Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2114)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2008 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#42 за 17.10.2008
МОВА ПРО МОВУ
Борис ОЛ╤ЙНИК

Гей, укра╖нц╕, славн╕ братове!
Станьмо на захист р╕дно╖ мови.
Олег Герман.

Якщо не вдаватись у розлог╕ теор╕╖, то головне покликання мови - творити ╕з б╕олог╕чно╖ людини розумну, себто громадянина, який не плава╓ у вакуум╕, а ходить по земл╕ певно╖ держави.
Отже, вс╕х, хто живе ╕ д╕╓ в Укра╖н╕ суверенн╕й, ма╓ об’╓днувати в сусп╕льство укра╖нська мова, яку всього-на-всього треба знати. Саме з таких простих ╕ природних, як пов╕тря, засад ╕ виходили депутати, як╕ майже два десятил╕ття тому на сес╕╖ Верховно╖ Ради ще УРСР утверджували державн╕сть укра╖нсько╖ мови.
Як тод╕шн╕й допов╕дач з цього питання, я закликав обранц╕в: «Запевняю: ви вчините акт, який нав╕ки залишиться в пам’ят╕ укра╖нського народу. Ви здобудете ще глибшу шанобу сво╖х д╕тей ╕ онук╕в за те, що прилучите ╖х до укра╖нсько╖ мови – одн╕╓╖ з найсп╕вуч╕ших не лише в слов’янств╕, а й у всьому св╕т╕».
Закон прийняли одноголосно. Настр╕й тод╕ був урочо п╕днесений. Цього не в╕дчуваю сьогодн╕, на с╕мнадцятому роц╕ незалежност╕, оск╕льки прост╕р функц╕онування, себто житт╓д╕яльност╕ р╕дного слова, хоч як парадоксально, пом╕тно звужу╓ться. Зазвичай у нас передус╕м гр╕шать на тиск п╕вн╕чного сус╕да. Пробачте, а де ж наша держава, яка ╕ пальцем не поворухнула, коли згасають чи ледве живот╕ють укра╖нськ╕ часописи? Перш н╕ж звинувачувати когось, варто подивитися на сво╖х малорос╕в, що «записалися» у великороси ╕ впродовж десятил╕ть не спроможн╕ вивчити р╕дно╖ мови. Саме вони найголосн╕ше волають про тиск «укра╖н╕зац╕╖».
Звертаюся до питомих рос╕ян: та зупин╕ть цих самозванц╕в, як╕, виступаючи в╕д вашого ╕мен╕, сво╓ю бездарн╕стю компрометують ╕ принижують рос╕йську нац╕ю!
Найпоказов╕ша ознака пров╕нц╕ал╕зму - непереб╕рливе перевдягання в чуже, яке часто пасу╓ так, як коров╕ с╕дло. Прислухайтесь: «л╕зинг», «факторинг», «франчайзинг», «факс», «ксерокс», «принтер», «картридж», «в╕нчестер» (виявля╓ться, це не зброя, а всього лише «програма забезпечення»), «стемплер», «пен╕тенц╕арна» (прости, Господи) система. А один чолов╕к почув по телев╕з╕╖: «...як ╕нформував нас ньюсмейкер Президента».
 Жоден завойовник так тр╕умфально не полонив наш духовний прост╕р! До того ж, без найменшого нашого спротиву. Та й хто чинитиме оп╕р? Преса? Але це вже не преса, а «мед╕а», ╕ перейма╓ться вона «бриф╕нгами», «рейтингами» та «промоушингами». Може, телев╕з╕я? Але ж там т╕льки й чути про нов╕ «спре╖», «памперси» та «дуплекси». То, може, пробачте, мистц╕ та мисткин╕? Та вони вже й мистецтво пром╕няли на «арт», ╕ тепер у них - «арт-ринок», «арт-фестивал╕» чи «арт-менеджери», сам╕ ж т╕льки те й роблять, що утверджують власний «бренд».
 А вс╕м же оцим «м╕н╕-супер-маркетам», «бастерам», «блокбастерам» ╕ вище названим покручам в укра╖нськ╕й мов╕ ╓ сво╖, нормальн╕ в╕дпов╕дники.
 На жаль, нав╕ть п╕сля утвердження Закону про державн╕сть укра╖нсько╖ мови, який мав би поставити остаточну крапку в ц╕й болюч╕й тем╕, мовн╕ проблеми, схоже, лише починаються.
 Зазвичай деяк╕ велеречив╕ ревнител╕ р╕дно╖ словесност╕ дал╕ ридань над тим, як забороняли «мову калинову», не йдуть. Це базарне л╕рництво, схоже, покликане одвернути нас в╕д законного запитання: а що ми зробили уже в суверенн╕й, де вс╕ ц╕ заборони знято ╕ впроваджено державн╕сть укра╖нсько╖ мови? В╕дпов╕дь, на жаль, невт╕шна: кр╕м окремих самод╕яльних акц╕й, кр╕м спорадичних доброд╕йних запомог, на р╕вн╕ державному реально ╕, по сут╕, спод╕яно не вельми багато.
 Вклон╕мося подвижництву св╕тло╖ пам’ят╕ Анатол╕я Погр╕бного, який мужньо протистояв н╕веляц╕йн╕й практиц╕ щодо мови. Згадаймо добрим словом «Просв╕ту», яка не да╓ заснути нам у клочч╕ байдужост╕ стараннями ╖╖ чолового Павла Мовчана. Подякуймо й журналов╕ «Дн╕про» з головним його редактором Миколою Лук╕вим, що не обминають мовно╖ проблеми. ╤ професоров╕ Василю Васильовичу Яременку та ще багатьом поборникам р╕дного слова. Вони ╓ в кожному сел╕ й м╕ст╕, ╖х - сотн╕ тисяч, якщо не м╕льйони.
 Але, на жаль, ц╕ ентуз╕асти - безср╕бники, як ╕ ╖хн╕ зусилля, не скоординован╕ ц╕леспрямованою державною п╕дтримкою ╕ передус╕м м╕сцевою владою.
 З чого варто почати? Як на мене, з╕ створення ком╕тету захисту укра╖нсько╖ мови, про що я впродовж рок╕в виступаю з парламентсько╖ та ╕нших трибун, апелюючи до громадськост╕ та до найвищих владних структур. Цей ком╕тет ма╓ не лише захищати мову в╕д засм╕чення безграмотною ╕ноземщиною, а й координувати зусилля вс╕х доброчинц╕в, реагувати на ╖хн╕ сигнали стосовно нехлюйського, а то й ворожого ставлення до р╕дно╖ словесност╕; планувати узгоджен╕ д╕╖ у ц╕й сфер╕ тощо. Одним словом, вести посл╕довну державну пол╕тику, що ма╓ в╕ддзеркалитися у сам╕й назв╕: Державний ком╕тет захисту укра╖нсько╖ мови. До його складу мали б ув╕йти, окр╕м в╕домих учених-ф╕лолог╕в, видатн╕ педагоги, психологи, ф╕лософи, учител╕-практики, ╕сторики, письменники, митц╕, театральн╕ д╕яч╕, пол╕тологи, спортсмени, в╕йськов╕ спец╕ал╕сти, служител╕ культу, авторитетн╕ особистост╕, як╕ репрезентують увесь спектр духовно╖ й сусп╕льно-пол╕тично╖ сфери.
Статк╕в на цю вкрай потр╕бну справу п╕шло б не так ╕ багато. Певен, що патр╕отично налаштован╕ д╕яч╕ взялися б за д╕ло ╕ на громадських засадах. Але апарат ком╕тету ма╓ утримувати держава. Зрозум╕ло, будь-яке починання можна реал╕зувати лише за умови, що воно стане набутком гласност╕. Оск╕льки ж в Укра╖н╕ ЗМ╤ - переважно в руках к╕лькох ол╕гарх╕в, ╕нтереси яких вельми далек╕ не лише в╕д мовних проблем, а й в╕д Укра╖ни загалом, - сл╕д мати ╕ суто укра╖нськ╕ часописи, ╕ канали на рад╕о й телебаченн╕, для журнал╕ст╕в яких ╕дея розвою ╕ захисту мови стала б ╖хн╕м громадянським покликанням.

У ДЗЕРКАЛ╤ СЛОВА

О сл╕в жорстока ╕ солодка Влада!
Не опечись на ╖хньому вогн╕...
Так╕ ж близьк╕ звучанням
«рада» й «зрада»!
Як╕ ж провалля пом╕ж них страшн╕!
Закони л╕тер - не разок намиста:
Одну хитнеш - ╕ пом╕ня╓ш суть.
╤ спробуй-но тод╕ межу збагнуть,
Прим╕ром, м╕ж «обчислить»
╕ «обчистить».
Ти - весь у слов╕, як у сповитков╕,
З колиски до калини на горб╕...
╤ вже коли ти похитнувсь у слов╕,
Вважай, що похитнувся у соб╕.
Високе д╕ло розм╕няв на слово,
Високе д╕ло - на др╕бн╕ д╕ла,
╤ нишком розпада╓ться основа,
Що ц╕льн╕сть душ ╕ духа берегла.
Маестро був. Ум╕в приборкать слово.
З╕м’ять, як в╕ск, ╕ сотворять дива.
╤ непок╕рне слово, як шовкове,
Стелилося з рясного рукава.
О влада сл╕в, солодша в╕д шафрана!
А ще солодша - влада на слова...
Як впильнувати, щоб вона, бува,
Не перейшла в розгнуздан╕сть тирана,
Коли вже слово, втративши свободу,
Ста╓ рабом без ╕мен╕ й лиця,
╤, нанизавшись на перо сп╕вця,
Кружля пок╕рно, примхам на догоду?!
Як часто нас в риторику несе,
Коли святими клянемось в любов╕!
Бо часом любимо не т╕льки слово,
Як у словах себе понад усе.
Учись у нього. Легшо╖ з наук
╤ важчо╖! - нема у цьому св╕т╕.
╤ що прост╕шого: писать - як жити,
Пок╕ль перо не випаде ╕з рук?!
Учись у нього. Легшо╖ з наук
╤ - важчо╖! - допоки св╕т не знати.
╤ що прост╕ше: жити - як писати,
Пок╕ль перо не випаде ╕з рук?!

З низ╕в. А ся╓ вище рай-дуги,
Бо кожне слово гн╕ву ╕ любов╕
Сповна оплачував. ╤ слово
Йому безсмертям возда╓ борги.
Борис ОЛ╤ЙНИК.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #42 за 17.10.2008 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6426

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков