Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 07.11.2008
ЧИМ ЗАВИНИЛА ╤СТОР╤Я?

ПРОШУ СЛОВА!
ЧИМ ЗАВИНИЛА ╤СТОР╤Я?
ПАСОК У ХАТ╤ НА ОДВ╤РКУ МАВ БИ ВИС╤ТИ...

Чи не найточн╕ше передбачив долю рос╕йсько-укра╖нських в╕дносин великий Гоголь. Еп╕лог «Страшной мести» - пересторога нащадкам. «Страшную месть» можна поставити поруч з╕ «Словом о полку ╤горев╕м» як його продовження. Обидва твори про занепад русько-укра╖нсько╖ держави.
Намагання руйнувати Укра╖ну не щезають. Антиукра╖нських заход╕в уживають як зловорож╕, так ╕ «р╕дн╕» сили. Зусилля антиукра╖нських мудрец╕в прогнозован╕. Наприклад: одне з намагань рос╕ян узяти п╕д св╕й контроль газог╕нну мережу Укра╖ни ╕, через ц╕новий диктат, завдати шкоди енергоспоживачам-п╕дпри╓мствам ╕ м╕сцевим органам влади. Такий диктат може призвести до переходу економ╕ки в руки наших сус╕д╕в, отже, до ╖хнього пол╕тичного диктату. Енергетичний диктат спричиниться до зубож╕ння широких верств населення в м╕ст╕ ╕ на сел╕.
Якщо зах╕дн╕ економ╕ки мають ╕ матимуть можлив╕сть компенсувати висок╕ ц╕ни на енергоресурси завдяки нов╕тн╕м технолог╕ям ╕ високояк╕сним дешевим товарам, то Укра╖н╕ ще далеко до високих технолог╕й. А це означа╓, що економ╕чна залежн╕сть раз у раз виводитиме укра╖нц╕в «на Майдан» або «у св╕т широкий». А сусп╕льство под╕лятиметься на «лояльних» ╕ «нелояльних», на «сво╖х» ╕ «не сво╖х», як цього прагнуть так зван╕ «рег╕онали». Дивно, що в Укра╖н╕ можна заснувати й заре╓струвати «рег╕ональну парт╕ю». Що означа╓ бути «парт╕╓ю рег╕он╕в»? Це означа╓ з╕штовхувати народи то в Криму, то в Донбас╕...
Дивно читати в газет╕ «Л╕тературна Укра╖на» т. зв. «В╕дозву» на захист укра╖нсько╖ мови. ╤ це п╕сля 70 рок╕в ╕снування УРСР ╕ 17 рок╕в незалежност╕ Укра╖ни! У в╕льн╕й ╕ незалежн╕й держав╕ письменники вимагають захистити нац╕ональну мову!
╤ см╕х, ╕ гр╕х. З такою нац╕ональною ел╕тою йти в ╢вропу зарано. Чи не краще було б з╕брати нац╕ональну культурну, наукову, господарську, в╕йськову ел╕ту, щоб порушити питання - насамперед перед собою: чому велика ╓вропейська нац╕я толеру╓ парт╕╖, як╕ оголошують себе «рег╕ональними»? Чому комун╕сти в Укра╖н╕ - антиукра╖нськ╕? Ц╕ питання потребують не в╕дозв, а д╕й ╕ вчинк╕в. Чому укра╖нськ╕ депутати виголошують у ст╕нах Верховно╖ Ради промови чужою мовою? Якщо ╓ св╕дом╕ сво╓╖ м╕с╕╖ депутати - встаньте й покиньте залу зас╕дань. Чому укра╖нське козацтво не догляда╓ Свято-Катерининського храму в Черн╕гов╕? Адже «Катерина» в Шевченка символ╕зу╓ Укра╖ну ╕ ╓ Пров╕дницею козацтва. Як може Моспатр╕архат заз╕хати на укра╖нську Д╕ву? Де оте хвалене укра╖нське козацтво, що навчилося виливати чарки з леза шабл╕ у сво╖ пельки? А вивести московського попа з укра╖нського храму - не вм╕╓. Укра╖н╕ не потр╕бн╕ ск╕нхеди, як ото в Рос╕╖. Але пасок у хат╕ на одв╕рку мав би вис╕ти й застер╕гати тих, кому кортить чинити шкоду.
Св╕дом╕ укра╖нськ╕ ЗМ╤ могли б удатися до сво╓р╕дного тесту щодо ц╕ни патр╕отизму. Невже це не ц╕каво?!
«Чому Рос╕я ма╓ продавати газ Укра╖н╕ вп’ятеро дешевше, н╕ж Н╕меччин╕?» - це питання мало би постати значно ран╕ше. Хоч би у вересн╕ 1812 року, коли полки, сформован╕ в Укра╖н╕, ╕шли через Орел до Москви визволяти москал╕в в╕д француз╕в. Царський дв╕р боявся тод╕ озброювати власний народ. ╤ так було не т╕льки в 1812 роц╕. Можна було ставити питання про ц╕ну на газ та нафту п╕д Азовом, на Кавказ╕, у Порт-Артур╕, перед Голодомором, учиненим «в ╕м’я ╕ндустр╕ал╕зац╕╖», перед Першою ╕ Другою св╕товими в╕йнами, перед осво╓нням ц╕лини й Сиб╕ру... Тод╕ мовилось ╕накше: «Сочтемся славою...».
«Чому Рос╕я ма╓ продавати газ Укра╖н╕ вп’ятеро дешевше, н╕ж Н╕меччин╕?». По-перше, не вп’ятеро. А по-друге, тому «дешевше», що рентабельн╕сть н╕мецького експорту в Рос╕ю становить в╕д 200% до 500%, а рентабельн╕сть укра╖нського експорту в Рос╕ю ледве сяга╓ позитивного показника. ╤деться не про як╕сть укра╖нського продовольчого чи промислового експорту, а про ╕нерц╕ю планових ц╕н ╕ насл╕дки господарювання за вказ╕вкою з Москви. Через ц╕ни на готову продукц╕ю зах╕дн╕ кра╖ни повертають соб╕ сво╖ грош╕. До того ж виторг за енергоресурси, що збер╕га╓ться в зах╕дних банках, працю╓ на економ╕ку цих кра╖н. Ось ╕ пом╕ркуйте, панове журнал╕сти, Богов╕ чи Мамон╕ ви служите.
«Чому Рос╕я ма╓ продавати газ Укра╖н╕ вп’ятеро дешевше, н╕ж Н╕меччин╕?». Тому що, наприклад, у Друг╕й св╕тов╕й в╕йн╕ пожертва Укра╖ни становила в╕с╕м м╕льйон╕в душ, а Б╕лорус╕ чотири м╕льйони. Тому, що ╕ в Перш╕й, ╕ в Друг╕й св╕тових в╕йнах полем битв були Укра╖на ╕ Б╕лорусь...
«Чому Рос╕я ма╓ продавати газ Укра╖н╕ вп’ятеро дешевше, н╕ж Н╕меччин╕?». А х╕ба 22 червня 1941 року Укра╖на й Польща, а не фашистська Н╕меччина «вероломно напала на Советский Союз», спричинивши людськ╕ жертви ╕ руйнац╕ю того, що збудували коштом криваво╖ ╕ндустр╕ал╕зац╕╖? Краще б рос╕йський президент пор╕внював ц╕ну сиб╕рського газу для Укра╖ни з ц╕нами на продаж того газу Франц╕╖, щоб не дор╕кати сус╕дам-слов’янам. Правда, щодо Франц╕╖ доведеться .згадати кампан╕ю Наполеона, через яку згор╕ла Москва, а з нею разом ╓диний прим╕рник «Слова о полку ╤горев╕м».
«Чому Рос╕я ма╓ продавати газ Укра╖н╕ вп’ятеро дешевше, н╕ж Н╕меччин╕?». Тому, мабуть, що територ╕ю нафто- ╕ газоносного Сиб╕ру вс╕яно к╕стками укра╖нських добровольц╕в ╕ висланих туди «куркул╕в» ╕ бандер╕вц╕в. Тому, що на розвиток Сиб╕ру працювала вся промислов╕сть ╕ с╕льське господарство Укра╖ни, Б╕лорус╕. Тому, що Газпром, з огляду на те, що вклала в нього Укра╖на, мав би бути сп╕льною власн╕стю.
А заборона культури, мови, репрес╕╖, розстр╕ли. Голодомор?!
Якщо Голодомор визнати за геноцид укра╖нського народу, то що це да╓? Визнання ц╕╓╖ трагед╕╖ як ц╕леспрямовано╖ пол╕тики мало би слугувати пересторогою пол╕тикам. Бо нав╕що тод╕ визнання Голодомору як геноциду? Х╕ба лише для того, щоб оскаржити комун╕зм? Чи для того, щоб св╕дченнями про Голодомор наповнити музе╖ тотал╕тарних жах╕ть?!
Голодомор в Укра╖н╕ то не лише результат ╕ндустр╕ал╕зац╕╖ кра╖ни за рахунок села, а таки етноцид укра╖нського народу, що мав на мет╕ «розв’язати» укра╖нське питання ╕ був продовженням пол╕тики рос╕йського ╕мпер╕ал╕зму за СРСР. Аналог╕чно д╕ють сучасн╕ «за╓д╕нщ╕ки» в Рос╕╖ та ╖хн╕ пос╕паки в Укра╖н╕. Визнання факту етноциду потр╕бно, щоб ухвалити закони, як╕ б убезпечили Укра╖ну в╕д нових «комнезам╕в з╕ штрикачками ╕ наганами» та в╕д «обустро╕т╓л╓й» ╕ «п’ято╖ колони». Свав╕лля «рег╕онал╕в» - ╕ндикатор безвладдя в Укра╖н╕.
Як квал╕ф╕кувати факти, коли державн╕ службовц╕, депутати влаштовують антидержавн╕ акц╕╖, а владн╕ ╕нституц╕╖ мовчать? Ясно, що та «боротьба» ма╓ чужу режисуру. А чому б Конституц╕йному Судов╕ не розглянути питання про антидержавн╕ д╕╖ «рег╕онал╕в»? У Рос╕╖ КПРФ ╕ не чутно, ╕ не видно. А в Укра╖н╕ будь ласка: КПРФ на майдан╕ у Феодос╕╖. З чийого дозволу з’явилися рос╕йськ╕ комун╕сти в Криму? Зв╕дки така см╕лив╕сть?
Ось вам, дорог╕ друз╕, державна махновщина, безвладдя, безпорадн╕сть. Парт╕╖ можуть спов╕дувати соц╕альн╕, культурн╕, «сх╕дн╕», «зах╕дн╕» програми, але не антидержавн╕, не антинац╕ональн╕. У федеративн╕й Рос╕╖ парт╕╖, створюван╕ за нац╕ональною ознакою, неможлив╕. А в ун╕тарн╕й Укра╖н╕ заре╓стровано рег╕ональну парт╕ю, яка спов╕ду╓ сепаратизм, державн╕ службовц╕ та депутати можуть удаватися не т╕льки до антинац╕ональних, а й до антидержавних акц╕й. Чи ╓ в Укра╖н╕ закон про державну службу, про права ╕ обов’язки державних службовц╕в? Чи не повинно бути в закон╕ записано: «Державний службовець зв╕льня╓ться з посади, якщо порушу╓ вимоги Закону ╕ Конституц╕╖ Укра╖ни»? А клятва народного депутата в Укра╖н╕ чинна? Проте злов╕сна т╕нь Кремля не да╓ заясн╕ти сонцю Свободи над землею Свято╖ Рус╕. Укра╖нська опозиц╕я д╕╓ в ун╕сон ╕з Москвою, хоч би про що йшлося, в╕д питань рел╕г╕╖ до под╕й м╕жнародно╖ пол╕тики.
До реч╕, у Рос╕╖ вже давно не беруть на державну службу укра╖нц╕в (╕деться не про пр╕звище, а про «п’яту графу»). Саме так: якщо в колишн╕й «п’ят╕й граф╕» записано «укра╖нець», у Москв╕ вас на державну службу не в╕зьмуть. Ця негласна ╕нструкц╕я чинна в кадрових п╕дрозд╕лах федеральних структур, як ╕ в п╕дрозд╕лах московсько╖ мер╕╖. Хоча в законах тако╖ норми нема╓. Як свого часу не було норми не брати на роботу ╓вре╖в. Тепер у становищ╕ ╓вре╖в опинилися укра╖нц╕.
