"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2008 > Тема "З потоку життя"
#42 за 17.10.2008
ДО СЛОВАЧЧИНИ НА ОГЛЯДИНИ
╢ВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР
На меж╕ 80-90-х рок╕в минулого стол╕ття Словацька Республ╕ка ще знаходилась у склад╕ Чехословаччини ╕ входила до Орган╕зац╕╖ Варшавського Договору. У 2004 р. вона вже стала повноправним членом ╢вропейського Союзу ╕ П╕вн╕чноатлантичного альянсу. Наша розпов╕дь про те, як зм╕нилося життя словацьких в╕йськовик╕в в╕дтод╕, як кра╖на ╕нтегрувалась у ╓вропейську сп╕льноту. Перша в╕йськова частина, яка знаходиться на в╕дстан╕ 70 км в╕д укра╖нсько-словацького кордону, на перший погляд мало чим в╕др╕зня╓ться в╕д звичайного механ╕зованого п╕дрозд╕лу наших Збройних сил. Так╕ ж с╕р╕ ворота на КПП, чергова служба, плац, штаб. Проте, це на перший погляд. При оф╕ц╕йному ознайомленн╕ з 22-м механ╕зованим батальйоном 2-╖ бригади Збройних сил Словацько╖ Республ╕ки розум╕╓ш, що потрапив до маленько╖ структури ╕ншого в╕йська, в якому кожен вважа╓ себе профес╕оналом ╕ невтомно повторю╓ про це. За останн╕ чотири роки збройн╕ сили Словаччини зробили сутт╓вий крок уперед, особливо у ф╕нансовому забезпеченн╕ в╕йська. Ус╕ в╕йськовослужбовц╕ контрактно╖ служби одягнен╕ в одностро╖ нового зразка, солдати п╕дтягнут╕ та молодцюват╕. Штаб частини швидше схожий на оф╕с, в якому в╕дсутн╕ заклопотаний черговий штабу та решта ос╕б чергово╖ служби. Нема╓ нагромадження зображень президента та м╕н╕стра оборони. Натом╕сть на стендах вас «зустр╕ча╓» кер╕вний склад батальйону на чол╕ з командиром. У коридорах застелен╕ килимки, все чисто та затишно. А шафи, в яких п╕д склом блищать спортивн╕ кубки, св╕дчать про перемоги у спортивних змаганнях та активну участь у них. Особливо╖ “ломки” в╕д переходу на ╓вростандарти в╕йськова частина не в╕дчувала: техн╕ка та зброя залишилася з радянських час╕в ╕ зараз продовжу╓ справно служити. При цьому не йдеться про негайну ╖хню зам╕ну в словацькому в╕йську. Однак довелося переробляти майже всю документац╕ю, яка зб╕льшилася за обсягом приблизно в п’ять раз╕в, а також сутт╓во “п╕дтягувати” англ╕йську. Водночас – звикати до виконання суто профес╕йних обов’язк╕в протягом 8 годин на добу. - Решту часу в╕йськовий займа╓ться виключно власними справами, командування мало ц╕кавиться тим, як в╕н проводить особистий час, - розпов╕да╓ командир 22-го механ╕зованого батальйону п╕дполковник Март╕н М╕халко. Також командування частини не втруча╓ться в особисте життя солдата-контрактника: не займа╓ться влаштуванням його д╕тей у дитяч╕ садочки чи забезпеченням пут╕вками на бази в╕дпочинку. - Ми ф╕нансу╓мо контрактник╕в у повному обсяз╕, - каже командир. – Решта – його власна справа. Найнижча зарплата у рядового першого року служби - близько 16 тис. крон (близько 3600 грн. зг╕дно з курсом Нац╕онального банку Укра╖ни на 15.10.08. – прим. ред.) без податк╕в (податки 20%). Контрактник, який в╕дслужив св╕й нормований робочий день, потрапивши додому, не хвилю╓ться про те, що його раптово викличе на службу командир. Якщо под╕бне станеться, цей час буде в╕дпов╕дно оплачений. Водночас командир ма╓ право дисципл╕нарного покарання. В основному це стягнення, яке ф╕ксу╓ться в особов╕й справ╕, проте найсутт╓в╕ше покарання - скорочення грошового забезпечення на визначений пер╕од (до трьох м╕сяц╕в за р╕шенням командувача бригади). Але це трапля╓ться дуже р╕дко. - Один ╕з найб╕льш позитивних момент╕в переходу на службу за контрактом - той, що поняття «д╕д╕вщина» припинило сво╓ ╕снування, - продовжу╓ розпов╕дь п╕дполковник М╕халко. – Окр╕м цього, сьогодн╕ взагал╕ не використову╓мо солдат╕в як дешеву робочу силу. Наш╕ солдати занадто дорог╕ для того, щоб залучати ╖х для п╕дм╕тання вулиць або чищення сн╕гу. Виняток – стих╕йне лихо. Обслуговують частину (╖дальня, вив╕з см╕ття, пральня тощо) лише комерц╕йн╕ структури. Симпатична б╕лявка М╕хаела Замбова п╕шла до в╕йська св╕домо. Вона майже р╕к служить на посад╕ стр╕льця, вм╕ло користу╓ться збро╓ю та ╕з задоволенням носить одностр╕й. - Я працювала оф╕ц╕анткою у невеличкому м╕стечку п╕д М╕халовцями. Згодом побачила рекламу по телебаченню та перейнялася ╕де╓ю стати в╕йськовою, - розпов╕да╓ М╕хаела. – Зараз вважаю, що не помилилася. В мене г╕дна зарплата та в╕дпов╕дний стиль життя. Мене все влаштову╓. Я можу планувати сво╓ майбутн╓. Ц╕каво, що для тих, хто не ма╓ житла, частина додатково виплачу╓ 6 тис. крон (близько 1350 грн. – прим. ред.), чого ц╕лком вистача╓, щоб зняти комфортабельну двок╕мнатну мебльовану квартиру з ╓вроремонтом у М╕халовцях. Для ╕нших, б╕льших м╕ст, де знаходяться в╕йськов╕ п╕дрозд╕ли, також виплачуються додатков╕ кошти, але з в╕дпов╕дним коеф╕ц╕╓нтом. На сьогодн╕ чотириповерхова казарма на територ╕╖ батальйону, що перебудована на гуртожиток для контрактник╕в, поки що пусту╓, що яскраво св╕дчить про в╕дсутн╕сть поняття “житлова проблема”. Контрактник╕в набирають у рекрутац╕йних центрах (загалом у р╕зних словацьких м╕стах ╖х в╕с╕м). Умови прост╕: в╕к 18-30 рок╕в, словацьке громадянство, середня осв╕та, ф╕зично розвинутий. Пройти такий «кастинг» нескладно – особливо, коли ╓ до цього бажання. - Люди йдуть служити за зарплату, - п╕дкреслю╓ командир. - Та це не ╓ для них втечею в╕д безроб╕ття. Ми не набира╓мо людей з оф╕с╕в працевлаштування (аналог наших центр╕в працевлаштування. – авт.), а працю╓мо т╕льки з рекрутац╕йними пунктами. ╤ д╕йсно, н╕хто не соромиться говорити про те, що в╕н зараз у в╕йську заробля╓ кошти для того, щоб добре жити й задовольняти на пристойному р╕вн╕ потреби сво╓╖ родини. Однак тутешн╕ в╕йськов╕ кажуть також, що йдуть до Збройних сил, тому що люблять Словаччину. “Ми - профес╕онали й готов╕ виконувати завдання, як╕ перед нами стоять… за ц╕ грош╕”, – додають вони. На плацу, де нам, укра╖нським журнал╕стам, демонстрували озбро╓ння батальйону, стояли два контрактники. На запитання, як життя, посм╕хнулися та сказали, що нормально, задоволен╕. Д╕знавшись, що ми з Укра╖ни, зрад╕ли. “Бува╓мо в Укра╖н╕. Часто перетина╓мо кордон. ╥здимо за пальним, яке вдв╕ч╕ дешевше нашого». Не ╓ та╓мницею, що й цигарки у Словаччин╕ втрич╕ дорожч╕ укра╖нських. - Я все життя працював на цив╕льних п╕дпри╓мствах. Останн╕м м╕сцем роботи була х╕м╕чна фабрика, - розпов╕да╓ один ╕з контрактник╕в, д╕стаючи з кишен╕ «контрабандну» пачку «Кемел» з укра╖нською етикеткою. – У в╕йську - через грош╕. Платять нормально, чому б не служити. Розпов╕в про сво╓ життя й лейтенант штабу. Родом в╕н теж ╕з М╕халовц╕в та ╖здить на службу на власному авто «Шкода-Октав╕я». Мати автомоб╕ль для словацького в╕йськового не розк╕ш, а зас╕б п╕дтримувати нормальний ритм життя. Водночас кожен оф╕цер обов’язково повинен побувати у миротворчих операц╕ях – це й Косово, К╕пр, Голанськ╕ висоти, п╕д час яких його виводять за штат батальйону. Ось так вони й служать та гордо називають себе профес╕оналами. Говорять про патр╕отизм та при цьому не забувають, що профес╕оналу потр╕бно не т╕льки самому ╖сти, а й с╕м’ю годувати. Вадим Ковальов. (Фото автора).
А У НАС?
КОМУ КРУТИ - НЕ УРОК?
«УНП не хоче повторення трагед╕╖ Крут, а тому вимага╓ в╕д Уряду зб╕льшити ф╕нансування укра╖нсько╖ арм╕╖», – заявив голова Черн╕г╕всько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ Укра╖нсько╖ народно╖ парт╕╖ Володимир Ступак, коментуючи в╕дкриття 14 жовтня друго╖ черги мемор╕ального комплексу «Пам’ят╕ Геро╖в Крут». «Колись уряд Центрально╖ Ради зробив величезну помилку, в╕дмовившись створити сильне профес╕йне укра╖нське в╕йсько, а в╕дтак, – обороняти столицю в╕д арм╕╖ б╕льшовик╕в змушен╕ були майже беззбройн╕ студенти. Уряд Тимошенко, очевидно, не вивчив ╕сторичного уроку трагед╕╖ Крут, а тому вперто не бажа╓ затвердити достатн╓ ф╕нансування укра╖нсько╖ арм╕╖», – зауважив Володимир Ступак. На переконання голови Черн╕г╕всько╖ обласно╖ орган╕зац╕╖ УНП, «якщо докор╕нно не зм╕нити ситуац╕ю зараз ╕ не п╕двищити ф╕нансування арм╕╖ хоча б до р╕вня 2% ВВП, то трагед╕я Крут може повторитися у майбутньому». «Арм╕я потребу╓ сьогодн╕, як м╕н╕мум 36 млрд. грн., а не тих 9 млрд., як╕ готовий вид╕лити уряд», – п╕дкреслив в╕н. «УНП не хоче повторення сумних ╕сторичних урок╕в, а тому робить усе, щоб Укра╖ну боронила профес╕йна бо╓здатна арм╕я», – наголосив Володимир Ступак. «Якщо представники БЮТ не лише декларують свою патр╕отичн╕сть, вони зобов’язан╕ п╕дтримати ╕н╕ц╕ативу УНП щодо зб╕льшення суми ф╕нансування арм╕╖ у бюджет╕ 2009 року до 2% ВВП, або ж 36 млрд. грн. у грошовому екв╕валент╕», – п╕дкреслив Володимир Ступак. Нагада╓мо, що у передвиборних об╕цянках БЮТу йшлося про переведення укра╖нського в╕йська на контрактну службу вже з цього року...
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2008 > Тема "З потоку життя"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6425
|