ДВОМОВНЕ СП╤В╤СНУВАННЯ В БЕЛЬГ╤╥: «ШТУЧНА» КРА╥НА, РЕАЛЬН╤ ПРОБЛЕМИ
Укра╖на належить до тих держав, б╕льш╕сть населення яко╖ в╕льно сп╕лку╓ться двома мовами. У цьому випадку ╕ укра╖нська, ╕ рос╕йська мови належать до одн╕╓╖, слов’янсько╖, групи. Проте ╓ випадки, коли в рамках одн╕╓╖ кра╖ни сп╕в╕снують дв╕ ╕ б╕льше мов, що мають абсолютно р╕зн╕ кор╕ння: Канада, Швейцар╕я, Бельг╕я. Як орган╕зоване ╕ наск╕льки можливе сп╕в╕снування дек╕лькох мовних груп в одн╕й держав╕? Бельг╕ю подекуди називають штучною державою. Адже перша ознака держави – ╖╖ мова, а бельг╕йсько╖ ж мови, як в╕домо, не ╕сну╓. Бельг╕я, кра╖на з майже 200-л╕тньою ╕стор╕╓ю, склада╓ться з трьох частин, що под╕ляються саме за мовною ознакою: н╕дерландськомовна (або фламандськомовна, бо дос╕ нема╓ ╓дност╕, чи вважати цю мову бельг╕йським д╕алектом н╕дерландсько╖, а чи спор╕дненою з нею, але окремою фламандською) Фландр╕я ╕ французькомовна Валлон╕я, а ╓ ще й маленький н╕мецькомовний клаптик територ╕╖. Столиця — Брюссель — м╕сто двомовне. Кожна назва вулиц╕ пода╓ться французькою та н╕дерландською. Бельг╕йська модель мирного сп╕вжиття сп╕льнот, що ╓ абсолютно р╕зними ╕ в мовному, ╕ в культурно-╕сторичному значенн╕, донедавна вважалася вз╕рцем. ╤ще дек╕лька рок╕в тому брюссельськ╕ м╕н╕стри ╖здили до ╢русалима, щоб под╕литися досв╕дом мирного сп╕в╕снування людей р╕зних мовних груп. Проте нин╕ кра╖на, яку вважали прикладом для ╕нших, опинилася на меж╕ розколу. Чому? Адже, здавалося б, ст╕льки рок╕в механ╕зм сп╕в╕снування двох мов в одн╕й кра╖н╕ так добре працював. Оглядач н╕дерландськомовно╖ газети «Het Nieuwsblad» В╕м В╕нкелманс поясню╓ Рад╕о Свобода: «Насправд╕ вони (мови) не сп╕в╕снують. Вони живуть поряд, проте зовс╕м не разом. Ми ма╓мо ч╕тко визначен╕ л╕нгв╕стичн╕ кордони: кожна сп╕льнота ма╓ свою мову й територ╕ю. Проте ╓ райони, де мови зм╕шан╕ – Брюссель та околиц╕. ╤ от саме тут справи дуже поган╕. Ми, фламандц╕, не можемо порозум╕тися з валлонцями в багатьох речах, починаючи в╕д розпод╕лу територ╕╖ ╕ зак╕нчуючи державним устро╓м. Особлив╕ проблеми з франкомовними поселеннями навколо Брюсселя, що нав╕др╕з в╕дмовляються розмовляти н╕дерландською, хоча це територ╕я Фландр╕╖». Упродовж майже 150 рок╕в у Бельг╕╖ дом╕нувала франкомовна ел╕та, включно з корол╕вською родиною. На початку минулого стол╕ття незаможн╕ фламандц╕ масово працювали на багатих валлонських фермер╕в та володар╕в шахт ╕ металург╕йних завод╕в. Ситуац╕я кардинально зм╕нилася в середин╕ ХХ стол╕ття через закриття п╕дпри╓мств та занепад фермерства. Нин╕ Фландр╕я значно потужн╕ша економ╕чно за Валлон╕ю. Тому, на думку франкомовних бельг╕йц╕в, Фландр╕я хоче взяти реванш за минуле, вимагаючи б╕льше влади й незалежност╕ в╕д валлонц╕в. Пол╕тичний оглядач франкомовно╖ мед╕а-групи «Сюд-прес» М╕шель Деклерк вважа╓, що за к╕лька останн╕х рок╕в ситуац╕я значно пог╕ршилася: «Це в╕дбува╓ться тому, що фламандц╕ хочуть дедал╕ б╕льшо╖ автоном╕╖. Вони вимагають б╕льшо╖ влади та все б╕льших повноважень в ухваленн╕ р╕шень державно╖ ваги. А п╕д час останн╕х вибор╕в, до того ж, пол╕тичн╕ парт╕╖, що виступають за незалежн╕сть Фландр╕╖, стали значно впливов╕шими. А це говорить про те, що Бельг╕я з часом може перетворитися на конфедерац╕ю ╕ нав╕ть повн╕стю розколотися». Говорячи про економ╕чну р╕зницю, на н╕дерландськомовн╕й п╕вноч╕ часто наводять такий приклад для пор╕вняння: мовляв, кожен фламандець, працюючи та сплачуючи податки, буквально дару╓ щор╕чно кожному мешканцев╕ Валлон╕╖ суму, екв╕валентну вартост╕ комп’ютера. З ╕ншого боку кра╖ни, у Валлон╕╖, що за ╕нвестиц╕йною приваблив╕стю пос╕да╓ одне з найвищих м╕сць у ╢вроп╕, державницьк╕ настро╖ значно сильн╕ш╕. Вимагаючи збереження Бельг╕╖, вони часто наголошують: «я у першу чергу бельг╕╓ць, а вже пот╕м представник т╕╓╖ чи ╕ншо╖ мовно╖ групи». Перед нин╕шн╕м прем’╓р-м╕н╕стром ╤вом Летермом сто╖ть нелегке завдання – об’╓днати пол╕тик╕в ╕з обох табор╕в, щоб провести реформу кра╖ни. Причому треба догодити ╕ фламандцям, до яких належить в╕н сам, ╕ франкофонам, що н╕як не погоджуються ╕з «загарбницькими», на ╖хню думку, настроями н╕дерландськомовних опонент╕в. Врешт╕-решт, хоч ╕ серед пол╕тик╕в в╕ра в можливий под╕л держави поглибилася, прост╕ мешканц╕ з будь-якого боку кра╖ни все ж не в╕рять у те, що Бельг╕я може розколотися. Коли про╖хатися м╕стами з обох стор╕н кра╖ни, то пом╕тиш державн╕ прапори як знак сол╕дарност╕ у в╕кнах ╕ фламандц╕в, ╕ валлонц╕в, ╕ н╕мецькомовного населення. В╕тал╕й ╢рем╕ца. (Рад╕о Свобода).
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