Пор╕вняймо св╕тоглядн╕ настанови укра╖нсько╖ д╕аспори в Рос╕╖ ╕ повед╕нку рос╕ян в Укра╖н╕. Укра╖нцям, хоч би де вони проживали, притаманна повага до закону, вони працюють на пожиток кра╖н╕ перебування, захищають ╖╖. Достатньо згадати укра╖нську д╕аспору в Казахстан╕, у Прибалтиц╕, у Б╕лорус╕, на Кавказ╕, у Молдов╕.
Зовс╕м ╕накше поводить себе рос╕йська д╕аспора в Укра╖н╕. Ц╕╓ю д╕аспорою керують рос╕йськ╕ мас-мед╕а. Не хот╕в би кривдити геть ус╕х рос╕ян в Укра╖н╕, але як ставитися до людей, як╕ не мають поваги до закону, до державно╖ мови, до традиц╕й укра╖нського народу? Мабуть, не все в Укра╖н╕ рос╕янам до вподоби, наприклад така риса укра╖нц╕в, як господарський ╕ндив╕дуал╕зм або загострене почуття справедливост╕. Так само укра╖нцям у Рос╕╖ не вельми до вподоби казнокрадство, компан╕йщина, колективн╕ пиятики на робот╕ та в побут╕...
Рос╕я тягне газогони в натовську ╢вропу, а рег╕онали разом ╕з «л╕вими» протестують в Укра╖н╕ проти НАТО. Рос╕я дба╓ про економ╕чну потугу НАТО, а рег╕онали дбають про залежн╕сть Укра╖ни од Рос╕╖. Але вс╕х отих рег╕онал╕в перевершили так зван╕ демократи, пересварившись за посади.
Тим часом сус╕ди вдосконалюють антиукра╖нський проект: мовляв, нац╕╖ укра╖нсько╖ н╕коли й не було.
╤ доморосл╕ «╕сторики» вже п╕дтакують ╖м. Отож «п’ята колона» таки активн╕ша, н╕ж нац╕ональна демократ╕я. Ця клята колона в Укра╖н╕ не бо╖ться н╕кого! Бо на генному р╕вн╕ бо╖ться Москви. Зрештою, ╕ сама Рос╕я ╖╖ бо╖ться.
Василь ТУРОВСЬКИЙ.
м. Москва.
(«Л╕тературна Укра╖на», вересень 2008 р.).

ТИМ ЧАСОМ…
БО КРИМ УЖЕ СКУПИЛИ?..

Рос╕йськ╕ м╕льярдери, незважаючи на глобальну ф╕нансову кризу, активно скуповують курортн╕ узбережжя Чорногор╕╖, пише газета The New York Times, пов╕домля╓ УКР╤НФОРМ з посиланням на Р╤А Новини.
За останн╕ к╕лька рок╕в Чорногор╕я в очах рос╕йських ╕нвестор╕в стала модною альтернативою в╕домим курортам на п╕вдн╕ Франц╕╖ ╕ на узбережж╕ Туреччини.
«Вал╕зи валюти» ╕ яхти класу люкс продовжують прибувати в ╕дил╕чне м╕сто Будва на Адр╕атичному мор╕, тому Чорногор╕я вже отримала пр╕звисько «Москва-на-мор╕». Один з проект╕в варт╕стю 310 м╕льйон╕в долар╕в передбача╓ буд╕вництво в Будв╕ на рос╕йськ╕ кошти 27-поверхового готелю, в╕лл класу люкс, стоянок для яхт ╕ розважального аквапарку. Виданню стало в╕домо, що комплекс кондом╕н╕ум╕в класу люкс куплений у Чорногор╕╖ кер╕вними особами рос╕йських компан╕й «Газпром», «Лукойл» ╕ «ВТБ». Ц╕на за метр комплексу становила 10 тисяч 400 долар╕в ╕ рос╕йськ╕ покупц╕ заплатили «наперед ╕ гот╕вкою».
«Незважаючи на кризу, кошти продовжують надходити», - сказав один з великих рос╕йських ╕нвестор╕в В’ячеслав Лейбман. Молодий м╕льйонер з Mirax Group нещодавно сприяв запрошенню поп-з╕рки Мадонни в Будву для реклами його проекту.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6513

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков