"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2008 > Тема "Душі криниця"
#46 за 14.11.2008
КРИМЧАНОЧКА
Мене звуть Олена Шедченко, мен╕ 14 рок╕в, я учениця 9-го класу школи № 3 м╕ста Бахчисарая. Про газетний конкурс «Кримчаночка» д╕зналася нещодавно, одразу з’явилося бажання взяти у ньому участь. Я дуже люблю танцювати, вже брала участь у дек╕лькох м╕жнародних конкурсах, маю нагороди. Для вашо╖ газети я п╕дготувала розпов╕дь про мою маму, вона працю╓ на пошт╕. 16 листопада профес╕йне свято вс╕х зв’язк╕вц╕в, ╕ це опов╕дання – подарунок для мо╓╖ матус╕ ╕ чудова нагода сказати, що я дуже ╖╖ люблю.
МОЯ МАМА ПРАЦЮ╢ НА ПОШТ╤!
Одного разу я запитала у сво╓╖ мами Натал╕, чому вона обрала профес╕ю поштаря. Гадала, що в╕дпов╕дь буде проста, мовляв, п╕шла по стопах сво╓╖ мами, адже моя бабуся – Л╕д╕я Петр╕вна, пропрацювала на пошт╕ б╕льше 30 рок╕в, але мамина розпов╕дь була зовс╕м ╕ншою. «Ще школяркою часто заходила до мами на роботу. Запах сургучу й св╕жо╖ газетно╖ фарби, стук╕т штемпеля ╕ стрекот╕ння телеграфного апарата вабили сво╓ю загадков╕стю. Пам’ятаю на ст╕н╕ вис╕в плакат ╕з написом: «Пересилайте грош╕ телеграфом». Тож не могла не запитати: «Як це телеграфом?». Мама в╕дпов╕дала: «Через др╕т». Часто, проходячи повз телеграфн╕ стовпи, з дитячою на╖вн╕стю п╕дн╕мала вгору оч╕ й чекала, що побачу, як «╕дуть» по дротах грош╕. У вих╕дн╕, коли мо╖ однокласники гралися на вулиц╕, я просила маму брати мене з собою на роботу й щиро рад╕ла, коли вона погоджувалася. До нашого в╕дд╕лення зв’язку в сел╕ Углове заходило багато в╕дв╕дувач╕в, ╕ для кожного мама знаходила добре слово, пораду, а люди, дякуючи, нав╕ть дарували ╖й кв╕ти. Я захоплювалася сво╓ю матусею ╕ твердо вир╕шила, що працюватиму на пошт╕. ╤ так само, як мама, буду терпляча й уважна до в╕дв╕дувач╕в, в╕дпов╕дально ставитимусь до сво╖х обов’язк╕в, ╕ так само, як маму, мене шануватимуть колеги ╕ кл╕╓нти. Минув час, моя мр╕я працювати на пошт╕ зд╕йснилася. Спочатку була телеграф╕сткою, затим опанувала профес╕ю оператора поштового зв’язку. Засмучувалася ╕ нав╕ть плакала, коли щось не виходило. Та за весь час жодного разу не пошкодувала про обрану профес╕ю, адже поруч завжди були доброзичлив╕ колеги, як╕ п╕дтримували, допомагали». Ось така робота у мо╓╖ мами. Ц╕кавляться профес╕╓ю мо╓╖ мами ╕ мо╖ однол╕тки. Одного разу, на прохання класного кер╕вника, мама прийшла до школи ╕ розпов╕ла д╕тям про ╕стор╕ю виникнення пошти, курйозн╕ випадки з╕ сво╓╖ практики, показала клясери з марками, як╕ збирала ще з дитинства (кубинськ╕, монгольськ╕, польськ╕, марки СРСР, сучасно╖ Укра╖ни), та подарувала учням зошити ╕з зображенням Ляльки-поштарочки. Вс╕ були вражен╕ та щиро дякували мо╖й матус╕. Зараз я завжди з горд╕стю кажу: «Моя мама працю╓ на пошт╕!»
"Кримська Свiтлиця" > #46 за 14.11.2008 > Тема "Душі криниця"
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6547
|