Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 03.05.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#18 за 03.05.2008
СЛ╤Д НА ЗЕМЛ╤


 На сюжет ц╕╓╖ розпов╕д╕ мене спонукала одна досить ц╕кава зустр╕ч ╕з людиною в електричц╕, коли випало добуватися ╕з С╕мферополя до Севастополя. Ми розбалакались ╕, коли м╕й сп╕врозмовник дов╕дався, що я з В╕нниччини, одразу ж поц╕кавився, чи я в╕даю про медичний коледж у м╕ст╕ В╕нниц╕, що ╕мен╕ Данила Заболотного ╕ тамтешнього його директора ╤вана Андр╕╓вського (на фото), який ран╕ше роками очолював колектив медичного училища в м╕ста Бершад╕ тут же на В╕нниччин╕. Як з’ясувалося в ход╕ нашого сп╕лкування, В╕тал╕й (так звали мого супутника) свого часу зак╕нчив В╕нницький медичний коледж ╕мен╕ академ╕ка Данила Заболотного ╕ диплом одержував з рук уже щойно тод╕ призначеного директора ╤вана Андр╕╓вського. При цьому В╕тал╕й зауважив, що чимало студент╕в у цьому коледж╕ якраз ╓ ╕з Криму, зокрема, з таких куточк╕в, як С╕мферополь, Ялта, Севастополь, Феодос╕я, Алушта, нав╕ть були хлопц╕ й д╕вчата з ╢впатор╕╖, Судака, Алупки...
 - У Криму виходить укра╖нська газета «Кримська св╕тлиця», - мовби п╕дсумовуючи наше сп╕лкування вже на п╕д’╖зд╕ до Севастополя, сказав мен╕ м╕й супутник В╕тал╕й, - напиш╕ть до не╖ про наше училище, яке в╕днедавна перейменоване в коледж, розкаж╕ть про нашого директора читачам Криму. До того ж у нашому кра╖ живуть ╕ трудяться дуже багато колишн╕х вихованц╕в Бершадського ╕ В╕нницького медичного коледж╕в... Зна╓те, як це було б ц╕каво в наш╕й кримськ╕й газет╕ прочитати про той куточок Укра╖ни, з якого ми свого часу виходили в люди, здобували профес╕ю медичного прац╕вника ╕ дуже вдячн╕ В╕нниччин╕, що вона нас пригортала, дала можлив╕сть здобути профес╕ю...
Отож ╕ пропоную на суд читач╕в Автономно╖ Республ╕ки Крим свою розпов╕дь про директора В╕нницького базового медичного коледжу ╕мен╕ академ╕ка Данила Заболотного.

ЛЮБОВ’Ю ГОСПОДА ПОКЛИКАНИЙ
 ╤ван Андр╕╓вський - досить неординарна особист╕сть. Заважко знайти нин╕ таку людину, котра б посп╕ль ╕з облюбованою серцем ╕ душею наукою медициною змогла так витончено ╕ з душевним устремл╕нням потяж╕ти до кра╓знавчо╖ справи, взятися замолоду ╕ за творче паг╕лля, як зд╕бний журнал╕ст, однайти час на пошукову роботу, як ╕сторик ╕ письменник, врешт╕, вс╕ ц╕ душевн╕ потяги по╓днати з пристрасною науковою д╕яльн╕стю, бо ж уже спром╕гся захистити ╕ наукову дисертац╕ю, здобувши вчений ступ╕нь кандидата медичних наук!
 З ц╕╓ю людиною вельми легко сп╕лкуватися, й кожен, хто бодай раз мав нагоду побувати в його оточенн╕, той назавше запам’ята╓ тепло його серця, отой щирий ╕ щедрий вогонь тепла, яке випром╕ню╓ться в╕д ╤вана Андр╕╓вського. Недарма про таких, як ╤ван Андр╕╓вський, з огляду на природу ╖хнього буття, кажуть, що це люди любов’ю Господа покликан╕, аби повсякденно творити т╕льки добро для людей.
 
 ╤ВАНКОВ╤ СВ╤ТАНКИ
«╤ куди б дорога не вела,
Де б не жив
 на славн╕й Укра╖н╕,
А душа, зда╓ться,
 там ╕ нин╕ -
У б╕ляв╕й хат╕ край села...»
(╤з поез╕╖ Миколи Лук╕ва)

 Вона йому ще часто сниться, ота батьк╕вська хата-б╕лянка в сел╕ Педосах, котре сховалося в садах вишневих понад тихоплинною Россю. Ск╕льки тут вичовгано стежок босон╕ж чистими росами скупаними св╕танками! З досв╕тку, як т╕льки п╕вн╕ сво╖м кукур╕канням будили вран╕шню тишу, квапилася в поля мама Франя ╤ван╕вна, а тато Юр╕й ╤ванович - до колгоспного гаража, де шоферував. ╤ зазвичай чимало клопот╕в хатн╕х та господарчих лягали на руки ╤ванка. Проте мама залишалася спок╕йною, що синок усьому дасть лад, ╕нколи й приготу╓ об╕д. Потому вибирався десь за село, насолоджувався кожним стебельцем, прибирав у серце сп╕в пташиний, переймався любов’ю до кожно╖ кв╕точки, джерельця...
 ╤ванко мав великий ╕нтерес до навчання. ╤ воно давалося йому залюбки. До сьогодн╕ ще живуть спомином у душ╕ незабутн╕ уроки укра╖нсько╖ словесност╕ улюблено╖ вчительки ╢вген╕╖ Олекс╕╖вни Покурнюк. Вона прагла вкласти в душу сво╖х учн╕в усе св╕тле ╕ чисте на подальшу ╖хню житт╓ву дорогу. Оп╕сля урок╕в ╢вген╕╖ Олекс╕╖вни корт╕ло б╕льше дов╕датися про творчий набуток того чи ╕ншого письменника, поринути у св╕т первозданно╖ поез╕╖... Ще школярем молодших клас╕в тяж╕в до творчост╕ таких велет╕в живого слова, як Михайло Стельмах, Олесь Гончар, Юр╕й Збанацький, Павло Тичина... А ще корт╕ло б╕льше д╕знатися про ╕стор╕ю р╕дного краю, й часто так╕ забаганки виливалися в романтичн╕ мандр╕вки понад Россю, по довкружн╕х селах. ╤ оте рв╕ння романтично╖ душ╕ й привело ╤вана п╕сля с╕льсько╖ школи до Погребищенського медичного училища, щоб здобути повну середню осв╕ту й справу для душ╕.
 
ДОРОГИ СКОРЯЮТЬСЯ СИЛЬНИМ
 П╕сля в╕дм╕нного зак╕нчення медичного училища в «столиц╕» Надросся, стежка припровадила юного фельдшера до одного ╕з с╕льських фельдшерсько-акушерських пункт╕в, зв╕дки й провели хлопця на солдатську службу. А в╕дтак - в╕дкрита дорога до вищо╖ медично╖ школи в ст╕нах В╕нницького державного медичного ╕нституту ╕мен╕ Миколи ╤вановича Пирогова. В╕дразу ж заявив про себе ╤ван як настирний спортсмен, бо спорт був його улюбленим заняттям ╕ в роки навчання в училищ╕. А в╕дтак ╕ непом╕тно зб╕гли роки за роками... Заб╕гаючи наперед, кортить сказати, що тепер часто-густо ╤ван про все те св╕тле пов╕ду╓ вже сво╖м сину ╤вану-старшокласнику та онуков╕ ╤ванков╕, котрого народила донька Яночка. Вона вже здобула вищу осв╕ту ╕ нин╕ - головний спец╕ал╕ст м╕н╕стерства культури ╕ туризму Укра╖ни, маючи фах перекладача-референта ╕ психолога. А дружина Над╕я Марк╕вна - головний л╕кар дитячого сиротинця малят в╕ком до п’яти рок╕в. Отож, мають Андр╕╓вськ╕ клопот╕в благородних ╕ заслужено╖ вдячност╕ в╕д людей за ╖хню невтомн╕сть.
 Якраз так╕ чинники натури ╤вана Юр╕йовича й до сьогодн╕ багато хто пам’ята╓ на Бершадщин╕. Це сюди його привела дорога дол╕ оп╕сля мед╕нституту. Тут ╕ розпочав свою л╕карську справу в колектив╕ центрально╖ районно╖
л╕карн╕ з╕ сходинки л╕каря-анестез╕олога ╕ принаг╕дно викладав анестез╕олог╕ю та реан╕матолог╕ю в Бершадському медичному училищ╕. А вже за к╕лька рок╕в його було призначено директором цього навчального закладу.
 - Скажу щиро ╕ в╕дверто, - порина╓ в спогади сп╕вбес╕дник, - що було лячно ╕ незвично приступати до кер╕вництва колективом, де чимало колег могли правити мен╕ за наставник╕в сво╖м в╕ком ╕ досв╕дом. Але колись треба було братися за щось б╕льше, виважен╕ше. ╤ при цьому на карб пам’ят╕ наб╕гали незабутн╕ уроки мого погребищенського директора медучилища Бориса Васильовича Заводяного, який ще за директорування став легендою краю. В╕н вир╕знявся доступн╕стю для людей, прив╕тн╕стю, бажанням допомогти кожному ╕ бути потр╕бним. У ньому дом╕нували ур╕вноважен╕сть, вдумлив╕сть ╕ стриман╕сть у прийнятт╕ того чи ╕ншого вир╕шення справи. Це в╕дчували й ми, студенти, сп╕лкуючись ╕з директором. Його уроки стали ╕ мен╕ в набуток подальшого директорування, я ╖х бережу на карбу пам’ят╕, спов╕дуючи все краще ╕ в колектив╕ В╕нницького базового медичного коледжу ╕мен╕ академ╕ка Заболотного, який дов╕рено мен╕...
 Ота настирн╕сть ╕ виняткова пошуков╕сть дали змогу ╤вану Андр╕╓вському вже невзабар╕, як став директором Бершадського медучилища, разюче зм╕нити його курс на краще. Насамперед розпочав ╕з належно╖ трудово╖ дисципл╕ни й вимогливост╕ в усьому. Колектив в╕дчув його сво╓р╕дний почерк ╕ вже невдовз╕ потягнулися численн╕ делегац╕╖ по науку до далеко╖ глибинки В╕нниччини. Молодий кер╕вник докор╕нно зм╕нив внутр╕шн╓ начиння закладу, узявся за пристойн╕ш╕ умови навчання й належний побут студентства. Дов╕давшись, що ╤ван Юр╕йович залиша╓ через необх╕дн╕сть Бершадь, його не просто ╕з осмутком проводжали, а й плакали студенти й колеги. Як випало почути в╕д одного з колишн╕х бершадських колег Андр╕╓вського, що таких кер╕вник╕в, яким ╕ дос╕ пам’ятають у Бершад╕ ╤вана Юр╕йовича, не так уже й густо можна надибати в нашому строкатому негараздами сьогоденн╕. ╤ дал╕: «Це був директор, чий талант кер╕вника був во╕стину поц╕нований Богом...»
 
З В╤ДСТАН╤ ПРОЙДЕНОГО
 Надовго зостанеться в пам’ят╕ ╤вана Андр╕╓вського с╕чень 2004 року. Сам╕ ц╕╓╖ пори на конкурсн╕й основ╕ шляхом та╓много голосування переважаючим числом голос╕в ╤вана Андр╕╓вського було обрано директором В╕нницького базового медичного коледжу ╕мен╕ академ╕ка Заболотного. ╤ вже цього ж року тут було в╕дкрито нову спец╕альн╕сть «Фармац╕я» на баз╕ неповно╖ середньо╖ осв╕ти ╕ в╕дновлено п╕дготовку медсестер веч╕рньо╖ форми навчання. Усього ж коледж готу╓ спец╕ал╕ст╕в понад десяти найменувань. Оснащений в╕н за вс╕ма найсучасн╕шими навчально-науково-методичними параметрами сьогодення: не кожен фаховий вищий навчальний заклад може таким набутком похвалитися! До того ж досить св╕тлу й ц╕каву ╕стор╕ю ма╓ коледж, котрий сформувався ще далекого 1921 року на благодатному ╜рунт╕ тогочасних акушерських курс╕в. Починаючи з пово╓ння, колектив по-особливому гордиться одним з╕ сво╖х вихованц╕в - дв╕ч╕ Геро╓м Радянського Союзу ╤ваном Бойком, котрий зак╕нчував цей заклад 1929 року.     
 Пор╕внюючи сво╓ директорування в Бершад╕, ╤ван Юр╕йович сповна усв╕домлював, що д╕сталося йому глобальн╕ше д╕тище для кер╕вництва. Тепер╕шн╕й викладацький колектив було не пор╕вняти сво╖м числом ╕з бершадським, але це не в╕длякувало, а т╕льки надавало певност╕ в утвердженн╕. До того ж його попередником була людина добре знана на царин╕ медично╖ громадськост╕ краю - Володимир Семенович Тарасюк. Це в╕н майже два десятки л╕т сумл╕нно оддиректорував у коледж╕, спром╕гшись сво╖ми творчими зусиллями вивести навчальний заклад у чи не найкращий ╕з б╕льш як ста медичних шк╕л Укра╖ни! Кандидат медичних наук, професор кафедри медицини катастроф В╕нницького нац╕онального медичного ун╕верситету ╕мен╕ Миколи ╤вановича Пирогова - нин╕шня послужна ╕постась Володимира Тарасюка оп╕сля директорування в медичному коледж╕. А сюди в╕н прийшов свого часу рядовим л╕карем, але, завдяки сво╖м неординарним орган╕заторським зд╕бностям, зум╕в досягнути належних висот розбудови вв╕реного йому навчального закладу. ╤ полинула слава по вс╕й Укра╖н╕.
 Його нам╕сник примножу╓ здобутки медичного коледжу. Недарма ж сюди тягнуться стежки по науку з р╕зних рег╕он╕в держави, зачастили сюди й заруб╕жн╕ колеги чомусь повчитися в колектив╕, який в╕днедавна очолив ╤ван Андр╕╓вський. Повсякденна творча аура пану╓ м╕ж колективами коледжу ╕ м╕сцевого медичного ун╕верситету. Чимало дисципл╕н читаються високого рангу науковцями в коледж╕, вже не кажучи про те, що в сво╓му творчому осерд╕ навчальний заклад нарахову╓ понад 120 викладач╕в. Серед них - ╕ кандидати наук, викладач╕-методисти вищо╖ категор╕╖, а таких фах╕вц╕в понад сорок... Вони спроможн╕ давати ╜рунтовн╕ знання б╕льш н╕ж тисячн╕й аудитор╕╖ студентства, яке здобува╓ тут медичн╕ профес╕╖. Темою свого наукового досл╕дження для написання дисертац╕╖ ╤ван Юр╕йович облюбував медико-соц╕альну характеристику формування хвороб системи кровооб╕гу у с╕льського населення та удосконалення надання йому медично╖ допомоги. Залишаючись славним селянським сином, його душа ╕ серце нав╕ть на науков╕й стез╕ свято спов╕дують любов до хл╕боробсько╖ прац╕.
 Колектив медколеджу, очолюваний ╤ваном Андр╕╓вським, працю╓ орган╕чно, злагоджено ╕ ритм╕чно, з оптим╕стичн╕м поглядом у завтрашн╕й день. Вихованц╕ коледжу систематично ╓ переможцями всеукра╖нських конкурс╕в профес╕йно╖ майстерност╕ «Ескулап». Тут тривалий час д╕╓ заг╕н «Милосердя», створений на баз╕ сестринського в╕дд╕лення за участю товариства «Червоного Хреста», як╕ допомагають самотн╕м хворим людям та д╕тям-╕нвал╕дам не бути залишеними наодинц╕ з╕ сво╖ми обтяжливими проблемами. ╤з числа студент╕в ╓ чимало таких, хто за в╕дм╕нн╕ знання ╕ активну участь у громадському житт╕ удосто╓н╕ високих стипенд╕й, зокрема, Президента Укра╖ни, Верховно╖ Ради, обласно╖ держадм╕н╕страц╕╖, м╕сько╖ ради...
 
НЕ ХЛ╤БОМ ╢ДИНИМ...
 Незважаючи на службов╕ клопоти, ╤. Ю. Андр╕╓вський знаходить час продовжувати вивчати та╓мниц╕ Трип╕льсько╖ культури, будучи автором таких ун╕кально-ц╕кавих видань, створених у сп╕вавторств╕ з чудовою людиною-легендою Бершадщини – учителем ╕стор╕╖ ╢вгеном Петровичем Паламарчуком, як «Зор╕ Трип╕лля», «Хлопчик ╕з Трип╕лля», а, будучи ще директором медучилища в Бершад╕, створив прекрасний зб╕рник ╕сторико-кра╓знавчих нарис╕в «Бершадський край». В╕н - член Нац╕онально╖
сп╕лки журнал╕ст╕в Укра╖ни
 Та все ж найпершим клопотом в ╤вана Юр╕йовича залиша╓ться медичний коледж, який 2005 року став лауреатом рейтингу «Кращ╕ п╕дпри╓мства Укра╖ни» в ном╕нац╕╖ «Осв╕та». А це ще раз ствердно доводить, що В╕нницький базовий медичний коледж ╕мен╕ академ╕ка Данила Заболотного залиша╓ться одним з найкращих навчальних заклад╕в Укра╖ни. ╤ в цьому - велика заслуга й ╤вана Андр╕╓вського!
 Едуард ПОД╤ЛЬСЬКИЙ, журнал╕ст.
 м. Погребище над Россю – м. В╕нниця.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #18 за 03.05.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5857

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков