«ЛИСТИ З ХАРКОВА» ПРО ГОЛОДОМОР Д╤ЙШЛИ ДО УКРА╥НСЬКО╥ СП╤ЛЬНОТИ
В одному з╕ сво╖х чергових пов╕домлень Корол╕вський Консул ╤тал╕╖ в Харков╕ (СРСР) Серджо Граден╕го у травн╕ 1933 року писав: «Можливо, в дуже близькому майбутньому не доведеться б╕льше говорити н╕ про Укра╖ну, н╕ про укра╖нський народ, а отже, не буде й укра╖нсько╖ проблеми...». Йшлося про Голод. Св╕дчення про Голод надходили в╕д консула у вигляд╕ лист╕в, донесень, рапорт╕в та ╕нших документ╕в упродовж 1932-1933 рр. ╤ т╕льки через багато десятил╕ть вийшли у вигляд╕ книги «Листи з Харкова», видано╖ в Харков╕ видавництвом «Фол╕о». Професор Н╕кола Баллон╕, директор ╤тал╕йського ╕нституту культури в Укра╖н╕, вважа╓ цю книгу «ще одним внеском у в╕дродження правди». Консул Корол╕вства ╤тал╕╖ в Харков╕ (СРСР) Серджо Граден╕го 1 жовтня 1933 року над╕слав чергов╕ документи про ситуац╕ю в укра╖нському сел╕ з коментарем: «...до цього згорьованого крику н╕чого додати». 30 жовтня того ж року консул писав: «У Дн╕пропетровську 2000 ос╕б померли в╕д отру╓ння птома╖ном (трупною отрутою)». Под╕бних св╕дчень у пов╕домленнях ╕тал╕йських дипломат╕в 1932-1933 рок╕в з╕бралося на ц╕лу книгу. Про появу «Лист╕в з Харкова», оприлюднених в Харков╕ видавництвом «Фол╕о», говорить кер╕вник видавництва Олександр Красовицький: «У б╕льшост╕ наших арх╕в╕в не збереглося документ╕в тих дн╕в, коли в╕дбулася трагед╕я, яку нин╕ називають Голодомор. Тому, коли ми в╕д ╤тал╕йського посольства д╕зналися, що ╓ матер╕али, як╕ збереглися в ╤тал╕╖, то ми одразу погодились на це видання. Хоч багато зараз друку╓ться матер╕ал╕в про Голодомор, з них небагато документальних. Зараз готу╓ться ╕ англомовне видання. Я думаю, що св╕т повинен знати правду про те, що в╕дбувалося в Укра╖н╕». Упорядник численних документальних св╕дчень – професор Андре Грац╕оз╕, який написав вступне слово. Переклад з ╕тал╕йсько╖ мови зд╕йснила Мар’яна Прокопович. «Я, як перекладач, ╓ також читачем. Зайве говорити, що враження досить сумне. Коли чита╓ш ц╕ моторошн╕ описи страшно╖ б╕ди, яка вразила укра╖нський народ у т╕ роки, то важко ста╓ на серц╕. Особливо на мене велике враження справили конкретн╕ ╕стор╕╖ конкретних людей. Зокрема, випадки кан╕бал╕зму… ╤нше мо╓ враження – це ми ма╓мо описи ╕ноземц╕в, як╕ сторонн╕м оком дивляться на цю трагед╕ю. ╤ це одне з найяскрав╕ших св╕дчень, а можливо, ╕ ╓дине у св╕т╕ про цю трагед╕ю укра╖нського народу 30-х рок╕в», – говорить Мар’яна Прокопович. Професор, доктор ╕стор╕╖ Юр╕й Шаповал у слов╕ «Зам╕сть п╕слямови» наголосив: особливо ц╕нними стають нов╕ дан╕, як╕ «дають змогу дезавуювати твердження про в╕дсутн╕сть специф╕ки... у д╕ях влади... колишнього СРСР». У цьому й поляга╓ головна ц╕нн╕сть книги «Листи з Харкова». (RadioSvoboda.org)