Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЯК ТРЕБА СТАВИТИ ПАМ’ЯТНИКИ…
Прочитала у наш╕й «Св╕тличц╕» про встановлення пам'ятника Симону Петлюр╕ в В╕нниц╕....


З ГОЛОВИ НА НОГИ
«Люди, як╕ обирають корумпованих пол╕тик╕в, самозванц╕в, злод╕╖в та зрадник╕в, не ╓ ╖х...


РОЗ╤РВАННЯ ДИПЛОМАТИЧНИХ СТОСУНК╤В ╤ ВИВАЖЕН╤СТЬ Д╤Й ВЛАДИ
Чи не про нашу мудру владу кажуть: «С╕м л╕т минуло, як музика грала, а в╕н ще й тепер...


ЩО ПОВ'ЯЗУ╢ ЗАКРИТТЯ МИКОЛА╥ВСЬКОГО СУДНОБУД╤ВНОГО ЗАВОДУ ╤ ТЕРАКТИ, ЯК╤ СТАЮТЬ ВСЕ ЧАСТ╤ШИМИ
Така вже була влада. А що ж нин╕шня, революц╕йна? Чого в╕дда╓ перевагу жебранню збро╖ в...


МОВН╤ ПРИСТРАСТ╤, АБО У СВ╤Т╤ ПОВАЖАЮТЬ СИЛЬНИХ
Не вщухають бурхлив╕ дискус╕╖ навколо ст. 7 Закону «Про осв╕ту», прийнятого Верховною...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2008 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 21.11.2008
КРИМСЬКИЙ МАЙДАН

КАТИ НЕ ДАЮТЬ ╤НТЕРВ’Ю...

Добрий день, редакц╕╓ газети «Кримська св╕тлиця»!
Недавно над╕слав вам сво╖ повстанськ╕ спомини, а прочитавши в газет╕ новелу Галини Тарасюк, надсилаю вам св╕й в╕дгук на цю публ╕кац╕ю. Дивуюсь, що така талановита ╕ щира в помислах письменниця об╕лила вигаданого полковника-кадеб╕ста, з якою метою? «Черного кобеля не отмоешь добела», - так гласить рос╕йське присл╕в’я. Кати були, катами ╓ дос╕, ╕ здохнуть катами...
З повагою,
Андр╕й БОБЮК.
ст. Корнач╕вка
Терноп╕льсько╖ област╕.

Н╕чого не додам в╕д себе в оц╕нц╕ характеру людини, про це сказали розумн╕ш╕ за мене, психологи, л╕кар╕, педагоги. В ус╕х думка однакова: людина не ста╓ бандитом в силу обставин, п╕д впливом вулиц╕, поганого товариства, нав╕ть препоганого ╕ шк╕дливого телебачення, а таким народжу╓ться. Це якась законом╕рн╕сть природи, коли поруч ╕з добрими, милосердними, розумними людьми народжуються жорсток╕, бездушн╕ злод╕╖ ╕ вбивц╕.
К╕лька рок╕в тому показували суд над одним молодим прац╕вником к╕нзаводу в П╕дмосков’╖, який заманював малих хлопчик╕в до себе в льох ╕ там п╕дв╕шував до перекриття ╕ протягом трьох дн╕в мордував, доки жертва не гинула у страшних муках. Коли цього недолюдка запитав обвинувач, нав╕що це чинив, той холоднокровно, без каяття, в╕дпов╕в: «Я имел от этого удовольствие». Ц╕ виродки справд╕ мають ф╕зичну потребу когось мучити, завдавати болю, отримуючи при цьому задоволення наче в╕д споживання смачно╖ ╖ж╕ чи випивки. Ось так╕ недолюдки йшли працювати в каральн╕ органи гестапо, НКВД, ЧК, ОГПУ, КДБ. Там вони мали насолоду, катуючи людей. Не з ╕дейних м╕ркувань, не з в╕рою в парт╕ю, а ради грошей, прив╕ле╖в, можливост╕ проявити сво╖ людожерськ╕ пристраст╕. Ц╕ нег╕дники згодн╕ служити будь-як╕й парт╕╖, влад╕, самому чортов╕, щоб мати можлив╕сть катувати-мучити-вбивати. Сл╕д додати, що вони в СРСР мали повну владу це робити. Над педагогами, медиками, кер╕вниками завод╕в, фабрик, командирами арм╕й був контроль, над чек╕стами - не було. Роби що хочеш, аби в╕рно служив червон╕й ╕мпер╕╖. Х╕ба не так╕ комун╕сти й комсомольц╕ та «уповноважен╕» з району, м╕сцев╕ ледар╕ ╕ п’яниц╕ виривали останню картоплину з рук вмираючо╖ дитини п╕д час Голодомору. Вони реготали, дивлячись на розпач матер╕в, вони мали в╕д цього «удовольствие».
Можна було б про це не розказувати, бо вже багато було сказано ╕ншими авторами, але знаходяться журнал╕сти, нав╕ть талановит╕ письменники, котр╕ об╕люють тих кат╕в, роблять з них херувим╕в ╕ серафим╕в. Диву╓, що пишуть це люди, як╕ не були св╕дками тих под╕й, не знали правди, а пишуть те, що п╕дказу╓ творча фантаз╕я. Недавно у 44-му номер╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» прочитав новелу шановано╖ мною письменниц╕ Галини Тарасюк п╕д назвою «Довга спов╕дь перед коротким ╕нтерв’ю», де авторка перепов╕ла «добренького» полковника МДБ, який воював на Буковин╕ з бандер╕вцями. «Спов╕дник» не розпов╕да╓, як вбивав невинних людей, палив села, вивозив у Сиб╕р, катував на допитах нав╕ть не причетних до п╕дп╕лля людей, ╜валтував д╕вчат та молодих ж╕нок, а т╕льки погрожуючи «макаром», змусив молоду артистку-╓врейку погодитись на сп╕впрацю (до реч╕, пан╕ Галино, тод╕ ще не було «макар╕в», а п╕столети ТТ), вв╕чливо пов╕вся з п╕дп╕льницею Ольгою, яку начебто зустр╕в у 2004 роц╕ на Майдан╕, лише согр╕шив з сексоткою «ч╕чкою», доньку котро╖ вигнав брутально з хати, коли вона прийшла брати в нього ╕нтерв’ю. Дорога авторко, н╕де кадеб╕сти не давали н╕яких ╕нтерв’ю, вони в╕рн╕ дан╕й присяз╕ до скону, н╕хто сьогодн╕ не зна╓ домашн╕х адрес колишн╕х кадеб╕ст╕в, н╕хто не дасть вам тако╖ адреси, нав╕ть, якщо матимете завдання Сп╕лки письменник╕в, тим б╕льше, що збер╕гають та╓мницю проживання тих кат╕в у наш╕й Служб╕ безпеки.
Ще раз повторюю, пан╕ Галино, я сл╕дкую за Вашими публ╕кац╕ями у прес╕, реценз╕ями в «Л╕тературн╕й Укра╖н╕», шаную Ваш талант, але, взявшись за тему, яко╖ ви не зна╓те, не були св╕дком, нафантазували неправди. Я, вояк УПА з десятир╕чним «стажем», можу розпов╕сти про тих «добреньких» чек╕ст╕в чисту правду, не зм╕нюючи пр╕звищ ╕ м╕сць ╖хн╕х «гуманних» вчинк╕в. Оск╕льки моя сотня, а згодом бо╖вка д╕яла в межах Шумського, Великодедеркальського. Вишн╕вецького ╕ Кременецького район╕в Терноп╕льсько╖ област╕, то розпов╕м про таких об╕лених Вами «полковник╕в», як╕ прийшли працювати в каральн╕ органи з контррозв╕дки, так званого СМЕРШу, а не п╕сля поранення на фронт╕ у розв╕дц╕, як пишете Ви. Фронтов╕ розв╕дники, яким пощастило вижити, в МДБ не йшли працювати. Отже, про Крем’янець, де начальником МДБ був кат-кап╕тан Кравченко. Цей недолюдок на приклад╕ свого «папи» Лаврент╕я Бер╕╖ виловлював вродливих д╕вчат просто на вулиц╕ м╕ста, затримував, приводив до себе в каб╕нет ╕ пропонував ╕нтимн╕ стосунки. Коли д╕вчина плакала, в╕дмовлялась, розкладав перед нею на стол╕ повстанськ╕ лист╕вки ╕ заявляв: не погоджу╓тесь, то покличу св╕дк╕в, скажу, що знайшов у тебе п╕д час обшуку, ╕ матимеш десять рок╕в тюрми. Деяк╕, перелякавшись, погоджувалися, окрем╕ нав╕ть давали п╕дписку про сп╕впрацю. А що було з непок╕рними? ╫валтував, а тих, що боронились, особливо катував. Мою землячку з села М╕зюринц╕ жорстоко замучив: в╕др╕зав груди, вуха, виколов оч╕. При╖хала б╕лява красуня складати екзамени в педучилище - склала… Не були кращими його сп╕вроб╕тники – Акма╓в, Сердюк та ╕нш╕. Катами ╕ ╜валт╕вниками Вишн╕вецького МДБ були кап╕тан Микровець, лейтенанти Биков ╕ Гус╓в, в Лановецькому МДБ - кап╕тани Лихачов, ╤ль╖нцев. ╤ль╖нцев за браком жертв катував свою дружину ╕ молодою загнав у могилу. Ц╕ недолюдки замордували чорняву красуню В╕ру С╕нкевич з села Борщ╕вка, Марусю Гуменюк з села Грибова та ╕нших невинних д╕вчат, ╕мен яких не можу пригадати. У Шумському МДБ подвизалися Шипул╕н, Свистунов, ╤зместов. У Дедеркальському МДБ - Говорух╕н, Онищук, Александров, а особливо начальник – майор Сорок╕н. Абсолютно невинна ╢фросин╕я Х╕льчук ╕з села Велик╕ В╕книни п╕сля з╜валтування порвала на стр╕чки сорочку ╕ в камер╕ на ╜ратах пов╕силась. Маруся Левицька з мого р╕дного села п╕сля ╜валтування ╕ побо╖в, прийшовши додому, теж пов╕силась, а ╖╖ р╕дна сестра Надя, вчителька, збожевол╕ла ╕ десять рок╕в тому померла у психл╕карн╕. Батько тих сестер загинув на фронт╕, захищаючи «род╕ну». ╤ я згадав лише невинних д╕вчат, як╕ не були причетними до п╕дп╕лля, не допомагали «бандер╕вцям», тож можете уявити, що робили з п╕дп╕льницями, справжн╕ми повстанками.
Багатьох тих кат╕в ми знищили, але немало ще живуть, маючи велик╕ пенс╕╖, п╕льги.
╤ вони не дають ╕нтерв’ю...
Андр╕й БОБЮК.


«╤ КОЖЕН З НАС СТО РАЗ ВМЕР ╤ СТО РАЗ ВОСКРЕС…»

…Не думав я, що так скоро знову доведеться повертатися до теми рос╕йсько╖ «п╕сенно╖ переваги». Проте, керуючись принципами гласност╕, в╕двертост╕, об’╓ктивност╕, в╕дчуваю, що варто подати й критичн╕ зауваження читач╕в на мою статтю «Спецназ, ВДВ, «банд╕ти»…» («КС» в╕д 10.10.2008).
Першим мен╕ зателефонував наш активний дописувач ╕з Ки╖вщини Михайло Фалагашв╕л╕:
- Пане Серг╕ю! Дозвольте вас трохи покритикувати. Ви пишете, що укра╖нська молодь може виховуватися лише на козацьких п╕снях та ще, може, на повстанських, як╕ були створен╕ в УПА… А у рос╕ян, мовляв, ╓ п╕сн╕ про в╕йну в Чечн╕, в ╕нших гарячих точках… А, може, не треба ╖м заздрити? ╤ насл╕дувати ╖х не треба? У нас св╕й нац╕ональний характер, а у них св╕й. А, отже, й п╕сн╕ будуть р╕зними…
Дозволю соб╕ нагадати про що я писав: «…рос╕яни завжди сп╕вають про сучасну в╕йну, а не про як╕сь там суворовськ╕ походи. У цьому ╕ поляга╓ основна в╕дм╕нн╕сть м╕ж нами. Ми – про козак╕в, про С╕ч, у кращому випадку про вояк╕в УПА. А хто складе п╕сню про унсовц╕в у Абхаз╕╖? Про те, як вони виводили з-п╕д обстр╕лу мирне населення через г╕рськ╕ перевали… Про те, як сид╕ли зовс╕м неозбро╓н╕ у траншеях Придн╕стров’я, захищаючи сво╖ми грудьми забутих ╕ вкотре зраджених Ки╓вом м╕сцевих укра╖нц╕в… (…). Де п╕сн╕ про укра╖нських миротворц╕в в ╤раку? Або ж у пошматован╕й в╕йною Югослав╕╖? Невже нема╓ ╕дей стосовно особливого, суто укра╖нського погляду на в╕йну в Афган╕стан╕? Тисяч╕ наших людей пройшли через це пекло, ╕ не вс╕ вони мислили так, як пскович╕ ╕ рязанц╕…».
Отже, Михайло Фалагашв╕л╕ (у його жилах тече ╕ укра╖нська, ╕ грузинська кров) висловив свою точку зору. Може, й не взявся б я за перо, якби не лист нашо╖ читачки ╕з Запор╕жжя Ольги Зу╓нко. ╥╖ критика аргументован╕ша, вважаю, що ╖╖ сл╕д навести: «Дякую за касету з п╕снями «Чорно╖ вишиванки». Отримала ╖╖ дуже вчасно, бо натрапила на Вашу статтю у «Кримськ╕й св╕тлиц╕». Прослухала… Сумно, звичайно. Але щодо рос╕йських «д╓сантних п╓сноп╓н╕й», то тут я з Вами трохи не згодна. Укра╖нський народ складав п╕сн╕ про вояк╕в, як╕ захищали р╕дну землю. Зв╕дси й «козацький антураж», ╕ пласт п╕сень про УПА, ╓ й чудовий сп╕вак К. ╢роф╓╓в з його УНР╕вськими п╕снями, ╕ наш запорожець Сердюк з його Махноградом. Але писати про наших хлопц╕в, як╕ опинилися в ╤раку чи в як╕йсь ╕нш╕й халеп╕… Погодьтеся, що сучасна в╕йна за чи╖сь ╕нтереси ╓ огидною! Чи то вона на Кавказ╕, чи то в ╤раку. ╤ брехати наш╕ п╕сняр╕ не вм╕ють, це рос╕яни в п╕снях – суц╕льн╕ янголи… В╕йна ╓ р╕ччю сумною ╕ огидною, тому й п╕сн╕ у нас сумн╕, бо чесн╕. А про ╖хню сучасн╕сть нема╓, бо бадьоро осп╕вувати марш «миротворц╕в» ╕ракськими п╕сками наш╕ люди поки що не здатн╕.
Я колись надсилала Вам п╕сн╕ Живосила Лютого. Вони теж про минуле, але мають дуже сильну енергетику. «Меч Арея» ми використову╓мо для медитац╕╖, а «Молитва Мазепи» взагал╕ ╓ чудовою р╕ччю! Хоча «бадьорими» ╖х не назвеш.
Взагал╕-то чула я колись одну довол╕ сильну п╕сню про «сучасну в╕йну». Це – марш УНСО у виконанн╕ групи «Рутен╕я». Ви мусили його чути. Жаль, що не пам’ятаю ус╕х сл╕в, лише деяк╕ уривки: «…спливають кров’ю Абхаз╕я ╕ Дн╕стер. А в╕д Донбасу до Перекопу два переходи на БТР…».
Дуже сучасно, бадьорий ритм. Шкода, що колишньо╖ УНСО вже нема╓, т╕льки п╕сня залишилася:

Нас криють м╕ни,
 г╕рська дорога…
╤ кожен з нас сто раз вмер
╤ сто раз воскрес!
╤ ось я вперше молюся Богу,
Як хрест, стискаю АКС…

По-мо╓му, це одна така п╕сня, ╓дина у сво╓му род╕. А взагал╕-то, будуть у нас в╕йськово-патр╕отичн╕ орган╕зац╕╖, то будуть ╕ п╕сн╕. Т╕льки я маю на уваз╕ справжн╕ орган╕зац╕╖, а не т╕, що створен╕ на грош╕ нев╕домо чи╖х спецслужб…».
Звичайно, кожному журнал╕сту хот╕лося б, щоб його точка зору сприймалася як ╕стина в останн╕й ╕нстанц╕╖. Але аргументована критика ╓ загальнонац╕ональним надбанням. Вона, може, ма╓ б╕льшу варт╕сть, ан╕ж висловлена перед тим та чи ╕нша точка зору. Вона – пл╕д глибоких роздум╕в, адже не так то й просто критикувати людину з близькими поглядами…
Тому гр╕хом було б приховати точку зору Ольги Зу╓нко ╕з Запор╕жжя.
Серг╕й ЛАЩЕНКО.
м. Льв╕в.


БОРОНИ НАС, БОЖЕ, В╤Д ЧЕРГОВИХ „РЯТ╤ВНИК╤В“!

На ╕нтернет-сайт╕ „Компромат UA“ (а ще точн╕ше – на compromat.ua/ru/16/16061/index.html) 17 листопада з’явилася дуже коротка, але досить-таки неспод╕вана за сво╓ю нахабн╕стю для нашо╖ незалежно╖ держави ╕нформац╕я щодо ще одного „рят╕вника“ укра╖нських земель. Тепер укра╖нськ╕ земл╕ беруться рятувати в╕д кор╕нних народ╕в Укра╖ни. Перша моя реакц╕я на прочитане - може, хтось щось переплутав? Може, це недолугий першокв╕тневий жарт?
Як „рятували“ мене в╕д укра╖нсько╖ мови, в╕дчув я особисто та запам’ятав на все життя. Як „рятують“ кримську землю в╕д самозахоплення, мешканц╕ Криму бачать сво╖ми очима. Узбережжя ╕нтенсивно та досить т╕сненько продовжу╓ забудовуватися поза вс╕ляк╕ перестороги з боку законодавства. У недалекому майбутньому перес╕чним кримчанам, мабуть, можна буде лише здалеку дивитись на р╕дне ╖м море, та й то „рят╕вники“ здогадаються за це ще й брати грош╕. А ось тепер, фактично перебуваючи поза законом, нац╕онал-б╕льшовики беруться нахабно захоплене „рятувати“ ще й в╕д кор╕нного населення... Вони „рятують“ мою державу, мою В╕тчизну, мою землю в╕д мене – етн╕чного укра╖нця.
Вважаю за необх╕дне повторити ╕нтернет╕вську верс╕ю для загалу, щоб люди могли зайвий раз переконатися, до якого р╕вня нахабност╕ можуть д╕йти от╕ „рят╕вники“. Подаю ╕нтернет╕вський матер╕ал мовою ориг╕налу.
В. Добродан.
м. Феодос╕я.

НАЦБОЛЫ ПРИМУТСЯ «СПАСАТЬ» КРЫМ ОТ УКРАИНЦЕВ

17 ноября 2008 | 10:12
Запрещенная в Украине Национал-большевистская партия (НБП) планирует провести 23 ноября митинг-шествие по центральным улицам Феодосии. Об этом сообщил лидер феодосийских национал-большевиков Сергей Алдаев, сообщили в пресс-службе НБП.
По информации Алдаева, нацболы планируют провести митинг у памятника Ленину на привокзальной площади и оттуда промаршировать до Морсада. «Главная цель нашего мероприятия — призвать молодежь города влиться в ряды истинных борцов против капиталистов и их прихвостней, — заявил лидер феодосийских нацболов. — На митинге выступят наши товарищи по партии из Беларуси и России, которые покажут кузькину мать украинским националистам и передадут привет от нашего вождя Эдуарда Лимонова».
Также Алдаев заявил, что национал-большевики на митинге «покажут пути спасения Крыма от засилья украинского и татарского элемента».
Национал-большевистская партия (НБП) — российская общественно-политическая организация, действует с 1994 года. В 2007 году НБП была признана судом экстремистской организацией и ее деятельность была запрещена на территории Российской Федерации. Кроме того, партия запрещена в Украине.


╤НТЕРНЕТ-МАЙДАН

Все життя наша с╕м’я жила п╕д ч╕тким контролем КДБ, ╕ батько приховував в╕д нас, д╕тей, правдиву ╕стор╕ю про минуле його родини. В╕н робив це заради нас, хоча ми в╕дчували нутром, що ця боязнь за наше майбутн╓ неспроста. П╕зн╕ше, перед пенс╕╓ю, в╕н був все ж таки названий «ворогом народу» ╕ зв╕льнений «за власним бажанням» з роботи за п╕дтримку та рекомендац╕╖ свого учня, талановитого льв╕вського журнал╕ста, якого звинувачували у шпигунств╕ за репортаж╕ в «Свобод╕». Згодом в╕н помер, залишивши лише невелик╕ спогади - початок мемуар╕в, як╕ так ╕ не завершив. ╤ ось, завдяки статт╕ у ваш╕й газет╕ про родину Кочубейник╕в, я нарешт╕ по╓дналася з коренями мо╓╖ багатогранно╖, чудово╖ родини, якою можна пишатися. Так, б╕льшу частину мо╖х родич╕в було винищено, але в живих залишився Дмитро Кочубейник, батько мого батька. Я дуже вдячна вам, що допомогли мен╕ дов╕датися про мо╖х р╕дних, про такий славний р╕д, до якого належу я та мо╖ д╕ти.
Олена Березовська (Кочубейник) lprosto2002@yahoo.com

ТЕМА ДЛЯ ДИСКУС╤╥
«МЕНЯ ТОШНИТ ОТ ВАШЕЙ РУСОФОБИИ...»

Успокойтесь! Перестаньте выволакивать с древности претензии к России.
Я - украинка с Западной Украины, без всяких примесей. Но меня тошнит от вашей русофобии. Чтобы Вы там не писали в вашей желтой газетенке, русские - наши родные, даже не двоюродные, братья и сестры.
И не виновна Россия в голодоморе, виновны руководители страны – Ленин и Сталин.
А кто сейчас виновен в том, что творится в Украине? Кто пришёл к власти не вполне законным путем? Кто нарушает Конституцию, законы Украины? И при этом Ваша газетенка печатает хвалебные оды в его адрес.
Кто безбожно транжирит народные деньги. Кто раздул секретариат президента до невероятных размеров с высокими, так называемыми «зарплатами».
С подачи кого «народные избранники» имеют на содержание все, что можно поиметь.
И перестаньте вспоминать о Майдане, где восторженные юнцы и престарелые граждане с подачи оранжевых поддержали их «революцию», а точнее переворот.
А в основном на Майдане были люди, приехавшие подзаработать, им платили, кормили, одевали. Откуда дровишки?
И Вы ведь все понимаете, понимаете, что президент - интриган, что «чистые руки» только на словах. Вспомните о черноморском шельфе, как он лихо им распорядился. И это малое с того, что выплывает на поверхность. Он уйдет, и много что выплывет. Вот тогда Вам, я, правда, не уверена, что Вам будет стыдно. А правительство с Юлией Тимошенко, тоже все для себя и под себя.
Бедный наш народ, доверчивый слишком.
Президент выделил более 150 млн. гривен куму-агрессору Саакашвили, снабжал вооружением. Не думаю, чтобы он не знал против кого.
А сколько запросто используется денег на перелеты президента на различные мероприятия.
А вспомните Говерлу, куда взбирался президент в будний день в сопровождении высокопоставленных госслужащих. И всем им уплачена «зарплата», выделены транспортные средства.
Почему народные деньги так транжирятся. Народ разрешения на это не давал!
Сколько мольбы о помощи для лечения и операций больным детям. Нет денег! Для этого нет денег!
Да гнать нужно поганой метлой всю эту шоблу! Попридумывали законы для себя, «зарплаты», льготы для себя. «Демократию» тоже мусолят для себя.
И вообще, если немного подумать, зачем нам пост президента, тем более такого!
Л. Ю. МИЛЬЧУК.
г. Саки.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2008 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6561

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков