"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2008 > Тема "Урок української"
#45 за 07.11.2008
ЗАБУВШИ СЛОВО Р╤ДНЕ
Про тенденц╕ю вживати кальки з рос╕йсько╖ в мов╕ наших ЗМ╤
Заголовок видрукуваного 1984 року вченими д╕аспори у США (╕ згодом, з настанням нашо╖ незалежност╕, перевиданого на ╕сторичн╕й батьк╕вщин╕) науково-популярного зб╕рника «Рос╕йщення Укра╖ни» ╓ символ╕чним найменуванням явища, яке щодня ╕люструють численн╕ приклади усномовно╖ ╕ писемно╖ невправност╕. Чи не найтяжчий духовний спадок ╕мперських час╕в - рос╕йськомовне мислення значно╖ частини укра╖нського загалу спричиня╓ помилки двох найпоширен╕ших тип╕в: рос╕ян╕зми ╕ кальки. Одразу ж домовмося про терм╕нолог╕ю: механ╕чно перенесен╕ в укра╖нську мову з рос╕йсько╖ слова ╕ вислови на позначення тих понять, як╕ мають питом╕ (укра╖номовн╕) в╕дпов╕дники, - це ╕ ╓ рос╕ян╕зми, а не русизми (адже Русь - давня, украдена в нас п╕вн╕чним сус╕дом, назва Укра╖ни). ╤деться про випадки паперова волокита (пор. укр. тяганина), грошовий перевод (переказ), тезисний (тезовий) виклад, мнима (ф╕ктивна) угода тощо. А що ж таке кальки? На в╕дм╕ну в╕д рос╕ян╕зм╕в, до яких проблема адекватного (смислового) в╕дтворення ╕ншою мовою не стосу╓ться взагал╕, кальки - це слова або вислови, утворен╕ шляхом буквального (поелементного) перекладу чужомовного слова або вислову: п╕дписка на газети (треба: передплата газет), штатський (треба: цив╕льний) одяг, круглодобовий (треба: ц╕лодобовий) режим, зав╕рити (треба: засв╕дчити) документ... Якщо пор╕вняти вживання рос╕ян╕зм╕в ╕ кальок на п╕дстав╕ критер╕ю частотност╕, то виразне переважання кальок, зокрема в писаних текстах, ╓ факт так само беззаперечний, як ╕ легкопоясненний. Адже п╕днесення р╕вня загально╖ грамотност╕ мовц╕в, що сталося за роки незалежност╕, унеможливлю╓ експанс╕ю сл╕в, явно чужих духов╕ ╕ букв╕ нашо╖ мови (тобто рос╕ян╕зм╕в). Надто неприродн╕ вс╕ ц╕ бродяч╕ (а не мандр╕вн╕) артисти, шариков╕ (а не кульков╕) ручки й терм╕нов╕ командировки (а не в╕дрядження) в укра╖номовному словесному оточенн╕. Рос╕ян╕зми лишаються - ╕ ще, напевно, довго лишатимуться - фактом мови, проте словник ╕з них (з дидактичною метою - мовляв, «Як говорити не сл╕д») не складеш. ╤нша р╕ч - масований наступ кальок. Калькування - явище мовно╖ м╕м╕кр╕╖. «Перелицьован╕» слова ╕ звороти мають н╕бито укра╖нську форму, проте насправд╕ нашими не ╓. Тенденц╕я калькувати з рос╕йсько╖ ╓ функц╕╓ю рос╕йщено╖ св╕домост╕, тобто мислення, яке реал╕зу╓ться в чужонац╕ональних розумових формах. Розгляньмо приклад: «Загалом для кра╖ни необх╕дно, щоб зерно було з╕бране з м╕н╕мальними втратами, однак для конкретного господарства, що займа╓ться агроб╕знесом, це питання вир╕шу╓ться, виходячи з ф╕нансових можливостей» (Коментар╕. - 25.07.2008. - С.7). На речення, складене ╕з 16 повнозначних сл╕в, припада╓ 4 кальки (одна лексична, три фразеолог╕чн╕). Тобто калька трапля╓ться що три слова, ужит╕ нормативно. Промовистий показник! Редагу╓мо: «Загалом кра╖н╕ потр╕бно, щоб зерно було з╕брано з м╕н╕мальними втратами, однак конкретне господарство, яке працю╓ в галуз╕ агроб╕знесу, розв’язу╓ це питання на основ╕ ф╕нансових можливостей». У тому, що цей приклад не поодинокий, перекону╓ анал╕з практики наших ЗМ╤. Духовне узалежнення в╕д чужо╖ мови набира╓ форми таких - найчаст╕ше вживаних - кальок. Безв╕дносно до чого. Смислове в╕дношення стосунку в заперечн╕й форм╕ переда╓ зворот без уваги на що: «Кожен чиновник завжди ╕ всюди приводить за собою свою команду управл╕нц╕в, яких влаштову╓ безв╕дносно до ... осв╕тнього р╕вня» (Коментар╕. - 18.07.2008. - С. 20). Треба: «...улаштову╓ без уваги на осв╕тн╕й р╕вень».
Анатол╕й ВЕНЦКОВСЬКИЙ. («Л╕тературна Укра╖на»).
(Продовження в наступному номер╕).
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2008 > Тема "Урок української"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6524
|