Версiя для друку Обговорити в форумi

Сумна звістка сколихнула наші душі: відійшов за вічну межу справжній українець, патріот своєї Вітчизни, ветеран війни і педагогічної праці, заслужений вчитель і відмінник народної освіти України Борис Несторович Гармаш.
Б. Н. Гармаш народився 4 серпня 1918 року в с. Озеряни Варвинського району Чернігівської області в селянській родині. В голодному 1933 році закінчив Озерянську семирічну школу і вступив на навчання до Прилуцького педагогічного технікуму. Трудову діяльність розпочав учителем 1-4-х класів у Рівчак-Степанівській початковій школі Лосинівського району на Чернігівщині. Звідси в 1939 році був призваний до лав Червоної Армії. Війна 1941-1945 років застала його у м. Владимирі (Росія) на курсах повітряних десантників. Бойове хрещення отримав на українській землі біля станції Козятин Вінницької області (з висадженого десанту в 75 чоловік живими залишилося 12 бійців). Захищав Москву. Всі роки війни прослужив зв’язківцем у військах повітряного десанту. Був контужений. Війну закінчив у Польщі старшиною. Брав участь у Параді перемоги у Москві 24 червня 1945 р. Після війни працював директором Брагинецької семирічної школи і заочно навчався на історичному факультеті Ніжинського педінституту. Здобув фах учителя історії середньої школи, а незабаром і призначення на посаду директора Варвинської середньої школи (1951-1957 рр.).
Невдовзі, після входження Кримської області до складу Української РСР, Б. Н. Гармаша було направлено на роботу до Криму: директором першої на півострові обласної загальноосвітньої середньої школи № 8 з українською мовою навчання, яка 1960 року була реорганізована в Сімферопольську школу-інтернат № 3 з українською мовою навчання. У цьому навчальному закладі Борис Несторович працював директором протягом 10 років. За його клопотанням школі було присвоєно ім’я Т. Г. Шевченка, заклад став осередком української культури в Криму. Його було включено до об’єкту демонстрації іноземним делегаціям в СРСР як зразкову школу-інтернат суспільного виховання дітей за педагогічною спадщиною А. С. Макаренка.
Протягом восьми років (з 1969 до 1977 р.) Б. Н. Гармаш працював завідувачем Сімферопольського відділу народної освіти.
За безпосередньої участі Бориса Несторовича та його керівництва галуззю освіти в м. Сімферополі були збудовані нові приміщення та прибудови до існуючих старих шкіл, а фактично нові школи, зокрема Сімферопольська школа-інтернат № 3, розташована на вул. Гагаріна, 18, перетворена в ошатний квітучий парк відпочинку. З іменем Б. Н. Гармаша пов’язане формування в Сімферополі системи дошкільного дитячого виховання в державних закладах. Місць дошкільнятам у дитсадочках почало вистачати усім. За його участі збудовано Дитячу спортивну школу № 2.
За заслуги в розвитку народної освіти Б. Н. Гармашу було присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель», його було нагороджено знаком «Відмінник народної освіти УРСР», медаллю А. С. Макаренка.
Протягом семи скликань поспіль (з 1965 до 1977 р.) він був беззмінним депутатом Сімферопольської міської ради.
Життєвим кредо Б. Н. Гармаша було жити чесно, по правді. На якій би посаді він не працював, його завжди вирізняли незвичайна чуйність, привабливість, цілеспрямованість. Він викликав щире захоплення своєю порядністю і щирістю у стосунках з тими, хто працював з ним поруч. Через усе своє життя Борис Несторович Гармаш проніс віру у власні сили і справжніх друзів та велику любов до України, свого народу, до рідної мови та культури.
Світла пам’ять про Бориса Несторовича Гармаша назавжди залишиться у наших серцях. Нехай кримська крем’яниста земля буде йому пухом.

Колектив Сімферопольської школи-інтернату, рідні, друзі, знайомі, колектив газети «Кримська світлиця».

Версiя для друку Обговорити в форумi

"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2008 > Тема "Українці мої..."