Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1029)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2008 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#39 за 26.09.2008
ДУХ КРОВ╤

Дуже прикро, що й дос╕ у нас нема╓ б╕льш-менш повного тлумачного словника укра╖нсько╖ мови бодай на 350-400 тисяч сл╕в.
Чимало сл╕в, як╕ довол╕ широко вживаються на оф╕ц╕йному р╕вн╕, ╓ неприйнятними для нашого мовного об╕гу. Наприклад, «казна», «казначейство» - не лише чуж╕ за походженням (перейнят╕ московитами у татар ╕ нам нав’язан╕), а й звучать для укра╖нц╕в з певним негативним п╕дтекстом. Може, через те ми й живемо казна-як ╕ ма╓мо казна-що? ╢ ж у наш╕й мов╕ давно устален╕ й звичн╕ слова «скарбниця», «скарб╕вня». Згадаймо тут принаг╕дно посаду скарбника у Запорозьк╕й С╕ч╕. Який же сенс нам уживати московське «казна»?
Штучно також вигляда╓ назва надзвичайно важливого нац╕онально-культурного проекту «мистецький арсенал». «Арсенал» - слово чужоземне, узяте з в╕йськово╖ терм╕нолог╕╖. А чи не л╕пше було б зам╕нити його на «мистецька скарбниця»? Як безп╕дставне й тупе мавпування сл╕д розглядати появу в Укра╖н╕ футбольно╖ «Прем’╓р-л╕ги». Невже не можна назвати по-укра╖нськи? - Вищий р╕вень. Пов╕домлення у спортивних новинах: «Про чемп╕онат Укра╖ни з футболу серед команд вищого р╕вня». Звучить ц╕лком нормально й самобутньо.
Прямий профес╕йний ╕ патр╕отичний обов’язок мовознавц╕в - плекати чистоту р╕дно╖ мови ╕ вимагати вживання питомих сл╕в у засобах масово╖ ╕нформац╕╖, у реклам╕, у публ╕чному мовленн╕.
Слова - це сво╓р╕дн╕ духовн╕ символи, як╕ в╕дображають св╕тогляд ╕ особливост╕ мислення певного народу, кодують його св╕дом╕сть. Недаремно ж кажуть: чия мова, того й влада. Наш прадавн╕й державний герб Трисуття (Тр╕йця) ми, з легко╖ руки рос╕йсько-татарського ╕сторика Карамз╕на, назива╓мо Тризубом. Можливо, тому згра╖ ол╕гарх╕в (переважно чужинц╕в за походженням) буквально зубами вп’ялися в Укра╖ну й нещадно обгризають наш народ. Нац╕ональний жовто-блакитний прапор наперек╕р законам геральдики перевернули догори ногами ╕ назвали його синьо-жовтим, а такий порядок барв означа╓ занепад. Вкрай неймов╕рним для Ки╓ва вида╓ться герб ╕з назвою «архангел Миха╖л», який насправд╕ ╓ нац╕ональним покровителем вс╕х юде╖в (див. Енциклопедичний словник Брокгауза ╕ Ефрона). Це вже нав╕ть не знак ╕ не символ, а тавро юдеохристиянського архистратига на ╕стор╕╖, етн╕чно-географ╕чн╕й належност╕ та духовн╕й велич╕ Ки╓ва.
Мовних проблем у нашому сусп╕льств╕ чимало, ╕ вони щ╕льно перепл╕таються з пол╕тикою, соц╕олог╕╓ю, психолог╕╓ю, з духовним здоров’ям народу. Тому важливо, щоб укра╖нськ╕ газети були вз╕рцем чистоти ╕ культури мови. ╤ тут «Л╕тературна Укра╖на», безумовно, веде перед. Але, скаж╕мо, в ╕нтерв’ю А. Щербатюка з художником В. Гарбузом п╕д хвацькою назвою «М╕шень - Шаровари» («ЛУ» в╕д 19 червня цього року), посл╕довно вживаються слова «шаровари» ╕ «шароварщина» на означення чогось прим╕тивного й дурнуватого в наш╕й культур╕. Чи це допустимо? Адже шаровари - це складова укра╖нського нац╕онального одягу, можливо, найвишукан╕шого й найкрасив╕шого у св╕т╕, який наш╕ предки носили впродовж тисячол╕ть. ╤ чи можемо ми, панове, уявити, щоб японц╕ глузливо висловлювалися про к╕моно, а таджики свою традиц╕йну культуру називали зневажливо тюбетейщиною?
Але й це ще не все: в╕домий маляр напада╓ на козака Мамая, ╕рон╕зу╓ з приводу «ор╕╖в», «укр╕в». Фактично у цьому монолоз╕ принижу╓ться все укра╖нське, н╕бито «обов’язково бездарне ╕ безрезультативне» й часто оперте на вигадки.
Я вважаю також, недобре й те, що ╕ в публ╕цистиц╕, ╕ нав╕ть у наукових творах ще й дос╕ вживаються слова «поганський», «поганство», «поганин», як╕ вже давно сл╕д би розглядати як вульгаризм. Не годиться характеризувати наших предк╕в, р╕дну в╕ру, нац╕ональн╕ звича╖ ╕ традиц╕╖ словами, що мають негативний в╕дт╕нок у св╕домост╕ укра╖нц╕в. ╤ хоч як би хто пояснював, що, мовляв, вони походять в╕д латинського «paganus», але погань ╓ погань. На жаль, декому так до душ╕ ц╕ сл╕вця, що доходить аж до «редагування» наших класик╕в. Так, в останньому двотомному виданн╕ твор╕в Григор╕я Сковороди авторськ╕ слова «язичництво», «язичницький» чомусь зм╕нено отими вищезгаданими вульгаризмами, породженими чужинським поневоленням.
Невже на приниженн╕ сво╖х нац╕ональних ознак ми збира╓мось будувати укра╖нську Укра╖ну?
╤ це тод╕, коли лег╕они зденац╕онал╕зованих укра╖нц╕в ненавидять усе р╕дне, ╕, як найзапопадлив╕ш╕ блазн╕, прислуговують ол╕гархам-укра╖нофобам, котр╕ до нитки оббирають наш народ. В╕дбува╓ться це тому, що у Нац╕╖ нема╓ в╕дчуття ╓дност╕ духу ╕ кров╕, тому шукаймо цей дух кров╕ ╕ пам’ятаймо слова Павла Тичини:
...Те, що вс╕м народом пережите,
воно святе, його ти поважай.
Григор╕й ДОНЕЦЬ.
м. Ки╖в.

ПЕРШИЙ СЛОВНИК ТЕРМ╤Н╤В З ПРОБЛЕМ М╤ЖКУЛЬТУРНО╥ КОМУН╤КАЦ╤╥

Нещодавно на полицях книгарень Укра╖ни з’явився давно оч╕куваний «Словник терм╕н╕в м╕жкультурно╖ комун╕кац╕╖» (м. Ки╖в, видавництво «Дов╕ра», 2007 р., 205 с.), автором якого ╓ в╕домий досл╕дник проблем м╕жмовно╖ комун╕кац╕╖ проф. Ф. С. Бацевич. Це перший в Укра╖н╕, як зазнача╓ться у короткому вступному прес-рел╕з╕, словник найуживан╕ших терм╕н╕в з проблем теор╕╖ та практики м╕жкультурно╖ комун╕кац╕╖. Саме тому авторов╕ прац╕ довелося дуже уважно попрацювати над добором ре╓стру словника, над тлумаченням окремих терм╕н╕в, значення яких укра╖нською мовою вперше пода╓ться саме у редакц╕╖ Ф. С. Бацевича. Адже не секрет, що у практиц╕ користування деяк╕ автори, на жаль, вдаються до в╕льного (на св╕й розсуд) тлумачення окремих нових терм╕н╕в, що функц╕онують у сум╕жних (чи близьких) науках. А це найчаст╕ше спостер╕га╓ться у тлумачних та перекладних словниках. Але саме з цього погляду у рецензованому словнику Ф. С. Бацевича не пом╕чено нами випадк╕в р╕знотлумачення та р╕зночитання ще не завжди усталених окремих терм╕н╕в з проблем м╕жкультурно╖ комун╕кац╕╖. Навпаки, автор словника ╕нод╕ в╕дсила╓ читача до близьких за значенням терм╕н╕в, до антон╕м╕чних чи паралельних за сво╖м значенням терм╕н╕в, чим да╓ читачев╕ можлив╕сть глибше зрозум╕ти суть поняття. Наприклад, при поясненн╕ терм╕на «конвергенц╕я етнокультурна» автор пода╓ етимолог╕ю слова та п’ять в╕дсилочних вказ╕вок (стор. 85).
Автор розрахову╓ св╕й словник на широке коло читач╕в: студент╕в, учител╕в (р╕дно╖ та ╕ноземно╖ мови), журнал╕ст╕в, перекладач╕в, а тому обережно ставиться до тлумачення окремих сл╕в, назива╓ вс╕ т╕ акценти та в╕дт╕нки значення, як╕ вже усталилися та функц╕онують у сучасн╕й укра╖нськ╕й л╕тературн╕й мов╕.
Наприклад, поряд ╕з терм╕ном «кл╕ше (мовне)» автор ч╕тко поясню╓, що кл╕ше, як правило, мають «нац╕онально-культурн╕ особливост╕ й характеризують ╕д╕оматику мови, якою зд╕йсню╓ться м╕жкультурна комун╕кац╕я. Але ╓ ╕ кл╕ше наднац╕ональне (с. 73), яке ув╕йшло в лексичний фонд к╕лькох (багатьох) мов у межах пол╕л╕нгвокультурно╖ сп╕льност╕. ╤ це потр╕бно завжди пам’ятати (особливо, коли з╕ставляються переклади усномовн╕).
Словник рецензований, позбавлений надм╕рно╖ пол╕тизац╕╖. Для прикладу в╕зьму часто вживаний у прес╕ терм╕н «каста». Пояснення «замкнута група людей, у котрих склалися специф╕чн╕ традиц╕╖, норми повед╕нки ╕ сп╕лкування, стиль життя» (с. 72) фактично для перес╕чного читача вичерпу╓ вс╕ аспекти цього слова у сучасному мовленн╕, але не ч╕па╓ тих специф╕чних в╕дт╕нк╕в значення, як╕ вимагають детального спец╕ального пояснення.
Ми переконан╕, що рецензований словник заслугову╓ ╕ потребу╓ ближчим часом доповнення ╕ редагування. Варто побажати авторов╕, щоб в╕н при перевиданн╕ словника ╕нод╕ подавав б╕льш конкретн╕ в╕дпов╕д╕ на заявлен╕ терм╕ни. Наприклад, у терм╕н╕ «форми м╕жкультурно╖ комун╕кац╕╖» (с. 182). Не потр╕бно боятися вносити до словника т╕ видов╕ терм╕ни (та ╖хн╕ специф╕чн╕ значення), як╕ з’являються нав╕ть у спец╕альн╕й пер╕одиц╕, ╕нод╕ у рефератах дисертац╕й. Адже вони найчаст╕ше ╓ об╜рунтованими практикою вживання.
Загалом же варто зазначити, що рецензований словник Ф. С. Бацевича в╕дпов╕да╓ т╕й мет╕, яку поставив перед собою автор, бо в╕н ╖╖ реал╕зував. Словник, безумовно, стане корисною книгою для поглиблення аспект╕в вивчення та наукового досл╕дження л╕нгв╕стичних питань м╕жкультурно╖ комун╕кац╕╖.
╤рина РЕГУШЕВСЬКА,
викладач Тавр╕йського нац╕онального ун╕верситету ╕м. В. ╤. Вернадського.
м. С╕мферополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #39 за 26.09.2008 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6365

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков