"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2008 > Тема "Душі криниця"
#30 за 25.07.2008
╤ТИ ДОРОГОЮ ХРИСТОВОЮ...
ДОРОГА ДО ХРАМУ
Виступаючи перед киянами та гостями столиц╕ на в╕дправленн╕ Божественно╖ Л╕тург╕╖ з нагоди 1020-л╕ття хрещення Рус╕, Свят╕йший Патр╕арх Ки╖вський ╕ вс╕╓╖ Руси-Укра╖ни Ф╕ларет зазначив, що святкування ц╕╓╖ дати ╓ поправкою до того святкування, що в╕дбулось у Москв╕ 1998 року. «Ми повинн╕ були святкувати визначну дату - 1000-л╕ття хрещення Ки╖всько╖ Рус╕ - на тому м╕сц╕, де це хрещення в╕дбувалось, - у Ки╓в╕», - зазначив в╕н. На думку Патр╕арха, хрещення Рус╕ 988 року дало дуже багато для укра╖нського народу - за його словами, люди в╕двернулися в╕д «лживих бог╕в ╕ навернулися до ╕стинного Бога». Згадуючи роль Володимира Великого у ц╕й под╕╖, Патр╕арх Ф╕ларет наголосив, що князь був великими гр╕шником, але став праведником, про що св╕дчать ╕ л╕тописи, ╕ саме його життя. Володимир перший в ╕стор╕╖ Ки╖всько╖ Рус╕ охрестив сво╖х д╕тей, будував храми, п╕дтримував поширення християнства. «Великою темрявою завдовжки у 70 рок╕в» назвав Патр╕арх Ф╕ларет радянську добу ате╖зму, коли пересл╕дували ╕стинних християн, руйнували храми, скидали хрести, а священик╕в засилали на Соловки й у Магадан. Але, п╕дкреслив Ф╕ларет, наш народ пост╕йно йшов до в╕ри, до Христа, до порядност╕. Предстоятель Укра╖нсько╖ православно╖ церкви наголосив, що за р╕шенням Пом╕сного собору УПЦ КП, який в╕дбувся 11 липня цього року, до лику святих прилучено четверо нових постатей, як╕ залишили яскравий сл╕д в ╕стор╕╖ укра╖нського християнства, - це великий ки╖вський князь Ярослав Мудрий, князь Костянтин Острозький, який багато зробив для розвитку Укра╖нсько╖ православно╖ церкви, митрополит ╤ов Борецький, а також останн╕й кошовий отаман Петро Калнишевський. Ус╕ вони, як зазначив патр╕арх, по праву вв╕йшли до сонму праведних ╕ святих Укра╖нсько╖ православно╖ церкви. Звертаючись до присутн╕х, Ф╕ларет зазначив: «Якщо ми не живемо заради в╕чност╕, то ми не йдемо т╕╓ю дорогою, яку нам осв╕тив ╤сус Христос». В╕н закликав ус╕х в╕рян, ╓пископ╕в ╕ священство Укра╖нсько╖ православно╖ церкви свято йти дорогою Христовою, незважаючи на труднощ╕, як╕ часом виникають на н╕й.
ПАТР╤АРХА ПРОСЯТЬ «ПРОЯВИТИ ВОЛЮ...» ╤з закликом «усеб╕чно сприяти об’╓днанню укра╖нських православних церков у ╢дину Пом╕сну Укра╖нську Церкву» звернулася до Патр╕арха Константинопольського ВАРФОЛОМ╤Я Укра╖нська народна парт╕я у переддень його в╕зиту в Укра╖ну з нагоди в╕дзначення 1020-р╕ччя Хрещення Укра╖ни-Рус╕. УНП просить Патр╕арха «проявити волю для того, щоби в Укра╖н╕ була проголошена ╕ постала ╢дина Пом╕сна Укра╖нська Церква – потужний чинник ╓дност╕ сусп╕льства, м╕цност╕ держави, утвердження духовност╕». У Зверненн╕ УНП зазначено, що «багато рок╕в Православна Церква у наш╕й кра╖н╕ штучно розд╕лена зовн╕шн╕ми та внутр╕шн╕ми силами, як╕ виступають проти державност╕ Укра╖ни та яким байдуж╕ духовн╕ потреби ╖╖ народу», тому «ц╕ сили роблять усе, аби не допустити об’╓днання укра╖нських церков у ╢дину Пом╕сну Церкву та визнання ╖╖ ╕ншими церквами». Водночас «╕стор╕я доводить: без ╓дино╖ Пом╕сно╖ Православно╖ Церкви неможлива м╕цна державн╕сть ╕ справжня незалежн╕сть кра╖ни, неможливий усп╕шний розвиток духовност╕ нац╕╖ на основ╕ християнських ц╕нностей». «Ми переконан╕: спок╕й ╕ злагода в конфес╕йному житт╕ Укра╖ни можлив╕ лише за умови побудови нац╕онально╖ Пом╕сно╖ Церкви – тако╖, яку вибороли для себе болгари, серби, румуни, грузини, естонц╕ та ╕нш╕ народи», - зазначено у Зверненн╕ УНП. УНП вважа╓, що «сьогодн╕ настав сприятливий час для подолання розколу», оск╕льки «державна влада Укра╖ни як н╕коли ран╕ше усв╕домлю╓ гостру необх╕дн╕сть у створенн╕ ╓дино╖ пом╕сно╖ церкви, а останн╕ под╕╖ переконують, що долати розд╕лення прагнуть б╕льш╕сть ╓пископату, духовенства й в╕рних ус╕х укра╖нських церков».
КНЯГИНЯ КИ╥ВСЬКА 24 липня - День свято╖ р╕вноапостольно╖ Ольги «У грек╕в ми взяли ╢вангел╕╓ ╕ перекази, але вдач╕ В╕зант╕╖ н╕коли не були вдачами Ки╓ва…» - писав Пушк╕н Чаада╓ву 19 жовтня 1836 року. Та мало хто зна╓, що незалежний шлях нашо╖ православно╖ кра╖ни у подальш╕й св╕тов╕й ╕стор╕╖ визначив виб╕р, зроблений саме святою княгинею Ольгою. За багато рок╕в свого правл╕ння вона заслужила звання «наймудр╕шо╖ з людей». Одн╕╓ю з перших на Рус╕ прийняла християнство, ╕, безсумн╕вно, згодом це вплинуло на виб╕р ╖╖ онука, князя Володимира, який прийняв його сх╕дну г╕лку - православ’я - для всього нашого народу. Абсолютно достов╕рно говорити про походження княгин╕ Ольги важко. З л╕топису в╕домо, що ╤гор прив╕в соб╕ дружину з Плескова 903 року. З приводу цього «Плескова» ╕снують р╕зн╕ думки. Одн╕ вважають, що Ольга родом з села Вибути п╕д Псковом, з династ╕╖ княз╕в ╤зборських. ╤нш╕ впевнен╕, що «Плесков» - болгарське м╕сто Пл╕скувот. Так ╕ ╕м’я у княгин╕ варязьке. Справа в тому, що скандинавське «Ольга» у Дан╕╖ та Швец╕╖ ╕сну╓ ╕ до цього дня ╕ звучить як «Хельга». Однак, напевно, нема╓ сенсу впадати у складн╕, не безперечн╕ ╕, по сут╕, безглузд╕ досл╕дження про слов’янське або варязьке походження р╕вноапостольно╖ княгин╕. Головне, що Ольга - надзвичайно ц╕льна особист╕сть, справд╕ велика ж╕нка, яка силою обставин стала на чол╕ величезно╖, держави, яка ще формувалася, виявилася г╕дною т╕╓╖ ╕сторично╖ дол╕, що ╖й випала. Вона ув╕йшла в ╕стор╕ю як великий творець державного життя ╕ культури Ки╖всько╖ Рус╕ ╕ вважа╓ться одн╕╓ю з перших святих на Рус╕. За те, що несла ╓вангельське св╕тло древньоруським племенам, як╕ перебували в темряв╕ язичництва, пропов╕дуючи Христа вз╕рцем власного хрещення, за яким п╕шло багато людей, Церква канон╕зувала княгиню не лише як святу, а й р╕вноапостольну (апостол - посланець Христа для пропов╕д╕ ╢вангел╕я). 903 р. Ольга стала дружиною Великого князя Ки╖вського ╤горя. 945 року, д╕знавшись про смерть чолов╕ка, взяла кермо влади кра╖ною у сво╖ руки, оск╕льки ╖хн╕й син ╕ законний спадко╓мець Святослав був ще дуже малим. Але й п╕зн╕ше, коли в╕н п╕др╕с, то ц╕кавився лише в╕йськовими походами, а управл╕ння землями, як ╕ ран╕ше, було в руках велико╖ княгин╕ до само╖ ╖╖ смерт╕. Початок правл╕ння Ольги був затьмарений варварськими, справд╕ середньов╕чними актами помсти древлянам за загибель чолов╕ка. Спочатку вона вел╕ла закопати живими в землю древлянських посл╕в, як╕ при╖хали сватати ╖╖ за свого князя. А двох ╕з них спалила в лазн╕. За допомогою диявольських хитрощ╕в знищила столицю древлян, м╕сто ╤скоростень. Сл╕д сказати, що ╖╖ власна дружина ц╕ вчинки ц╕лком схвалила. Одне з головних д╕янь княгин╕ Ольги - встановлення першо╖ на Рус╕ системи збору данини (податк╕в). Нею було запроваджено «устави» ╕ «уроки» - пост╕йн╕ величини податк╕в. Серед фресок собору св. Соф╕╖ у Ки╓в╕ ╓ зображення свято╖ Ольги, коли вона розмовля╓ з ╕мператором Костянтином VII Багрянородним. 954 року з метою рел╕г╕йного паломництва ╕ дипломатично╖ м╕с╕╖ княгиня вирушила у Царград, де з пошаною була прийнята ╕мператором Костянтином. ╥╖ вразила велич християнських храм╕в ╕ з╕браних у них святинь. Та╖нство хрещення над нею зд╕йснив Патр╕арх Константинопольський Феоф╕лакт, а правонаступником став сам ╕мператор. При хрещенн╕ княгиня д╕стала ╕м’я на честь цариц╕ Олени, яка свого часу зд╕йснила паломництво до ╢русалима ╕ здобула Хрест Господн╕й. П╕сля повернення з В╕зант╕╖ Ольга почала споруджувати перш╕ християнськ╕ храми: на честь святого Миколи над могилою першого ки╖вського князя-християнина Аскольда ╕ Свято╖ Соф╕╖ у Ки╓в╕. В╕домо, що вона будувала ╖х у р╕зних м╕сцях Древньо╖ Рус╕ ╕ нав╕ть на берегах р╕чки Наров╕. ╤ донин╕ збереглася пам’ять про ряд м╕сць, пов’язаних з╕ святою Ольгою. ╤, насамперед, про побудований нею у Ки╓в╕ дерев’яний храм Свят╕й Соф╕╖, Премудрост╕ Божо╖. Цей храм знищено п╕д час величезно╖ пожеж╕, що охопила Ки╖в 1017 року. Правнук Ольги Великий князь Ярослав Мудрий на м╕сц╕ цього храму спорудив до 1037 року кам’яний храм, який ╕ нин╕ прикраша╓ Ки╖в. Княгиня Ольга померла 969 року у глибок╕й старост╕, запов╕давши в╕дкрито зд╕йснити ╖╖ поховання по-християнськи. (УКР╤НФОРМ).
«СОНЯЧН╤ ДЗВОНИ» В ХОРЛАХ Саме п╕д такою назвою у с. Хорли Херсонсько╖ област╕ 5 та 6 серпня цього року в╕дбудеться ╤╤╤ м╕жрег╕ональний фестиваль духовно-патр╕отично╖ п╕сн╕. Орган╕заторами «Сонячних дзвон╕в» ╓ в╕дд╕л культури ╕ туризму Каланчацько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖, обласний Центр народно╖ творчост╕, Укра╖нська Православна Церква храму Р╕здва Пресвято╖ Богородиц╕ (м. Кривий Р╕г), Спасо-Преображенський храм (смт. Каланчак), Свято-Пантелеймон╕вський храм (с. Хорли). За словами орган╕затор╕в, фестиваль проводиться з метою в╕дродження та популяризац╕╖ кращих зразк╕в класично╖, духовно╖ та патр╕отично╖ п╕сн╕, примноження культурних традиц╕й християнства, естетичного та духовного розвитку молодого покол╕ння. Важливим завданням фестивалю ╓ також виявлення нових напрям╕в сучасного хорового виконання музичних твор╕в та кращих зразк╕в акапельного сп╕ву. До участ╕ у «Сонячних дзвонах» запрошуються церковн╕ хори, вокально-хоров╕ колективи, вокальн╕ ансамбл╕, мал╕ вокальн╕ гурти та сол╕сти без в╕кових обмежень, у репертуар╕ яких ╓ твори класичного, духовного та патр╕отичного спрямування. На адресу «Кримсько╖ св╕тлиц╕» прийшло запрошення для вс╕х кримських колектив╕в, у репертуар╕ яких ╓ так╕ п╕сн╕, взяти участь у цьому св╕тлому фестивал╕. 5 серпня плану╓ться проведення в╕дб╕ркового туру, а 6 - гала-концерт учасник╕в фестивалю. Вимоги до в╕дб╕ркового туру так╕: хоров╕ колективи повинн╕ п╕дготувати 3 твори тривал╕стю до 15 хвилин, один з твор╕в бажано виконувати без музичного супроводу, для вокальних ансамбл╕в та сол╕ст╕в - 2 твори. Серед критер╕╖в оц╕нювання: краще виконання хорового твору, краще виконання твору без музичного супроводу (акапельно), краще виконання сучасного духовного твору укра╖нських чи рос╕йських композитор╕в, майстерн╕сть, виразн╕сть, динам╕ка, емоц╕йн╕сть виконання та тематика п╕д╕браного твору. Орган╕затори пооб╕цяли нагородити вс╕х учасник╕в фестивалю Дипломами за участь, а сп╕ваки, як╕ виступлять п╕д час гала-концерту отримають дипломи лауреат╕в фестивалю та пам’ятн╕ сувен╕ри. Спод╕ва╓мося, що у нас в Криму знайдуться колективи, як╕ г╕дно представлять п╕востр╕в на цьому фестивал╕. Адже наша земля - це перехрестя культур, яке ма╓ свою неповторну енергетику ╕ да╓ поштовх великим прекрасним справам. Пода╓мо форму заявки на участь у ╤╤╤ м╕жрег╕ональному фестивал╕ духовно-патр╕отично╖ п╕сн╕ «Сонячн╕ дзвони-2008». ╥╖ треба над╕слати до 25 липня 2008 року за адресою: в╕дд╕л культури ╕ туризму Каланчацько╖ райдержадм╕н╕страц╕╖, вул. Чорноморська, 7, смт. Каланчак 75800. Тел. для дов╕док: 8 (05530) 3-14-85, 3-12-28. (УВАГА! Для тих, хто з об`╓ктивних причин не встиг подати заявку вчасно, ре╓страц╕я продовжена до 1 серпня 2008 року). Заявка на участь у ╤╤╤ м╕жрег╕ональному фестивал╕ духовно-патр╕отично╖ п╕сн╕ 5 - 6 серпня 2008 року 1. Назва колективу. 2. К╕льк╕сть учасник╕в, середн╕й в╕к. 3. М╕сце знаходження (адреса, телефон). 4. П╤Б кер╕вника колективу (почесне звання, код, паспортн╕ дан╕). 5. Участь колективу у конкурсах та масових заходах. 6. Програма виступу (автор, назва, тривал╕сть кожного твору). 7. Дата при╖зду. 8. Дата в╕д’╖зду.
ХТО ТАМ РОЗПАЛЮ╢? Служба безпеки Укра╖ни в╕дкрила «гарячу» телефонну л╕н╕ю для пов╕домлень громадян про можлив╕ протиправн╕ д╕╖, провокац╕╖, направлен╕ на розпалювання конфл╕кт╕в на рел╕г╕йному ╜рунт╕, порушення конституц╕йних прав громадян. Телефон гарячо╖ л╕н╕╖ в Головному управл╕нн╕ СБУ в Ки╓в╕ й област╕ 8 (044) 226-32-32, у Центральному управл╕нн╕ - 8 (044) 256-99-46. М╕н╕стерство внутр╕шн╕х справ також гаранту╓ безпеку вищих посадових ос╕б Укра╖ни ╕ духовенства п╕д час святкування 24 - 27 липня ц. р. 1020-р╕ччя хрещення Рус╕. У ньому мають нам╕р взяти участь представники 17 заруб╕жних церков. Участь в святкуванн╕ 1020-р╕ччя хрещення Ки╖всько╖ Рус╕ братиме ╕ Вселенський патр╕арх Варфолом╕й I.
"Кримська Свiтлиця" > #30 за 25.07.2008 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6168
|