"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2008 > Тема "З потоку життя"
#25 за 20.06.2008
ЯК НАС «В╤ДСВЯТКУВАЛИ»...
НЕСВЯТКОВИЙ РЕПОРТАЖ
Свята мають властивост╕ приходити й минати, а проблеми –залишатися ╕ множитися. 225-р╕ччя Севастополя – дата н╕бито й не дуже кругла, як для арх╕помпезних в╕дзначень, але так сталося, що свято роздмухали ледве не до р╕вня державного. З одного боку це добре: Кабм╕н вид╕лив 100 млн. грн. на облаштування м╕ста, й т╕ кошти вдалося осво╖ти. М╕сто отримало в╕дбудований Приморський бульвар, Графську пристань, площу Нах╕мова, набережну Корн╕лова тощо. З ╕ншого боку, якщо держава нада╓ чимал╕ кошти, то вони мають бути використан╕ таким чином, аби у рег╕он╕ утверджувалася державн╕сть. Дума╓ться, не варто було зм╕шувати докупи святкування Дня м╕ста з в╕дзначенням Дня незалежност╕ Рос╕╖, бо наш п╕вн╕чний сус╕д спить ╕ бачить, як скоригувати укра╖нське свято на св╕й розсуд. Цього разу п╕д весел╕ сп╕ви й витанцьовування в╕н п╕дсунув нам пам’ятника сво╖й ╕мператриц╕, котра лише тим ╕ «прославилась» в Укра╖н╕, що нищила укра╖нц╕в. Б╕льше того, статую од╕озно╖ самодержиц╕ взялися охороняти у нашому святковому м╕ст╕ во╓н╕зован╕ формування козак╕в сус╕дньо╖ держави. Слово «незалежн╕сть» в т╕й держав╕ не полюбляють, тож в╕дзначають просто День Рос╕╖. ╤ нехай би в╕дзначали у себе вдома, так н╕, треба п╕вторатисячному озбро╓ному формуванню п╕д маркою проведення “Международного форума казаков» з╕братися у Криму. Отже, св╕дом╕ того, що протистояння двох г╕лок влади у Севастопол╕ досягло апогею, що попри заборону суду депутати м╕ськради Севастополя, у яких б╕льш дружн╕ стосунки з Рос╕╓ю, н╕ж з Укра╖ною, будуть намагатися встановити пам’ятник од╕озн╕й рос╕йськ╕й ╕мператриц╕, наш╕ брати рос╕яни просто прислали до м╕ста во╓н╕зовану п╕дмогу. Напевне, форма рос╕йських козак╕в зобов’язувала мати при соб╕ зброю. Уяв╕мо на мить, що озбро╓н╕ загони укра╖нського козацтва раптом об’явилися на Красн╕й площ╕. М╕жнародного скандалу, може, й не було б, але пов’язали би ╖х вмить. Ми ж мусили все це проковтнути ╕ з гарною м╕ною при поган╕й гр╕ продовжувати робити вигляд, що н╕чого не сталося. То кому потр╕бне таке свято? Що воно дало держав╕, яка в╕д╕рвала в╕д власного бюджету 100 м╕льйон╕в гривень? Укра╖нц╕, котр╕ опинилися того дня б╕ля пам’ятника титулован╕й хвойд╕, чули лише брудну лайку на адресу сво╓╖ держави та ╖╖ народу. Туди тепер приходять найзатят╕ш╕ шов╕н╕сти, аби розпов╕сти одне одному, як╕ недолуг╕ н╕кчеми от╕ укра╖нц╕ з╕ сво╓ю Укра╖ною. ╤ це все дозволя╓ наша славна м╕л╕ц╕я, котр╕й достеменно в╕домо, що депутати м╕ськради не мають недоторканност╕ ╕ ╖хн╕ д╕╖ п╕длягають певн╕й оц╕нц╕. Якщо суд заборонив встановлювати пам’ятник, то чому правоохоронн╕ органи не втрутилися й не припинили його зведення, яке тривало не один тиждень у самому центр╕ м╕ста? На превеликий жаль, жодна укра╖нська громадська орган╕зац╕я не протестувала, коли в╕дкривали пам’ятник. Дума╓ться, не лише тому, що встановили його п╕зно увечер╕, а в╕дкривали через добу, як злод╕╖, о сьом╕й годин╕ ранку. Просто люди знев╕рилися у влад╕ вс╕х р╕вн╕в. Б╕льше того, вони не впевнен╕, що правоохоронн╕ органи захистять ╖х в╕д знущань, принижень, а може статися, що й в╕д т╕лесних ушкоджень знахабн╕ло╖, випещено╖ за роки п’ято╖ колони. Найсв╕тл╕шим моментом святкування Дня м╕ста стало в╕дкриття пам’ятника гетьману Сагайдачному ки╖вського скульптора В. Луцака. Але, знову ж таки, столична делегац╕я на чол╕ з в╕це-прем’╓ром Васюником за п╕вдоби до ц╕╓╖ под╕╖ покинула м╕сто. Бути присутн╕ми на в╕дкритт╕ Приморського бульвару й не дочекатися найзначим╕шо╖ под╕╖ свята – трохи дивна позиц╕я як для посадовц╕в такого рангу. Було ще одне при╓мне в╕дкриття п╕д час свята: голова м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ С. Куницин почав послуговуватися державною мовою, що стало гарним прикладом для його п╕длеглих. Що ж до всього ╕ншого, то склалося враження, що нас рос╕яни “в╕дсвяткували” по повн╕й програм╕ ╕ на св╕й розсуд. Напередодн╕ свята на одному з телеканал╕в С. Куницин жартома мовив: “Когда меня спрашивают как дела, я всегда отвечаю: все по плану, но план знаем только мы...” Депутати м╕ськради теж мали плани: поставити пам’ятник рос╕йськ╕й ╕мператриц╕ й зняти команду Куницина. Пам’ятник вже сто╖ть, над наступним пунктом вони працюють так затято, що сумн╕ви щодо його виконання виникають лише у найнедов╕рлив╕ших... Л╕д╕я Степко. м. Севастополь. Фото М. Владз╕м╕рського. * * * Про «заслуги» Катерини II перед укра╖нським народом
ЯК НАМ «ПО-БРАТСЬКИ» ДОПОМАГАЛИ ЗАБУВАТИ Р╤ДНУ МОВУ Й ╤СТОР╤Ю
1762 — 1763 pp. — Катерина II видала два ман╕фести про ╕ноземну колон╕зац╕ю Рус╕-Укра╖ни, вербувалися серби, болгари, молдавани, н╕мц╕ з Прусс╕╖, Австр╕╖ та ╕нших кра╖н. ╤ноземцям надавали по 65 десятин земл╕ на душу, зв╕льняли в╕д податк╕в. Укра╖нц╕ зобов’язан╕ були безоплатно вид╕ляти п╕дводи для перевезення сво╖х майбутн╕х пом╕щик╕в. 1763 р. — Указ Катерини II про заборону викладання укра╖нською мовою у Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖. 1764 р. — ╤нструкц╕я Катерини II князю О. Вяземському про русиф╕кац╕ю Укра╖ни, Прибалтики, Ф╕нлянд╕╖ та Смоленщини. 1764 р. — Скасування Катериною II укра╖нського гетьманства, а з ним — л╕кв╕дац╕я укра╖нських навчально-культурних заклад╕в та усунення в╕д влади укра╖нськомовних чиновник╕в. 1764 р. — Скасування укра╖нсько╖ держави Гетьманщини. 1765 р. — Л╕кв╕дац╕я Катериною II козацького устрою на Слобожанщин╕ та козацьких шк╕л. 1766 р. — Синод видав суворий указ Ки╓во-Печерськ╕й лавр╕ друкувати лише т╕ книги, як╕ друкуються в московськ╕й друкарн╕ та апробован╕ Синодом. 1768 p. — Придушення московськими в╕йськами антипольського повстання на правобережн╕й Рус╕-Укра╖н╕ п╕д проводом ╫онти ╕ Зал╕зняка, в╕домого п╕д назвою Кол╕╖вщина, п╕сля ╖х п╕дступного й зрадницького захоплення москалями, як╕ воювали на той час з поляками. 1769 р. — Наказ Синоду, за яким укра╖нськ╕ книжки в церквах були зам╕нен╕ московськими. 1769 р. — Синод Рос╕йсько╖ православно╖ церкви заборонив Ки╓во-Печерськ╕й лавр╕ друкувати буквар╕ укра╖нською мовою й наказав в╕д╕брати в людей т╕ буквар╕, як╕ були вже на руках. 1775 p. — П╕дступний напад московських в╕йськ на Запорозьку С╕ч ╕ зруйнування ╖╖ п╕сля вир╕шально╖ допомоги запорожц╕в москалям у Московсько-турецьк╕й в╕йн╕ 1768 — 1774 pp. Пограбування козак╕в, захоплення ╖хнього майна та висилка багатьох ╕з них у Сиб╕р. Закриття укра╖нських шк╕л при полкових канцеляр╕ях. Двадцятип’ятир╕чне ув’язнення на Соловках останнього кошового отамана Петра Калнишевського до само╖ його смерт╕ 1803 року у в╕ц╕ 112 рок╕в. 1777 р. — План виселення кримських татар з Криму, укра╖нц╕в — з Укра╖ни, а на обжит╕ ними м╕сця переселення московит╕в з Москов╕╖. На зд╕йснення цього плану А. Суворов за л╕чен╕ дн╕ виселив з П╕вдня Укра╖ни 32000 душ чолов╕чо╖ стат╕. 1777 р. — П╕сля смерт╕ в╕д пересл╕дувань та злигодн╕в ген╕ального укра╖нського композитора, академ╕ка Болонсько╖ музично╖ академ╕╖ Максима Березовського (нар. 1745 р. у Глухов╕), уряд Катерини II забороня╓ виконувати його твори й знищу╓ багато його рукопис╕в. 1780 р. — Спалення книгозб╕рн╕ Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖, що збиралася понад 150 рок╕в ╕ була одн╕╓ю з найбагатших б╕бл╕отек Сх╕дно╖ ╢вропи. 1781 р. — Знищення решток козацького самоврядування на Л╕вобережж╕ та запровадження рос╕йсько╖ системи управл╕ння в 1783 р. 1782 р. — Катериною II створено ком╕с╕ю для заведення в Рос╕╖ народних училищ, завданням яких було запровадження ╓дино╖ форми навчання та викладання виключно рос╕йською мовою в ус╕х школах ╕мпер╕╖. 1783 р. — Закр╕пачення селян Л╕вобережно╖ Укра╖ни. 1784 р. — 1747 року на територ╕╖ семи полк╕в Гетьманщини (про три не збереглося в╕домостей) було 866 укра╖нських шк╕л, тобто на кожну тисячу душ населення припадала одна школа. П╕д к╕нець стол╕ття к╕льк╕сть населення зросла утрич╕, а к╕льк╕сть шк╕л зменшилася вдв╕ч╕, серед них укра╖нських не було жодно╖. 1784 р. — Синод наказу╓ митрополитов╕ Ки╖вському й Галицькому Саму╖лу карати студент╕в ╕ зв╕льняти з роботи вчител╕в Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ за в╕дх╕д в╕д рос╕йсько╖ мови. 1785 р. — Наказ Катерини II в ус╕х церквах ╕мпер╕╖ правити Службу Божу рос╕йською мовою. Рос╕йська мова запроваджена в ус╕х школах Укра╖ни. 1786 р. — Синод знову наказу╓ митрополитов╕ Ки╖вському контролювати Лаврську друкарню, щоб н╕яко╖ р╕зниц╕ з московськими виданнями не було, а в Ки╓во-Могилянськ╕й академ╕╖ негайно ввести систему навчання, узаконену для вс╕╓╖ ╕мпер╕╖. 1789 р. — У Петербурз╕ з ╕н╕ц╕ативи Катерини II видано «Пор╕вняльний словник ус╕х мов», у якому укра╖нська мова значиться як рос╕йська, спотворена польською. 1793 р. — Москал╕ придушили повстання в сел╕ Турба╖ й жорстоко розправилися ╕з селянами: понад два десятки селян померли, не витримавши катувань, або були розстр╕лян╕, решту, п╕сля покарання батогами, вислали до Сиб╕ру або в ╕нш╕ губерн╕╖.
"Кримська Свiтлиця" > #25 за 20.06.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6024
|