Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2008 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#40 за 03.10.2008
«КРИМСЬКИЙ КОВЧЕГ» ЗБИРА╢ СВ╤ТОВУ ТЕАТРАЛЬНУ ЕЛ╤ТУ!

С╤М МУЗ
НЕЩОДАВНО У С╤МФЕРОПОЛ╤ в╕дбувся V юв╕лейний М╕жнародний театральний фестиваль «Кримський ковчег». В╕н з╕брав в╕дом╕ театральн╕ колективи з р╕зних кра╖н св╕ту. За словами директора Кримськотатарського академ╕чного музично-драматичного театру ╕ одного з орган╕затор╕в фестивалю Б╕ляла Б╕лялова, голови Сп╕лки театральних д╕яч╕в Криму, голови Кримського центру М╕жнародного ╕нституту театру, якщо на початку зародження фестивалю треба було докладати чимало зусиль, щоб запросити колективи у гост╕, то сьогодн╕ вони сам╕ подають заявки для участ╕. Цього року було б╕льше тридцяти колектив╕в, як╕ хот╕ли при╖хати на «Кримський ковчег».

«КРИМСЬКИЙ КОВЧЕГ» ЗБИРА╢ СВ╤ТОВУ ТЕАТРАЛЬНУ ЕЛ╤ТУ!

 «Ми намагалися в╕д╕брати найц╕кав╕ш╕ постановки, - розказав Б╕лял Б╕лялов. – Ми – це я, Ольга Привалова - арт-директор фестивалю, Н╕на Мазур - наш координатор за кордоном та ╕нш╕. До реч╕, саме через Н╕ну З╕нов╕╖вну ╕ в╕дбуваються ус╕ наш╕ м╕жнародн╕ контакти.
 Якщо згадувати, як все починалося, то не можна не в╕дзначити, що фестиваль мав нав╕ть ╕ншу назву – «Но╖в ковчег» ╕, в╕дпов╕дно, ╕нший формат – дуетн╕ спектакл╕ для двох актор╕в. Згодом нам у цих рамках стало т╕сно. Ми виросли: зм╕нили ╕ назву фестивалю, але з частковим збереженням бренду, ╕ формат. Ми намага╓мося показати нашим глядачам найкращ╕ зразки сучасного театрального мистецтва св╕тового р╕вня. Безперечно, хот╕лося б прийняти б╕льше театральних колектив╕в з тих, як╕ подали цього року заявки. Було багато постановок вартих уваги. Але, на жаль, наша ф╕нансова ситуац╕я нав╕ть з п╕дтримкою Ради м╕н╕стр╕в АРК поки ще не на тому р╕вн╕, щоб запросити ус╕ ц╕ трупи. Дасть Бог, найближчим часом щось зм╕ниться!».
 Цього року кримчани - поц╕новувач╕ театру мали змогу бачити на площадках Кримськотатарського академ╕чного та Кримського академ╕чного укра╖нського музичного театр╕в трупу Долгопрудненського мун╕ципального театру «Город» (Рос╕я) з пластичною драмою «Хосе, Кармен ╕ Автор»; актор╕в Полтавського академ╕чного обласного музично-драматичного театру
╕м. М. Гоголя з л╕ричною притчею «Звичайна ╕стор╕я» (спектакль йшов укра╖нською мовою); Хореограф╕чну майстерню Глор╕╖ Контрерас Нац╕онального ун╕верситету Мех╕ко (Мексика) з╕ сценами ╕з спектакл╕в св╕тово╖ балетно╖ класики, де мовою танцю, жесту говорилося про важливе у житт╕ кожно╖ людини; спектакль-д╕алог - «╤бсен-Стр╕нберг» Б╕лого театру ╕з Санкт-Петербурга; надзвичайно ц╕кавий сп╕льний проект Московського державного театру «Гел╕кон-Опера» та Кримськотатарського академ╕чного театру - опера «Vino cantata» за мотивами «Кавово╖ кантати» ╤. Баха; Терноп╕льський обласний академ╕чний драматичний театр ╕м. Т. Шевченка прив╕з комед╕ю для дорослих - «Квартет для двох» укра╖нською мовою; також в╕дбувся показ ф╕льму-концерту - «Гузель Къырым», п╕д час якого для глядач╕в сп╕вали з╕рки Криму. Як бачимо, спектр спектакл╕в, як╕ привезли учасники фестивалю для кримсько╖ публ╕ки, надзвичайно широкий ╕ р╕зноплановий. Тут було все ╕ на будь-як╕, нав╕ть найвибаглив╕ш╕, смаки – в╕д мексиканського балету ╕ до московсько╖ опери.
 На думку Б╕ляла Б╕лялова, театр може не просто зачепити якусь струну в душ╕ глядача, а змусити замислитися над сенсом людського життя. «Це може звучати патетично, - сказав в╕н, - але мен╕ зда╓ться, що театр ма╓ великий виховний потенц╕ал. Можливо, якби наш╕ д╕ти част╕ше ходили на спектакл╕, то були б добр╕шими, вчилися сп╕впереживати, не бути байдужими один до одного... Мабуть, ╕ для цього теж ми робимо м╕жнародний фестиваль «Кримський ковчег». А ще, безперечно, для того, щоб кримчани були в курс╕ останн╕х театральних тенденц╕й ╕ новинок, а наш╕ актори мали змогу обм╕нюватися досв╕дом з╕ сво╖ми закордонними колегами».
 Якщо говорити про нов╕тн╕ тенденц╕╖ у театральному мистецтв╕, то директор Кримськотатарського театру зауважив, що сьогодн╕ ц╕ну╓ться кор╕ння народу, його витоки. На його думку, зараз на час╕ брати класичн╕ чи модерн╕ сюжети та ╕нтерпретувати, пояснювати ╖х з точки зору свого особливого св╕тогляду, св╕тосприйняття, ментальност╕, коли якась особлива, притаманна т╕льки одному народу, риса характеру п╕зна╓ться у постановц╕. Це да╓ змогу не т╕льки краще ╕ по-новому зрозум╕ти драматичний тв╕р, але й народ, частинкою якого ╓ театральна трупа.
 Також Б╕лял Б╕лялов розпов╕в ╕ про Кримський центр М╕жнародного ╕нституту театру (М╤Т) при ЮНЕСКО, головою якого в╕н став: «На наш попередн╕й фестиваль при╖здив представник М╤Т, який згодом став його секретарем. Я не м╕г цим не скористатися, у гарному значенн╕ цього слова. Адже це - можлив╕сть сп╕лкування, навчання, обм╕ну досв╕дом на м╕жнародному р╕вн╕. За правилами М╤Т, у кожн╕й кра╖н╕ може бути лише один Нац╕ональний центр. ╤ у нас в Укра╖н╕ уже такий ╓. Очолю╓ його Народний артист Укра╖ни Богдан Ступка. Але Богдан Сильвестрович дав згоду й на Кримський центр. Думаю, в╕дкриття нашого центру сприятиме процесу встановлення м╕жнародних зв’язк╕в кримських театр╕в, що автоматично п╕дн╕матиме р╕вень профес╕онал╕зму не лише наших актор╕в, а й р╕вень глядацько╖ культури в╕дв╕дувач╕в храму Мельпомени, як╕ разом з театрами вв╕йдуть у м╕жнародний театральний прост╕р».
 Можливо, в╕дкриття Кримського центру М╤Т стане ще одним кроком до реал╕зац╕╖ одного ╕з задум╕в Б╕ляла Б╕лялова на користь розвитку театрального мистецтва у Криму й кра╖н╕: орган╕зац╕╖ фестивалю кращих театральних прем’╓р в Укра╖н╕. «Крим – це м╕й д╕м ╕ моя сов╕сть! – сказав Б╕лял Б╕лялов. – ╤ я хочу, щоб в╕н став «театральними Каннами» - ╕ не т╕льки для Укра╖ни!».

Катерина КРИВОРУЧЕНКО.
 
ДОВ╤ДКА: М╕жнародний ╕нститут театру заснований 1948 року у Праз╕ з метою сприяння м╕жнародним зв’язкам м╕ж театральними д╕ячами для вивчення ╕ досл╕дження теор╕╖ та практики театру. Сьогодн╕ М╤Т ма╓ сво╖ представництва у б╕льше н╕ж 90 кра╖нах св╕ту, що допомага╓ театральним д╕ячам координувати сво╖ д╕╖, у тому числ╕ й у рамках фестивального руху.

ТРЕБА ЗН╤МАТИ ЯК╤СНЕ К╤НО...
 Нац╕ональна к╕ностуд╕я художн╕х ф╕льм╕в ╕м. О. Довженка в╕дзначила сво╓ 80-р╕ччя. «Сьогодн╕ к╕ностуд╕я - це сучасне к╕ноп╕дпри╓мство з повним комплексним технолог╕чним циклом. Воно здатне вир╕шувати найскладн╕ш╕ завдання при зйомках ф╕льм╕в р╕зно╖ постановочно╖ складност╕ та будь-яких жанр╕в», - розпов╕в журнал╕стам п╕д час урочистостей директор к╕ностуд╕╖ ╕м. О. Довженка ╤гор Ставчанський.
 За його словами, разом з╕ зйомками власних ф╕льм╕в - а це, зокрема, так╕ дв╕ нов╕ повнометражн╕ художн╕ стр╕чки, що вийшли у прокат, як «Богдан-Зинов╕й Хмельницький» та «Владика Андрей», - к╕ностуд╕я нада╓ послуги ╕ншим к╕но- та телекомпан╕ям. «Ми почина╓мо шукати гарн╕ проекти, щоб зн╕мати як╕сне к╕но, яке буде потр╕бне глядачев╕ на теренах Укра╖ни та за ╖╖ межами», - сказав ╤гор Ставчанський. В╕н уточнив при цьому, що для того, аби про стр╕чки студ╕╖ заговорили в св╕т╕, треба, принаймн╕, зо три роки.
 Як зазначив к╕норежисер Олесь Сан╕н, за нин╕шн╕х умов укра╖нське к╕но не витриму╓ конкуренц╕╖, ╕ без серйозних зусиль, без п╕дтримки держави воно не зможе ╕снувати. З ним сол╕дарний ╕ в╕домий укра╖нський поет та сценарист ╤ван Драч. «Для того, щоб укра╖нське к╕но ╕снувало, потр╕бна розумна влада, яка повсякчас не спереча╓ться, а робить справу», - сказав в╕н.

НАКРАЩИЙ АКТОР - УКРА╥НЕЦЬ
 Кращим актором на XVII в╕дкритому фестивал╕ к╕нокра╖н СНД, Латв╕╖, Литви та Естон╕╖ «К╕ношок-2008», який традиц╕йно проходить в Анап╕ (Рос╕я), став укра╖нець Серг╕й Романюк. В╕н отримав приз за кращу чолов╕чу роль у ф╕льм╕ «Райськ╕ птахи» режисера Романа Балаяна. «Це вже другий приз за акторську майстерн╕сть ╕ трет╕й приз нашо╖ картини «Райськ╕ птахи», - зазначив продюсер Олег Кохан.
 Гран-пр╕ в╕дкритого фестивалю к╕нокра╖н СНД, Литви, Латв╕╖ та Естон╕╖ «К╕ношок» в Анап╕ присуджено естонському ф╕льму «Ос╕нн╕й бал» режисера Вейко Иунпуу. Приз за кращу режисуру в повнометражному к╕но присуджений Христин╕ Буожюте за ф╕льм «Коллекционерша» (Литва). Кращим сценаристом визнаний Ернест Абдижапаров за картину «Св╕тла прохолода» (Киргизстан-Казахстан). Кращим оператором визнаний В╕ктор Шестоперов («Кип’яток», Рос╕я). Спецприз жур╕ присуджений авторам сценар╕ю ф╕льму «Свани» (Груз╕я) «за звернення до теми «не убий».

...╤ МОВА НЕ ЗАШКОДИЛА!
 Касов╕ збори укра╖нських к╕нотеатр╕в у серпн╕ становили понад 5 млн. 670 тис. дол., що на 1 млн. 249 тис. долар╕в або на 28% б╕льше, н╕ж за цей же пер╕од минулого року, пов╕домля╓ рос╕йський часопис «Кинобизнес сегодня».
 Л╕дерами прокату в серпн╕ стали ф╕льми: «Мум╕я: гробниця ╕мператора дракон╕в» (понад 2 млн. 300 тис. долар╕в), «Гр╕м у троп╕ках» (591 тис. долар╕в) та «Темний рицар» (474 тис. долар╕в).
 Ран╕ше деяк╕ к╕нопрокатники пов╕домляли про н╕бито зниження грошових надходжень п╕сля грудневого р╕шення Конституц╕йного Суду Укра╖ни про обов’язковий переклад ус╕х ╕ноземних ф╕льм╕в укра╖нською мовою.
Проте, за даними незалежних джерел, касов╕ збори зросли у першому п╕вр╕чч╕ 2008 року на 4%, а у липн╕ - на 16% пор╕вняно з в╕дпов╕дними пер╕одами минулого року.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #40 за 03.10.2008 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6381

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков