Подивишся укра╖нське телебачення або заглянеш на книжковий ринок - скр╕зь рос╕йськомовне засилля. ╤, що характерно, на сво╖й земл╕ важко захистити себе ╕ свою мову. А мова ж ╕ сама земля Укра╖ни мають глибоку ╕стор╕ю. Ще колись батько м╕й розпов╕дав, що наша земля - священна. Д╕лив Бог землю. Над╕ляв кожному представнику народу окремо. Запитав, чи вс╕х над╕лив? ╤ раптом до нього п╕д╕йшов чолов╕к ╕ говорить, що ще йому не над╕лив. Бог його пита╓: «Хто ти, ╕ де був? Я вже ус╕м над╕лив». А чолов╕к говорить, що в╕н укра╖нець ╕ ходив по дерева та кущ╕, щоб посадити на вид╕лен╕й Богом земл╕. Тод╕ Бог говорить: «Якщо ти так п╕клу╓шся, то в╕ддаю тоб╕ ту частину земл╕, що я залишив для себе». Так, це Божа земля. ╤ живуть на ц╕й земл╕ богообран╕ люди. Доброзичлив╕, мудр╕, чесн╕ ╕ велик╕ трудар╕. Ось деяк╕ досл╕дження укра╖нських вчених. На зах╕дних територ╕ях Черкащини та К╕ровоградщини був центр Трип╕льсько╖ цив╕л╕зац╕╖ з найб╕льшим на той час м╕стом б╕ля Тальянк╕в. За Геродотом, у ╤ тис. до н. е. цю територ╕ю ск╕фи називали Ексампей, що означа╓ грецькою «Свят╕ дороги» (Геродот, Ск╕ф╕я. - Ки╖в, «Дов╕ра», 1992, ст. 46). На п╕вдн╕ назустр╕ч сходу сонця прот╕кала р╕чка, багата на рибу, яку ск╕фи обожнювали. Отож дали ╖й ╕м’я Бог (нин╕ П╕вденний Буг). З╕ сходу текла р╕чка, яка зараз ма╓ назву Синюха. Вона впада╓ в р╕чку Бог. Виходить, що наш╕ предки уявляли ╖╖ дитиною, ╕ мала вона спочатку назву Син. Трохи менша р╕чка, яка прот╕ка╓ неподал╕к, паралельно Синюс╕ ╕ також впада╓ в Бог, назива╓ться Синиця (той самий кор╕нь - «син»). Наш╕ предки жили в м╕жр╕чч╕ Син╕в Бога, отож називали себе синами Бога, ╕ вони, а не хто ╕нший, були споконв╕чними господарями ц╕╓╖ земл╕, згодом поширили свою територ╕ю на Сх╕д - аж до Ра-р╕ки, ╕ на Зах╕д - аж до Одри (н╕м. Одер). Ц╕каво, що р╕чка Ра (стала Волгою) тече з п╕вноч╕ на п╕вдень - до сонця. А Одра тече з п╕вдня на п╕вн╕ч, в╕д сонця, тобто в╕д Ра. ╤ тече вона в ╕нший б╕к, там, де сонце ляга╓ спати. Зв╕дси, до реч╕, й з’явилося слово «одро» в значенн╕ «ложе». Наш╕ предки жили в гармон╕╖ з природою. Високий розумовий та культурний потенц╕ал дозволяв ╖м бути винах╕дливими. Те, що Укра╖на ╓ колискою нин╕шньо╖ цив╕л╕зац╕╖, визнавали нав╕ть стародавн╕ греки. А це, за висловом деяких вчених, були наймудр╕ш╕ люди минувшини. Зокрема, саме вони називали Г╕перборею кра╖ною бог╕в. А Г╕перборея не якась м╕ф╕чна кра╖на - це територ╕я нин╕шньо╖ Укра╖ни. Назва ╖╖ походить в╕д нашо╖ головно╖ р╕чки Н╕пер (так назива╓ться в ориг╕нал╕ «Велесово╖ книги» Дн╕про). Але греки нашу «Н» видали за латинську «Г», щоб ута╓мничити походження цив╕л╕зац╕╖. Друга частина слова «борея» - в╕д назви народу, який тут мешкав. От ми чи╖х батьк╕в д╕ти! Ще прийде час ╕ розкри╓ться та╓мниця, наука в╕дтворить схему зародження цив╕л╕зац╕╖ на земл╕ ╕ в╕дкри╓ нову стор╕нку нашого чудесного краю, який зветься Укра╖ною! Стан╕слав С╤ВЕРСЬКИЙ. с. Борова Фаст╕вського р-ну Ки╖всько╖ област╕.
В КОМУ ЖИВЕ ТРИП╤ЛЬСЬКИЙ ГЕН? Група американських та укра╖нських археолог╕в у печер╕ Вертеба на Терноп╕льщин╕ ведуть розкопки, мета яких - виявити генетичн╕ особливост╕ трип╕льц╕в. Як пов╕домив кореспонденту УКР╤НФОРМу кер╕вник археолог╕чно╖ експедиц╕╖ Михайло Сохацький, вчен╕ ╕з США разом ╕з сво╖ми укра╖нськими колегами вже розкопали чотири трип╕льських поховання IV-III тисячол╕ть до нашо╖ ери. Науковц╕ хочуть визначити, з якою групою сучасних людей можуть бути спор╕днен╕ трип╕льц╕. Досл╕дити генетичн╕ особливост╕ нос╕╖в трип╕льсько╖ культури - дуже важливо, каже генетик ╕з М╕чиганського ун╕верситету, родинне кор╕ння якого в Укра╖н╕, - Олекс╕й Н╕к╕т╕н. Цей вчений свого часу досл╕джував генетичн╕ коди етнограф╕чних груп бойк╕в, лемк╕в та гуцул╕в. Матер╕али для генетичних досл╕джень можна знайти саме у печер╕ Вертеба. Це р╕дк╕сна можлив╕сть, бо тут трип╕льц╕ розпочали ховати сво╖х пок╕йник╕в т╕льки наприк╕нц╕ ╕снування сво╓╖ культури. За результатами перших досл╕джень генетик стверджу╓, що трип╕льц╕ були ╓вропейською популяц╕╓ю. Вони - н╕би пром╕жна ланка м╕ж першими мешканцями ╢вропи ╕ сучасними, каже О. Н╕к╕т╕н. ╥х вивчення доповнить картину заселення ╢вропи ╕ може полегшити з’ясування, прийшли давн╕ люди спершу у Зах╕дну ╢вропу чи в П╕вденну ╕ Сх╕дну.