5 червня в╕дбулось урочисте вручення св╕доцтв про зак╕нчення курс╕в п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ з д╕лово╖ укра╖нсько╖ мови для кер╕вних кадр╕в культури та мистецтва. 25 слухач╕в з р╕зних установ Криму протягом друго╖ половини кв╕тня в╕дв╕дували заняття, як╕ проводилися за сприяння Керченського навчально-консультац╕йного пункту (КНКП), що ╓ структурним п╕дрозд╕лом Державно╖ академ╕╖ кер╕вних кадр╕в культури та мистецтва (м. Ки╖в). ╤дея запровадження таких курс╕в народилася у кв╕тн╕ 2008 року п╕сля проведення експрес-опитування прац╕вник╕в державних орган╕зац╕й у сфер╕ культури, мистецтва та туризму в АРК, яке показало необх╕дн╕сть удосконалення мовно╖ п╕дготовки спец╕ал╕ст╕в. Н╕на Катанова, кер╕вник КНКП, кандидат педагог╕чних наук, доцент, розпов╕ла про основну мету курс╕в: „Хочеться наголосити на тому, що це, перш за все, п╕двищення ╕нтелектуального р╕вня населення, робота над його вм╕нням правильно складати необх╕дну документац╕ю, а не укра╖н╕зац╕я (як це, можливо, комусь зда╓ться!). Курси д╕лово╖ укра╖нсько╖ мови для кримчан - житт╓ва необх╕дн╕сть та прекрасна нагода попрацювати над собою”. Слухач╕в вчили на заняттях не лише правильно складати та заповнювати документи, а й розпов╕дали про особливост╕ укра╖нсько╖ граматики, лексики ╕ т. д. Прагнули, щоб ус╕ вони мали можлив╕сть в╕льно сп╕лкуватися, робити практичн╕ вправи, одним словом, вивчали мову в „актив╕”. За словами викладач╕в, працювати було надзвичайно важко, адже р╕вень спец╕ал╕ст╕в, як╕ в╕дв╕дували курси, був абсолютно р╕зний. Хоча бажання та зац╕кавлен╕сть, що привели ╖х до КНКП, були в ус╕х. Н╕якого спротиву чи опору, про який так часто пишуть ЗМ╤, пов’язуючи мовну пол╕тику держави з насильницькою укра╖н╕зац╕╓ю, не було. „Укра╖нська мова в автоном╕╖ ма╓ сво╖ проблеми. Найг╕рше те, що тут просто не вистача╓ оточення для в╕льного та невимушеного сп╕лкування, - порушила набол╕ле питання Тетяна Захарова, вчитель-методист вищо╖ категор╕╖. - Але добре, що держава надала людям таку можлив╕сть – покращити сво╖ знання з укра╖нсько╖ мови. На м╕й погляд, не вистача╓ також укра╖нських мовних курс╕в для тако╖ особливо╖ категор╕╖ населення Криму, як депортован╕ народи. ╢ ╕ невир╕шен╕ питання, наприклад, ╕з запровадженням под╕бно╖ п╕дготовки для певних фах╕вц╕в (економ╕ст╕в, юрист╕в тощо), адже кожна така профес╕я вимага╓ спец╕альних мовних навичок”. Леон╕д Б╕лий, академ╕к Кримсько╖ академ╕╖ наук, доктор ф╕лософських наук, прокоментував власне ставлення до причини мовних проблем на п╕востров╕: „Становище нац╕онально╖ мови в Криму парадоксальне, ╕ все це через те, що населення часто ор╕╓нту╓ться на рос╕йських л╕дер╕в пол╕тики та культури. Тож ╓ лише два виходи з тако╖ ситуац╕╖: або гармон╕зувати ╖╖, або залишатися пасивними та дозволяти знущатися над собою та сво╖м народом”. Наступна група слухач╕в буде п╕двищувати св╕й р╕вень з державно╖ мови вже наприк╕нц╕ червня на баз╕ Ун╕версально╖ науково╖ б╕бл╕отеки ╕м. ╤. Франка. Ц╕ курси будуть ор╕╓нтован╕ на прац╕вник╕в б╕бл╕отечно╖ галуз╕. Тож побажаймо ╖м терп╕ння ╕ наполегливост╕ на шляху до самовдосконалення! Св╕тлана КЛИЧКО.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
