Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ЧУБАРОВ ОПУБЛ╤КУВАВ ДЛЯ КРИМЧАН ПАМ'ЯТКУ З РЕКОМЕНДАЦ╤ЯМИ, ЯК ПОВОДИТИСЯ П╤Д ЧАС ЗАТРИМАННЯ ТА ОБШУК╤В
Голова Меджл╕су кримськотатарського народу Рефат Чубаров закликав кримчан пост╕йно тримати при...


УКРА╥Н╤ СЛ╤Д ПРИПИНИТИ ЗАЛ╤ЗНИЧНЕ СПОЛУЧЕННЯ З РФ
Це потр╕бно для м╕н╕м╕зац╕╖ к╕лькост╕ потенц╕йних бранц╕в в Рос╕╖, пише Борис Баб╕н у статт╕ в...


ПОСОЛ УКРА╥НИ НАГАДАВ АВСТР╤ЙЦЯМ, ЯК╤ В╤ДВ╤ДАЛИ КРИМ, ПРО КАТУВАННЯ АКТИВ╤СТА
Посол Укра╖ни в Австр╕╖ Олександр Щерба розкритикував автр╕йських пол╕тик╕в, як╕ в╕дв╕дали...


КОМ╤ТЕТ ГЕНАСАМБЛЕ╥ ООН УХВАЛИВ РЕЗОЛЮЦ╤Ю ЩОДО КРИМУ
Президент Петро Порошенко прив╕тав ухвалення оновлено╖ резолюц╕╖.


РАДА ПРИЙНЯЛА В ПЕРШОМУ ЧИТАНН╤ ЗАКОНОПРОЕКТ ПРО ВИБОРИ З В╤ДКРИТИМИ СПИСКАМИ
П╕д час виступ╕в перед початком голосування л╕дери фракц╕й та народн╕ депутати висловили думку,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2008 > Тема "З перших уст"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#47 за 21.11.2008
«У 560-ТИ КРИМСЬКИХ Б╤БЛ╤ОТЕКАХ — ВСЬОГО 13 В╤ДСОТК╤В УКРА╥НСЬКИХ КНИГ...»

«Л╕тературна Укра╖на» вже писала про те, що наше М╕н╕стерство культури ╕ туризму поступово перетворю╓ться з суто чиновницько╖ структури на сучасний центр формування всеукра╖нсько╖ культурно╖ пол╕тики. Як це вда╓ться робити Василю Вовкуну - видатному режисеров╕, якому випало нести ще й м╕н╕стерський портфель? До реч╕, двом його попередникам - акторов╕ та сп╕вачц╕ - ця роль так ╕ не вдалася. Нараз╕ ж ма╓мо справу з багатооб╕цяючим винятком ╕з правила, яке твердить, буц╕мто художник ╕ чиновник - реч╕ непо╓днуван╕. Про це - розмова журнал╕стки Ольги ДУБОВИК з м╕н╕стром.

- В╕дштовхуючись в╕д Ваших заяв на початку цього року про те, що 2008 р╕к ма╓ стати високосним роком укра╖нсько╖ культури, хочеться д╕знатися: що вдалося ╕ що - попереду?
- Очоливши М╕н╕стерство, я насамперед охопив поглядом ус╕ його проблеми, починаючи в╕д вх╕дних дверей ╕ завершуючи мо╖м каб╕нетом. Найб╕льше в╕дкриття: не ╕снувало системи, створено╖ за 17 рок╕в, яка б працювала незалежно в╕д особи, котра с╕да╓ в кр╕сло м╕н╕стра культури ╕ туризму. Це страшно. Тому що тод╕ трапляються примхлив╕ ситуативн╕ зигзаги, як╕ ми суц╕ль бачимо у пол╕тиц╕ чи економ╕ц╕. Перед╕ мною як менеджером постало актуальне питання: як закласти так╕ механ╕зми, щоб вони працювали ╕ п╕сля того, як Вовкун, наприклад, знову стане режисером. Це - перше.
Друге. Коли дивишся на всю пал╕тру творчого процесу, бачиш: ми захопилися переважно ╕сторичними ретроспективами, не пом╕чаючи, що сучасн╕ ╕ндустр╕╖ дуже великим кроком ╕дуть вперед. Якщо вчора т╕льки говорили про х╕м╕олаборатор╕╖ в к╕но, то нин╕ ми вже на пороз╕ цифрового телебачення ╕ цифрового виробництва. Жодного сектора, в╕дд╕лу чи людини в М╕н╕стерств╕ не було, яка би за це в╕дпов╕дала, прогнозувала чи планувала. Якщо й ╕снували колись в╕дд╕ли, як╕ займалися автентичним матер╕алом, народною творч╕стю, то вони теж зникли.
Указом Президента на М╕н╕стерство культури ╕ туризму покладена в╕дпов╕дальн╕сть за розвиток укра╖нсько╖ мови в культурницькому простор╕ держави. А в М╕н╕стерств╕ нав╕ть нема╓ департаменту укра╖нсько╖ мови, як ╕ в обласних управл╕ннях культури. То якою мовою ми займалися вс╕ ц╕ роки? Отже, штатний розпис не в╕дпов╕дав вимогам сьогодн╕шнього дня. У тому числ╕ й стосовно туризму, культурно╖ спадщини. А це - т╕ ц╕нност╕, без яких М╕н╕стерство культури ╕ туризму не в╕дпов╕да╓ нав╕ть сво╖й назв╕.

- Чи вдалося «натиснути на кнопку запуску»?
- Так. Особливий акцент я зробив на тому, що М╕н╕стерство не повинно бути органом, який керу╓ культурою, натом╕сть центром, який форму╓ культурну пол╕тику. Оск╕льки у наш╕й Конституц╕╖ взагал╕ не йдеться про якусь конкретну ╕деолог╕ю, то поверта╓мось до цього питання в культурн╕й царин╕. На мо╓ глибоке переконання, нац╕ональна культура це ╕ ╓ нац╕ональна ╕дея. Отже, у нац╕онально╖ ╕де╖ ма╓ бути ╕нституц╕я. Я вважаю, що це ╕ ╓ М╕н╕стерство культури ╕ туризму, яке, власне, ╕ проводить культурну пол╕тику. А керувати культурним процесом взагал╕ неможливо, це абсурд.
Лог╕ка вимага╓ конкретних д╕й. Першою реформою стала зм╕на штатного розпису М╕н╕стерства. Мен╕ вдалося зд╕йснити цю реорган╕зац╕ю ╕ вона вступить у д╕ю з 1 с╕чня 2009 року. Дода╓ться ще 18 одиниць штатного розкладу. Шука╓мо людей, як╕ б очолили той чи ╕нший напрямок. Запропонували урядов╕ таку ж саму реформу зробити в обласних управл╕ннях культури, перетворивши ╖х знову на головн╕ управл╕ння культури ╕ запропонувавши два вар╕анти: 40 штатних одиниць, а якщо велика область - 56. Ц╕ управл╕ння повинн╕ обов’язково мати сектори мови, к╕но, туризму, спадщини.
Окремо - про мову. Нам пощастило цьогор╕ч отримати з бюджету б╕льше 20 м╕льйон╕в гривень на закуп╕влю укра╖нських книжок. Найб╕льша проблема - в Криму: у тамтешн╕х б╕бл╕отеках всього 13 в╕дсотк╕в укра╖нських книг на 560 б╕бл╕отек. Ця програма викону╓ться «з доставкою», тож ми да╓мо кожн╕й кримськ╕й б╕бл╕отец╕ 500 книг. Тобто кожна книгозб╕рня п╕вострова отриму╓ укра╖нську б╕бл╕отеку, до яко╖ входять 70 в╕дсотк╕в дитячо╖ л╕тератури (у тому числ╕ енциклопед╕╖ ╕ словники), класична ╕ сучасна укра╖нська л╕тература ╕ заруб╕жна у переклад╕ укра╖нською мовою. На Донеччину ╕ Луганщину дамо по 300 книг на б╕бл╕отеку. Ц╕ област╕ одразу в╕дчують, що таке укра╖нська книжка, ╖╖ зм╕ст, п╕дтекст, погляд на ╕стор╕ю.
Активно працю╓мо над тим, щоб книговидання п╕дпорядкувати М╕н╕стерству, тому що, власне, державн╕ видавництва найб╕льше потребують п╕дтримки. З’явилася ╕нша необх╕дн╕сть - потреба в електронн╕й книз╕.
За дорученням Президента ми взялися розробляти ╓диний державний орган мовно╖ пол╕тики. Поява в╕дпов╕дного департаменту в систем╕ М╕н╕стерства вже закладена у новому штатному розпис╕, але, я думаю, що ма╓ бути ц╕ла служба.
Мабуть, наб’ю оскомину, але скажу, що одним ╕з перших п╕дготовлених на розгляд Президента нашим М╕н╕стерством указ╕в було дублювання вс╕х ф╕льм╕в укра╖нською мовою. На сьогодн╕шн╕й день питання вир╕шене. Супротив розпочинався н╕би з економ╕чно╖ ноти, а насправд╕ через п╕вроку вже к╕нопрокатники стали «у прибутку». Тод╕ вс╕ почали переводити це питання у пол╕тичну площину. Ут╕м, воно в╕д самого початку було пол╕тичним. До реч╕, 4% прибутку к╕нопрокатникам дала не Зах╕дна Укра╖на (там в╕ддавна вс╕ ф╕льми укра╖номовн╕), а Центральна, Сх╕дна ╕ П╕вденна. Важливо, що ми не в╕дступили, незважаючи на те, що були дуже велик╕ сили зад╕ян╕ для того, щоби м╕н╕стр зробив бодай один крок назад. Я поставився до цього принципово, сказав «радше п╕ду у в╕дставку, але цього закону не в╕дм╕ню».

- На час╕ - сумн╕ роковини Геноциду укра╖нц╕в. Як шануватимемо пам’ять безневинно уб╕╓нних голодом покол╕нь?
- Готуючись до 75-р╕ччя вшанування жертв Голодомору, я абсолютно см╕ливо ╕н╕ц╕ював процес виведення з ре╓стру пам’яток м╕сцевого ╕ загальнонац╕онального значення вс╕х пам’ятник╕в радянського тотал╕тарного режиму. Вони вже виключен╕ з числа пам’ятник╕в, як╕ охороня╓ держава. Пропону╓мо абсолютно ╓вропейський вар╕ант: ╕де пошук територ╕╖ (спочатку ми думали це робити в Прип’ят╕, але там може бути певна шкода здоров’ю в╕дв╕дувач╕в, тому шука╓мо ╕нше м╕сце) для створення музею соцарту. Под╕бн╕ музе╖ ╕снують у Прибалтиц╕, користуються дуже великим попитом. Нехай та епоха в╕дпочива╓ у музе╖.
Ще к╕лька непопулярних, невиг╕дних для себе крок╕в вдалося зробити. Звернувся з листом до начальник╕в управл╕нь культури та б╕бл╕отек, аби зд╕йснити рев╕з╕ю комун╕стично-шов╕н╕стично╖ л╕тератури.
Звернення, щоправда, одразу викликало дуже багато галасу, мовляв, м╕н╕стр зн╕матиме з б╕бл╕отечних полиць Булгакова ╕ таке ╕нше. Тобто вони сам╕ називають л╕тературу, яка, за ╖хн╕ми ж в╕дчуттями, не зовс╕м працю╓ на Укра╖ну й укра╖нську культуру. Н╕, ми абсолютно визначилися, що комун╕стично-шов╕н╕стична л╕тература - це умовний терм╕н, який використову╓ться для означення сусп╕льно-пол╕тично╖, науково╖, науково-популярно╖, публ╕цистично╖ л╕тератури, в як╕й ╓ виправдовування тотал╕тарного стал╕нського режиму щодо Укра╖ни, зневажливе ставлення до укра╖нсько╖ державност╕, укра╖нсько╖ ментальност╕, мови ╕ насаджування комплексу меншовартост╕; де культура укра╖нського народу тракту╓ться з позиц╕й тотал╕тарно╖ комун╕стично╖ ╕деолог╕╖ на ╜рунт╕ антинаукових концепц╕й майбутнього злиття народ╕в, мов, культур; рос╕йський народ та його культура тракту╓ться як прогресивн╕ша ╕ розвинут╕ша, ан╕ж ╕нш╕ культури народ╕в колишнього Союзу, а при╓днання ╕нших народ╕в до Рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖ тлумачиться як безумовний прогресивний курс; прямо чи опосередковано принижуються нерос╕йськ╕ народи ╕ культури, ╖хн╕ патр╕отичн╕ почуття п╕д ярликом буржуазного нац╕онал╕зму, безр╕дного космопол╕тизму тощо; заперечуються або посл╕довно замовчуються загальнов╕дом╕ злочини радянського режиму, як-от насильницька колектив╕зац╕я, голодомор, масов╕ репрес╕╖, депортац╕╖ ц╕лих народ╕в та соц╕альних груп.
Це - непопулярний крок. Але якщо н╕хто не зробив цього дос╕, значить мен╕ потр╕бно це зробити. Я знаю, що робитиму завтра, ╕ мен╕ легко буде з цього кр╕сла встати ╕ п╕ти. Якщо я ще вийду у св╕т без тих пам’ятник╕в, про як╕ я казав, мен╕ буде просто легше дихати.

- Щодо ф╕нансування творчих сп╕лок...
- Не ф╕нансування ╓ основною проблемою творчих сп╕лок, ╖м час уже напрацювати нову концепц╕ю свого ╕снування. Радянськ╕ атав╕зми вже не пасують сьогоденню. Тому працю╓мо з тими прогресивними сп╕лками, як╕ постають як г╕льд╕╖ чи прообрази профсп╕лкових орган╕зац╕й. На це першою п╕шла сп╕лка к╕нематограф╕ст╕в... Голова НСПУ Володимир Явор╕вський теж погоджу╓ться, що по-старому жити не можна.
Друга - ф╕нансування. А воно зб╕льшилося, зокрема ╕ для «Просв╕ти», ╕ для Сп╕лки письменник╕в. Визначати, яку книгу чи журнал п╕дтримати, буде не М╕н╕стерство, а сама Сп╕лка.

- Оск╕льки з’явилися багат╕ люди, для яких не ╕сну╓ н╕ моральних, н╕ юридичних закон╕в ╕ в середовищ╕ яких модно колекц╕онувати музейн╕ реч╕, то набува╓ б╕льшо╖ гостроти запитання: як уберегти культурну спадщину в╕д заз╕хань скоробагатьк╕в?
- М╕н╕стерство за десять м╕сяц╕в подбало про те, щоб б╕льше десяти запов╕дник╕в ╕ музе╖в набули статусу нац╕ональних. Це да╓ можлив╕сть одразу створювати охоронну зону, а не т╕льки зб╕льшувати зароб╕тну плату чи штатний розклад запов╕дник╕в, починаючи в╕д Кам’яно╖ могили ╕ завершуючи Берестечком чи Пироговом...
М╕н╕стерство зробило поважну справу, зб╕льшивши на 70 в╕дсотк╕в у бюджет╕ наступного 2009 року (пор╕вняно з нин╕шн╕м) ф╕нансування культури. Це буде рекордна сума за вс╕ 17 рок╕в незалежност╕ Укра╖ни - б╕льш н╕ж два м╕льярди на культуру. Але суть не т╕льки у грошах, а в системност╕, незворотност╕ культурницьких процес╕в. А незворотн╕сть ╓ там, де працю╓ Закон. У галуз╕ культури за час державно╖ незалежност╕ Укра╖ни прийнято лише к╕лька нових закон╕в, решта д╕╓ з час╕в УРСР. Зараз ми вносимо проект закону про культуру, який, по-перше, да╓ визначення сучасно╖ укра╖нсько╖ терм╕нолог╕╖ в культуролог╕чному середовищ╕. По-друге, там ╓ ╕ соц╕альн╕ реч╕. Особливо вони стосуються не ст╕льки звань, ск╕льки людей, як╕ працюють у с╕льськ╕й м╕сцевост╕. Це - зав╕дувач╕ клуб╕в, кер╕вники гуртк╕в, для яких передбачен╕ соц╕альн╕ п╕льги через те, що ╖хня робота не така вже й благодатна.
╤ найб╕льша справа, п╕сля яко╖ майже можна йти в╕дпочивати, - М╕н╕стерством розроблений проект закону про нац╕ональний культурний продукт. Якщо ваша газета зроблена на укра╖нському папер╕, укра╖нським редактором, дизайнером, ╖╖ мають обкладати найменшим податком. А може, й взагал╕ не обкладати. Все ╕нше - чужоземне - ма╓ оподатковуватися на сто в╕дсотк╕в. Нав╕ть якщо там 10 в╕дсотк╕в чужоземного продукту, почина╓ працювати податок - так у багатьох кра╖нах. Отже, запроваджуються юридично-матер╕альн╕ чинники, як╕ впливають на п╕дтримку нац╕онального продукту. Це буде лоб╕ювання всього укра╖нського за рахунок зб╕льшення податк╕в з чужоземних виробник╕в. Умовно кажучи, нехай рос╕йськомовна газета утриму╓ дв╕ укра╖нськ╕. Чи ╕ноземний виконавець залиша╓ так╕ податки, за котр╕ завтра до палацу «Укра╖на» може прийти будь-який укра╖нський колектив на п╕льгових умовах. А якщо його ще пов’язати ╕з законом про благод╕йництво та благод╕йн╕ орган╕зац╕╖ - тод╕ ╓ над╕я, що ╕ в╕тчизняний б╕знес запрацю╓ на укра╖нську культуру...
П’ять м╕льйон╕в нам додалися на потреби укра╖нсько╖ д╕аспори. На мою думку, ц╕ грош╕ треба спрямувати не в Канаду чи Америку, а, прим╕ром, до Придн╕стров’я чи Рос╕╖. Щоб тамтешня д╕аспора, особливо молодь, обов’язково була причетна до культуролог╕чного процесу в Укра╖н╕.

- Якими бачите перспективи внутр╕шньо╖ та зовн╕шньо╖ культурно╖ пол╕тики?
- Внутр╕шн╕ - у по╓днанн╕ з ╓вропейською культурою ╕ в захист╕ культурно-╕нформац╕йного та духовного простору. А зовн╕шн╕ - щоб ми були активн╕ш╕, наступальн╕ш╕. До того ж, системно. Проект «Укра╖на пам’ята╓, св╕т визна╓», який склада╓ться з панахиди, виставки, диспуту, за в╕дгуками, в╕дкрив для дипломатичного корпусу таку Укра╖ну, про яку ран╕ше не здогадувалися. Наприклад, кажуть, не думали, що п╕сля «Рекв╕╓му» Моцарта в Укра╖н╕ може з’явитися потужний «Рекв╕╓м» Станковича.
Наш╕ хори знають у св╕т╕, бо вони дуже активн╕ ╕ ними оп╕куються заруб╕жн╕ продюсери. Н╕меччина страшенно любить Сильвестрова. У Канад╕ дуже популярний Станкович, наш╕ академ╕чн╕ сп╕ваки, музиканти, балет. Але ми не ма╓мо промо-агенц╕й, як╕ могли б працювати насамперед ╕з заруб╕жними фондами. Власне, ми такий центр зараз створю╓мо, щоби працювали ╕з фондами та агенц╕ями св╕ту, як╕ допомагали б нам просувати наш нац╕ональний продукт.
Б╕льш н╕ж у 20 кра╖нах я в╕дв╕дав дн╕ укра╖нсько╖ культури. Знаю, як реагують на нас, нашу музику, балет, виставки. Ми ще не в╕дкрит╕ для ╢вропи. Але ми дуже неспод╕ван╕ в тому, що залишилися... автентично-на╖вними. А св╕т утратив ту на╖вн╕сть. Хоче до не╖ повернутись, та не може, тому що в╕н технолог╕чно вже заангажований.
- Як╕ фестивал╕ всеукра╖нського та м╕жнародного масштабу пан м╕н╕стр вважа╓ найб╕льш презентативними, а ╖хн╓ проведення - доц╕льним?
- Насамперед - на тему Голодомору. З початку року ми в╕дкрили в╕дпов╕дн╕ музе╖ в ус╕х обласних центрах, встановили сотн╕ пам’ятних хрест╕в, видали величезну к╕льк╕сть л╕тератури. Усе це працю╓ на свободу ╕ розкр╕пачення теми, яка довго була забороненою. Гадаю, стане под╕╓ю державне замовлення - оратор╕я «Скорботна мати» для хору, симфон╕чного оркестру ╕ сол╕ст╕в. Б╕льш н╕ж 20 театр╕в включили до репертуару тематичн╕ постановки. ╤ М╕жнародний форум, присвячений Голодомору, на мою думку, стане величезною под╕╓ю...
Другий напрям - нац╕онально-визвольний рух. Ми його св╕домо обрали, бо цього року мина╓ 360 рок╕в перемог п╕д орудою гетьмана Укра╖ни Богдана Хмельницького п╕д Жовтими Водами, п╕д Корсунем-Шевченк╕вським тощо. Поста╓ з ру╖н Батурин: 7 листопада в╕дбулося в╕дкриття в╕дреставрованого палацу Розумовських. Гадаю, до березня завершимо облаштування Кан╕вського музею ╕мен╕ Тараса Шевченка, який уже близько семи рок╕в не працю╓.
Якщо говорити про виставки, - це Трип╕лля ╕ Ск╕ф╕я, яка виклика╓ величезне зац╕кавлення ╕ ╓ в╕дкриттям, тому що наша нац╕ональна культура, виявля╓ться, на 5-7 тисяч рок╕в старша в╕д ╓гипетських п╕рам╕д. Пиша╓мося цим.
Ще розробили схему: по три всеукра╖нськ╕ заходи в кожн╕й област╕ - у жанр╕ академ╕чному, сучасному ╕ автентичному. Закликали вс╕ обласн╕ центри Укра╖ни ц╕лий р╕к в╕тати Севастополь з 225-р╕ччям. ╥де туди вся Укра╖на. У Севастопол╕ пост╕йно в╕дбуваються найр╕зноман╕тн╕ш╕ мистецьк╕ акц╕╖ за участ╕ театр╕в, ансамбл╕в п╕сн╕ ╕ танцю, академ╕чних колектив╕в. ╤ Севастополь дяку╓ нам за це.
Пишаюся тим, що вдалося реан╕мувати фестиваль «Червона рута», який зараз робить в╕дб╕рков╕ тури в ус╕х областях. Це ╓диний фестиваль, який в╕дкрива╓ ╕мена, вс╕ ╕нш╕ ╖х споживають ╕ по десять раз╕в нагороджують тих самих.
Сприя╓мо м╕жкультурному обм╕нов╕. Час цей стереотип ламати...

Розмову вела Ольга ДУБОВИК.
(«Л╕тературна Укра╖на», № 44, 2008 р.).
(Друку╓ться з╕ скороченнями).

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #47 за 21.11.2008 > Тема "З перших уст"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6567

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков