Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
СОЛ╤ДАРН╤ З УКРА╥НОЮ
Пошти св╕ту презентують поштов╕ випуски, зокрема благод╕йн╕, на п╕дтримку укра╖нц╕в…


СЕРЕД ПОВЕРНЕНИХ ╤З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ ЗАХИСНИК╤В МАР╤УПОЛЯ ╢ ДВО╢ КРИМЧАН
Серед захисник╕в, яких внасл╕док обм╕ну повернули з рос╕йського полону, ╓ дво╓ кримчан.


УКРА╥НА ПОВЕРНУЛА З РОС╤ЙСЬКОГО ПОЛОНУ 215 ЛЮДЕЙ, ЗОКРЕМА Й ЗАХИСНИК╤В «АЗОВСТАЛ╤»
«Це найпотужн╕ший результат у питанн╕ зв╕льнення полонених за весь час повномасштабного...


ЩАСЛИВА ЛЮДИНА СЕРГ╤Й МАРТИНЮК
- Я щаслива людина, - говорить письменник Серг╕й Мартинюк, якому 10 липня нин╕шнього року...


ПЕРЕМОГА НА П╤ДСТУПАХ ДО КИ╢ВА
Виставка присвячена геро╖чн╕й оборон╕ столиц╕ Укра╖ни в╕д московських окупант╕в.




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2008 > Тема ""Будьмо!""
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 23.05.2008
ОЛЬГА СМОЛЬНИЦЬКА

ОЛЬГА СМОЛЬНИЦЬКА
Студентка 4-го курсу факультету укра╖нсько╖ ф╕лолог╕╖ та укра╖нознавства Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету.

ВЕЧ╤Р У С╤МФЕРОПОЛ╤
Був туманний веч╕р, застигала п╕на
Син╕м ф╕м╕амом в наднебесних хмарах.
В╕д машин йшов брязк╕т.
 ╤ колись все сплине.
Так усе сплива╓ променисто-яре.
Був туманний веч╕р з димом п╕днебесним,
Кришталев╕ хмари в темряв╕ губились.
Мов скалки гранчаст╕, випливали плеса
╤ губились в р╕чц╕, що в п╕тьм╕ дробилась.
╤ з╕ ст╕н троянди б╕лими в╕нками
З потьмян╕лим листям зм╕шувались знову.
╤з лозою пилу. З м╕стом порохнявим.
Все це надавало незвичайн╕сть слову.
18.05.2007
* * *
Вогненна зав╕я зрива╓ солому.
Ця в╕хола в серц╕ розпалю╓ мр╕╖.
На чорному неб╕ блищить кр╕зь утому
Нове спод╕вання – в╕дновлення сили.
Вогненн╕ заво╖ розпалюють стр╕ху.
Шукайте в зол╕ нагороди героя.
╤ пада╓ пурпур прозорий ╕з м╕ху.
Там лускався кам╕нь. Там падала зброя.
На цвинтар╕ тиша. Хтось глед╕в могили,
Невидимий нам, ф╕олетово-ясний,
Осяйно-крилатий – а може, безкрилий?
Я знаю одне: невимовно-прекрасний.
А пот╕м злетить давня сов╕сть –
Марище –
╤ каптур в╕дкине, ╕ вишк╕рить зуби.
Чому так боялися ми кладовища?
На б╕лому св╕т╕ ╓ ворогом згуба.
…Розтр╕скан╕ ночви. Д╕ряве латання.
Що в полум’я впало – пропало
нав╕ки.
А все ж таки щось та прийшло
на останн╓.
╤, може, тод╕ ми не зовс╕м кал╕ки.
5.07.2007

╤ОАНН ПРЕДТЕЧА
╤деш по цвяхах, н╕би сам не св╕й.
Червоне скло
вгриза╓ться знущанням.
Ти шепот╕в: „М╕й док╕р зрозум╕й”.
У вовн╕ неба сяяло скресання.
Щось нев╕доме впало на сн╕ги,
Пор╕зало кам╕ння льодоставу.
Ти в╕дпочинь од власно╖ нудьги.
Але в душ╕ ти знову бачиш пляму.
Ридало небо. Сн╕г лет╕в на скло.
Хтось грався головою на загладу.
А д╕йство знов кружляти почало.
П╕д маскою – дурна ╤род╕ада.
На терен впала кров твоя в зор╕.
…╤шов по цвяхах власного безсилля…
Приречений згасати у пор╕,
Коли чуже зника╓ безгол╕в’я.
8.08.2007

П╤СНЯ В ДОРОГУ
В╕тер мо╖ зам╕та╓ сл╕ди.
Небо сльозиться ╕ мармуром с╕рим
Знову вкрива╓ться… Ти мен╕ в╕рив.
В╕тер мо╖ зам╕та╓ сл╕ди.
В╕тер мо╖ зам╕та╓ сл╕ди,
Пот╕м, як папороть, зачервон╕╓.
╤ перелесник утрутиться в мр╕╖…
В╕тер мо╖ зам╕та╓ сл╕ди.
В╕тер мо╖ зам╕та╓ сл╕ди.
Вип’╓мо моря заб╕лену п╕ну.
В╕тер мо╖ зам╕та╓ сл╕ди.
Буде все знову: печаль в╕д води,
Прол╕ски н╕жн╕, горицв╕ти в травах,
Жар в небесах ╕ суц╕льна омана.
Т╕льки ж мо╖ непом╕тн╕ сл╕ди.
3.07.2007

КАГАНЕЦЬ
Пурпуровий вогник розкв╕та╓ в хат╕.
То серця згорають – неосяжний дар.
Кришталеве небо на з╕рчаст╕й карт╕ –
Пром╕нц╕ над╕╖, в╕дблиск давн╕х чар.
Каганець у хат╕. Темрява золою
Почорн╕ла знову, розлива╓ л╕й.
Назривай марену, папороть ╕ тою.
Каганець заблимав. Веч╕р – в╕чно м╕й.
16.08.2007

ПРИТЧА ПРО Б╤СЕР
Я колись майстринею була,
Малювала шовком на ╜ердан╕.
П╕впрозор╕ спалахи з╕ скла
Випливали черв╕нню на рам╕.
Намистини падали в╕нцем,
Мерехт╕ли п’янко та тривожно,
Мов ос╕нн╓ листя – багрянцем,
Запаливши все, що т╕льки можна.
Танцювали сплетен╕ в╕нц╕,
╤ пацьорки, л╕пш╕ в╕д корони,
Завмирали сном на поставц╕,
Заривались у тканини схрони.
Але все мина – ╕ день минув.
В╕н залив смолою всю прозор╕сть.
В намистинах в╕дчай потонув,
Затоптали б╕сер у жорсток╕сть.
╤ немудра п╕сенька моя
Об╕рвала нитку на ╜ердан╕.
Почуття – це теж св╕тляна гра,
А тенд╕тне скло – мо╓ кохання.
╤ тепер, коли приходиш ти
Запитати про нов╕ узори,
Мовчки вимальовую на скл╕
П╕врожеве, п╕вчервоне горе.
23.04.2007

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2008 > Тема ""Будьмо!""


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5936

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков