Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (3579)
З потоку життя (6822)
Душі криниця (3673)
Українці мої... (1499)
Резонанс (1576)
Урок української (997)
"Білі плями" історії (1749)
Крим - наш дім (533)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (238)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Володимир Балух: ЯКЩО ЗАБРАТИ З КРИМУ АРМ╤Ю, МИ ПОБАЧИМО, ЯКИХ ПРАПОР╤В НАД БУДИНКАМИ БУДЕ Б╤ЛЬШЕ
Володимир Балух – один з найв╕дом╕ших укра╖нських пол╕тв’язн╕в, кримчанин ╕, як в╕н...


"УКРЗАЛ╤ЗНИЦЯ" ЗАПУСТИЛА Ш╤СТЬ ПО╥ЗД╤В ДО КУРОРТНИХ М╤СТ
Зокрема, з цього тижня в╕дновлять курсування по╖зди до Херсона, Бердянська та Новоолекс╕╖вки.


УКРА╥НА В ОБС╢: ДО ОКУПАЦ╤╥ У КРИМУ БУЛО ТРИ ТИСЯЧ╤ ЗМ╤, П╤СЛЯ – 232
Рос╕я зачистила ╕нформац╕йне поле окупованого Криму, скоротивши к╕льк╕сть мед╕а ╕з 3 тисяч до 232...


"ТР╤УМФ" ПУТ╤НА НА ГОЛОСУВАНН╤: КРЕМЛЬ ПООБ╤ЦЯВ РОС╤ЯНАМ "КРАЩЕ МАЙБУТН╢"
У Кремл╕ назвали «тр╕умфом» президента Рос╕╖ Володимира Пут╕на голосування щодо...


«КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР - СИМВОЛ ОПОРУ ОКУПАЦ╤╥»
Минуло╖ п'ятниц╕ у Ки╓в╕ на Майдан╕ Незалежност╕ в╕дбувся м╕тинг, присвячений Дню...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook

Twitter





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#30 за 25.07.2008
Л╤КАР ╢ВРОПЕЙСЬКОГО Р╤ВНЯ: ДЕ ╤ КОЛИ?

ПРОШУ СЛОВА!

Банальна ╕стина - усп╕х практично╖ медицини, процв╕тання системи охорони здоров’я держави трима╓ться на усп╕шному функц╕онуванн╕ трьох кит╕в: профес╕йно╖ осв╕ти, проф╕льно╖ науки у науково-досл╕дних ╕нститутах та наукових лаборатор╕ях ун╕верситет╕в ╕ практично╖ д╕яльност╕ л╕кувально-проф╕лактичних спец╕ал╕зованих заклад╕в (ФАП╕в, амбулатор╕й, л╕карень ╕ диспансер╕в р╕зного р╕вня).
Усе почина╓ться з осв╕ти, з суми знань ╕ вм╕нь, як╕ здобува╓ вчорашн╕й аб╕тур╕╓нт, сьогодн╕шн╕й студент у творчому тандем╕ з╕ сформованим асистентом, зр╕лим доцентом, ╕з ведучим науковий пошук асп╕рантом чи маститим професором, зр╕дка академ╕ком. Про не╖ ╕ поговоримо.
Чотири роки тому наше МОЗ вир╕шило бути свят╕шим за Папу Римського, продемонструвавши вм╕ння крокувати в ногу з вимогами часу, ╕ одним розчерком пера тод╕шнього м╕н╕стра-рег╕онала наказом № 52 в╕д 31.01.2005 р. вс╕ медичн╕ факультети ВНЗ III - IV р╕вня акредитац╕╖ перейшли на кредитно-модульну систему навчання, поринувши в море Болонське (чи процес?) ╓вропейського осв╕тнього простору, заодно л╕кв╕дувавши пед╕атричн╕ та сан╕тарно-г╕г╕╓н╕чн╕ факультети, як╕ були зримою перевагою нашо╖ в╕тчизняно╖ адресно╖ системи медично╖ осв╕ти. Правда, у наступного м╕н╕стра вистачило розуму ╕ сили вол╕ факультети в╕дновити.
Зауважимо, що в жодному класичному чи галузевому ун╕верситет╕ Укра╖ни такого масового запливу (чи заб╕гу?) не в╕дбулось. Там вир╕шили спочатку зд╕йснити педагог╕чний експеримент на окремих факультетах чи за окремими спец╕альностями. Але 90% осв╕тнього простору держави залишилось традиц╕йним - сес╕йно-семестровим, характерним для радянсько╖ осв╕ти, чи╖ дипломи не визнавалися дал╕ меж соц╕ал╕стичного табору, а профес╕онали-л╕кар╕ у переважн╕й б╕льшост╕ могли реал╕зуватися за кордоном х╕ба що «пом╕чниками л╕каря» (нав╕ть з дипломом кандидата наук). Тому й до сьогодн╕ вся нормативно-правова база укра╖нсько╖ осв╕ти зор╕╓нтована на оту «вчорашню за зм╕стом», але максимально поширену ╕ сьогодн╕ систему здобуття профес╕йних знань. ╤ так буде ще рок╕в три – п’ять (до завершення першого циклу експерименту).
На злам╕ тисячол╕ть протягом двох рок╕в я мав можлив╕сть безпосередньо ознайомитися з системою осв╕ти у класичних ╕ медичних ун╕верситетах Франц╕╖ (Сорбонна, Сент-Еть╓н), Чех╕╖ (Прага), Словаччини (Братислава), Польщ╕ (Крак╕в, Любл╕н), ╤тал╕╖ (Болонья). Через сво╖х колег - професор╕в Терноп╕льського та Луганського медичних ун╕верситет╕в, що пройшли стажування у США (Нью-Йорк, Карол╕на, Ф╕ладельф╕я, Чикаго), Австр╕╖ (В╕день) - доповнив реальну картину орган╕зац╕╖ св╕тового осв╕тнього профес╕йного простору в класичних та медичних ун╕верситетах.
В╕дштовхнувшись в╕д власних реал╕й зав╕дувача кафедри медичного ун╕верситету (ми вже трет╕й р╕к намага╓мося реал╕зувати механ╕зми Болонь╖) ╕ осмислюючи реал╕╖ закордоння, хочу озвучити деяк╕ сво╖ роздуми.
Загальнов╕домо, що знання не даються, а беруться через власну ╕нтелектуальну працю. Саме на реал╕зац╕ю цього принципу ╕ зор╕╓нтована ╓вропейська (та св╕това) система медично╖ осв╕ти. Для зручност╕ студента вся навчальна програма розд╕лена на профес╕йн╕ модул╕, а обсяг предметних годин - на кредити. При цьому визначений м╕н╕мальний обсяг обов’язкових предмет╕в з кожного модуля ╕ перел╕к предмет╕в - за вибором. Для реал╕зац╕╖ осв╕тньо╖ програми для студента форму╓ться ╕ндив╕дуальний план навчання - дороговказ, за яким в╕н ╕ руха╓ться. ╤ цей план аж н╕як не п╕дпорядкований сес╕ям чи семестрам. Терм╕н навчання у медичному ун╕верситет╕ сяга╓ для 2/3 студент╕в 8 - 10 рок╕в (при тому, що для 1/3 - в╕н дор╕вню╓ 5 - 6 рокам). ╤ це при тому, що прох╕дна планка для аб╕тур╕╓нт╕в медичних ун╕верситет╕в у вигляд╕ суми бал╕в на загальнодержавному тестуванн╕ п╕сля зак╕нчення коледж╕в, л╕це╖в - одна з найвищих серед ус╕х профес╕йно-осв╕тн╕х заклад╕в. У св╕т╕ вже давно забули про випускн╕ чи вступн╕ екзамени, а ми готов╕ роз╕п’яти М╕н╕стра осв╕ти разом з Президентом т╕льки за те, що, л╕кв╕дувавши «вступну пос╕вну кампан╕ю», позбавили багатьох ректор╕в реального сенсу займати посаду, ╕м╕туючи труди праведн╕ на благо В╕тчизни. Бо для переважно╖ б╕льшост╕ з них В╕тчизна - то власна кишеня; чим глибша ╕ об’╓мн╕ша вона - тим р╕дн╕ша перша. ╤ н╕як╕ ╓вропейськ╕ закони про максимальний (восьмир╕чний) терм╕н перебування на кер╕вних посадах чи в╕ковий ценз тут не слугують зразком. Бо що не купля╓ться за грош╕, те купля╓ться за велик╕ грош╕ ╕ вилива╓ться у депутатськ╕ поправки до закон╕в, за як╕ голосують з дивною парт╕йною одностайн╕стю.
Медична осв╕та стала р╕зко здавати сво╖ позиц╕╖ з того року, коли дозволили набирати на медичн╕ факультети студент╕в для навчання на розрахунков╕й основ╕ за кошти ф╕зичних ╕ юридичних ос╕б. Таку форму навчання можна залишити для стоматолог╕в, фармацевт╕в, ╕ноземних студент╕в (г╕гантський ф╕нансовий масив), але т╕льки не для в╕тчизняних л╕кар╕в-л╕кувальник╕в. Закони МОЗ наголошують на тому, що державне ф╕нансування ВНЗ визнача╓ться к╕льк╕стю студент╕в, а отже 98 чи 99% студент╕в першого курсу обов’язково повинн╕ стати студентами курсу наступного!? У згаданих мною закордонних ун╕верситетах цей в╕дсоток сяга╓ не б╕льше 30. Але ж за чинними положеннями нашо╖ вищо╖ школи студент, що не виконав курсову програму, в╕драхову╓ться з числа спуде╖в за поданням деканату. А для чого? Чи не прост╕ше такому студенту запропонувати продовжити навчання за ╕ндив╕дуальним планом, але з повним ф╕нансовим в╕дшкодуванням витрат? До реч╕, в ╓вропейських ун╕верситетах основним документом чи п╕дставою для в╕драхування ╓ особиста заява студента ╕ аж н╕як не допов╕дна ╕нспектора деканату.
У Франц╕╖ на першому курс╕ можна перебувати два роки, у Н╕меччин╕ (Лейпциг) - до трьох рок╕в, у Тель-Ав╕в╕ чи Париж╕ п╕сля двох рок╕в навчання на одному курс╕ можна п╕ти у регулярну арм╕ю ╕ п╕сля служби отримати державну ф╕нансову субсид╕ю на подальше навчання ╕ гарант╕ю державного працевлаштування п╕сля зак╕нчення. Сьогодн╕, в умовах наявного демограф╕чного провалу серед аб╕тур╕╓нтного масиву, настав реальний момент для реал╕зац╕╖ ╕де╖ повного державного стипенд╕ального забезпечення студент╕в-медик╕в на першому курс╕ з подальшим диференц╕юванням державно╖ ф╕нансово╖ п╕дтримки у прям╕й залежност╕ в╕д реальних академ╕чних усп╕х╕в. Цьому сприя╓ шкала ранжування (АВСD) студент╕в, що лежить в основ╕ кредитно-модульно╖ системи рейтингового оц╕нювання усп╕х╕в. Загальновизнаний факт, що при кредитно-модульн╕й систем╕ навчання з рейтинговим оц╕нюванням к╕льк╕сть стипенд╕ат╕в р╕зко зменшилась. Ще раз повторюю: ус╕ т╕, хто внасл╕док недостатньо╖ шк╕льно╖ п╕дготовки чи власного небажання «напрягтись» не в силах осво╖ти обов’язкову р╕чну осв╕тню програму, за можлив╕сть вчитись ╕ндив╕дуально повинн╕ платити. ╤ чим довше навча╓шся, тим б╕льше платиш.
Це загально╓вропейське правило. До реч╕, академ╕чн╕ в╕дпустки в ун╕верситетах ╢вропи та США далеко не р╕дк╕сть. Ними користу╓ться кожен трет╕й - четвертий студент, ╕ ╖хньою причиною ╓ не т╕льки стан здоров’я (як виголошують наш╕ законодавч╕ акти про осв╕ту), а найчаст╕ше необх╕дн╕сть заробити грош╕ для оплати подальшого навчання. ╤ ще одне правило: ус╕ т╕ студенти, хто отриму╓ державну субсид╕ю, п╕сля зак╕нчення осв╕ти поверта╓ ╖╖ держав╕, не забуваючи п’ять-с╕м рок╕в в╕дпрацювати у державних медичних закладах. ╤ там н╕хто не пита╓ вашо╖ згоди на м╕сце працевлаштування (м╕сто чи м╕стечко, проф╕льна кл╕н╕ка чи с╕мейна амбулатор╕я), а стартова позиц╕я - пом╕чник л╕каря чи штатний резидент.
Ще раз повертаюсь до набору. Цього року його вперше будуть зд╕йснювати за результатами державного тестування. Встановлено м╕н╕мальну планку для випускник╕в, хто збира╓ться подавати документи у ВНЗ. Але вона повинна бути диференц╕йована за групами ВНЗ ╕ значно вищою за м╕н╕мальну для аб╕тур╕╓нт╕в медичних ун╕верситет╕в. Тод╕ й зникне виплекана за останн╕ роки ╕люз╕я, що л╕карем може стати кожен, чи╖ батьки здатн╕ платити щор╕чно 2000 у. о. за р╕к навчання у касу ун╕верситету чи одномоментно певну суму за державне м╕сце у приватну кишеню. Повинно прийти розум╕ння, що для усп╕шного проходження осв╕тньо╖ медично╖ дороги важливо мати не т╕льки початковий загальноосв╕тн╕й фундамент «вище середнього» (без цього н╕як!), але й неперес╕чн╕ профес╕йно-людськ╕ риси характеру - готовн╕сть до самопожертви, сп╕вчуття, доброту. За роки навчання завтрашн╕й л╕кар повинен засво╖ти не т╕льки нин╕шн╕й «зм╕╖ний» символ мудрост╕ л╕каря, а й прийняти в серце факел самопожертви, про який ╕деться в древньогрецькому гасл╕: «Св╕тячи ╕ншим, - згораю сам!» Тод╕ прийде розум╕ння, що, незалежно в╕д заплачено╖ суми за навчання (а вона вим╕рю╓ться реальними усп╕хами), оплачена т╕льки можлив╕сть пройти дорогу до профес╕йного становлення, а не черга довжиною у ш╕сть рок╕в за дипломом. ╤ тод╕ навряд чи стоматолог з червоним дипломом, але без реальних навичок, зам╕сть ╕нтернатури вибере «дох╕дне» м╕сце начальника парково╖ стоянки автомоб╕л╕в б╕ля центрального ринку (реальний випадок з випускником 2006 року, якого я вчив анатом╕╖).
Кредитно-модульна система навчання розрахована на профес╕йно ор╕╓нтованих ╕ вмотивованих людей ╕з середньою спец╕альною або неповною вищою загальною осв╕тою, як╕ хочуть вчитися медицини ╕ знають, як це робити. У нашому вар╕ант╕ - це випускники шк╕л, л╕це╖в або ж медичних коледж╕в (незначний в╕дсоток). Зг╕дно з результатами анкетування, майже 90% першокурсник╕в вибрали медичну спец╕альн╕сть, ор╕╓нтуючись на престижн╕сть (за ╖хн╕ми уявленнями про ╖╖ сутн╕сть), с╕мейн╕ традиц╕╖, поради родич╕в ╕ знайомих. Менше 5% мають реальне уявлення про ╕стинну сутн╕сть медичного буття через трудов╕ навички сан╕тара, фельдшера чи медсестри. Саме тому ╓ актуальним створення чи збереження наявних (там де вони ╓) навчальних комплекс╕в, де д╕╓ принцип: базовий л╕цей – медичний коледж - ун╕верситет - медична ун╕верситетська кл╕н╕ка. Це дасть змогу, починаючи з╕ старших клас╕в, майбутн╕м першокурсникам медичних ун╕верситет╕в ц╕леспрямовано ╕ св╕домо робити реальн╕ кроки до здобуття майбутньо╖ профес╕╖, усв╕домити чи хоча б задуматись над прописною ╕стиною, що б╕лий кол╕р медичного халата ╓ символом не т╕льки ф╕зично╖ чистоти, а й чистоти душ╕ та помисл╕в.
Загальнов╕домо, що ╕стина не завжди лежить на к╕нц╕ язика того, хто мовить слово. Часто-густо вона у вус╕ того, хто слуха╓ ╕ чу╓, того, хто здатний критично анал╕зувати ╕ оц╕нювати. Але ж хтось повинен сказати ╕ донести цю емп╕рично первинну думку!
╤ таким джерелом у ВНЗ ╓ викладач. Статус викладача вищо╖ школи, як у нас, так ╕ за кордоном, ╓ далеко не найпрестижн╕шим, якщо з╕ставити зарплати практичного л╕каря ╕ професора-аудитора, це пор╕вняння не на користь останнього. Саме тому левову частку викладацького контингенту в ун╕верситетах не т╕льки Аз╕╖, а й ╢вропи, Америки складають вих╕дц╕ з ╤нд╕╖, Китаю, постсоц╕ал╕стично╖ ╢вропи. Але для професора-практика престижно бути професором визнаного ун╕верситету - це виклика╓ дов╕ру пац╕╓нт╕в ╕ дода╓ важлив╕ бали у конкуренц╕╖ за грошовитого пац╕╓нта. Та й гонорари напряму залежать не т╕льки в╕д профес╕йно╖ майстерност╕, а й в╕д к╕лькост╕ вчених титул╕в на в╕зитц╕ практикуючого л╕каря. Тому добру половину, а то й три чверт╕ викладацького складу у закордонних медичних ун╕верситетах складають сум╕сники-кл╕н╕цисти, як╕ читають курси за принципом вузько╖ спец╕ал╕зац╕╖ (кард╕олог, пульмонолог, гематолог ╕ т. д.). ╤ це стосу╓ться не т╕льки кл╕н╕чних дисципл╕н, а й теоретичних (патолог╕я, морфолог╕я, ф╕з╕олог╕я). Як результат - сп╕вв╕дношення викладач - студент при цьому склада╓ 1:3 на молодших курсах, 1:1 на старших курсах та в резидентур╕. А тому наповнюван╕сть груп на сем╕нарах та практикумах сяга╓ чотирьох-шести ос╕б. Основу навчального процесу склада╓ ╕ндив╕дуальна робота – аудиторна (у присутност╕ викладача) ╕ позааудиторна - самост╕йна (у читальних чи секц╕йних залах, ╕нтернет-кафе ╕ т. ╕н.). Кредитно-модульна система передбача╓ новий статус викладача-консультанта, який не покликаний з трибуни, як з амвона, проголошувати прописн╕ ╕стини, а, перебуваючи поряд, у партнерських в╕дносинах, бути готовим в╕дпов╕дати на вс╕ профес╕йн╕ (╕ не т╕льки!) запитання сво╖х вихованц╕в. ╢ ще й ╕нша складова у викладацьк╕й робот╕ - контрольно-оц╕нювальна. Але максимальну роль тут в╕д╕гра╓ тестово-комп’ютерна система контролю.
А що у нас? У групах 14 - 15 студент╕в. Часто-густо ╓диними ╕нструментами сп╕лкування для донесення ╕нформац╕╖ ╕ контролю знань-ум╕нь ╓ слово, ручка ╕ пап╕р. У кращому випадку на кафедр╕ ╓ комп’ютерний клас з 8 - 10 машин першого-другого покол╕нь.
Держава дуже хоче, щоб ми були в ╢вроп╕, в ╓дин╕й сп╕льнот╕, ╓диному осв╕тньому простор╕. Та т╕льки чомусь забула, що будь-яке бажання залиша╓ться мр╕╓ю, якщо воно не п╕дтверджене реальними д╕ями. У даному випадку ф╕нансовими. Кредитно-модульна система викладання потребу╓ абсолютно ╕ншого р╕вня матер╕ально-техн╕чного забезпечення. У першу чергу - ф╕нансового. При наповненн╕ групи в 15 чи 25 ос╕б говорити про ╕ндив╕дуальну роботу з кожним студентом не доводиться. Без комп’ютеризованого ╕ндив╕дуального робочого м╕сця студента з виходом у св╕тову ╕нформац╕йну систему ╤нтернет провести контроль початкового ╕ к╕нцевого р╕вня знань на кожн╕й пар╕, орган╕зувати ╕ндив╕дуальну роботу на сучасному р╕вн╕ просто нереально.
У наших ВНЗ давно зн╕вельоване поняття профес╕йного р╕вня викладача. Необх╕дно р╕зко п╕дняти статус професора, зав╕дувача кафедри, диференц╕ювати зароб╕тну плату в залежност╕ в╕д його профес╕йного р╕вня (науковий ступ╕нь, публ╕кац╕╖, педагог╕чний стаж), кор╕нним чином зм╕нивши суть ╕ форму атестац╕╖ науково-педагог╕чних кадр╕в. Я ще застав т╕ часи, коли зарплатн╕ асистента, доцента ╕ професора значно в╕др╕знялися м╕ж собою, початкова ставка викладача значно перевищувала середню зарплату в промисловому комплекс╕. А високо╕нтелектуальна праця професора оц╕нювалась аж н╕як не нижче в╕д прац╕ сталевара чи менеджера банку. ╤ без цього говорити про як╕сть новац╕╖ не варто.
Василь ПИКАЛЮК,
професор Кримського медун╕верситету.

«Охорона здоров’я залишилася нап╕взруйнованою радянською спорудою...»
Учасники «круглого столу» «Криза в систем╕ охорони здоров’я Укра╖ни: шляхи подолання», орган╕зованого ╤нститутом сталого розвитку Укра╖ни ╕м. В. ╤. Вернадського та Рег╕ональним представництвом Фонду ╕м. Фр╕др╕ха Еберта за сприяння Нац╕онально╖ ради з питань охорони здоров’я при Президентов╕ Укра╖ни, запропонували провести загальнонац╕ональну дискус╕ю щодо проекту реформування медично╖ галуз╕. Окр╕м того, вони прийняли заяву, в як╕й закликали кер╕вництво кра╖ни, пол╕тик╕в ╕ громадськ╕сть проголосити питання реформування системи охорони здоров’я одним з нац╕ональних пр╕оритет╕в, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
У «круглому стол╕» взяли участь представники М╕н╕стерства охорони здоров’я, народн╕ депутати Укра╖ни, члени Нац╕онально╖ ради з питань охорони здоров’я при Президентов╕ Укра╖ни, пров╕дн╕ експерти у сфер╕ охорони здоров’я, представники обласних державних адм╕н╕страц╕й та укра╖нських ╕ м╕жнародних громадських орган╕зац╕й.
Як зазначив, в╕дкриваючи зас╕дання «круглого столу», президент ╤нституту сталого розвитку Укра╖ни Юр╕й Щербак, проблема охорони здоров’я визнача╓ сьогодн╕ саме ╕снування нац╕╖, ╖╖ житт╓спроможн╕сть та ╓вропейську перспективу. За його словами, кер╕вництво Укра╖ни за 17 рок╕в ╖╖ незалежност╕ не спромоглося реформувати цю важливу сферу. «Охорона здоров’я залишилася нап╕взруйнованою радянською спорудою, вона ╓ запов╕дником минулого на територ╕╖, на як╕й розвива╓ться дикий кап╕тал╕зм, розвиваються ринков╕ в╕дносини, з’явилася нова ментальн╕сть у людей», - сказав Ю. Щербак. В╕н додав, що, на в╕дм╕ну в╕д б╕льшост╕ ╓вропейських кра╖н, де питання охорони здоров’я належать до найвищих пол╕тичних пр╕оритет╕в парт╕й, що борються за владу, в Укра╖н╕ ц╕ проблеми перебувають на узб╕чч╕ пол╕тичного життя.
Ю. Щербак зазначив, що значне зб╕льшення ф╕нансування не дало в╕дчутного ефекту н╕ для пац╕╓нт╕в, н╕ для медичних прац╕вник╕в, лише у половин╕ випадк╕в медичн╕ послуги надаються безкоштовно, тобто за рахунок державних кошт╕в, у решт╕ випадк╕в пац╕╓нт за них розплачу╓ться сам. А нереформована система охорони здоров’я, за словами Ю. Щербака, перетворилася на «чорну д╕ру, яка поглина╓ величезн╕ кошти, не даючи жодного позитивного ефекту, бо сама система неефективна»
Водночас в╕н п╕дкреслив, що, висуваючи вимоги до держави, яка повинна виявити л╕дерство у проведенн╕ необх╕дних реформ, сл╕д заявити сусп╕льству, що справа збереження здоров’я перебува╓ в руках самих громадян, як це в╕дбува╓ться в зах╕дних кра╖нах. «М╕ж державою ╕ громадянином ма╓ бути укладений спец╕альний соц╕альний контракт ╕ взят╕ вза╓мн╕ зобов’язання щодо збереження здоров’я», - вважа╓ Ю. Щербак.
Директор Рег╕онального представництва Фонду ╕м. Фр╕др╕ха Еберта в Укра╖н╕ Штефан Хробот зазначив, що довкола питань реформування галуз╕ охорони здоров’я треба вести чесну дискус╕ю ╕ в╕дкрито говорити, що коли надання медичних послуг регулюватиметься лише ринковими механ╕змами, то частина населення буде ╖х позбавлена внасл╕док низько╖ платоспроможност╕. Тому, на його думку, для вир╕шення цього питання потр╕бна «╕н╕ц╕атива з боку держави ╕ щоб в╕д людей надходили ╕мпульси»...

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6163

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков