"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2008 > Тема ""Будьмо!""
#21 за 23.05.2008
ОЦ╤НЮВАННЯ ЗА СИСТЕМОЮ «МОДУЛЬ-ПЛЮС»: ЗА ╤ ПРОТИ
ОСЬ ВЖЕ К╤ЛЬКА РОК╤В УКРА╥НСЬК╤ ВНЗ ТЯГНУТЬСЯ ДО ╢ВРОПИ, поступово впроваджуючи елементи Болонського процесу, прищеплюючи його до древа в╕тчизняно╖ осв╕ти. Одним з таких нововведень ╓ ╕ кредитно-модульна система оц╕нювання знань студент╕в. Модульний п╕дх╕д передбача╓ орган╕зац╕ю навчального процесу на основ╕ акцентування уваги на ╕ндив╕дуально-ор╕╓нтованому п╕дход╕ до навчально╖ д╕яльност╕ учн╕в, коли кожен повинен мати змогу здобувати не «шаблонну» осв╕ту, а заробляти омр╕ян╕ бали за умови виконання певних обов’язкових вид╕в контролю та роб╕т на виб╕р студента. Головним при цьому ╓ процес ц╕леспрямованого навчання, а не процес викладання, тобто педагог ма╓ скеровувати п╕знавальну та творчу д╕яльн╕сть студент╕в у потр╕бне русло, яке вони повинн╕ заповнювати знаннями самост╕йно. Таким чином забезпечу╓ться ╕ндив╕дуальний темп вивчення матер╕алу. Що ж явля╓ собою той м╕ф╕чний монстр модуль-плюс, якого бояться вс╕ студенти, до зустр╕ч╕ з яким вони готуються ц╕лий семестр? Насправд╕ це «одиниця зм╕сту навчання, в╕д╕брана ╕ дидактично опрацьована для досягнення певного р╕вня знань, ум╕нь та навичок з продуманою системою контролю як у процес╕ вивчення модуля, так ╕ по його завершенн╕». Прост╕ше кажучи, це сукупн╕сть тем з певно╖ навчально╖ дисципл╕ни, яка передбача╓ велику к╕льк╕сть р╕зного роду контрольних роб╕т у широкому розум╕нн╕ цього поняття (тобто оц╕ню╓ться буквально все: в╕дв╕дування лекц╕й та сем╕нар╕в, ведення конспект╕в, написання реферат╕в, написання самост╕йних роб╕т тощо на розсуд викладач╕в кожного окремо взятого факультету). Якщо загалом протягом передмодульного пер╕оду студент набира╓ 90-100 бал╕в – отриму╓ «в╕дм╕нно», 75-89 бал╕в – отриму╓ «добре», 74-61 бал╕в – отриму╓ «задов╕льно», Нижче 60 ╕ нижче бал╕в – «незадов╕льно». Останн╕м часом результати модульно╖ контрольно╖ роботи не обов’язково ╓ остаточною оц╕нкою знань студента з певно╖ дисципл╕ни. Чи то на згадку про стар╕ добр╕ домодульн╕ часи, чи то як черговий сюрприз в╕д Болонського процесу (все нове – це добре призабуте старе?), але обов’язковим ста╓ ╕спит, яким можна або неспод╕вано врятуватись, або ж впасти нижче нема куди з Ол╕мпу сво╓╖ самовпевненост╕. Тобто екзамен ма╓ вир╕шальний вплив на к╕нцеву к╕льк╕сть бал╕в у зал╕ков╕ ╕ ╓ обов’язковим для вс╕х. Кр╕м того, Болонська система передбача╓ введення шкали оц╕нювання ECTS, тобто на наведен╕ вище дв╕ шкали наклада╓ться третя, де р╕вень знань студента граду╓ться в╕д А до F: 90-100 бал╕в – «в╕дм╕нно» - А; 80-89 бал╕в – «добре» - В; 75-80 бал╕в – «добре» - С; 66-74 бал╕в – «задов╕льно» - D; 61-65 бал╕в – «задов╕льно» - Е; 40-60 бал╕в – «незадов╕льно ╕з правом перескладання» - FX; 0-39 бал╕в – «незадов╕льно ╕з обов’язковим повторним курсом» - F. Задум хороший, бо передбачено, на перший погляд, все для забезпечення оптимального, максимально об’╓ктивного контролю знань, але... Але нав╕що? Чому ми втратили свою традиц╕ю навчання, яка свого часу так високо шанувалась т╕╓ю самою ╢вропою? Згадаймо Острозьку школу, засновану Костянтином Острозьким наприк╕нц╕ 1570-х рок╕в, яка про╕снувала до 1640-х рок╕в. Першим ректором цього навчального закладу був Г. Смотрицький, а вихованц╕ його в╕дом╕ кожн╕й осв╕чен╕й людин╕: д╕яч просв╕ти М. Смотрицький, гетьман П. Сагайдачний. ╤з цим навчальним закладом пов’язане й виникнення книгодрукування в Укра╖н╕, оск╕льки саме у м. Острог було створено ╤ваном Федоровим друкарню, яка мала неабияке значення для слов’янсько╖ просв╕ти. Згадаймо ╕ншого видатного укра╖нського осв╕тянина. Петро Могила – д╕яч укра╖нсько╖ православно╖ церкви та культури, письменник, митрополит Ки╖вський – брав участь у заснуванн╕ Ки╓во-Могилянсько╖ колег╕╖ (п╕зн╕ше академ╕╖, яка отримала свою назву на його честь). Кр╕м того, в╕н оп╕кувався письменниками, художниками, книгодрукуванням, був автором пропов╕дей та жит╕йних опов╕дань, брав участь у складанн╕ антикатолицького трактату «Кам╕нь» («Л╕тос», виданий 1644 р. польською мовою). До реч╕, осв╕ту Петро Могила отримав у Льв╕вськ╕й братськ╕й школ╕, одн╕й з багатьох под╕бних в Укра╖н╕, як╕ являли собою всестанов╕ навчальн╕ заклади у XV╤╤ - XV╤╤╤ ст. при братствах. Тамтешня осв╕та мала два ступен╕: початковий та старший. До програми початкового входили грамота та сп╕в по нотах, до програми старшого – слов’янська, грецька, латинська та ╕н. мови, граматика, риторика, поетика, елементи математики та ф╕лософ╕╖, православ’я. Таким чином, нав╕ть поб╕жно розглянувши наш╕ «р╕дн╕», в╕тчизнян╕ системи осв╕ти, можна переконатись у тому, що вони давали гарн╕ результати, визнавались ╕ шанувались у тод╕шн╕й ╢вроп╕. Чому зараз усе зм╕нилось, ╕ тепер ╢вропа з ╖╖ ц╕нностями та критер╕ями для нас «сонечко у в╕конечку», а не навпаки? Де, на яких шляхах ╕стор╕╖ ми розгубили сво╖ скарби? Ун╕ф╕кована, русиф╕кована, стандартизована радянська осв╕та, яка, до реч╕, вважалась найкращою у св╕т╕ – як це не прикро казати, знищила т╕ скарби, те глибоко нац╕ональне п╕д╜рунтя осв╕ти, яке повинне обер╕гатися та передаватися з покол╕ння у покол╕ння. Нехай з╕ мною не погодяться шанувальники Радянського Союзу, «Велико╖ ╕ могутньо╖ Батьк╕вщини», але укра╖нська душа заганялася у щ╕льн╕ рамки нац╕онально╖ меншини ╕ лише формально мала як╕сь права. ╤ ось п╕сля набуття незалежност╕ Укра╖на зненацька знов хоче до когось при╓днатись. Нав╕що?.. ╢вропейська осв╕тня система поширилася ╕ на середн╕ школи, де позначилася новою 12-бальною системою, яку ╕ зараз неправильно тлумачать деяк╕ консервативн╕ за складом розуму та власною осв╕тою педагоги. ╤ батьки з д╕тьми-учнями припускаються под╕бних помилок, вважаючи, що досл╕вно вивчений параграф вартий оц╕нки 12 бал╕в, забуваючи про те, що 10-12 бал╕в – це оц╕нка на р╕вн╕ творчого опрацювання матер╕алу. Нове «в╕яння» з ╢вропи – загальне тестування зам╕сть випускних та вступних ╕спит╕в – також викличе не одну хвилю обурення: серед учн╕в, б╕льш╕сть яких отрима╓ нижч╕ бали, н╕ж отримала б за результатами традиц╕йних ╕спит╕в, оск╕льки р╕вень знань та ╖хня як╕сть не в ус╕х школах однакова ╕ зовс╕м не завжди в╕дпов╕да╓ ус╕м вимогам, необх╕дним для проходження незалежного тестування, серед батьк╕в, незадоволених такими результатами д╕тей, серед вчител╕в, як╕ втратять через це св╕й авторитет, а дехто, можливо, й щось б╕льше. Знову й знову запитую: нав╕що? Нав╕що ми н╕вечимо наше р╕дне, насаджу╓мо чуже, н╕би людин╕ пришива╓мо вовчу або ведмежу лапу. Що людина ма╓ робити з нею, хоч наск╕льки б сильною вона не була? Нав╕що кожного семестру шоку╓мо д╕тей (учн╕в ╕ студент╕в) новими «болонськими протягами» (тобто нововведеннями), до яких вони не встигають пристосовуватися? Для того, щоб зм╕нити систему осв╕ти на ╓вропейську ╕ при цьому у гонитв╕ за стандартами не втратити зм╕сту осв╕ти, не з╕псувати ╖╖, необх╕дно краще пристосовувати, адаптувати ╖╖ для слов’янсько╖ св╕домост╕. Якщо це вже аж так необх╕дно, що ми ладн╕ втратити сво╓ обличчя, вкривши гарною маскою. Що ж. Але робити це треба без зайво╖ «кров╕». Можливо, все це погляди консерватора, аматора, проте це погляди студента. Вони суперечлив╕, як ╕ думки всього студентства. Хтось за, хтось проти. У кожного сво╖ аргументи, своя правда. Кожний ма╓ рац╕ю. Необх╕дний компром╕с. Або перемога одн╕╓╖ з╕ стор╕н. Проте так╕ сут╕нки у думках з приводу цього питання вже близько десяти рок╕в залишаються непроглядними. Чи ж дадуть нам зверху св╕тло ╕стини? Оксана УГРЮМОВА, студентка 3-го курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства ТНУ.
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2008 > Тема ""Будьмо!""
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5934
|