Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#17 за 25.04.2008
ПЕРЕХОДИМО В П╤ДП╤ЛЛЯ, АЛЕ НЕ ЗДА╢МОСЯ!

ПРИБЛИЗНО ТАК МОГЛИ Б СКАЗАТИ ДЕЯК╤ ПРЕДСТАВНИКИ НАШО╥ ОСВ╤ТЯНСЬКО╥ ВЛАДИ СЬОГОДН╤, КОЛИ ПРИПЕКЛО. СКАЗАТИ СВО╥М МОВЧАННЯМ, ОКРЕМИМИ РЕПЛ╤КАМИ, НАВ╤ТЬ ВИСТУПАМИ, ЩО Н╤БИТО В╤ДПОВ╤ДАЮТЬ ВИМОГАМ ЧАСУ, АЛЕ ОБОВ’ЯЗКОВО М╤СТЯТЬ ЯКЕСЬ «АЛЕ»...
 ╤ хоча «ст╕л» з теми «Осв╕та державною мовою в Криму: роль влади ╕ громади» (18 кв╕тня) вважався «круглим», вт╕м не був кругл╕шим за безл╕ч попередн╕х, тих, де мен╕ доводилося або не доводилося бути присутньою. Ран╕ше я трохи спец╕ал╕зувалась на осв╕тянських питаннях, тому, вивчаючи документац╕ю, що була надана учасникам «круглого столу», одразу поринула в спогади, зокрема, про те, як сп╕лкувалась колись з начальником управл╕ння загальноосв╕тньо╖ п╕дготовки м╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Криму В. Буякевичем. В╕н досить емоц╕йно допов╕в мен╕, що нашу газету не шану╓, бо пишемо ми не те, що треба.
╤ ось знайомлюся з «Рекомендац╕ями з розвитку осв╕ти державною мовою», п╕дписаними тим самим В. Буякевичем.
 Очам сво╖м важко пов╕рити, як вбол╕ва╓ться тут за «неухильне дотримання р╕шень Конституц╕йного Суду», зг╕дно з якими «Умовою атестац╕╖ педагог╕чного прац╕вника ╓ наявн╕сть фахово╖ осв╕ти та волод╕ння ним державною мовою…». Нав╕ть пропону╓ться «Типове положення…» про атестац╕ю розм╕стити в ус╕х школах на ╕нформац╕йних стендах (це до того, що ми н╕бито не ма╓мо спец╕ал╕ст╕в, як╕ могли б викладати фахов╕ дисципл╕ни укра╖нською мовою).
 В «Програм╕ розвитку…» ╓ й такий пункт: «Створити базов╕ школи з укра╖нською мовою викладання у вс╕х м╕стах та районних центрах. Оголосити наб╕р у перш╕ класи з укра╖нською мовою навчання, не зважаючи на м╕крорайон проживання д╕тей». ╢ там рекомендац╕╖ к╕льком м╕ськрадам передбачити кошти на ремонт укра╖номовних шк╕л та вид╕лення грошей на буд╕вництво таких шк╕л в Алушт╕ та Феодос╕╖. Передбачалася нав╕ть ф╕нансова п╕дтримка учн╕вського мовно-л╕тературного-╕сторично-п╕сенного конкурсу, який проводила «Кримська св╕тлиця». (Дума╓те, п╕дтримали?).
А саму програму В. Буякевич доручав м╕н╕стерству внести на розгляд Ради м╕н╕стр╕в та оприлюднити в ЗМ╤ з подальшим широким обговоренням громадськ╕стю.
 Можливо, я б так ╕ не пов╕рила, що це не «галюники», аби в самому к╕нц╕ рекомендац╕й не наштовхнулася на такий пункт: «Утриматися на деякий час в╕д позиц╕╖ протистояння органам управл╕ння осв╕ти, тенденц╕йност╕ висловлень, у тому числ╕ у ЗМ╤».
╤ тод╕ я зрозум╕ла, що написане все це «для сво╖х», як╕ прочитають м╕ж рядками.
 Так воно ╕ вийшло. Минуло п’ять рок╕в, ╕ з╕брався черговий «круглий ст╕л» з теми «Мовна пол╕тика в Криму: проблеми та перспективи», на якому народилося звернення до орган╕в влади ╕ самоврядування АРК та в Раду м╕н╕стр╕в Криму, де зазнача╓ться: «…Кримська влада не викону╓ сво╓╖ програми щодо задоволення потреб кримчан у розширенн╕ мереж╕ укра╖нських шк╕л та клас╕в, нер╕дко ╕гнору╓ пропозиц╕╖ громадськост╕, як╕ стосуються ц╕╓╖ сфери».
 Насамк╕нець йде перел╕к пункт╕в, як╕ громада пропону╓ запровадити в життя на виконання Указу Президента «Про деяк╕ заходи щодо розвитку гуман╕тарно╖ сфери в Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим та м╕ст╕ Севастопол╕» в╕д 20.11.2007 р., який видано було теж «на п╕дтримку ╕н╕ц╕ативи Ради м╕н╕стр╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим, Севастопольсько╖ м╕сько╖ державно╖ адм╕н╕страц╕╖, громадськост╕…».
 Тобто, виходить, н╕бито ╕ Президент «проколовся», вир╕шивши, що кримськ╕й влад╕ для зд╕йснення передбачених Конституц╕╓ю норм не вистача╓ т╕льки його Указу. Бо добра воля ╓, але без Указу н╕бито чогось браку╓, все з рук валиться.
 Минуло ще п’ять м╕сяц╕в, ╕ ось ми знову сидимо за черговим «круглим столом» ╕ констату╓мо, що в╕з ╕ нин╕ там.
 - Незабаром мине 17 рок╕в незалежност╕. За цей час було проведено близько 40 «круглих стол╕в» з мовних питань. ╤ що ма╓мо? Т╕ ж 7 укра╖нських шк╕л. Одна г╕мназ╕я. А мало б ╖х бути вже 140. Я це сприймаю як сво╓р╕дне саботування укра╖номовно╖ осв╕ти в Криму. Постало питання про тестування укра╖нською мовою, але кримський прем’╓р збира╓ директор╕в ╕ заспокою╓: «На два роки ми домовилися, так буде ╕ надал╕». Проблему ми не вир╕шимо, доки не зм╕нимо ставлення кримсько╖ влади до не╖ або не зм╕нимо антиукра╖нську кримську владу. В Криму 25% укра╖нц╕в, такий же в╕дсоток мусимо мати ╕ укра╖номовних шк╕л, - заявля╓ вчений П. Вольвач.
 Професор В. Пикалюк подивувався з того, що ╕ноземц╕ в медичному ун╕верситет╕ спочатку вивчають рос╕йську мову, а пот╕м вже беруться до опанування фаху. А ще зауважив:
 - У ВНЗ Донецька та Луганська ведеться викладання блискучою укра╖нською мовою, а у нас безл╕ч ф╕л╕й р╕зноман╕тних рос╕йських ВНЗ, викладач╕ яких, маючи по дек╕лька трудових книжок, рахуються на р╕зних посадах ╕нод╕ в чотирьох з них. То який може бути р╕вень викладання? Колишн╕ прац╕вники СБУ викладають сьогодн╕ ╕стор╕ю Укра╖ни. Один з доктор╕в наук заявив нав╕ть, що не було депортац╕╖ кримських татар. Приймають р╕шення щодо поширення укра╖нсько╖ мови, а сам╕ виселяють наше педагог╕чне училище в Донецьк. 
 Не обминули увагою й наш Тавр╕йський нац╕ональний ун╕верситет, який готу╓ педагог╕в, але не укра╖номовних. А т╕ грош╕, як╕ укра╖нська влада вид╕лила на побудову укра╖нсько╖ школи в Севастопол╕, кажуть, використали на ремонт там канал╕зац╕╖. Як ╕ ран╕ше, п╕д час атестац╕╖ вчител╕в та присво╓ння ╖м в╕дпов╕дних ранг╕в це не пов’язу╓ться з волод╕нням чи не волод╕нням ними укра╖нською мовою. Тож у них ╕ не виника╓ мотивац╕╖ щодо ближчого знайомства з нею.
 Депутат ВР АРК Л. Пилунський зазначив, що в законодавчому орган╕ в╕н один користу╓ться мовою сво╓╖ держави ╕ виступа╓ п╕д улюлюкання «залу», бо там, як ╕ всюди, точиться в╕йна не за рос╕йську мову, а проти укра╖нсько╖. ╤ т╕, хто проти не╖ бореться, вважають себе героями. А в газет╕ «Крымское время» м╕н╕стра осв╕ти ╤. Вакарчука пор╕внюють з Геббельсом. В Севастопол╕ ма╓мо ф╕л╕ал МДУ – кер╕вництво його заявля╓, що це вже власн╕сть Рос╕╖.
 Головний орган╕затор «круглого столу» - громадська орган╕зац╕я «Укра╖нський д╕м» (за п╕дтримки ВГО «Наша Укра╖на», Всекримсько╖ «Просв╕ти» та Посольства Н╕дерланд╕в в Укра╖н╕) дав змогу розпочати розмову сво╓му голов╕ Андр╕ю Щекуну. Андр╕й був дуже занепоко╓ний тим, як одержати повноц╕нну осв╕ту його трьом синам, адже в Бахчисара╖ нема╓ укра╖нсько╖ школи:
 - В школу буде втрич╕ б╕льше заяв, н╕ж в укра╖нськ╕ класи, - переконаний в╕н. – Ми ма╓мо свою концепц╕ю по запровадженню укра╖номовно╖ осв╕ти, але нам необх╕дно зустр╕тися з м╕н╕стром осв╕ти Укра╖ни. Якщо це неможливо, ми створимо комерц╕йну укра╖номовну школу, ╕ це вже будуть не слова, а живий приклад того, чи хочуть д╕ти навчатися державною мовою. В╕дома ситуац╕я, коли ми зв╕льнили з посади директорку, яка св╕домо не приймала батьк╕вськ╕ заяви в укра╖номовн╕ класи.
 Наталя Володимир╕вна Б╓скова, гостя з м╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, наважилася взяти слово лише тод╕, коли вивчила ситуац╕ю на м╕сц╕, бо в╕дчула: п╕дготовлена нею промова може бути не сприйнята належним чином. Та все одно лейтмотивом ╖╖ виступу було донести почуте на «круглому стол╕» м╕н╕стров╕. Щоправда, був ╕ один переконливий приклад – п╕д час тестування виявилося, що ╓ в держав╕ такий рег╕он, де нав╕ть укра╖нська мова виклада╓ться угорською. До угоромовних д╕тей присус╕дилися ╕ кримчани. ╤ хоча ╤вана Вакарчука п╕ддали критиц╕, в╕н став на м╕сце цих д╕тей, аби вони мали р╕вноц╕нн╕ умови п╕д час оц╕нювання складених ними тест╕в. Наталя Б╓скова зауважила, що ран╕ше викладачам рос╕йсько╖ мови було 25% доплати. Тепер таку ж доплату лог╕чно надавати тим, хто виклада╓ мови нац╕ональних меншин.
 В тему промовляв ╕ заступник Представника Президента Укра╖ни в Криму Валер╕й Пробий-Голова, син якого, аби влаштувати свою дитину в 1-й клас Укра╖нсько╖ г╕мназ╕╖ у С╕мферопол╕, прочергував п╕д навчальним закладом всю н╕ч.
 - Ми мусимо п╕дтримувати заходи громадськост╕, спрямован╕ на поширення укра╖номовно╖ осв╕ти. Цю тему треба вив╕льнити в╕д пол╕тики. В с╕мферопольськ╕й Укра╖нськ╕й г╕мназ╕╖ 42% д╕тей з рос╕йських родин, 12% - з кримськотатарських. Для д╕тей нема╓ мовно╖ проблеми. Вона ╓ у дорослих. Але ми хочемо, щоб перемогли д╕ти. ╤ якщо буде треба, готов╕ створити в Криму управл╕ння осв╕ти на р╕вн╕ заступника м╕н╕стра осв╕ти ╕ науки Укра╖ни, що оп╕куватиметься тут державною мовою.
 Промовц╕, як╕ говорили ц╕лком лог╕чн╕ ╕ зрозум╕л╕ реч╕, як ╕ багато рок╕в тому, були схож╕ на купку революц╕онер╕в, «принесених в╕тром», яких не розум╕ло ╕ не п╕дтримувало оточення. А складалось воно здеб╕льшого з начальник╕в районних в╕дд╕л╕в осв╕ти, обурлив╕ репл╕ки яких можна було, звичайно, недочувати, але вони-таки лунали.
 Голова Всекримсько╖ «Просв╕ти» Серг╕й Савченко, який в╕в зах╕д, добре знав розклад сил. Тому, коли почалися розмови, що переважна частина залу мовчить, в╕н став викликати людей, мов до дошки. Але це теж б╕льшост╕ не сподобалось. Т╕, кому все ж таки довелося говорити, посилалися на порушення прав кримськотатарсько╖ громади (про рос╕ян згадувати не в╕дважилися – не те середовище) або ж закликали до упов╕льнення процесу (хоча за 17 рок╕в вже зак╕нчувало шк╕льну осв╕ту друге покол╕ння рос╕йськомовних школяр╕в).
 Але вс╕ вони усв╕домлювали, що кримська влада – на ╖хньому боц╕. (Пригадаймо кер╕вний документ «…утриматися на деякий час в╕д позиц╕╖ протистояння…». А пот╕м знову буде можна!)
 Перший заступник м╕н╕стра осв╕ти АРК Володимир Каврайський, в╕домий сво╓ю лояльн╕стю ╕ обережн╕стю, теж «гусак╕в не дратував», вт╕м, кримськ╕ чиновники його ц╕лком розум╕ли.
 В╕н посилався на те, що у 1997 в Криму було прийнято закон про осв╕ту трьома мовами, тому лише коли цей пункт скасував Конституц╕йний Суд, в м╕н╕стерств╕ усв╕домили, що державна мова мусить мати певну перевагу. ╤ вже зараз нею навчаються 11 707 учн╕в. А тримовна ситуац╕я у нас буде нав╕ть через 100 рок╕в. Викладання державною мовою в школах, на жаль, не як╕сне, тому д╕ти не можуть бути конкурентноздатними п╕д час тестування. Треба обм╕нюватися групами вчител╕в, скаж╕мо, з Полтавщиною. Укра╖нськ╕ класи малочисельн╕ (╕, як пот╕м з’ясувалося в одному з виступ╕в, вчитель, що веде три таких класи, одержу╓ ст╕льки ж, ск╕льки викладач, який працю╓ в одному рос╕йському клас╕, де 22 учн╕. Що вже там говорити про як╕сь надбавки!). В. Каврайський звинуватив, зокрема, директора ╤нституту укра╖нознавства Петра Кононенка, що не взявся проводити переп╕дготовку кримських вчител╕в. А ось власн╕ курси п╕слядипломно╖ осв╕ти - практично повн╕стю рос╕йськомовн╕, ╕ у цьому зв’язку заступник м╕н╕стра ╖хн╓ кер╕вництво не звинувачував. Зате наголосив в черговий раз, що в цьому питанн╕ не може бути примусовост╕. Прозвучала з того флангу й думка про те, що в╕льних шк╕л, як╕ б могли стати укра╖номовними, в Криму нема╓, а в с╕льськ╕й м╕сцевост╕, де одна школа на багато населених пункт╕в, це й недоречно, тому, якщо Укра╖на хоче, то може побудувати тут нов╕ школи, як колись г╕мназ╕ю.
 Про в╕дсутн╕сть укра╖номовних викладач╕в говорити всерйоз не довелося: переважна ╖хня б╕льш╕сть була випускниками укра╖нських ВНЗ.
 ╤ншими словами, б╕льш в╕дверто, цей виступ можна було сформулювати так: не хочемо – ╕ не будемо. А причина завжди знайдеться. ╤ так буде ще сто рок╕в. Але «на деякий час» ми переходимо в п╕дп╕лля, аби ще рок╕в на п’ять ви в╕дчепилися.
 Вт╕м резолюц╕я, що була прийнята на «круглому стол╕», досить р╕шуча ╕ сповнена конкретики.
 Просити МОН Укра╖ни:
 1. Проанал╕зувати ухвали колег╕╖ МОН АРК в╕д 20.08.2002.
 2. Вивчити причини, чому ТНУ не п╕дготував жодного укра╖номовного вчителя-предметника.
 3. Сприяти в╕дкриттю там груп з укра╖нською мовою викладання на вс╕х факультетах та за вс╕ма спец╕альностями.
 4. Перевести у КР╤ППО викладання фахово╖ частини навчального плану на державну мову.
 5. Розглянути стан навчання укра╖нською мовою на колег╕╖ МОН Укра╖ни ╕з залученням громадськост╕ Криму.
 6. Реорган╕зувати МОН АРК в Головне управл╕ння осв╕ти МОН Укра╖ни в АРК.
 А ще попросити грошей на укра╖номовн╕ п╕дручники, створити громадську Раду при Рад╕ м╕н╕стр╕в АРК, перевести на державну мову навчання школи-╕нтернати, в╕дкрити укра╖номовн╕ ф╕л╕╖ вищих навчальних заклад╕в тощо.
 Ось т╕льки хот╕лося б побачити под╕бний документ не у рамках «рекомендац╕й» «в╕д нижчого до вищого», а у вигляд╕ повноважного р╕шення, де розписан╕ терм╕ни вт╕лення окремих пункт╕в в життя та призначен╕ в╕дпов╕дальн╕ особи, з яких можна було б спитати.
 А то см╕ються соб╕ в кулак наш╕ шановн╕ опоненти з кримського м╕н╕стерства осв╕ти та й сво╖м п╕длеглим рекомендують не турбуватися: через 5 рок╕в буде видно!
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #17 за 25.04.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5823

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков