"Кримська Свiтлиця" > #8 за 21.02.2003 > Тема ""Будьмо!""
#8 за 21.02.2003
"Життя в США здається значно простішим..."
Аня ПРИЙМАК
"Good Morning!" - словосполучення, яке зустрічало мене щоранку з самого першого класу, а це ж був лише початок моєї шкільної дороги. Взагалі, я вважаю, що початок будь-якої справи - це один з найважливіших моментів, від якого часто залежить і сам результат. Коли мені виповнилось сім років, батьки віддали мене до "АСЕ Sсhооl оf Тоmоrrоw", тобто "Школи майбутнього". З першого класу, з першого уроку, з першого слова я розпочала вивчення англійської мови. Оскільки школа була заснована американцями, усі предмети викладались по-англійськи. Саме ця школа була моїм початком, саме вона дала мені досить великий словниковий запас, гарну вимову та відчуття мови. На жаль, школа проіснувала не довго, бо система навчання не відповідала українським державним стандартам. Наш клас розформували і я продовжила вчитись у звичайній середній школі у класі з поглибленим вивченням англійської мови. Моя перша вчителька, Ірина Миколаївна Куриця, так і залишилась класним керівником у новій школі, та й клас був не зовсім чужим, тому що частина дітей теж перейшла у цю ж школу. Звичайно, викладання англійської значно змінилось, але нам було відведено більше годин на іноземну мову порівняно з іншими класами, плюс додаткові години в позаурочний час, які організовувала наша вчителька. Я багато чим завдячую їй, а особливо знанням мови. Неодноразово я брала участь в олімпіадах з англійської мови. Численні підготовки, заняття після школи, додаткові завдання давали можливість удосконалювати мої знання мови. У 9-му класі я дізналась про FSA/FLEX Program (програму по обміну майбутніх лідерів), яка фінансується американським урядом і надає можливість школярам побувати в США цілий навчальний рік. На жаль, у 9-му класі мене чекало розчарування, бо для участі в конкурсі потрібні були певні вікові категорії, а я була недостатньо дорослою. Наступного року я вже була готова до участі в цьому конкурсі. 10-й клас минав у напруженому чеканні на результати. Спочатку був 1-й тур, який проводився в перших числах жовтня. Того ж дня повідо-мили його результати, а наступного дня проводився 2-й тур. 3-й тур, фінальний, проходив у грудні, а його результати оголосили наприкінці квітня. Мої старання не були марними: я виграла поїздку до Сполучених Штатів Америки. Рік в Штатах пролетів як один день. Життя в США здається значно простішим і навіть цікавішим, може, тому що воно зовсім інше. Я навчалась в американській школі, жила в американській сім'ї, ходила до американської церкви. Школа дуже відрізняється від української. Учень може сам обирати предмети для вивчення (максимум 8 предметів). Кожен день розклад незмінний, постійного класу теж немає. Колектив учнів змінюється залежно від обраних предметів. У школі також є багато спортивних команд, драмгурток, хор, оркестр та інші. Мені також довелось відвідувати нову церкву. До речі, в Штатах існує дуже багато релігій. Моя сім'я належала до протестантів, як і більшість американців. У церкві, в яку я ходила майже щонеділі, зібрання проводились невимушено, цікаво та подекуди з жартами. По вечорах була молодіжна група, де молодь співала, веселилась, проте всі дотримувались церковних принципів. Також я досить багато подорожувала по США завдяки моїй американській сім'ї, моїм батькам та й самій собі. Я проживала в місті Норфолк, штат Небраска, що знаходиться в самому центрі Сполучених Штатів Америки. студентка 1-го курсу Міжнародного християнського університету. м. Київ.
P. S. Декілька слів додам до написаного. Коли Аня прилетіла в США, викладачі організували співбесіду. Хотіли знати рівень знань, кругозір. Після співбесіди її зарахували в 12-й клас (11-й минули). З навчанням Аня справилась, екзамени за півріччя і за рік здала на 98 - 100%. Найкраще на всі класи. В липні повернулася в Луцьк. Здала екзамени за 11-й (випускний). Отримала золоту медаль і поїхала в Київ. Поступала одноразово в три вузи: Києво-Могилянську академію, медичний інститут та Міжнародний християнський університет. Екзамени склала скрізь. Вчитись вибрала в останньому. Це дописує бабуся Ані, вона сама цього не писала. Дуже скромна. Аня хоче і буде дописувати до газети "Будьмо!"...
"Кримська Свiтлиця" > #8 за 21.02.2003 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=590
|