Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2008 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 07.11.2008
ПОШУК ВОРОГ╤В - ЯК ФОРМА ╤СНУВАННЯ

ОБЛИЧЧЯ ВЛАДИ

Недавн╕й виступ голови Севастопольсько╖ м╕сько╖ Ради Валер╕я Саратова перед сотнею однодумц╕в п╕сля факту провокац╕йного обляпування пам’ятника Катерин╕ ╤╤ став пом╕тним як тенденц╕йн╕стю, так ╕ чималою к╕льк╕стю ╕сторичних ╕ пол╕толог╕чних помилок.
Прекрасно знаючи, хто ╓ його основними пол╕тичними конкурентами, в╕н знаходив сп╕вчуття серед пророс╕йських громадян саме прокльонами укра╖нсько╖ влади, приписуючи ╖й ус╕ляк╕ гр╕хи й обвинувативши нац╕онал╕ст╕в (природно, кр╕м укра╖нських, ╕нших у природ╕ не ╕сну╓!) у н╕чному ╕нцидент╕.
Продовжуючи славн╕ парт╕йн╕ традиц╕╖ називання Ахматово╖ Ахметовою ╕ Бабеля Бебелем, м╕сцевий рег╕онал приписав авторов╕ роману «1984» Джорджу Оруеллу слова: «Нац╕онал╕сти не можуть не переписувати ╕стор╕ю».
╤ продовжив обвинувачення: «Вони хочуть зробити так, зробити так... ну давайте реч╕ сво╖ми ╕менами... щоб переписати п╕дручник ╕ написати «М╕сто Севастополь заснував ╤ван Мазепа або ще хтось. У цьому суть проблеми, з якою сьогодн╕ з╕штовхнулися, коли ми в╕дстою╓мо позиц╕╖ б╕ля пам’ятника».
Боюся, що багатьом школярам в╕дома антиутоп╕я Д. Оруелла, в як╕й нема╓ згаданих сл╕в, ╕ де в╕дзнача╓ться, що переписування ╕стор╕╖ ╓ щоденною повсякденною роботою в сусп╕льств╕ з тотал╕тарною формою правл╕ння. Патолог╕чна схильн╕сть радянського кер╕вництва переписувати ╕стор╕ю наст╕льки дивувала Зах╕д, що У╖нстон Черч╕лль, не виймаючи товсто╖ сигари з рота, саркастично в╕дгукнувся саме про Рос╕ю: «Кра╖на з непередбаченим минулим».
Таким чином, у роман╕ йдеться зовс╕м не про нац╕онал╕ст╕в, ╕ доводиться з жалем в╕дзначити, що оратор узагал╕ не зрозум╕в сут╕ твору Джорджа Оруелла, спрямованого виключно проти тотал╕таризму.
«Хто керу╓ минулим, - говорить парт╕йне гасло, - той керу╓ майбутн╕м; хто керу╓ сьогоденням, той керу╓ минулим», - це х╕д думок героя антиутоп╕╖ У╖нстона См╕та, який щонайкраще характеризу╓ ╕ д╕╖ члена Парт╕╖ рег╕он╕в Валер╕я Саратова ╕ його колег по м╕ськ╕й рад╕. Адже саме вони, рег╕онали, «призначили» засновницею м╕ста Соф╕ю Фредерику Аугусту Анхальт-Цербстську, хоча вся рос╕йська ╕стор╕ограф╕я вважа╓ таким адм╕рала Хому Мекенз╕, шотландця за походженням, що знаходився на в╕йськов╕й служб╕ Рос╕╖. Саме в╕н «3-го числа червня м╕сяця... заклав чотири будинки», - ц╕лком чесно ╕ справедливо зазначено в сучасному зб╕рнику матер╕ал╕в «Севастополю 200 рок╕в 1783-1983», тому що за рос╕йським звича╓м засновником м╕ста вважа╓ться той, хто першим заклав кам╕нь у фундамент першого будинку. ╤ в б╕ограф╕чн╕й дов╕дц╕ про Мекенз╕, опубл╕кован╕й у В╕йськов╕й енциклопед╕╖ (СПБ, 1914) теж написано: «Мекенз╕ Хома - засновник м. Севастополя...». В «╤сторичному пут╕внику по Севастополю» (СПБ, 1907) сказано: «3 червня 1783 року перший начальник Чорноморського флоту, контр-адм╕рал Мекенз╕, почав забудову Севастополя...».
Не те, щоб Парт╕я рег╕он╕в не поважала рос╕йську ╕стор╕ограф╕ю, скор╕ше пророчими виявилися слова з╕ звернення громадського ком╕тету «Укра╖нський Севастополь» до Президента Укра╖ни В╕ктора Ющенка в╕д 11 червня 2008 р. про те, що зведення пам’ятника Катерин╕ ╤╤ приведе до виникнення чергового «м╕сця для задоволення сепаратистами ╕ рос╕йськими шов╕н╕стами сво╖х шов╕н╕стичних потреб ╕ проведення шов╕н╕стичних ритуал╕в». Так воно ╕ сталося.
╤, звичайно ж, н╕кому не в╕дом╕ так╕ факти, щоб хтось з нац╕онал╕ст╕в говорив про причетн╕сть ╤вана Мазепи до заснування Севастополя. Тобто, ц╕ слова ╓ нездоровою фантаз╕╓ю пана Саратова на в╕льн╕ теми.
До реч╕, стосовно традиц╕й переписування ╕стор╕╖ варто додати, що саме воно було улюбленим заняттям цариц╕ Катерини ╤╤, ╕дола Валер╕я Саратова. Створивши Указом в╕д 4 грудня 1783 року «Ком╕с╕ю для складання записок про древню ╕стор╕ю, переважно Рос╕╖» п╕д начальством ╕ спостереженням графа А. П. Шувалова, цариця сво╖ми розпорядженнями - системно, працьовито ╕ пунктуально, як ╕ личить н╕мкен╕, зм╕нила рос╕йську ╕стор╕ю, запустивши в не╖ величезну к╕льк╕сть «дом╕шок брехн╕» (терм╕н Карамз╕на). П╕сля ╖╖ д╕яльност╕ назавжди зникли л╕тописн╕ ориг╕нали рос╕йсько╖ стародавност╕.
Любив фальсиф╕кувати ╕стор╕ю й ╕нший його кумир - тиран Стал╕н - разом з ф╕зичним знищенням д╕яч╕в парт╕╖, арм╕╖ ╕ культури ╖хн╕ ╕мена також стиралися в ╕сторичних джерелах (книгах, п╕дручниках, енциклопед╕ях, фотограф╕ях). Так, виявилося, що Стал╕н був одним ╕з кер╕вник╕в усього революц╕йного руху в Рос╕╖ до 1917 року. Серед м╕ф╕в, створених «Коротким курсом ╕стор╕╖ ВКП(б)», особливо живучим виявився абсолютно безп╕дставний м╕ф про «перемогу п╕д Псковом ╕ Нарвою», н╕бито здобуту «молодою Червоною Арм╕╓ю» 23 лютого 1918 року.
╤ вже зовс╕м св╕жий приклад рос╕йсько╖ фальсиф╕кац╕╖ - вих╕д на широкий екран ф╕льму «Адмиралъ», який художньо перелицював рос╕йську ╕стор╕ю всупереч наявним фактам ╕ дезор╕╓нтував к╕ноглядача, на догоду комерц╕╖ ╕ кон’юнктури. Адже не секрет, що Колчак був завербований британською розв╕дкою, але талантом ╕ чар╕вн╕стю актор╕в, режисерською майстерн╕стю перед нами з’явля╓ться зовс╕м ╕нший образ щирого патр╕ота Рос╕╖. За таких темп╕в ╕сторико-пол╕тичного п╕ару можна прогнозувати, що йому присвоють звання Героя Рос╕╖ ╕ незабаром оголосять «Р╕к Колчака».
Ось хто насправд╕ перепису╓ ╕стор╕ю. Зовс╕м не нац╕онал╕сти.
Нав╕що про це говорять, роблять ╕ показують на екранах у Севастопол╕, ус╕м зрозум╕ло - саме за допомогою пропаганди авторитаризму, нетерпимост╕, ворожост╕, конфронтац╕йност╕, нагн╕тання напруженост╕ й ╕стер╕╖ можна упевнено вступати в можливий процес вибор╕в ╕ повторити св╕й усп╕х у славному м╕ст╕. За такою переконан╕стю у волод╕нн╕ вищою й остаточною ╕стиною, п╕дтримкою в напруз╕ свого електорату, звичайно ховаються ╕ в╕дом╕ ╕нтереси правлячо╖ в м╕ст╕ парт╕╖.
Не випадково тому багато хто з анал╕тик╕в гадають, що виконавц╕в ╕ замовник╕в провокац╕╖ з незаконно встановленим пам’ятником, який депутатами одноголосно визнаний «об’╓ктом благоустрою», варто шукати саме в ╖╖ надрах. «Злочинець той, кому на користь злочин», - говорив Шексп╕р з цього приводу. Для читач╕в з ╕нших м╕ст ц╕каво буде дов╕датися, що так звана провокац╕я в╕дбулася м╕ж двома найб╕льш режимними об’╓ктами - штабом Чорноморського флоту ╕ Будинком оф╕цер╕в ЧФ Рос╕йсько╖ Федерац╕╖.
Традиц╕йно л╕дер севастопольських рег╕онал╕в вимагав уведення друго╖ державно╖ мови, прикриваючи в такий спос╕б право не знати укра╖нську мову в Укра╖н╕. Не вперше вживалася оратором ман╕пулятивна категор╕я - «рос╕йськомовн╕» та ╖хн╕ м╕ф╕чн╕ права. Але ж багато укра╖нц╕в користуються в побут╕ рос╕йською мовою, що не заважа╓ ╖м залишатися патр╕отами Укра╖ни ╕ протистояти розколу кра╖ни за мовною ознакою. ╢ патр╕оти нашо╖ земл╕ ╕ серед представник╕в рос╕йського народу, як╕ зовс╕м не бажають непри╓мностей кра╖н╕.
Украй «пол╕ткоректно, ╕нтел╕гентно ╕ толерантно» висловлювався п. Саратов про президентську вертикаль влади: «помаранчев╕ фрукти починають гнити», «помаранчев╕ лаке╖», «чавкають над мискою», «у помаранчевих лаке╖в утворилися помаранчев╕ прихвосн╕» та ╕н.
«Недолугою провокац╕╓ю б╕ля пам’ятника Катерин╕ ╤╤» назвала Севастопольська м╕ська орган╕зац╕я парт╕╖ «╢диний Центр» у сво╖й заяв╕ останн╕ под╕╖. «В╕дчуваючи зростання недов╕ри ╕ бажаючи в╕двернути городян в╕д реальних економ╕чних проблем ╕ еколог╕чних загроз, об’╓днаний земельними ╕нтересами альянс м╕сцевих вожд╕в Парт╕╖ рег╕он╕в, КПУ, Рос╕йського блоку ╕ ПСПУ з ус╕х сил намага╓ться роз╕грати свою останню карту - спровокувати м╕жнац╕ональну ворожнечу», - зазначено у заяв╕ ╢Ц.
У пор╕вняно коротк╕й промов╕ В. Саратов також р╕зко негативно в╕дгукнувся про антикризову програму уряду Укра╖ни ╕ плановану ф╕нансову допомогу М╕жнародного валютного фонду. Але, на жаль, програма рег╕онал╕в одержала б╕льш╕сть голос╕в у Верховн╕й Рад╕. Тобто, опозиц╕я не бажа╓ брати участь у боротьб╕ з економ╕чною кризою, не хоче сво╖ми руками рятувати сво╖ п╕дпри╓мства ╕ п╕дсилю╓ кризу пол╕тичну, отже, виходить, не бажа╓ ╕ добра кра╖н╕ Укра╖на.
Також п. Саратов кинув у натовп кимось сказану фразу: «Фашизм - крайн╕й ступ╕нь нац╕онал╕зму», зовс╕м не п╕дозрюючи, що ц╕ поняття лежать у р╕зних площинах ╕ синон╕м╕чних рядах. Дивно, що в╕н не вжив традиц╕йне формулювання «буржуазного нац╕онал╕зму».
Зм╕ст нац╕онал╕зму укра╖нського, рос╕йського чи ╓врейського - це виховання любов╕ до сво╓╖ нац╕╖, гордост╕ за св╕й народ. На жаль, через стереотип, що склався з вини нацистсько╖ Н╕меччини, люди бояться нац╕онал╕зму.
В одному ж ряд╕ законно стоять фашизм, нацизм, расизм ╕ шов╕н╕зм як поняття, що передбачають ненависть до ╕нших народ╕в ╕ пропагують нац╕ональну перевагу. Саме вони - одного поля ягоди. Фашизм - пол╕тична ╕деолог╕я диктаторського типу, при цьому ╕нтереси особистост╕ н╕що пор╕вняно з ╕нтересами нац╕╖.
Ц╕кавим п╕дтвердженням неправоти п. Саратова ╓ гасло над назвою класично╖ газети нац╕онально-патр╕отичного напрямку «Шлях Перемоги»: «Свободу народам, свободу людин╕!». Тут, у цьому гасл╕ нац╕онал╕ст╕в, виражаються, до реч╕, ╕ демократичн╕ ╕деали.
Теоретик нац╕онал╕стичного руху ╤ван М╕тринга ще у 1938 роц╕ опубл╕кував статтю, в як╕й писав: «Разом з поляками, французами, народами СРСР за в╕льну ╢вропу без Г╕тлера ╕ Стал╕на!».
Англ╕йський ун╕версальний словник так опису╓ нац╕онал╕зм: «Самосв╕дом╕сть ╕ почуття гордост╕ за особливий характер ╕ дух свого народу; загальне почуття нац╕онально╖ ╓дност╕; пол╕тичний рух, спрямований на утвердження нац╕онально╖ незалежност╕, коли народ поневолений чужою нац╕╓ю».
╢ ще одне визначення нац╕онал╕зму: «В╕дчуття приналежност╕ до нац╕╖ разом ╕з прагненням до безпеки ╕ процв╕тання нац╕╖».
Пор╕вня╓те, до реч╕, ц╕ визначення ╕з суттю «╕нтернац╕онал╕зму» ╕ «дружби народ╕в», вигаданими радянськими ╕мпер╕ал╕стами. Та й космопол╕тизм - також аномал╕я, що ставить за мету усунення нац╕ональних рис.
Тобто, як не крути, нац╕онал╕ст - це той, хто насамперед ц╕кавиться справами свого народу. Що ж у цьому поганого?
Як ми бачимо, саме такими агресивними пол╕тично-╕сторичними спекуляц╕ями нац╕онал╕змофоб╕я шов╕н╕ст╕в у Севастопол╕ набира╓ оберт╕в. Збившись у парт╕йн╕ ряди, вони продовжують боротись з╕ здоровим глуздом ╕ з кра╖ною.

Микола ВЛАДЗ╤М╤РСЬКИЙ.
м. Севастополь.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2008 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6514

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков