"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2008 > Тема "З потоку життя"
#22 за 30.05.2008
ТОТАЛЬНЕ ПОЛЕ БИТВИ
Обличчя влади
Попри заборону с╕мферопольського та севастопольського суд╕в проводити у Севастопол╕ 25 травня референдум городян щодо недов╕ри голов╕ м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕ю Куницину, м╕сцев╕ депутати таки зд╕йснили задумане. З╕бравшись на позачергову сес╕ю напередодн╕ заходу, вони назвали референдум опитуванням та перенесли дату його проведення з 25 на 24 травня. На ще одн╕й позачергов╕й сес╕╖ 27 травня, спираючись на результати опитування, та╓мним голосуванням депутати прийняли р╕шення № 4374, в якому висловили недов╕ру Серг╕ю Куницину. (За пов╕домленням депутат╕в, 98% городян з 64% опитаних не дов╕ряють виконавч╕й влад╕). Серг╕я Куницина на сес╕йному зас╕данн╕ не було, того дня в╕н занедужав. Тож вс╕ «гор╕хи» д╕сталися його першому заступнику – Володимиру Казар╕ну. Розпочалося зас╕дання допов╕ддю заступника голови м╕ськради Петра Кудряшова, котрий п╕вгодини розпов╕дав про шкоду, запод╕яну м╕сту С. Кунициним та його командою. Перерахован╕ були десятки господарських проблем, як нових, так ╕ хрон╕чно-застар╕лих, що не вир╕шувалися десятир╕ччями. З огляду на те, що П. Кудряшов ще дек╕лька рок╕в тому сам об╕ймав посаду першого заступника голови держадм╕н╕страц╕╖ й м╕г займатися названими проблемами ц╕лком ╕ сповна, така допов╕дь гр╕шила чималою некоректн╕стю, про що й нагадав йому Володимир Казар╕н, коли йому надали слово. Що ж до результат╕в референдуму, то в╕н назвав його сфальсиф╕кованим та вказав на нев╕дпов╕дн╕сть трактувань причин недов╕ри. Адже городянам пропонували висловитися щодо «действий госадминистрации по передаче различным субъектам хозяйствования земель г. Севастополя под застройку». Про будь-що ╕нше в бюлетенях, як╕ отримували севастопольц╕, не йшлося. Кр╕м того, за спостереженнями правоохоронц╕в, в опитуванн╕ взяли участь лише близько 15% городян. Цифра 64%, на його думку, ╕сну╓ виключно в уяв╕ орган╕затор╕в заходу. В╕н переконаний, що на простому папер╕, не захищеному жодним чином в╕д п╕дробок, можна було намалювати й 99,9%, як це робили комун╕сти за радянських час╕в. Як на диво, п╕вгодинн╕ сентенц╕╖ В. Казар╕на депутати вислухали досить терпляче, майже не перебиваючи. Спод╕валися в╕д╕гратися п╕зн╕ше. Чимало депутат╕в принесли друкован╕ “домашн╕ заготовки”. Коли вс╕ – на одного, перевага бува╓, зв╕сно, на чи╓му боц╕. Та непередбачуваний професор ф╕лолог╕╖ круто зм╕нив депутатськ╕ плани: зак╕нчивши промову, в╕н залишив сес╕йну залу. За ним дружно п╕двелися й п╕шли решта фах╕вц╕в держадм╕н╕страц╕╖. Такого повороту н╕хто не оч╕кував. Розгублено-стурбована репл╕ка ╕з зали: “Що, будемо говорити в порожнечу чи одразу проголосу╓мо? – лише додала ком╕зму ситуац╕╖. Вир╕шили поставити на голосування: заслухувати допов╕д╕ з докорами уб╕к виконавчо╖ влади чи, зважаючи на вимушену зм╕ну сценар╕ю, одразу висловити недов╕ру й цим поставити крапку. Бажаючих поговорити виявилось б╕льше. Брак часу не дозволив допов╕дачам виправити сво╖ звинувачувальн╕ папери й вони раз по раз пафосно зверталися “на ви” з докорами до когось невидимого, складалося враження, що до самих себе. Найпафосн╕ший депутат п. Чекмезов розпочав досить жорстко, повернувшись аж у V стол╕ття до нашо╖ ери, коли у стародавньому Херсонес╕, визначивши найг╕ршого, городяни в╕дчиняли перед ним браму м╕ста й “изгоняли прочь”. А ще в стародавн╕й Грец╕╖ “таких приговаривали к смерти”. Ще трохи - й пан Чекмезов п╕д╕брався б до час╕в ╕нкв╕зиц╕╖ й тод╕ його жахалки стали б ще переконлив╕шими. А так, позлословивши трохи уб╕к “захмелевших от власти оккупантов”, в╕н патетично зак╕нчив: “Хорошее дело благородство, да уж больно редкое”. Головний комун╕ст Василь Пархоменко розважав присутн╕х ╕стор╕ями час╕в вже нашо╖ ери, правда, ╕нших континент╕в: “...Когда миссионеры приходили к туземцам, они старались жить по их законам...» Говорячи про туземц╕в, в╕н, зда╓ться, мав на уваз╕ депутат╕в, бо референдум ╕н╕ц╕ювала м╕ськрада, а не городяни. Депутат Б╓л╕к промовляв голосом Лев╕тана, запрошеного на панахиду: «Товарищи, мы сегодня прощаемся с командой Куницына...». Депутат Сальников намагався переконати колег у деструктивност╕ р╕шення, натякаючи на задум пол╕ттехнолог╕в. Зупинити присутн╕х ще спробувала депутат Л. Столярова, та все марно. «Аннушка уже пролила масло...» - сказав би з приводу ситуац╕╖ М. Булгаков. Та╓мне голосування про депутатську недов╕ру мало в╕дбуватися за межами сес╕йно╖ зали, в одному з каб╕нет╕в м╕ськради, де були встановлен╕ урни для бюлетен╕в. Стомившись в оч╕куванн╕ ф╕налу, наш брат журнал╕ст вир╕шив податися на вулицю за ковтком св╕жого пов╕тря й наштовхнувся на ще одну досить кумедну р╕ч: двер╕ м╕ськради були закладен╕ засувом, що нагадував зал╕зничну шпалу. Чергов╕ пов╕домили, що лише виконували розпорядження кер╕вництва. Причина закладених дверей поки що нев╕дома н╕кому. Зл╕ язики мовлять, що задля збереження депутатського кворуму. Отримавши пов╕домлення про недов╕ру, В. Казар╕н з╕брав журнал╕ст╕в на прес-конференц╕ю, де окреслив досить невесел╕ перспективи, що оч╕кують м╕сто вже за к╕лька дн╕в. Р╕шенням Кабм╕ну припинен╕ аукц╕они на оренду земл╕. Перегляд бюджету держави також затриму╓ться на невизначений терм╕н. П╕дпри╓мство, що забезпечу╓ м╕сто водою, вимага╓ погашення боргу. Можна було б п╕ти минулор╕чним шляхом, взявши кредит п╕д заставу буд╕вл╕ «Севводоканалу», але депутати не хочуть в╕дкрити кредитну л╕н╕ю. Через так╕ обставини з 1 червня може статися, що м╕сто отримуватиме холодну воду два рази на день, зранку й увечер╕, з тривал╕стю подач╕ – по п╕втори години. Про гарячу воду взагал╕ не йдеться. (А як же було зручно, коли й восени, ╕ взимку, й навесн╕ в осел╕ севастопольц╕в подавалася гаряча вода. Трет╓ тисячол╕ття за в╕кном. Люди добр╕! Х╕ба можна терп╕ти так╕ приниження, як в╕дсутн╕сть гарячо╖ води в будинках чи ще г╕рше – надходження холодно╖ - по п╕втори години дв╕ч╕ на добу?). Хто б нагадав нашим депутатам, що з╕ стародавн╕х час╕в варто було б згадувати не лише карн╕ методи, а ще й достойн╕ звича╖, коли римськ╕ сенатори дбали про здоров’я нац╕╖. Тод╕ культура народу вим╕рювалася к╕льк╕стю л╕тр╕в води, використовувано╖ на душу населення. А в м╕стах будувалися численн╕ лазн╕, де простий люд м╕г митися безкоштовно. Таким чином правител╕ тих час╕в завойовували прихильн╕сть плебсу. Це теж схоже на пол╕ттехнолог╕╖, але вони набагато достойн╕ш╕, н╕ж зараз. У Севастопол╕ сьогодн╕ залишилася одна ╓дина лазня поблизу зупинки Малахов Курган, в╕дв╕дати яку городянин може хоч би за пом╕рну плату. Соромно за сьогодн╕шню владу, що чубиться на очах ц╕лого м╕ста, зам╕сть того, аби дати людям найнеобх╕дн╕ше – змогу дотриматися г╕г╕╓ни. Звичайно ж, побудова лазень – справа трохи проза╖чн╕ша за реконструкц╕ю Приморського бульвару. Але, дума╓ться, – не менш достойна. На позапланов╕й прес-конференц╕╖ В.Казар╕на журнал╕сти змогли д╕знатися ще чимало причин та деталей непримиримо╖ ворожнеч╕ двох г╕лок влади. Серед пов╕домлень була й новина: терпець виконавчо╖ влади урвався. Кер╕вництво держадм╕н╕страц╕╖ через ВР Укра╖ни розпочина╓ процедуру розпуску м╕ськради нин╕шнього скликання. Фактажу для тако╖ процедури вже б╕льш н╕ж достатньо. Чого варт╕ т╕льки понад 60 р╕шень, опротестованих прокуратурою, скасованих судами Севастополя, С╕мферополя та Верховним Судом Укра╖ни. «Нельзя превращать Севастополь в тотальное поле боя», - з болем скаржиться журнал╕стам Володимир Казар╕н. Й справд╕, не можна, але вже перетворили, дочубилися до краю. Так╕ вони - гримаси нашо╖ демократ╕╖. ╥х треба пережити й, по можливост╕, пережити достойно. Л╕д╕я Степко. м. Севастополь.
"Кримська Свiтлиця" > #22 за 30.05.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=5949
|