Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ТРЕТ╤Й УН╤ВЕРСАЛ ЦЕНТРАЛЬНО╥ РАДИ: ПОМИЛКА Г╤РША ЗА ЗЛОЧИН
Р╕вно сто рок╕в тому Укра╖нська революц╕я мала можлив╕сть п╕ти ╕ншим шляхом, але...


ЯК ╤ ЧОМУ В 2017 РОЦ╤ РОС╤Я НЕ В╤ДЗНАЧИЛА СТОР╤ЧЧЯ РЕВОЛЮЦ╤╥
В хат╕ пов╕шеного не говорять про мотузку, а в нин╕шн╕й РФ мовчать про революц╕ю…


ОП╤Р УКРА╥НЦ╤В ЛАМАЛИ ГОЛОДОМ
Повний текст проекту резолюц╕╖ Палати Представник╕в Конгресу США до 85-х роковин Голодомору в...


КОМУН╤СТИЧН╤ ТОТАЛ╤ТАРН╤ РЕЖИМИ ВБИЛИ ПОНАД 100 М╤ЛЬЙОН╤В ЛЮДЕЙ ПО ВСЬОМУ СВ╤ТУ
A ще незл╕ченно б╕льше людей було змушене зазнати експлуатац╕╖, насильства ╕ невимовного...


РЕАЛЬНА ╤СТОР╤Я. СПОВ╤ДЬ ДИТИНИ БОРЦ╤В ЗА УКРА╥НУ
Мен╕ було три тижн╕. Мама вир╕шила мене пров╕дати ╕ пустилася в дорогу. Там ╖╖ п╕дстрелили...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2008 > Тема ""Білі плями" історії"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 21.11.2008
УКРА╥НЦ╤ НЕ БУЛИ ПАСИВНИМИ ЖЕРТВАМИ Б╤ЛЬШОВИЗМУ

За минул╕ роки в Укра╖н╕ непом╕тно виробилася традиц╕я описувати Голодомор як добу принесення м╕льйон╕в житт╕в укра╖нц╕в на олтар бездушного б╕льшовицького режиму. Укра╖нськ╕ селяни й городяни у численних статтях ╕ книгах про Великий Голод постають безневинними жертвами тотал╕таризму, як╕ приймають св╕й фатум, у кращому раз╕ намагаючись кудись утекти чи вимолити пощаду хоча б для сво╖х д╕тей у чек╕ст╕в та комсомольських актив╕ст╕в.
А тим часом оп╕р б╕льшовицькому режиму ╕снував. ╤ цей оп╕р був масовим - по вс╕й Укра╖н╕. Власне, саме тривала ╕ запекла боротьба укра╖нського селянства проти колектив╕зац╕╖, проти колгоспного ладу, проти ствердження нового б╕льшовицького порядку 1932 року врешт╕-решт п╕дштовхнула Стал╕на ╕ його оточення до необх╕дност╕ раз ╕ назавжди замирити Укра╖ну. Так, тод╕, на початку 1930-х, як ╕ в 1917-21 роках, не вистачило орган╕зованост╕ та ╓дност╕, ба б╕льше: можливо, якби оп╕р влад╕ з боку укра╖нц╕в не був таким масовим, не було б ╕ геноциду, як не було його в Б╕лорус╕ чи Рос╕╖. Але чи залишились би в такому раз╕ укра╖нц╕ власне укра╖нцями, якби вони не боролися за свою землю ╕ свою волю?

В╤ЙНА З Б╤ЛЬШОВИЗМОМ: Р╤К 1932-Й
Оп╕р б╕льшовицькому режиму у перш╕й половин╕ 1932 року, як ╕ перед тим, був потужним, виявляючи себе у р╕зних формах. Перша з них - це масова втеча селян з колгосп╕в у м╕ста, причому т╕кала найб╕льш активна та працездатна частина с╕льського населення. Т╕льки за с╕чень 1932 року, за зведеннями ГПУ, у м╕ста в╕д╕йшло близько 127 тисяч селян. Реально ж ця цифра мала бути значно б╕льшою, бо люди навчилися добре дурити «р╕дну» радянську владу.
Друга форма спротиву - це виходи з колгосп╕в. Т╕льки за перше п╕вр╕ччя 1932 року к╕льк╕сть колектив╕зованих господарств в Укра╖н╕ скоротилася на 41,2 тисяч╕. А господарство - це ж зазвичай 4-5 дорослих колгоспник╕в (адже у багатьох господарствах були доросл╕ представники трьох покол╕нь). Заяв же на вих╕д було значно б╕льше, н╕ж ╖х було задоволено. У В╕нницьк╕й област╕ за червень 1932 року були заре╓строван╕ 10079 заяв, у Харк╕вськ╕й - 3792, у Ки╖вськ╕й - 3325. У липн╕ ц╕ тенденц╕╖ зросли. За першу декаду липня (в╕дпов╕дно до даних ГПУ) було подано 13743 заяв. ╤з них: у В╕нницьк╕й област╕ - 7720, Харк╕вськ╕й - 3579, Ки╖вськ╕й - 1377. Сотн╕ колгосп╕в по Укра╖н╕ взагал╕ припинили ╕снування.
Третя форма спротиву - це в╕дверте ╕ так само масове небажання збирати врожай у колгоспах ╕ радгоспах, що заф╕ксовано парт╕йними документами найвищого р╕вня. До 40% колгоспно╖ р╕лл╕ в 1931-32 роках так заросло бур’янами, що вони заглушували жито ╕ пшеницю. Сюди ж можна в╕днести бойкот вибор╕в (понад 50-60% селян на вибори у селах не приходило), в╕дмова з’являтися на с╕льськ╕ сходи, зрештою, бойкот хл╕бозагот╕вель, бойкот податк╕в, масов╕ скарги до вс╕х орган╕в влади.
Четверта форма боротьби - це в╕дкрит╕ масов╕ виступи проти влади. Так, т╕льки в першому квартал╕ 1932 року заф╕ксовано 257 таких виступ╕в, в яких взяли участь 23 тисяч╕ 946 ос╕б. Йдеться про збори селян, як╕ ухвалювали антиурядов╕ резолюц╕╖, про вигнання ╕з с╕л «актив╕ст╕в» р╕зного роду, про вилучення ╕ роздачу селянам хл╕ба тощо. ╤, нарешт╕, п’ята форма опору - це збройна боротьба з радянською владою.
Московськ╕ арх╕ви для укра╖нських досл╕дник╕в фактично закрит╕, а найц╕кав╕ш╕ документи м╕стяться там. Але ╕ тих факт╕в, що в╕дом╕, достатньо. Скаж╕мо, у селах, розташованих уздовж зал╕зничного шляху в╕д станц╕╖ Полтава до станц╕╖ Пирятин напередодн╕ тод╕шнього свята 1-го Травня поширювалися лист╕вки ╕з закликами - братися за зброю та боротися за хл╕б ╕ волю. У селах Поп╕вка ╕ Хомутц╕ Миргородського району повстал╕, зорган╕зувавшись у загони по 20-25 ос╕б, нападали на будинки м╕сцевих б╕льшовик╕в. Це т╕льки один ╕з приклад╕в щодо ситуац╕╖ на Л╕вобережж╕. А ось приклад стосовно Правобережжя. З 15 грудня 1931 року до 28 кв╕тня 1932 року на В╕нниччин╕ були заф╕ксован╕ 37 так званих «теракт╕в» проти б╕льшовицьких актив╕ст╕в, ╕з них 8 усп╕шних. Як зд╕йснювалися так╕ «теракти»? В╕зьм╕мо спогади Петра Шелеста, який зробив кар’╓ру в╕д рядового комсомольця до першого секретаря ЦК КПУ. В╕н опису╓, як хл╕бозагот╕вельна комсомольська бригада заночувала в одн╕й хат╕ (справа була на Слобожанщин╕), прокинулися - дим, вогонь... Виявля╓ться, хату п╕дпалили. Вони кинулися до дверей, а двер╕ вс╕ закручен╕ дротом. Хтось у в╕кно, а там - селяни ╕з сокирами... Шелест суму╓ - мовляв, к╕лька гарних комсомольц╕в тод╕ загинуло, а от селян йому не жаль було ╕ через 50 рок╕в.
Спротив влад╕ р╕зко зр╕с ул╕тку 1932 року. Т╕льки у серпн╕ на т╕й же В╕нниччин╕ були вбит╕ 19 партноменклатурник╕в. Повстанськ╕ групи д╕яли на Херсонщин╕, Одещин╕, Черн╕г╕вщин╕ та в ╕нших рег╕онах Укра╖ни. ГПУ вибивалося ╕з сил, арештовуючи десятки тисяч людей.

ГЕНОЦИД ЯК ПИТОМА ЗБРОЯ Б╤ЛЬШОВИЗМУ
╤ншими словами, Стал╕н н╕чого не вигадав, говорячи, що Укра╖на - це слабка ланка в радянськ╕й систем╕ ╕ що ╖╖ можна втратити. Йшлося про можлив╕сть масового народного руху, хоча «вождь народ╕в» у всьому бачив руку «агентури П╕лсудського» чи вплив «недобитих петлюр╕вц╕в». У грудн╕ 1932 року до Укра╖ни були послан╕ для повного приборкання селянства заступник голови ОГПУ Всеволод Балицький ╕ секретар ЦК ВКП(б) Павло Постишев. Стал╕н так тод╕ напучував Постишева: «Пашо, зроби в Укра╖н╕ б╕льше, н╕ж Будьонний сво╖ми к╕нними арм╕ями». Але оп╕р тривав. Так, у с╕чн╕ 1933 року секретар Черн╕г╕вського обкому КП(б)У Павло Марк╕тан допов╕дав: «На територ╕╖ област╕ на ╜рунт╕ гостро╖ класово╖ боротьби у зв’язку з поточними господарчо-пол╕тичними кампан╕ями з 1 листопада до 30 грудня 1932 року було зд╕йснено 48 терористичних акт╕в, внасл╕док яких 18 чолов╕к було вбито ╕ 21-го поранено». Ясна р╕ч, про вбитих селян у цьому папер╕ не йшлося...
До пасивного, а часом й активного спротиву долучалася й частина низово╖ партноменклатури, яка зросла в добу «укра╖н╕зац╕╖». Не випадково за перш╕ 10 м╕сяц╕в 1933 року було, за словами головного чек╕ста Укра╖ни Балицького, «зам╕нено б╕льш м╕цними прац╕вниками 237 секретар╕в райпартком╕в, 249 гол╕в райвиконком╕в». Що сталося ╕з «слабкими» прац╕вниками - здогадатися неважко. Загалом 1932 року чек╕стами було заарештовано в Укра╖н╕ 74849 ос╕б, 1933 року - 124463 особи. Населення ц╕лого м╕ста середньо╖ величини! Арешти зд╕йснювало не т╕льки ГПУ, а й м╕л╕ц╕я, в╕йськов╕, парт╕йн╕ органи.
Та це був лише гор╕шн╕й «поверх» в╕йни, що ╖╖ в╕в б╕льшовицький режим ╕з укра╖нським селянством ╕ вс╕м ненад╕йним, п╕д оглядом ╕дей всесв╕тньо╖ революц╕╖, укра╖нським народом. Вс╕х арештувати й в╕дправити до концтабор╕в чи на поселення було неможливо. ╤ саме для того, щоб зламати масовий оп╕р, щоб зробити Укра╖ну над╕йним тилом для майбутн╕х «визвольних» во╓нних поход╕в на Зах╕д, ╕ був розв’язаний Голодомор, в╕стря удару якого було спрямоване на ж╕нок, д╕тей, л╕тн╕х людей. Запекл╕сть ц╕╓╖ злочинно╖ (за нин╕шн╕ми ╕ тод╕шн╕ми м╕жнародними правовими нормами) в╕йни з укра╖нським народом вража╓: скаж╕мо, у Бор╕вському район╕ Харк╕вщини з 1939 до 1945 року на вс╕х фронтах Друго╖ св╕тово╖ загинуло близько 5000 ос╕б, а в╕д голоду за 1932-33 роки - удв╕ч╕ б╕льше...
Зброя геноциду була використана б╕льшовиками вперше проти укра╖нського народу; пот╕м Кремль не раз ╖╖ застосовував, особливо п╕д час Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Скаж╕мо, у 1944-1945 роках внасл╕док депортац╕╖ загинуло 46% в╕д кримськотатарського народу, ╕ ця трагед╕я одержала назву Сюр╜юн (в╕д крим. Surgun - вигнанець).

СВОБОДА, ОПЛАЧЕНА М╤ЛЬЙОНАМИ ЖЕРТВ
На перший погляд, б╕льшовицький режим виграв тод╕ в╕йну; проте де зараз той режим, де СРСР ╕з його претенз╕ями на всесв╕тн╓ панування? А от незалежна Укра╖на, сама назва яко╖ спричиняла пан╕ку у кремл╕вських каб╕нетах, ╓ ╕ буде. Тож жертви Голодомору - це не просто випадков╕ загибл╕ п╕д котком ╕сторичного фатуму; це - полегл╕ п╕д час боротьби укра╖нського народу за землю ╕ волю проти тотал╕тарного б╕льшовицького режиму, який не гребував жодними методами задля досягнення сво╓╖ мети - перетворення укра╖нц╕в на позбавлену нац╕онального «я» пок╕рну складову радянського народу.
Ут╕м, була й тактична перемога. Тод╕ ж, 1933 року, б╕льшовицьке кер╕вництво змушене було в╕дмовитися в╕д сво╖х план╕в тотально╖ комун╕зац╕╖ м╕ста й села з л╕кв╕дац╕╓ю товарно-грошових в╕дносин ╕ встановити ф╕ксован╕ плани здач╕ продукц╕╖ колгоспами. За зерно, яке вирощувалося понад план, колгоспи одержували певн╕ кошти. У селян з’явилася мотивац╕я до прац╕. Кр╕м того, колгоспники зберегли за собою присадибн╕ господарства фактично у приватн╕й власност╕, хоч вона оф╕ц╕йно ╕ звалася з ╕деолог╕чних причин «присадибною». З вирощеною там продукц╕╓ю колгоспники могли виходити на ринок. Товарно-грошов╕ в╕дносини так ╕ не були л╕кв╕дован╕, комун╕зм виявився недобудованим. Тож невдовз╕ певне полегшення свого життя в╕дчули десятки м╕льйон╕в селян по всьому СРСР.
На жаль, дос╕ широкому загалу нев╕дом╕ т╕ десятки тисяч кращих представник╕в укра╖нського народу, як╕ боролися проти режиму у 1932-33 роках, як╕ рятували сво╖х односельц╕в в╕д голодно╖ смерт╕, як╕ бралися за зброю у, на перший погляд, непотр╕бн╕й ╕ безнад╕йн╕й боротьб╕ з владою. Назван╕ буквально одиниц╕, а тим часом геро╖ка ╕ траг╕ка опору заслугову╓ на сусп╕льне визнання ╕ вшанування. Тод╕ як злочини б╕льшовицького режиму, що не мають терм╕ну давност╕, - на найсувор╕шу м╕жнародно-правову оц╕нку.
Серг╕й ГРАБОВСЬКИЙ.
www.radiosvoboda.org/Content/Article/1350042.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2008 > Тема ""Білі плями" історії"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6558

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков