Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…


НЕ ХОДИ НА ЛИСУ ГОРУ…
Наш╕ традиц╕╖


КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
Карикатури батька викривають агресивну пол╕тику Москви, показують, що вона ╓ загрозою для всього...


РОЗПУСКА╢ТЬСЯ Л╤ЩИНА
Наш╕ традиц╕╖


ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
На початку широкомасштабного вторгнення рос╕йських в╕йськ подруга художниц╕ попрохала ╖╖...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 03.05.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 03.05.2008
КОЛИ Ж УКРА╥НЦ╤... УКРА╥Н╤ЗУЮТЬСЯ?

ДЖЕРЕЛА

Мова р╕дна, слово р╕дне,
Хто вас забува╓,
Хто горнеться до чужого,
Того Бог кара╓. (Сид╕р Воробкевич)

 За даними ЮНЕСКО, в св╕т╕ ╕снують 6000 живих мов. Половина з них перебува╓ на меж╕ зникнення. Щор╕чно вимира╓ десяток мов. Щоб зашкодити ц╕й тенденц╕╖, XXX сес╕я Генерально╖ конференц╕╖ ЮНЕСКО, що проходила в жовтн╕-листопад╕ 1999 року в Париж╕, встановила М╕жнародний день р╕дно╖ мови, вшановуючи пам’ять загиблих захисник╕в бенгальсько╖ мови. В Республ╕ц╕ Бангладеш 21 лютого 1952 року
з нечуваною жорсток╕стю було розстр╕ляно демонстрац╕ю студент╕в - захисник╕в сво╓╖ р╕дно╖ мови.
 З ╕н╕ц╕ативи Черн╕вецького в╕дд╕лу Союзу укра╖нок при п╕дтримц╕ облдержадм╕н╕страц╕╖ М╕жнародний день р╕дно╖ мови в╕дзнача╓ться в Черн╕вцях з 2000 року. Проведено фестиваль укра╖нсько╖ мови на тему «Державною мовою в Укра╖н╕ ╓ укра╖нська мова» (стаття 10 Конституц╕╖ Укра╖ни), а також свято укра╖нсько╖ мови на тему «Укра╖нська мова - в╕рний зас╕б служ╕ння Богу й Укра╖н╕» та ╕нш╕ заходи.
 Цього року Союз укра╖нок разом з товариством ╕мен╕ Т. Г. Шевченка «Просв╕та» при сприянн╕ в╕дд╕лу культури обласно╖ адм╕н╕страц╕╖ провели л╕тературно-мистецький веч╕р на тему «Мова р╕дна - слово р╕дне», а також зустр╕ч з прикордонниками. У святкуванн╕ взяли участь професор Черн╕вецького нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Ю. Федьковича Над╕я Бабич, доцент ун╕верситету Лариса Бережан та студенти ф╕лолог╕чного факультету.
 Особливу зац╕кавлен╕сть до проблеми укра╖н╕зац╕╖ зрусиф╕кованих укра╖нц╕в виявили оф╕цери та солдати прикордонно╖ в╕йськово╖ частини. Вони нав╕ть попросили, щоб ми дали ╖м переписати декламован╕ студентами поез╕╖ Тараса Шевченка, Л╕ни Костенко, Василя Стуса, Василя Симоненка. В╕йськов╕й б╕бл╕отец╕ ми подарували книги про боротьбу вояк╕в УПА за незалежн╕сть Укра╖ни. Прикордонники просили част╕ше проводити под╕бн╕ зустр╕ч╕, бо ╖м не вистача╓ знань для протид╕╖ тим, хоч ╕ не багатьом, як вони висловились, не рос╕янам, а москалям, котр╕ вважають, що укра╖нсько╖ мови нема, ╓ т╕льки д╕алект ╕ якась штучна мова.
 Незаперечне значення в процес╕ дерусиф╕кац╕╖ укра╖нц╕в для впливу на формування громадсько╖ думки мають
засоби масово╖ ╕нформац╕╖, перш за все, обласне телебачення, рад╕о, а також як м╕сцева, так ╕ республ╕канська преса.
 Але цього мало. Потр╕бна системна, наполеглива, всеб╕чна праця, щоб зупинити процес русиф╕кац╕╖ укра╖нц╕в в наш╕ дн╕. Посиленню ╖╖ сприяють в певн╕й м╕р╕ виступи нов╕тн╕х сучасних перевертн╕в. Це т╕ кол╕сниченки, симоненки, германи, котр╕ не перестають волати про надання рос╕йськ╕й мов╕ статусу друго╖ державно╖ (оф╕ц╕йно╖). Цього н╕ в якому раз╕ не можна допустити. ╤ без статусу державно╖ рос╕йська мова пост╕йно вит╕сня╓ з широкого вжитку р╕дну мову укра╖нц╕в. Про це св╕дчать статистичн╕ дан╕, реальна д╕йсн╕сть. За результатами Всеукра╖нського перепису населення (2001 р╕к) в Укра╖н╕ проживають понад 37 м╕льйон╕в укра╖нц╕в (77,8%), рос╕ян - 8 м╕льйон╕в (17,3%). Визнали р╕дною укра╖нську мову 67,5% населення Укра╖ни. За ц╕╓ю простою арифметикою зрусиф╕кованих укра╖нц╕в ╓ 10%. Насправд╕ наш╕ м╕ста зрусиф╕кован╕ вщент, нав╕ть столиця Укра╖ни. Новоприбула до Ки╓ва укра╖нська душа в мовн╕й атмосфер╕ Ки╓ва болить, плаче, задиха╓ться. Д╕ти в дитсадочках, учн╕ в школах, студенти у ВНЗ навчаються укра╖нською, а в повсякденному житт╕, вдома послуговуються рос╕йською. Укра╖нська мова ще не стала р╕дною для багатьох укра╖нц╕в в цьому м╕ст╕ ╕ в Укра╖н╕. Чому?
 По-перше, це результат ун╕кального за сво╖м цин╕змом явища св╕тового масштабу нищення укра╖нсько╖ мови як в Рос╕╖, «тюрм╕ народ╕в» (за Лен╕ним), так ╕ в СРСР.
 Ця тенденц╕я продовжу╓ться ╕ нин╕, ма╓ться на уваз╕ Крим, П╕вдень, Сх╕д Укра╖ни... ╕ Ки╖в. В укра╖нськ╕й столиц╕ виходять всього дв╕ одномовн╕ укра╖нськ╕ газети: «Укра╖на молода» ╕ «Укра╖нська газета» (╕нш╕ укра╖нськ╕ газети р╕зномовн╕). Про це говорилося на Всеукра╖нському форум╕ ╕нтел╕генц╕╖. Чи не замало це для укра╖н╕зац╕╖ зрусиф╕кованого м╕ста? В Автономн╕й Республ╕ц╕ Крим понад 700 тисяч укра╖нц╕в мають 5 укра╖нських шк╕л ╕ не мають жодно╖ православно╖ укра╖номовно╖ церкви, ╓ к╕лька параф╕й у пристосованих прим╕щеннях. А у Черн╕вецьк╕й област╕ 180 тисяч румун╕в ╕ молдован╕в мають б╕льше 80 румуномовних шк╕л ╕ 106 румуномовних православних параф╕й. То ск╕льки б мало бути укра╖нських шк╕л ╕ церков у Криму за принципом справедливост╕? По Ки╓ву безкоштовно розповсюджуються рос╕йськомовн╕ газети («Обзор», «15 минут», «Вечерком» та ╕нш╕). Ки╖в заполонила безкоштовна рос╕йськомовна преса. А чому не розповсюджуються безкоштовно укра╖номовн╕ газети? Ки╖в ╕ так зрос╕йщений.
 На жаль, мусимо визнати, що мама в зрусиф╕кован╕й укра╖нськ╕й родин╕ - це не та «ненька наша мила», про яку писав Сид╕р Воробкевич, котра «нас вс╕х» говорити р╕дною мовою вчила.

 Як ту мову мож забути?
 Таж звуками тими
 Ми до Бога мольби слали
 Ще д╕тьми малими;
 У т╕й мов╕ ми сп╕вали,
 В н╕й казки казали.
 У т╕й мов╕ нам минувш╕сть
 Нашу в╕дкривали.

 Зрос╕йщена ненька не зна╓ р╕дно╖ мови свого роду укра╖нського, д╕да-прад╕да. Наш╕ пращури - запорозьк╕ козаки, писали листа до турецького султана не турецькою ╕ не рос╕йською мовою, а укра╖нською. Рос╕йськомовна мама не вчить р╕дною мовою «до Бога мольби слати» ╕ казки укра╖нськ╕ не чита╓, ╕ «минувш╕сть нашу» не в╕дкрива╓. Укра╖на, як писав О. Довженко в «Щоденнику», ╓дина держава в св╕т╕, котра не вивчала свою ╕стор╕ю, а вивчала ╕стор╕ю СРСР ╕ КПРС.
 По-друге, укра╖нц╕ не знають ╕ не усв╕домлюють, як дивиться св╕т на ╖хню мову. А св╕т в 1935 роц╕ визнав укра╖нську мову одн╕╓ю з наймелод╕йн╕ших п╕сля ╕тал╕йсько╖. У наш час у Франц╕╖ за допомогою комп’ютерно╖ техн╕ки встановлено, що укра╖нська мова ╓ одною з найстар╕ших слов’янських мов ╕ найкращих св╕тових. Чи не тому мудра Япон╕я негайно запровадила вивчення укра╖нсько╖ мови в Ток╕йському ун╕верситет╕?
 Укра╖нц╕, ╖хн╕ д╕ти дуже мало знають про жертовну боротьбу сво╖х сп╕вв╕тчизник╕в проти русиф╕кац╕╖. День жорстоко╖ розправи з╕ студентами - захисниками бенгальсько╖ мови, став М╕жнародним днем р╕дно╖ мови. А чи багато укра╖нц╕в знають про жорстоку розправу в СРСР з╕ студентами Харк╕вського ун╕верситету, як╕ в╕дмовились складати ╕спити рос╕йською мовою. Було це в березн╕ 1951 року. Тод╕ в╕с╕мсот студент╕в репресували, 33-м на закритому зас╕данн╕ суду винесли смертний вирок. ╥х розстр╕ляли. Не знають про ц╕ та ╕нш╕ страх╕ття ╕ в ЮНЕСКО.
 Поета Василя Стуса - висуванця на Нобел╕вську прем╕ю - замордовано в стал╕нських кат╕внях, бо св╕док на суд╕ п╕дтвердив, що Стус нац╕онал╕ст: «Он все время разговаривал по-украински».
 Нам до цього часу не в╕дома справжня причина смерт╕ композитора Володимира ╤васюка. Але нам в╕домо з книги батька композитора Михайла ╤васюка «Монолог перед обличчям сина» про серйозне зауваження Володимиров╕ з боку Москви, що в╕д його п╕сень «попахивает национализмом». Московська зухвал╕сть обурила його. Вдома батькам з болем ╕ сарказмом в╕н сказав: «Жайв╕р не ма╓ права сп╕вати так, як сп╕ва╓, бо то буде нац╕онал╕стичний сп╕в. В╕н мусить розливатися трелями солов’я або цв╕р╕ньканням горобця.
Це буде справжн╕й ╕нтернац╕онал╕зм... А ми, укра╖нц╕, вже з колиски ста╓мо нац╕онал╕стами, якщо матер╕ нам сп╕вають укра╖нськ╕ колисков╕. Тому нас перевиховують у концтаборах. Укра╖нець переста╓ бути нац╕онал╕стом аж тод╕, коли зневажа╓ свою мову, п╕сню, сво╖ нац╕ональн╕ традиц╕╖, любить все, кр╕м свого р╕дного...»
 Нав╕ть геро╖чна смерть самоспаленням укра╖нця Олекси Г╕рника в н╕ч з 21 на 22 с╕чня 1978 року до недавнього часу була прихована в╕д громадськост╕. Олекса Г╕рник на знак протесту проти русиф╕кац╕╖ спалив себе на Чернеч╕й гор╕ б╕ля могили Т. Г. Шевченка.
 Отже, привод╕в для встановлення в Укра╖н╕ Всеукра╖нського дня р╕дно╖ мови дуже багато. Щоб допомогти укра╖нцям укра╖н╕зуватися, необх╕дне б╕льш д╕╓ве втручання держави в цей процес.
 ╢ позитивн╕ приклади порятунку р╕дно╖ мови в ╕нших державах, наприклад, в Румун╕╖. У 1924 р. закон Румунського корол╕вства зобов’язав вс╕х румун╕в, котр╕ забули румунську мову, давати осв╕ту д╕тям т╕льки в румунських школах. У нас навпаки, де б╕льше зрусиф╕кован╕ укра╖нц╕, там менше укра╖нських шк╕л, або ╖х зовс╕м нема (Крим, Луганськ, Донецьк).
 Тож допомож╕мо сп╕льними зусиллями укра╖нцям д╕знатись, хто вони, «чи╖х батьк╕в д╕ти», ╕ випрямитись, роз╕гнути спину, п╕дняти голову, стати на повний зр╕ст поряд з ╓вропейськими державами. Хронолог╕я нищення Москвою укра╖нсько╖ мови ма╓ бути в╕дома кожному укра╖нцю, як «Отче наш» в╕руючим людям. Сьогодн╕ ми ма╓мо свою державу, свого Президента В╕ктора Ющенка, укра╖нця. ╢ вже кращий, пор╕вняно з попередн╕ми, укра╖нський уряд. Тож допомож╕мо укра╖нцям повернути р╕дну мову. Це сприятиме нац╕ональному в╕дродженню Укра╖ни в ус╕х в╕дношеннях: культурному, пол╕тичному, економ╕чному, патр╕отичному.
 Це розбудить нац╕ональну г╕дн╕сть ╕ горд╕сть укра╖нц╕в. Життя перекону╓: без мовного в╕дродження, культурного, духовного ми с╕мнадцятий р╕к тупцю╓мо на м╕сц╕. Наш╕ сус╕ди, зах╕дн╕ держави, п╕шли далеко вперед, залишивши Укра╖ну позаду. Що ж це? Виходить, мудрий ф╕лософ, поет ╕ композитор, пропов╕дник С. Воробкевич мав рац╕ю:
 Хто горнеться до чужого,
 Того Бог кара╓.
 Олександра ПОПЕЛЮК,
голова Черн╕вецького в╕дд╕лу Союзу укра╖нок.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 03.05.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5851

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков