Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#29 за 18.07.2008
ТАК СКЛАЛОСЯ ╤СТОРИЧНО...

МОВА ПРО МОВУ

Мабуть, нема╓ б╕льш запеклих борц╕в за права рос╕йсько╖ мови на укра╖нських теренах, н╕ж серед луганського «бомонду». От т╕льки чомусь ц╕ «гаспада» ╕ «тавар╕щ╕» зам╕сть того, щоб видавати зразки рос╕йсько╖ усно╖ та письмово╖, говорять якимось «приблатньонним» сленгом ╕ нав╕ть доноси на сво╖х опонент╕в не вм╕ють написати без граматичних помилок. Не кажучи вже про дубову стил╕стику цих «документ╕в». То, може, байки про одв╕чну рос╕йськ╕сть захоплено╖ ними територ╕╖ ╓, м’яко кажучи, переб╕льшенням?

ЩЕ ЯКИХОСЬ СТО РОК╤В ТОМУ ДОНБАС НАСЕЛЯЛА ЛЮДН╤СТЬ, В╤ДСОТК╤В НА 70-75 УКРА╥НОМОВНА
А найц╕кав╕ше, мабуть, ╕стор╕я «склалася» в Криму. Себто в Тавр╕йськ╕й губерн╕╖. Рос╕йською мовою на час перепису 1907 року тут говорили 404,5 тис. ос╕б, а укра╖нською – 611,1 тисяч╕. При 199 тисячах «тюрк╕в» - кримських татар.

ГР╤ШН╤ ЯЗИКИ
Днями в Луганську пройшла презентац╕я зб╕рника «Розсекречена пам’ять. Голодомор 1932-1933 рок╕в в Укра╖н╕ в документах ГПУ-НКВС». Очевидно, так╕ ж презентац╕╖ м╕сцев╕ управл╕ння СБУ орган╕зували ╕ в решт╕ обласних центр╕в кра╖ни. Не знаю, в як╕й форм╕ представляла Служба свою зб╕рку, а в Луганську презентац╕я в╕дбувалася в обласному кра╓знавчому музе╖, який з нагоди 75-р╕ччя Голодомору влаштував ╕ соб╕ спец╕альний стенд ╕з фотокоп╕ями документ╕в т╕╓╖ страшно╖ доби.
Зах╕д як зах╕д; дещо формал╕зований - а куди ж под╕тися в╕д спадку комун╕стичного аг╕тпропу. Але коли ж╕нка-екскурсовод почала коментувати експозиц╕ю стенду рос╕йською, не витримав голова Лугансько╖ обласно╖ «Просв╕ти» Володимир Семистяга ╕ попросив хоча б ╕з поваги до замордованих голодом укра╖нських селян говорити ╖хньою мовою. На екскурсовода це не вплинуло н╕як. Пов╕домивши, що державною мовою вона волод╕╓ краще за вс╕х присутн╕х, вона продовжила розпов╕дь «на общ╓понятном язик╓». Хтось ╕з присутн╕х журнал╕ст╕в ╖╖ п╕дтримав: «Н╓ч╓го зд╓сь В╓рховную Раду устра╕вать». А хтось згадав заяложене в╕д надм╕ру частого вжитку «наукове» об╜рунтування м╕сцево╖ рос╕йськомовно╖ недор╕куватост╕: «Так ╕стор╕ч╓ск╕ сложилось...»
«╤стор╕ч╓ск╕»? За великим рахунком ця формула ма╓ право на ╕снування. Як стверджував великий рос╕йський сатирик М. ╢. Салтиков-Щедр╕н: «Якщо ми очистимо к╕стяк ╕стор╕╖ в╕д отих побрехеньок, як╕ нанесен╕ на нього часом ╕ упередженими поглядами, то в результат╕ завжди вийде лише б╕льша або менша порц╕я «уб╕╓нних». Т╕льки одне зауваження: Михайлов╕ ╢вграфовичу не довелося з╕ткнутися з тим, що у ХХ стол╕тт╕ отримало назву «геноцид». ╤ от╕й т╕тц╕ з музею (╕ ще багатьом тисячам таких ось т╕ток та дядьк╕в), яка, напевно, вважа╓ себе культурною й ╕нтел╕гентною, навряд чи спало на думку, що ╖╖ «русскоязич╕╓» ╓ прямим насл╕дком геноциду укра╖нського народу, у тому числ╕ на теренах нин╕шньо╖ Лугансько╖ област╕.
Про це, власне, розпов╕дав ╕ той стенд, який презентував музей, ╕ книга - пл╕д прац╕ арх╕в╕ст╕в Служби безпеки.

ПРО ЩО ПОВ╤ДАЛО ГПУ
Перепов╕дати «Розсекречену пам’ять» нема╓ ан╕ можливост╕, ан╕ потреби. Напевне, ╖╖ отримають щонайменше вс╕ обласн╕, м╕ськ╕ й районн╕ б╕бл╕отеки, тож усякий, хто забажа╓, може зайти й почитати. Я ж вибрав к╕лька еп╕зод╕в, що стосуються Луганщини. Себто тих район╕в, як╕ з 3 червня 1938 року р╕шенням Презид╕╖ Верховно╖ Ради СРСР були передан╕ з╕ складу Донецько╖ област╕ п╕д управл╕ння Ворошиловграда (решта залишилася тепер уже в Стал╕нськ╕й област╕).
Ось, наприклад, що пов╕домля╓ у сво╖й записц╕ заступник голови ГПУ з казково-мультяшним пр╕звищем Карлсон (╕мен╕ або хоча б ╕н╕ц╕ал╕в не наведено) 29 березня 1932 р. (у переклад╕ на укра╖нську - т. Карлсон з начальством, звичайно, сп╕лку╓ться рос╕йською, до того ж чиновницькою, мовою): «Сват╕вський район... Не зважаючи на те, що в процес╕ чистки з числа 200 колгосп╕в по 112-ти було виключено 1 059 куркульських господарств, засм╕чен╕сть колгоспно╖ маси куркульським та антирадянським елементом продовжу╓ мати м╕сце. За тими ж даними виб╕ркового вивчення 200 колгосп╕в небажаний елемент виявлено в 101 колгосп╕ в к╕лькост╕ 1,158 чолов╕к». А дал╕ «граждан╕н начальн╕к» уточню╓, що куркул╕в ╕з них нарахову╓ться 426, петлюр╕вц╕в - 232. Натом╕сть б╕лих оф╕цер╕в - усього лише 49. Найменш чисельна група - крим╕нальники. ╥х усього т╕льки 17. Нагадаю: на 200 колгосп╕в району.
До реч╕, нин╕шня комун╕стична м╕фолог╕я стверджу╓, що Донбас завжди був ╖хньою, так би мовити, «канон╕чною» територ╕╓ю. А тут в одному лише район╕ п╕сля розкуркулення ╕ чисток 1929-30 рок╕в (!) залишалося аж 232 петлюр╕вц╕. Чи справд╕ ц╕ люди воювали в арм╕╖ УНР чи працювали в якихось ╖╖ державних структурах - сказати важко, а от що це були укра╖номовн╕ громадяни, як╕ були приб╕чниками укра╖нсько╖ самост╕йност╕, - то вже напевно. Повторюся: в 1931 роц╕.
А безпосередн╕й начальник товариша Карлсона тов. Реденс пов╕домля╓ про викрит╕ його службою контрреволюц╕йн╕ терористичн╕ орган╕зац╕╖. На теренах Луганщини серед «просто» куркульських г╕дне м╕сце пос╕дають ╕ виразно укра╖нськ╕. Наприклад, у Б╕лолуцькому район╕ (нин╕ це територ╕я «укрупненого» Новопсковського району) ГПУ виявило «контрреволюц╕йну повстанську орган╕зац╕ю молод╕ й с╕льського вчительства «Братство визволення гнобленого народу Укра╖ни». Орган╕зац╕я нечисленна, усього 16 ос╕б. Але ж це на маленький район. А неподал╕к, у Б╕ловодському, д╕╓ якась «Сп╕лка визволення студент╕в» (ц╕каво, що в рос╕йському текст╕ назва орган╕зац╕╖ надрукована укра╖нською мовою).
Сл╕д сказати, що ц╕ райони знаходяться на п╕вн╕ч в╕д С╕верського Д╕нця, а власне Донбас, з його шахтами ╕ великими заводами, - п╕вденн╕ше. Псевдодосл╕дники Голодомору сьогодн╕ намагаються скористатися ц╕╓ю обставиною: мовляв, тут голоду не було, оск╕льки постачання продовольства в ╕ндустр╕альн╕ центри було б╕льш-менш налагоджено, а навколо них харчувалися й селяни. Висновок - той самий: роб╕тники були рос╕йськомовн╕, а отже...

Змичка села й м╕ста, що не в╕дбулася Н╕якого «отже». Якби не Голодомор, робоч╕ м╕сця на п╕дпри╓мствах Донбасу природним шляхом займали б укра╖нськ╕ селяни. Мен╕ якось довелося знайомитися в арх╕в╕ обласного УСБУ з одн╕╓ю крим╕нальною справою час╕в колектив╕зац╕╖. На вузлов╕й (тобто величезн╕й) станц╕╖ Дебальцеве в 1930 роц╕ працювали переважно селяни з навколишн╕х с╕л, ╕нод╕ нав╕ть не перериваючи зв’язк╕в ╕з р╕дними дом╕вками. А от еп╕зод усе з т╕╓╖ ж «Записки» Карлсона: «Староб╕льський район. В арт╕л╕ ╕м. Петровського, де варт╕сть трудодня визначена в 36 коп., ма╓ м╕сце неорган╕зоване в╕дх╕дництво колгоспник╕в. З числа 300 колгоспник╕в на роботу в Донбас вибуло 200 чолов╕к, як╕ п╕шли самов╕льно, без дозволу правл╕ння, кажучи: «Дал╕ в колгосп╕ бути неможливо, хл╕ба дають мало, а працю╓мо майже безплатно. Треба т╕кати в Донбас, доки не п╕зно».
Але вже було п╕зно. До реч╕, в╕д Староб╕льська до Луганська - б╕льше ста к╕лометр╕в, але й тут ГПУ пильно стежило за колгоспниками, аби раптом не втекли. Можна не сумн╕ватися, на п╕вдн╕ област╕ ╖хня пильн╕сть була подво╓на. Селянам залишалося х╕ба що братися за зброю. Судячи з крим╕нально╖ справи, про яку згадувалося вище, вони так ╕ робили. У тому числ╕ - в «кор╕нному» Донбас╕. ╤ нав╕ть п╕д укра╖нськими гаслами. ╤з допов╕дно╖ Реденса: «Краснолучський район. Повстанське угруповання з числа колишн╕х петлюр╕вц╕в. Кер╕вник - колишн╕й пол╕тбандит Суржко, брат агента розв╕дки УНР».
Красний Луч, до революц╕╖ Криндач╕вка - справжн╕с╕нький шахтарський Донбас. У книз╕ б╕льше нема╓ згадок про оп╕р п╕д укра╖нськими гаслами, але це не означа╓, що ╖х на п╕вдн╕ Донбасу не було. А з ╕ншого боку, тут теж вистачало «куркульських» та «б╕логвард╕йських» терорист╕в. Якою мовою вони розмовляли й думали - ще досл╕джувати й досл╕джувати. До реч╕, за ╕нформац╕╓ю Володимира Семистяги, певна частина документ╕в усе ще залиша╓ться засекреченою ╕ знаходиться в арх╕вах МВС. Теж ц╕каво було б подивитися...

Куди зникли десять м╕льйон╕в укра╖нц╕в?
Може, укра╖нський елемент з’явився в Донбас╕ внасл╕док «антинародно╖» пол╕тики КП(б)У, в╕домо╖ п╕д назвою «укра╖н╕зац╕я» (в╕д мого д╕да залишилася дов╕дка, що в╕н у м. Мосп╕но - нин╕ п╕дпорядковане Будьонн╕вському району Донецька - у 1928 роц╕ на «в╕дм╕нно» склав ╕спити з укра╖н╕зац╕╖). Тод╕ варто заглянути трохи глибше в ╕стор╕ю.
У мене на полиц╕ сто╖ть самотн╕й «Двадцать второй томъ» «Большой энциклопедии» за редакц╕╓ю С. Н. Южакова. Це другий з додаткових том╕в видання, започаткованого ще в 1898 роц╕, ╕ серед ╕ншого м╕стить велику й ╜рунтовну статтю «Росс╕я, Росс╕йская империя». Зокрема - наск╕льки мен╕ в╕домо, уперше за всю ╕стор╕ю спочило╖ ╕мпер╕╖ - Серг╕й Миколайович Южаков оприлюднив дан╕ перепису 1907 року щодо р╕дно╖ мови людей, як╕ населяли ту чи ╕ншу губерн╕ю або область. У зведених таблицях укра╖нська мова названа хоча й «малорусск╕м», але все ж - окремим «язиком», а в пояснювальному текст╕ ╓ нав╕ть уточнення: «Малорусский (украинский) язык преобладает в губерниях...» Далеб╕, ус╕ губерн╕╖ перел╕чувати не будемо, подивимося лише, як складалася «╕сторична ситуац╕я» на землях, що нин╕ складають Донецьку й Луганську област╕, тобто губерн╕й Харк╕всько╖, ╢катеринославсько╖ та Воронезько╖, а також Донсько╖ област╕.
Що стосу╓ться Катеринославщини, тут на 1 млн. 456,4 тис. люду, що розмовляв укра╖нською, припадало 365 тисяч рос╕йськомовних. Тобто в чотири рази б╕льше. На Харк╕вщин╕ сп╕вв╕дношення було ще б╕льше на користь укра╖нц╕в: 2009,4 тис. проти 440,9 тис. (у 4,6 раза). У Воронезьк╕й област╕ перевага була за рос╕йськомовними: 915,9 тисяч╕ проти 1602,9, але Укра╖н╕ з ╖╖ територ╕╖ д╕сталася лише вузенька смужка, ╕ нав╕ть сьогодн╕ в ц╕й славетн╕й област╕ вистача╓ укра╖номовних рег╕он╕в. Те саме можна сказати про Донську область, де проживало 719,6 тисяч «малорос╕в». На жаль, уже не д╕зна╓мося, до яко╖ групи занесено гов╕рку донських козак╕в, але навряд ╖х при╓днали до укра╖нц╕в.
З наведених даних можна зробити висновок, що територ╕ю Донецько╖ та Лугансько╖ областей ще якихось сто рок╕в тому населяла людн╕сть, в╕дсотк╕в на 70-75 укра╖номовна. ╤ це тод╕, коли в законодавчому пол╕ ╕мпер╕╖ пер╕одично з’являлися то Валу╓вський циркуляр, то Емський указ - не кажучи вже про «сепаратн╕ наб╕ги» (Салтиков-Щедр╕н) окремих градоначальник╕в.
Можна, звичайно, стверджувати, що «малороси» жили по селах, а в м╕стах Донбасу мешкали винятково рос╕яни. Але тод╕ можна поставити запитання так: куди под╕лися 5 млн. 101 тисяча укра╖номовних на згаданих теренах? Власне, якщо населення ╕мпер╕╖ за цей час зросло приблизно вдв╕ч╕, то можна вести мову про десять м╕льйон╕в укра╖нц╕в. Де вони?..
Михайло БУБЛИК.
Луганська область.
(«Укра╖на молода», № 124 в╕д 9 липня 2008 р.).

ДОВ╤ДКА
Так, задля загального розвитку в╕тчизняних укра╖ножер╕в. На час перепису 1907-го в Херсонськ╕й губерн╕╖ жило 1 млн. 462 тис. укра╖номовних, 575,4 тис. рос╕йськомовних ╕ 322,5 тис. тих, хто розмовляв на «╓врейсько-н╕мецьк╕й» мов╕. Я так розум╕ю - на ╕диш. У Бессарабськ╕й рос╕йською сп╕лкувалися 155,8 тис., укра╖нською - 379,7 тис., румунською (очевидно, молдавсько╖ тод╕ нав╕ть передов╕ учен╕ не визнавали) - 920 тисяч. 228,2 тисяч╕ тут говорили на ╕диш. Ото вам ╕ вся «Новорос╕я».
На Кубан╕ рос╕йськомовних жило багато - 816,7 тис. Але укра╖нц╕в усе ж б╕льше: 908,7 тисяч╕. От на Ставроп╕лл╕ рос╕яни вже переважали: 482,5 тис. проти 319,8 тис. Без коментар╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #29 за 18.07.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6143

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков