Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4450)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4124)
Українці мої... (1659)
Резонанс (2120)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1847)
Крим - наш дім (1046)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (320)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (206)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
Юр╕й Щербак, письменник, дипломат…


╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
Вс╕ сто в╕дсотк╕в грошей в╕д продажу книги буде направлено на потреби ЗСУ…


ВЖЕ ЗАРАЗ ТРЕБА ДУМАТИ, ЯК БУДЕМО В╤ДНОВЛЮВАТИ КРИМ П╤СЛЯ ДЕОКУПАЦ╤╥
Обговорення комплексних питань щодо в╕дновлення Криму п╕сля його деокупац╕╖ в╕д рос╕йських сил...


МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
Наша держава зможе спок╕йно жити, коли поверне соб╕ ус╕ сво╖ земл╕, зокрема ╕ Крим.


БИТВА ЗА УКРА╥НУ
День дв╕ст╕ одинадцятий…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 03.10.2008
НА ПРОВОКАЦ╤╥ НЕ П╤ДДАЛИСЯ!

28 вересня 2008 року у м╕ст╕ С╕мферопол╕ в╕дбулися установч╕ збори ╕н╕ц╕ативно╖ групи для п╕дготовки проведення Всеукра╖нського референдуму щодо зм╕ни автономного статусу Республ╕ки Крим на обласний та скасування спец╕ального статусу м. Севастополя та внесення в╕дпов╕дних зм╕н до Конституц╕╖ ╕ закон╕в Укра╖ни.
У робот╕ збор╕в взяли участь 212 учасник╕в – громадян Укра╖ни, що мешкають на територ╕╖ Автономно╖ Республ╕ки Крим. Було обрано ╕н╕ц╕ативну групу та п╕дготовлено необх╕дн╕ документи для подання до С╕мферопольсько╖ м╕сько╖ ради в╕дпов╕дно до Закону Укра╖ни про Всеукра╖нський референдум.
Перешкодити проведенню збор╕в спробували к╕лька сотень агресивно налаштованих адепт╕в антиукра╖нських угруповань. Озбро╖вшись рос╕йськими триколорами та плакатами з в╕дверто антидержавними гаслами, п╕д музику «Л╓н╕н вс╓гда живой», вони намагалися прорватись кр╕зь м╕л╕цейськ╕ кордони та з╕рвати збори. Серед хул╕ган╕в, як╕ надривали горло укра╖нофобськими вигуками, блимали «легендарн╕» обличчя найзатят╕ших укра╖ножер╕в – депутат╕в Верховно╖ Ради Криму ╕ванових та захарових.
З огляду на крим╕нальну ситуац╕ю, збори провели не в прим╕щенн╕ гарн╕зонного Будинку оф╕цер╕в, а на вулиц╕ поблизу нього, в оточенн╕ м╕л╕ц╕╖, б╕йц╕в «Беркуту», вояк╕в Внутр╕шн╕х в╕йськ, журнал╕ст╕в та збуджених «червоних» п╕кетувальник╕в. Останн╕ так засмутилися, що збори таки в╕дбулися, що б╕гцем супроводжували делегат╕в ще к╕лька сотень метр╕в п╕сля зак╕нчення заходу.
Завдяки тому, що учасники збор╕в д╕яли злагоджено ╕ не п╕ддавалися на в╕дверт╕ провокац╕╖, масового безладу та сутичок вдалося уникнути.

Прес-служба Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ ВО «Свобода».
* * *

М╕н╕стр Т. ╢жова:
«НЕ ПОЛЗИТЕ НА НАШУ ТЕРРИТОРИЮ!»

На збори громадян з метою створення ╕н╕ц╕ативно╖ групи з п╕дготовки Всеукра╖нського референдуму щодо зм╕н Автономного статусу АРК та особливого статусу м. Севастополя я прийшла, зг╕дно з оголошенням, на 12.30 28 вересня до Будинку оф╕цер╕в.
Не думала, що на мене чекатиме такий величезний натовп… Та все з прапорами. Переважно соц╕ал╕стично╖ ╕ комун╕стично╖ парт╕й та парт╕╖ «Союз». Були й гасла типу «Крымчане, защитите свою конституцию!» та «Неофашистским холуям не место при власти в Украине!» (╕ п╕дпис – «комун╕сти»). Ну, це явно не про мене, по-перше, я н╕коли в холуях не ходила, а по-друге, до влади мене не запрошували, та ╕ сама не маю звички нав’язувати свою волю. Тож, це явно готувалася зустр╕ч ╕н╕ц╕ативн╕й груп╕, яка, п╕сля молитви в укра╖нськ╕й церкв╕, десь перебувала в дороз╕ до к╕нцево╖ точки.
Але ж╕ночки були рад╕ ╕ мен╕, почали вимагати в мене документи, а оск╕льки я не мала таких, як у них, з╕ словом «русский», то на мою голову посипалися доб╕рн╕ «компл╕менти», як╕ виховання не дозволя╓ мен╕ тут повторити, ╕ взагал╕ под╕бний лексикон припустимий х╕ба що у психушц╕ чи на зон╕.
Тим часом, як з’ясувалося, кульм╕нац╕йн╕ под╕╖ розгорнулися на сус╕дн╕й вулиц╕, куди прискореним кроком я попрямувала, в╕дчуваючи небезпеку. Тут переважали прапори прогресивно╖ соц╕ал╕стично╖ парт╕╖ та комун╕ст╕в. Цими кийками та розгнузданою лайкою, здавалося, гнали м╕стом тих, хто з╕брався для формування ╕н╕ц╕ативно╖ групи, що спод╕валася «опустити» Крим до р╕вня звичайно╖ област╕. А в╕н же незвичайний, це - «перлина!» ╤ люди тут надзвичайно доброзичлив╕ й винах╕длив╕ – поки просто неба в╕дбувалися збори, задля яких ╕ при╖хали укра╖нц╕ з найб╕льших м╕ст Криму, таких, як ╢впатор╕я, Ялта, Керч, «нещасн╕» пенс╕онери через спини м╕л╕ц╕╖ поливали ╖х з пакетик╕в кеф╕ром.
╤, зда╓ться, не пропустили н╕кого.
- Нарешт╕ я таки переконався, що у нас нема╓ держави, - сказав один ╕з при╖жджих, маючи на уваз╕ те, що м╕л╕ц╕я не забезпечила укра╖нськ╕й громад╕ нормально╖ роботи.
Вт╕м страж╕ порядку таки «конвоювали» учасник╕в збор╕в знов до церкви, аж поки т╕ не зм╕шалися з ринковим натовпом. Але все це не зашкодило представникам ╕ приб╕чникам Кримсько╖ республ╕кансько╖ орган╕зац╕╖ ВО «Свобода» створити ╕н╕ц╕ативну групу з п╕дготовки ╕ проведення референдуму щодо вищезгаданих питань. Вже наступного дня в╕дпов╕дн╕ документи мали бути передан╕ кримськ╕й влад╕.
А того самого дня – з щотижнево╖ передач╕ ДТРК «Крим», присвячено╖ д╕яльност╕ кримських комун╕ст╕в, я дов╕далась в╕д ╖хньо╖ членкин╕, м╕н╕стра ╕ депутата ВР АРК Тетяни ╢жово╖ багато ц╕кавого. Звичайно ж, вона прокоментувала ╕ тогоденн╕ под╕╖, в яких брала участь не напряму, а як ╕дейний л╕дер. «Мы умеем встречать и друзей, и врагов: тухлые яйца, помидоры - выгнали этих наглецов». Справлялося враження, що йшлося не про таких самих, до реч╕, «неозбро╓них» кримчан, а про туземних завойовник╕в. Тетяна ╢жова, посм╕хаючись звисока, допов╕ла, що «мы в Крыму живем, как хотим» ╕ в парламент╕ д╕йшли р╕шення, що на вказ╕вки з Ки╓ва, як╕ стосуються мови, взагал╕ не сл╕д звертати увагу. Бо ось вона сама, наприклад, була колись вчителькою укра╖нсько╖ мови, а ╖╖ д╕ти вивчали укра╖нську класику за шк╕льною програмою в рос╕йськомовному переклад╕. ╤ все чудово! Ось вам ╕ вчителька укра╖нсько╖ мови – власних д╕тей не змогла ╖╖ навчити.
Та вона раз-по-раз поверталася до «десанту», «висадженого» паном Тягнибоком. А серед нього були й так╕ сам╕ вчительки укра╖нсько╖ мови, здеб╕льшого кор╕нн╕ кримчани ╕ кримчанки. Але т╕, для яких материкова Укра╖на – не ворог, а велика Батьк╕вщина, часточкою яко╖, а не чужор╕дним т╕лом ╓ Крим.
За що ж оця так звана вчителька ненавидить сво╖х колег та сп╕вв╕тчизник╕в? Чому вона вважа╓ «национальным позором проект про голодомор»? Чому ледь не сичить, згадуючи про «руховцев та националистов»? «Украина не может согласиться, что мы живем, как хотим». Ц╕каво, а коли вона була вчителькою, чи заявляла щось под╕бне директоров╕, чи жила «як хоче»?
Хоча, можливо, ст╕льки суто вулично╖ агрес╕╖ пов’язано з тим, що саме 28 вересня виповнилося 10 рок╕в, як Леон╕д Грач «предложил первый проект крымской конституции», а тут як╕сь «наглецы» заговорили про те, щоб ╖╖ скасувати. Адже автоном╕я домоглася ц╕╓╖ конституц╕╖, аби «развязать себе руки». ╤ розв’язала. Як руки, так ╕ язики, що ми ╕ спостер╕гали в центр╕ м╕ста. А ще створила безл╕ч посад ╕ ╕нституц╕й, куди ╕ потекли от╕ сам╕ «100% налогов, которые должны оставаться в Крыму». Вт╕м, ц╕ розв’язан╕ руки виявилися такими довгими, що кримськ╕ чиновники прагнуть переколошматити ними усю Укра╖ну: «Мы можем говорить на любом языке, в том числе и на русском, и в Украине так будет тоже, это дело нашей чести», - заявила пан╕ ╢жова. А ще справа ╖╖ «чест╕» м╕цно тримати «антифашистский и антинатовський фронт», а «кто попытается вползти на нашу территорию, получит достойный отлуп».
Про те, який в Криму р╕вень ц╕н, пор╕вняно з ╕ншими рег╕онами, можете поц╕кавитись у наших гостей з материково╖ Укра╖ни, що торгують на привоз╕. А зарплати та пенс╕╖ установлюються за ╓диними тарифними с╕тками. Звичайно, утримуючи на соб╕ такий розлогий управл╕нський штат, не кожен може дозволити соб╕ кидатися яйцями, пом╕дорами та обливатися кеф╕ром, щоб пот╕шити сво╖х парт╕йних поводир╕в.
А тим часом, поки я ознайомлювалася з позиц╕╓ю лед╕ Т., на ╕ншому кримському телев╕з╕йному канал╕ в╕щав Медвед╓в – в╕н наводив порядки на Чукотц╕, ╕ б╕дн╕ чукч╕ та ╖хн╕ земляки, населення яких останн╕м часом зменшилося б╕льш як на м╕льйон, рад╕ли та дякували Рос╕╖. А президент стискував кулачки ╕ об╕цяв «вгризатися» в проблему. Передача була тривалою, Медвед╓в говорив багато. То де ж тут не сплутати, в як╕й кра╖н╕ ми живемо ╕ хто д╕йсно наш президент? Нав╕ть у мене вкрався сумн╕в: чи не в╕дбулося тишком-нишком якогось конституц╕йного перевороту?
Тамара СОЛОВЕЙ.

ТИМ ЧАСОМ…
Чеський парламент розгляда╓ можлив╕сть заборони Комун╕стично╖ парт╕╖. Через майже 20 рок╕в п╕сля мирного повалення комун╕стичного режиму, ком╕с╕я Сенату - вищо╖ палати парламенту Чех╕╖ - д╕йшла висновку, що д╕яльн╕сть комун╕стично╖ парт╕╖ у Чех╕╖ потр╕бно заборонити, пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ з посиланням на Рад╕о «Свобода». У руках ком╕с╕╖ Сенату конкретн╕ докази, ╖х 76, про порушення комун╕стами Конституц╕╖ кра╖ни ╕ чинного чеського законодавства. Сенатори прагнуть ще цього року розглянути висновки ком╕с╕╖ у парламент╕. Л╕в╕, насамперед сам╕ комун╕сти, вважають цей крок лише одним ╕з засоб╕в боротьби перед парламентськими виборами.
╤дея заборонити д╕яльн╕сть компарт╕╖ у Чех╕╖ не нова. На цьому одразу п╕сля демократично╖ Оксамитово╖ революц╕╖ наголошував перший чеський президент Вацлав Гавел. Одна з головних причин - факт, що комун╕сти ╕ нин╕ керуються марксистською злочинною ╕деолог╕╓ю. А тепер у руках Ком╕с╕╖ 76 конкретних доказ╕в порушень комун╕стами Конституц╕╖ й чинних закон╕в. ╥х на основ╕ майже двохл╕тньо╖ прац╕ оприлюднила спец╕альна ком╕с╕я Сенату.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6371

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков