити серця наш╕ перед небом, припинити чинити гр╕х, бо в╕ра без д╕л мертва. А тод╕ ми духовно й воскреснемо з Господом, п╕знавши нарешт╕ омр╕яну нами свободу, ступивши крок у життя в╕чне...
 Наша Пасха – Христос! ╤ не дай Бог нам принижувати величну суть цього торжества до св╕тського, приземленого розум╕ння свята як слушно╖ нагоди поласувати шинкою, крашанками та паскою. До реч╕, паска, святковий кулич – ╓ ще в╕дгом╕н наших прадавн╕х язичницьких обряд╕в, а звичка “святити паску” – це вимушений компром╕с церкви з язичництвом, корен╕ якого вже загубилися у глибин╕ в╕к╕в, ╕ в╕дноситься цей звичай до так званого двов╕рства, яке гостро викрив у сво╖й прац╕ “Дохристиянськ╕ в╕рування укра╖нського народу” блаженно╖ пам’ят╕ митрополит ╤лар╕он (в миру – професор ╤ван Ог╕╓нко). Зокрема, в розд╕л╕ “Жертви й обряди”, чита╓мо:
 “Найстарш╕ жертовн╕ церковн╕ приноси – це канун ╕ кутя, що спочатку християнства не дозволялись... Так само й п╕зн╕ше до церкви приносили не т╕льки сво╖ духовн╕ молитви, але й хл╕б, булки, мед, полотно, рушники, хустки, плоди, паски, крашанки й т. ╕н. Великодн╓ порося й ковбаса, та й сама паска – це залишок дохристиянських жертов, проти чого сильно виступив у 1591 роц╕ ос╕бним друкованим у Львов╕ Посланням Патр╕арх Царгородський ╢рем╕я II. Проте вс╕ намагання викинути це з народного життя не дали добрих насл╕дк╕в, ╕ в Требнику спок╕йно вм╕щу╓ться «Молитва во ╓же благословити брашна (споживання. – Авт.) м’яса во Святую ╕ Великую Нед╕лю Пасхи»”.
 Отож, дорог╕ брати й сестри, пам’ятаймо про суть свята Пасхи, ╕ хай звучить в наших серцях рад╕сна й велична п╕сня пасхального канону утрен╕: “Воскрес╕ння день, просв╕тимось, люди, Пасха, Господня Пасха, в╕д смерт╕ бо до життя, ╕ в╕д земл╕ до неба Христос Бог нас прив╕в, п╕сню перемоги сп╕ваючи...”
 Олег ВЕДМЕДЕНКО.
(Б╕бл╕йна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Укра╖на, 43021, www.vedmedenko.org)

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5813

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков