Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#21 за 23.05.2008
ЗАЛИШИТИСЯ УКРА╥НКОЮ

УКРА╥НА ╤ СВ╤Т
 Автор цих спомин╕в-спостережень Тамара ╤ван╕вна ШАПОШНИКОВА мешка╓ в Алушт╕, а народилася в с. Радянське Кобеляцького району Полтавсько╖ област╕. В 1947 роц╕ зазнала Голодомору, ╕ з того часу в не╖ в╕драза в╕д черепашок – неодм╕нно╖ прикраси багатьох ╕ноземних кухонь. Зак╕нчила металург╕йний ╕нститут в Дн╕продзержинську, але завжди мр╕яла про медицину. П’ять раз╕в складала ╕спити, доки не вступила на сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чний факультет Дн╕пропетровського медичного ╕нституту. Одержала фах л╕каря-еп╕дем╕олога, а також направлення на роботу туди, де ╕ мешка╓ дос╕.
 З того часу спливло понад 30 рок╕в. Впродовж одного року ж╕нка втратила батька ╕ чолов╕ка, тяжко захвор╕ла матуся. Але була ╕ вт╕ха. Це дв╕ донечки, як╕ тепер теж одержали вищу осв╕ту в престижних ВНЗ.
За допомогою старшенько╖, Лариси, теж л╕каря, Тамара ╤ван╕вна змогла подивитися св╕т, ╕ розпов╕сти про побачене особисто вир╕шила читачам «Кримсько╖ св╕тлиц╕».

 «Швейцар╕я – це рай», - сказала королева Великобритан╕╖ ╢лизавета п╕д час свого в╕зиту. Я б додала - тут все бездоганно. Мен╕ здавалося, н╕бито я перебуваю в стан╕ невагомост╕. Розма╖ття пейзаж╕в, кришталево чисте альп╕йське пов╕тря, неквапливий ритм життя, порядок ╕ спок╕й.
 Люди прив╕тн╕, розмовляють неголосно, а в транспорт╕ майже н╕хто не сто╖ть. Повсюди ╕деальна чистота. Можна залишити велосипед з сумкою чи парасольку ╕ не боятися, що вони зникнуть, - тут нема╓ жебрак╕в ╕ злочинц╕в.
 Зайшовши в будь-яке кафе, не сумн╕вайтеся в якост╕ продукт╕в. Особливо Швейцар╕я славиться сво╖ми численними сортами сиру ╕ шоколаду. ╢ нав╕ть сир з кальц╕╓м, якого не виробляють б╕льше н╕де.
 Швейцар╕я славиться також сво╖ми банк╕вською системою, годинниковою промислов╕стю, досконалим транспортом та г╕рськолижними курортами. Середня висота Альп, що з передг╕р’ям займають 60% територ╕╖, – 1700 м. Одна з найвищих г╕р – Таблерон – особливо приваблю╓ турист╕в. Чару╓ красою гора Юнгфрау, б╕лосн╕жна за будь-яко╖ пори року. Тому ╖╖ ще називають «нареченою».
 Ворота в Швейцар╕ю в╕дкрива╓ аеропорт в Цюр╕ху. Опустившись ескалатором поверхом нижче, опиня╓шся на зал╕зничному перон╕, зв╕дки можна ╖хати в будь-яке м╕сто Швейцар╕╖ ╕ ╢вропи.
 Вулиця Банхофштрассе веде в╕д вокзалу до озера, пот╕м в центр м╕ста, де розташован╕ ф╕л╕али одного з найб╕льших банк╕в Швейцар╕╖. Приверта╓ увагу церква Святого Петра – найстар╕ша в м╕ст╕. Цюр╕х – найб╕льше м╕сто в Швейцар╕╖, тут мешкають 360 000 ос╕б.
 Столицею кра╖ни ╓ м╕сто Берн (ран╕ше була Женева). Символ м╕ста, що дав йому назву, ведм╕дь. В╕н зображений, зокрема, на герб╕ Берна. Екскурс╕╖ тут безкоштовн╕, особливо популярн╕ – до «Медвежого рову». Зеленою артер╕╓ю м╕ста ╓ р╕чка Ааре, завжди чиста ╕ прозора. Берн ╓ резиденц╕╓ю уряду Швейцар╕╖.
 Мен╕ пощастило побувати на екскурс╕╖, яку проводив по кафедральному собору м╕сцевий житель, арх╕тектор за фахом. З його розпов╕д╕ особливо запам’яталося, що Берн був заснований в 1191 роц╕ ╕ що за всю ╕стор╕ю ╕снування м╕ста тут в╕дбулася одна в╕йна: воювали кийками впродовж тижня ╕ загинула одна людина.
 А ще запам’яталися трамва╖, тролейбуси, автобуси неспод╕ваного малинового кольору, де ц╕на квитка залежить в╕д в╕дстан╕ про╖зду ╕ дор╕вню╓ здеб╕льшого нашим 12 гривням.
 Центральна площа носить ╕м’я Гельвец╕╖. Це богиня свободи ╕ спокою, яка зображена нав╕ть на монетах. Це дозволя╓ зробити висновок про т╕ ц╕нност╕, як╕ особливо ц╕нують у Швейцар╕╖.
 Укра╖нське посольство розм╕щу╓ться тут в шикарному особняку, в центр╕ м╕ста, над р╕чкою.
 Мен╕ довелося побувати в концертному зал╕-ресторан╕ одного з готел╕в. Тут в╕дзначали сво╓ нац╕ональне свято ф╕л╕пп╕нц╕. На кожному стол╕ гор╕ла св╕чка. А меню та обслуговування були швейцарськ╕ та ф╕л╕пп╕нськ╕. Гост╕ Берна дали св╕й концерт з нац╕ональними танцями. Д╕вчата з вазами на головах, босон╕ж, рухалися в пов╕льному танц╕ – це причаровувало. Незабаром в зал╕ стало темно, ╕ лише танцювальний майданчик св╕тився вогниками р╕зного кольору, як╕ рухалися, окреслювали р╕зн╕ ф╕гури.
 А ще я застала в Берн╕ свято орх╕дей. Ц╕ кв╕ти переповнювали м╕сто. Тут в╕дзначають також свято цибул╕. З╕брана у в╕нки, букети, р╕зноман╕тн╕ ф╕гури, вона заповню╓ к╕оски, полиц╕ на ринках. Ця цибуля красива ╕ смачна.
 Ц╕каво проводяться ╕ с╕льськогосподарськ╕ свята. При цьому прикрашають св╕йських тварин, на голови кор╕в, к╕з та овець одягають в╕ночки, збирають ╖х на соковит╕й галявин╕. Недарма ж Швейцар╕я пос╕да╓ в ╢вроп╕ ╤ м╕сце з виробництва сиру, тут шанують не лише людей, але ╕ тварин.
 В Женев╕ мене вразив музей годинниково╖ майстерност╕, де щонайб╕льше розма╖ття годинник╕в р╕зних модиф╕кац╕й. В цьому м╕ст╕ переважа╓ французька мова. В Швейцар╕╖ не носять одяг ╕з натуральних хутра ╕ шк╕ри, спов╕дуючи любов до «брат╕в наших менших». Молодь в одяз╕ не примхлива. Майже вс╕ – в джинсах та куртках, без мак╕яжу, прикрас та вишуканих зач╕сок. Прерогативу гарно та вишукано одягатися вони, зда╓ться, в╕ддали старшому покол╕нню. Л╕тн╕ особи, навпаки, - н╕би щойно вийшли з будинку моди.
 А ще мен╕ довелося побувати в м╕ст╕ Базель, що на кордон╕ з Франц╕╓ю та Н╕меччиною. Пощастило також потрапити на екскурс╕ю м╕стом. Ц╕каво, що в прим╕щенн╕ вокзалу знаходяться податков╕ служби Швейцар╕╖ ╕ Франц╕╖, щоправда, в р╕зних к╕нцях. До кордону з Н╕меччиною можна в╕д вокзалу про╖хати трамва╓м. В цьому м╕ст╕ безл╕ч пам’ятник╕в, мемор╕ал╕в. Дуже б хот╕лося, щоб усе це побачити могло якомога б╕льше людей.
 Ц╕каво, що у Швейцар╕╖ ╓ укра╖нське товариство ╕ нав╕ть вида╓ться ╕нформац╕йний в╕сник «Тремб╕та Гельвец╕╖». У в╕снику ╓ ╕ дитячий куточок, ╕ рел╕г╕йн╕ публ╕кац╕╖, ╕ св╕жа ╕нформац╕я. Сюди я подала свою зам╕тку про екскурс╕ю по Базелю, яка мене особливо вразила. Але одна з головних тем часопису – це тема невигадано╖ ╕стор╕╖ Укра╖ни. В Берн╕ у День жалоби за жертвами Голодомору разом з укра╖нцями в Укра╖н╕ люди теж запалили жалобн╕ св╕чки, було в╕дкрито фотовиставку, переглянуто ф╕льм про Голодомор. В╕дбулася виставка ╕ в Женев╕.
 Запам’ятову╓ться також цитата Шухевича, що наводиться у в╕снику: «Ми вм╕╓мо боротися ╕ вмирати за Укра╖ну, але як буде в╕льна Укра╖на, то не ми будемо керувати Укра╖ною, а т╕, як╕ сьогодн╕ в б╕льшовицьк╕й радянськ╕й систем╕, але як╕ лишилися укра╖нськими патр╕отами. Бо вони вм╕ють керувати державою, але не вм╕ють ╕ не готов╕ вмирати за не╖ тепер. А тод╕ вони будуть великими укра╖нськими патр╕отами. ╤ вони будуть керувати державою».
╤ д╕йсно, вм╕ють керувати, та не вм╕ють помирати…
 Дуже ц╕кава ╕ публ╕кац╕я про операц╕ю «В╕сла», що була зд╕йснена, коли частина укра╖нських земель за новим кордоном опинилася на теренах Польщ╕. Там проживало понад 700 тисяч етн╕чних укра╖нц╕в. Владою Польщ╕ ╕ УРСР було прийняте р╕шення про вза╓мне переселення укра╖нц╕в ╕ поляк╕в. П╕д страхом загибел╕ почалося масове переселення укра╖нц╕в. А проти тих, хто таки тримався р╕дних земель, 28 кв╕тня 1947 року розпочалася кривава операц╕я «В╕сла», п╕д час яко╖ насильницьки вивезено з донедавна укра╖нсько╖ територ╕╖ 140 тисяч укра╖нц╕в. А тих, хто повертався додому, кидали до концтабору, де багато з них загинули. Це переселення за к╕льк╕стю жертв етнографи пор╕внюють з Голодомором та стал╕нськими репрес╕ями.
 «Тремб╕та» виходить на спонсорськ╕ пожертви, щоквартально.
Ось така вона, далека ╕ близька Швейцар╕я. Але мене ще б╕льше подивувало, коли в одному з французьких кафе, де я пила каву, раптом на стол╕ пом╕тила газету, де була на першому план╕ фотограф╕я укра╖нських д╕вчат у в╕нках. Це були учасниц╕ ансамблю, що гастролював тод╕ у Франц╕╖. Мен╕ було дуже при╓мно дивитися на цю газету, хоча текст в н╕й – французькою мовою. Бо нав╕ть в найчудов╕ших, найекзотичн╕ших кра╖нах я залишалася укра╖нкою.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #21 за 23.05.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5943

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков