Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4454)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4128)
Українці мої... (1662)
Резонанс (2124)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1055)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (242)
Бути чи не бути? (326)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (208)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РОЗМОВА ПРО Д╤М
Це цикл розмов про кра╖ та м╕ста, як╕ частково або ц╕лком, але в обох випадках тимчасово...


Р╤К КРОВ╤, ПОТУ ╤ СЛ╤З
Художник в╕добража╓, зокрема, в картин╕, присвячен╕й трагед╕╖ ╤рпеня та Буч╕, наш б╕ль в╕д жах╕ть...


НА ВЕЛИКДЕНЬ СОНЦЕ ГРА╢…
Наш╕ традиц╕╖


ВЕРБНА НЕД╤ЛЯ
Наш╕ традиц╕╖


ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
Третя зб╕рка поез╕╖ - «╥╖ написала в╕йна»…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#24 за 13.06.2008
Мова про мову

ТЕЛЕКАНАЛ «EuroNews» розпочне мовлення укра╖нською мовою
Запуск телеканалу «Euronews» (╢вроньюс) укра╖нською мовою готу╓ться в Укра╖н╕. Про це в еф╕р╕ рад╕о «Эхо Москвы» заявив президент «EuroNews» Ф╕л╕пп Кайла, пов╕домля╓ власний кореспондент УКР╤НФОРМу в РФ.
«Я не знаю коли саме, але такий план готу╓ться», - сказав кер╕вник телеканалу. В╕н також нагадав, що п╕д час «помаранчево╖ революц╕╖» канал показував ус╕ сторони-учасники под╕й. «Ми були рад╕, що таким чином посприяли демократичному розвитку кра╖ни», - сказав президент «Euronews».
«Euronews» - пров╕дний ╓вропейський ц╕лодобовий ╕нформац╕йний телеканал, що по╓дну╓ в╕деохрон╕ку св╕тових под╕й ╕ ауд╕окоментар с╕мома мовами - англ╕йською, ╕тал╕йською, ╕спанською, н╕мецькою, португальською, рос╕йською ╕ французькою (кр╕м того, ведеться веч╕рн╓ мовлення румунською мовою). Принциповою позиц╕╓ю редакц╕╖ «EuroNews» з початку мовлення в с╕чн╕ 1993 року ╓ незалежн╕сть ╕ нейтральн╕сть у поданн╕ ╕нформац╕╖: в╕льна в╕д пол╕тичного й економ╕чного тиску, редакц╕я не оц╕ню╓ ╕ не п╕дтриму╓ жодну ╕з стор╕н под╕й, як╕ висв╕тлю╓, надаючи кожн╕й можлив╕сть викласти свою точку зору. Мовленням «EuroNews» охоплен╕ 500 млн. глядач╕в у 119 кра╖нах св╕ту. В ╢вроп╕ канал дивляться 168 млн. с╕мей.


Серед севастопольських школяр╕в зроста╓ к╕льк╕сть бажаючих вчитися укра╖нською мовою

Все б╕льше севастопольських школяр╕в виявляють бажання вчитися укра╖нською мовою. Про це заявила заступник начальника управл╕ння осв╕ти ╕ науки м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Жанна Слюсар, переда╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
Хоча на сьогодн╕ у 97 в╕дсотках шк╕л м╕ста навчання ведеться рос╕йською мовою, однак, наголошу╓ Слюсар, з кожним роком все б╕льше батьк╕в висловлюють бажання, щоб ╖х д╕ти вчилися державною мовою.
На ╖╖ думку, актуальн╕сть ц╕╓╖ проблеми загострю╓ться у зв’язку з тим, що через два роки тестування плану╓ться проводити виключно укра╖нською мовою.
За словами Ж. Слюсар, позитивну роль у даному процес╕ в╕д╕гра╓ Указ Президента Укра╖ни щодо розвитку гуман╕тарно╖ сфери в АРК ╕ Севастопол╕, зг╕дно з яким м╕ська держадм╕н╕страц╕я видала розпорядження про розширення сфери функц╕онування укра╖нсько╖ мови у Севастопол╕. Зокрема, плану╓ться розширити мережу клас╕в ╕ груп в дошк╕льних закладах з укра╖нською мовою навчання. Цей процес, наголошу╓ заступник начальника управл╕ння, буде плавним, з урахуванням бажання д╕тей та батьк╕в.


ГОТУ╢ТЬСЯ НОВА РЕДАКЦ╤Я ЗАКОНУ ПРО РАТИФ╤КАЦ╤Ю УКРА╥НОЮ ╢ВРОПЕЙСЬКО╥ ХАРТ╤╥ РЕГ╤ОНАЛЬНИХ МОВ ТА МОВ МЕНШИН
Закон Укра╖ни про ратиф╕кац╕ю ╢вропейсько╖ харт╕╖ рег╕ональних мов або мов меншин, ухвалений у 2003 роц╕, М╕н’юст готу╓ викласти у нов╕й редакц╕╖. Про це пов╕домила заступник м╕н╕стра юстиц╕╖ Валер╕я Лутковська п╕д час зустр╕ч╕ з делегац╕╓ю експерт╕в Ком╕тету ╢вропейсько╖ харт╕╖ рег╕ональних мов або мов меншин Секретар╕ату Ради ╢вропи, переда╓ УКР╤НФОРМ ╕з посиланням на прес-службу М╕н’юсту.
У результат╕ ухвалення законопроекту передбача╓ться виправити л╕нгв╕стичн╕ помилки у чинному закон╕, зокрема щодо назви мов, як╕ п╕дпадають п╕д д╕ю Харт╕╖, а також усунути недол╕ки перекладу само╖ Харт╕╖. Це дозволить уникнути тих проблем, як╕ можуть виникнути у зв’язку з некоректним викладенням документа укра╖нською мовою. За словами Валер╕╖ Лутковсько╖, в╕дпов╕дний законопроект пройшов процедуру в╕зування проф╕льними в╕домствами та ма╓ бути внесений на розгляд Верховно╖ Ради Президентом Укра╖ни.
В Укра╖н╕, в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни «Про ратиф╕кац╕ю ╢вропейсько╖ харт╕╖ рег╕ональних мов або мов меншин», положення Харт╕╖ застосовуються до мов таких нац╕ональних меншин Укра╖ни, як б╕лоруська, болгарська, гагаузька, грецька, ╓врейська, кримськотатарська, молдавська, н╕мецька, польська, рос╕йська, румунська, словацька та угорська. Положення Харт╕╖ передбачають, що при застосуванн╕ укра╖нсько╖ мови як державно╖ ╖╖ розвиток ╕ функц╕онування в ус╕х сферах сусп╕льного життя на вс╕й територ╕╖ Укра╖ни не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на як╕ поширюються положення Харт╕╖.

ХОЧЕШ БУТИ Н╤МЦЕМ - ВИВЧИ МОВУ!
Н╕меччина з 1 вересня 2008 року запроваджу╓ ╓диний тест на отримання громадянства. Бажаюч╕ отримати паспорт громадянина ФРН будуть зобов’язан╕ довести не лише знання н╕мецько╖ мови, а й скласти загальний ╕спит з ╕стор╕╖, пол╕тики та культури кра╖ни перебування, пов╕домля╓ власний кореспондент УКР╤НФОРМу в ФРН ╕з посиланням на н╕мецьк╕ ЗМ╤.
╤спит для набуття н╕мецького громадянства буде обов’язковим в ус╕х 16 землях ФРН. В╕н складатиметься з трьох частин: «Пол╕тика в демократ╕╖», «╤стор╕я та в╕дпов╕дальн╕сть», «Людина ╕ сусп╕льство». Каталог тестових завдань м╕стить 310 запитань, з яких для кожного окремого ╕спиту обиратимуться 33. Хто в╕дпов╕сть на половину з них - ╕спит склав.
П╕дготуватися до ╕спиту можна на баз╕ спец╕ального п╕дручника, а також на курсах для м╕грант╕в. Зараз частка ╕ноземц╕в, що проживають в H╕меччин╕, становить 8,8 в╕дсотка населення. Тор╕к н╕мецький паспорт отримали майже 8,2 тис. ╕ноземц╕в, переважно турецького походження.


Конкурс на п╕дтримку укра╖номовного книговидання в╕дбувся у Львов╕ - колисц╕ в╕тчизняного друку. З понад 120 проект╕в, що над╕йшли на розсуд жур╕, п╕дтримку отримають 20.
Як пов╕домила на прес-конференц╕╖ координатор конкурсу, депутат Льв╕всько╖ м╕сько╖ ради Роксоляна Лемик, «серед книжок-переможц╕в, зокрема, дов╕дник про в╕домих льв╕вських спортсмен╕в Павла Пилипчука, що м╕стить 200 вперше опубл╕кованих фото╕люстрац╕й. Також м╕ська влада надала ф╕нансування науково-популярному виданню «AD.: латинськ╕ написи Львова» Андр╕я Содомори, Марк╕яна Домбровського. Решта видань - це ╕сторичн╕ розв╕дки про Прикарпаття, переклади, нотн╕ зб╕рки, дитяч╕ книжки. Ми також проф╕нансу╓мо видання «Богдан-╤гор Антонич. Повне з╕брання твор╕в», куди ув╕йшли твори, як╕ ще не друкувалися. Ма╓мо над╕ю, що книжки побачать св╕т до Форуму видавц╕в у Львов╕. Частину ╖хн╕х тираж╕в буде розповсюджено серед б╕бл╕отек Львова.
Назагал з м╕ського бюджету на книгодрукування цього року вид╕лено 300 тисяч гривень. Ще 200 тисяч - на поповнення фонд╕в шк╕льних б╕бл╕отек.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #24 за 13.06.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6006

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков