Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо ус╕м читачам-шанувальникам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» - т╕╓╖, справжньо╖, що в...


МОЛОД╤Й НЕЗАЛЕЖН╤Й УКРА╥Н╤ – МОЛОДИЙ ШЕВЧЕНКО
24 серпня, на День Незалежност╕ в м╕ст╕ ╤рпен╕ на Ки╖вщин╕ в╕дбулося урочисте в╕дкриття...


«ВАША П╤ДТРИМКА Д╤ТЕЙ СЬОГОДН╤ - ЦЕ ПОТУЖНА ╤НВЕСТИЦ╤Я В КВ╤ТУЧЕ МАЙБУТН╢ УКРА╥НСЬКО╥ ЗЕМЛ╤!»
Давайте ще раз подяку╓мо тим, завдяки кому конкурс в╕дбувся!


АФРИКАНСЬК╤ СТУДЕНТИ В УКРА╥Н╤
Нарешт╕ африканець вийшов ╕з ступору розгубленост╕, посм╕хнувся ╕ сказав: «Я не...


СВ╤ТЛИЧАНСЬКО-КОНОНЕНК╤ВСЬКИЙ Л╤ТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС - ЯК М╤СТОК ДО НОВОГО УКРА╥НСЬКОГО КРИМУ
держава Укра╖на ╕ пальцем не зворухнула, аби хоч якось п╕дтримати дитячий л╕тературний конкурс,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2008 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#45 за 07.11.2008
ЗАБУВШИ СЛОВО Р╤ДНЕ

Про тенденц╕ю вживати кальки з рос╕йсько╖ в мов╕ наших ЗМ╤

Заголовок видрукуваного 1984 року вченими д╕аспори у США (╕ згодом, з настанням нашо╖ незалежност╕, перевиданого на ╕сторичн╕й батьк╕вщин╕) науково-популярного зб╕рника «Рос╕йщення Укра╖ни» ╓ символ╕чним найменуванням явища, яке щодня ╕люструють численн╕ приклади усномовно╖ ╕ писемно╖ невправност╕.
Чи не найтяжчий духовний спадок ╕мперських час╕в - рос╕йськомовне мислення значно╖ частини укра╖нського загалу спричиня╓ помилки двох найпоширен╕ших тип╕в: рос╕ян╕зми ╕ кальки.
Одразу ж домовмося про терм╕нолог╕ю: механ╕чно перенесен╕ в укра╖нську мову з рос╕йсько╖ слова ╕ вислови на позначення тих понять, як╕ мають питом╕ (укра╖номовн╕) в╕дпов╕дники, - це ╕ ╓ рос╕ян╕зми, а не русизми (адже Русь - давня, украдена в нас п╕вн╕чним сус╕дом, назва Укра╖ни). ╤деться про випадки паперова волокита (пор. укр. тяганина), грошовий перевод (переказ), тезисний (тезовий) виклад, мнима (ф╕ктивна) угода тощо.
А що ж таке кальки? На в╕дм╕ну в╕д рос╕ян╕зм╕в, до яких проблема адекватного (смислового) в╕дтворення ╕ншою мовою не стосу╓ться взагал╕, кальки - це слова або вислови, утворен╕ шляхом буквального (поелементного) перекладу чужомовного слова або вислову: п╕дписка на газети (треба: передплата газет), штатський (треба: цив╕льний) одяг, круглодобовий (треба: ц╕лодобовий) режим, зав╕рити (треба: засв╕дчити) документ...
Якщо пор╕вняти вживання рос╕ян╕зм╕в ╕ кальок на п╕дстав╕ критер╕ю частотност╕, то виразне переважання кальок, зокрема в писаних текстах, ╓ факт так само беззаперечний, як ╕ легкопоясненний. Адже п╕днесення р╕вня загально╖ грамотност╕ мовц╕в, що сталося за роки незалежност╕, унеможливлю╓ експанс╕ю сл╕в, явно чужих духов╕ ╕ букв╕ нашо╖ мови (тобто рос╕ян╕зм╕в). Надто неприродн╕ вс╕ ц╕ бродяч╕ (а не мандр╕вн╕) артисти, шариков╕ (а не кульков╕) ручки й терм╕нов╕ командировки (а не в╕дрядження) в укра╖номовному словесному оточенн╕.
Рос╕ян╕зми лишаються - ╕ ще, напевно, довго лишатимуться - фактом мови, проте словник ╕з них (з дидактичною метою - мовляв, «Як говорити не сл╕д») не складеш.
╤нша р╕ч - масований наступ кальок.
Калькування - явище мовно╖ м╕м╕кр╕╖. «Перелицьован╕» слова ╕ звороти мають н╕бито укра╖нську форму, проте насправд╕ нашими не ╓. Тенденц╕я калькувати з рос╕йсько╖ ╓ функц╕╓ю рос╕йщено╖ св╕домост╕, тобто мислення, яке реал╕зу╓ться в чужонац╕ональних розумових формах.
Розгляньмо приклад:
«Загалом для кра╖ни необх╕дно, щоб зерно було з╕бране з м╕н╕мальними втратами, однак для конкретного господарства, що займа╓ться агроб╕знесом, це питання вир╕шу╓ться, виходячи з ф╕нансових можливостей» (Коментар╕. - 25.07.2008. - С.7).
На речення, складене ╕з 16 повнозначних сл╕в, припада╓ 4 кальки (одна лексична, три фразеолог╕чн╕). Тобто калька трапля╓ться що три слова, ужит╕ нормативно. Промовистий показник! Редагу╓мо: «Загалом кра╖н╕ потр╕бно, щоб зерно було з╕брано з м╕н╕мальними втратами, однак конкретне господарство, яке працю╓ в галуз╕ агроб╕знесу, розв’язу╓ це питання на основ╕ ф╕нансових можливостей».
У тому, що цей приклад не поодинокий, перекону╓ анал╕з практики наших ЗМ╤. Духовне узалежнення в╕д чужо╖ мови набира╓ форми таких - найчаст╕ше вживаних - кальок.
Безв╕дносно до чого. Смислове в╕дношення стосунку в заперечн╕й форм╕ переда╓ зворот без уваги на що: «Кожен чиновник завжди ╕ всюди приводить за собою свою команду управл╕нц╕в, яких влаштову╓ безв╕дносно до ... осв╕тнього р╕вня» (Коментар╕. - 18.07.2008. - С. 20). Треба: «...улаштову╓ без уваги на осв╕тн╕й р╕вень».

Анатол╕й ВЕНЦКОВСЬКИЙ.
(«Л╕тературна Укра╖на»).

(Продовження в наступному номер╕).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #45 за 07.11.2008 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6524

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков