Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2530)
З потоку життя (5626)
Душі криниця (3175)
Українці мої... (1408)
Резонанс (1405)
Урок української (980)
"Білі плями" історії (1606)
Крим - наш дім (528)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (234)
Бути чи не бути? (69)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (829)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ШТРАФ НА РАД╤ОСТАНЦ╤Ю ДРУЖИНИ САДОВОГО НАКЛАДЕНО ЗА ПОРУШЕННЯ МОВНИХ КВОТ
сума штрафу ПрАТ «Рад╕окомпан╕я Люкс» становить 50 520,00 грн.


РАДА ПРИР╤ВНЯЛА ПОРАНЕНИХ П╤Д ЧАС РЕВОЛЮЦ╤╥ Г╤ДНОСТ╤ ДО УЧАСНИК╤В БОЙОВИХ Д╤Й
Верховна Рада ухвалила урядовий закон про внесення зм╕н до закону "Про статус ветеран╕в в╕йни,...


УКРА╥НА ДЕМОНСТРУ╢ ДОСТАТНЬО СКРОМН╤ РЕЗУЛЬТАТИ У БОРОТЬБ╤ З КОРУПЦ╤╢Ю
Про це Ком╕сар ╢вропейського Союзу з питань ╓вропейсько╖ пол╕тики сус╕дства та перемовин ╕з...


У РОС╤╥ ЧИСЛО БАНКРУТСТВ НАБЛИЗИЛОСЯ ДО ╤СТОРИЧНОГО РЕКОРДУ
К╕льк╕сть збанкрут╕лих компан╕й в Рос╕╖ виросла в третьому квартал╕ 2017 року на три в╕дсотки...


ТЕРЕЗА МЕЙ СЬОГОДН╤ – ЦЕ РОНАЛЬД РЕЙГАН ВЧОРА
Прем’╓р Великобритан╕╖ сказала Пут╕ну все, що про нього дума╓ Зах╕д. На заход╕ знають, що...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2008 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#48 за 28.11.2008
ЧИ ╢ У ЗДОРОВ’Я Ц╤НА?

БУДЬМО ЗДОРОВ╤!

Коли я купляла в спец╕ал╕зован╕й аптец╕ заспок╕йливе, до мене звернулася л╕тня ж╕нка, як╕й аптекарка щойно подала к╕лька упаковок «Трамадолу». «А чи можна «Феназепамом» тру╖тися?» – запитала у мене ж╕нка. «Звичайно. Особливо якщо випити одразу всю упаковку», - запевнила я ╖╖ ╕, заклопотана власними проблемами, одразу ж викинула з пам’ят╕ цю розмову. Та ж╕нка наздогнала мене дорогою на тролейбусну зупинку, продовжуючи допитуватися, зокрема про те, хто да╓ мен╕ рецепти на такий препарат. Пот╕м вона з╕зналася, що хот╕ла б звести рахунки з життям, бо вже до безтями вибол╕ла душею, а попереду – жодного просв╕тлення. Головна причина в тому, що на руках у не╖ вже три роки тяжко хворий нерухомий чолов╕к, для якого вона ╕ купляла «Трамадол». Але до того ╖╖ ганяли з аптеки в л╕карню, аби переписали там рецепт, якийсь чимось в аптец╕ не подобався. ╤ повсюди вона наштовхувалась на хамство, байдуж╕сть, н╕би була винна у сво╓му гор╕. Ж╕нка розпов╕ла також, чому це горе сталося: «М╕й чолов╕к був ще справний – працював вдома, ходив до л╕су по гриби, щоправда, скаржився на поперек. Зрештою вир╕шив звернутися до л╕каря Республ╕кансько╖ л╕карн╕ ╕м. Семашка. Той призначив йому комплексне л╕кування, до якого входила ╕ витяжка хребта у басейн╕. Витримав чолов╕к лише с╕м процедур. На восьму не п╕шов, бо зл╕г. Стан дедал╕ пог╕ршувався, вже давно в╕н не може нав╕ть поворухнутися. ╤нший л╕кар т╕╓╖ ж л╕карн╕ сказав, що таку витяжку в 70 рок╕в взагал╕ не роблять, а у мого чолов╕ка починалося онколог╕чне захворювання. З того часу я не просто не дов╕ряю л╕карям – боюся ╖х як вогню».
П╕сля того, як я спробувала знайти для ц╕╓╖ людини вт╕шн╕ слова в над╕╖ зупинити ╖╖ б╕ля пр╕рви, думками вже вкотре повернулася до тези, що так палко в╕дстоював в телепередач╕ «Свобода на ╤нтер╕» ╖╖ «одноразовий» ведучий ╢вген Червоненко. Вона полягала в необх╕дност╕ запровадження оф╕ц╕йно платно╖ медицини. Ведучий обурювався, що в кап╕тал╕стичн╕й Укра╖н╕ ще бовван╕╓ остр╕вок соц╕ал╕зму, у той час, як завжди ╕ у всьому ма╓ працювати формула «товар-грош╕-товар». Пан Червоненко при цьому наголосив, що за такого розкладу високу як╕сть медичних послуг було б гарантовано. Але яким чином – так ╕ не в╕дпов╕в. Невже чолов╕ка мо╓╖ випадково╖ знайомо╖ передчасно поклали у л╕жко з помсти через низьку оплату прац╕ медик╕в? Та н╕ ж! Нас л╕куватимуть т╕ ж сам╕ люди в м╕ру сво╖х знань, досв╕ду та усв╕домлення профес╕йного призначення, а як╕сть ╖хн╕х послуг здеб╕льшого можна буде оц╕нити лише в патолого-анатом╕чному каб╕нет╕. У той час як формула «товар - грош╕ - товар» передбача╓ товар не в╕ртуальний, а той, який можна оглянути, помацати, можливо нав╕ть в╕дв╕дати на смак. Звичайно, помилитися можна ╕ в такий спос╕б, але жодна помилка не коштуватиме людин╕ так дорого, як л╕карська.
Знаю ╕ сьогодн╕ чимало самов╕дданих л╕кар╕в, вартих, аби ╖м за життя споруджували пам’ятники, як╕ працюють за т╕ ж сам╕ грош╕, що й власники куплених диплом╕в. ╤ це справжня проблема, тут не ма╓ бути зр╕внял╕вки. Та запропонована ведучим система обходить цю ситуац╕ю мовчанкою, хоча визначити таких людей не важко - ╖х знають вс╕ в╕дв╕дувач╕ кл╕н╕к. Недосв╕дчен╕ з них можуть «перебирати харчами», аж поки не знайдуть «свого» л╕каря. А ось оф╕ц╕йно платна медицина ╖м вже цього не дозволить – ╕накше доведеться покласти зуби на полицю.
До реч╕, ╢вген Червоненко дуже переживав через попрану г╕дн╕сть укра╖нц╕в, як╕ на ознаку вдячност╕ приносять л╕карям цукерки чи то сором’язливо кладуть до кишен╕ халату якусь незначну купюру. Зовс╕м ╕нша р╕ч, якщо вони платитимуть кошти (╕ значно б╕льш╕) до каси – тут приниженими залишаться лише т╕, у кого не буде тако╖ можливост╕. Вони почимчикують додому, мр╕ючи, як би придбати «Феназепам», аби б╕льше н╕коли ╕ н╕що в них не бол╕ло. У той час як особиста подяка – це не примусов╕сть, ╕ л╕кар╕ з купленими дипломами на цукерки можуть не розраховувати.
Те, що клопотався про скасування в╕дпов╕дно╖ статт╕ Конституц╕╖ саме ╢вген Червоненко, здалося мен╕ не зовс╕м етичним ще й тому, що шановний ол╕гарх на початку передач╕ з╕знався – у в╕тчизняних л╕карнях л╕куватися йому не доводилося, в╕н робить це виключно за кордоном. Ймов╕рно, там л╕ку╓ться ╕ вся його р╕дня. Дума╓ться, що про добробут народу мали б турбуватися т╕, хто й сам куштуватиме плоди цього добробуту, а парламент, як на мене, мав би утворюватися за пропорц╕йною системою, де були б представлен╕ пропорц╕йно до сво╓╖ к╕лькост╕ р╕зн╕ верстви населення нашо╖ держави. См╕шно? Але справедливо. Ось тод╕ б т╕╓ю чи ╕ншою м╕рою враховувалися ╕нтереси кожного громадянина.
Те, що у л╕кар╕в сьогодн╕ жалюг╕дна зарплата, звичайно ж, злочин. Але чи можна перекласти утримання галуз╕ на плеч╕ хворих, де вже й так сидять, зв╕сивши н╕жки, комунальники, р╕зного роду перекупники та ╕нш╕, адже ц╕ плеч╕ й так хиляться додолу за в╕дсутност╕ здоров’я та спричиненого цим голоду, холоду, тобто безгрош╕в’я?
Реформуючи практично вс╕ житт╓забезпечуюч╕ в╕тчизнян╕ системи, т╕, хто це зд╕йсню╓, зда╓ться, не т╕льки не дбають про людей, а навпаки – випробовують ╖х на м╕цн╕сть та витривал╕сть. Так нещодавно набрав чинност╕ один ╕з тимчасово «заморожених» наказ╕в МОЗ Укра╖ни, метою я кого ╓ «удосконалення посилення контролю за об╕гом л╕карських засоб╕в, як╕ належать предметно-к╕льк╕сному об╕гу». А означа╓ це, що практично вс╕ препарати, як╕ застосовуються тяжкохворими та людьми з розладами псих╕ки ╕ нервово╖ системи, тепер в╕дпускаються за рецептами з р╕зними «заморочками» (це стало одн╕╓ю з причин в╕дчаю ж╕нки, про яку йшлося на початку допису). Але то ще не край. Для придбання снод╕йних засоб╕в, таких, як «Соннат», «Сонмол», «Сонаван» та ╕нших, розфасованих по 10 п╕гулок, треба в╕ддати пров╕зору одразу п’ять (!) рецепт╕в, ╕ це за одну упаковку, тобто по рецепту на кожн╕ дв╕ п╕гулки. Або ж стригти конвалюту, через день ходячи за рецептом до л╕каря. А якщо за кожен в╕зит до нього треба буде ще й платити? Як ведеться, передували введенню в д╕ю цього наказу к╕лька телепередач про шк╕длив╕сть самол╕кування та лякалки щодо наркоман╕в. А не л╕куватися взагал╕ х╕ба значно корисн╕ше?
Швидше, г╕ркий, н╕ж солодкий пл╕д да╓ поки що ╕ с╕мейна медицина. Нещодавно я була присутня на колег╕╖ МОЗ АРК, де, зокрема, обговорювалося питання щодо високо╖ смертност╕ д╕тлах╕в у неонатальному пер╕од╕. Значна частина новонароджених потрапила п╕д п╕клування с╕мейних л╕кар╕в, частина яких виявилася неспроможною надавати ╖м як╕сну медичну допомогу. Одна з таких горе-л╕кар╕в взагал╕ закр╕пила за найменшенькими зам╕сть себе свою медичну сестру, яка ╕ д╕яла на власний розсуд. Цифри смертност╕ немовлят поповзли вгору. Спод╕вання щодо с╕мейно╖ медицини поки що себе не виправдало – таким був висновок присутн╕х. З цього приводу м╕н╕стр МОЗ АРК С. Донич згадав нав╕ть про ╕снування Карного кодексу.
А чи виправда╓ себе медицина платна? На це запитання в╕дпов╕ло мен╕ к╕лька науковц╕в-медик╕в, фах╕вц╕в найвищого ╜атунку.
Ось що зазначив доктор медичних наук, професор, зав╕дувач кафедри нейрох╕рург╕╖ Кримського медичного ун╕верситету, практикуючий х╕рург Василь Васильович Могила: «Н╕. Це не вих╕д. Адже у 70% населення медичн╕ послуги оплачувати н╕чим. Заважко в╕драховувати ╕ страхов╕ внески працедавцям. Це буде повний розвал медицини. За радянських час╕в до студент╕в ╕снували висок╕ вимоги, утриматися в ╕нститут╕ було непросто. Сьогодн╕ цього нема╓, н╕зв╕дки оч╕кувати ╕ висококвал╕ф╕кованих фах╕вц╕в. Хоча медицину ╕ тепер безкоштовною не назвати, якщо операц╕я обходиться хворому близько 4 тисяч гривень. Звичайно, поряд з державною системою охорони здоров’я може ╕снувати ╕ приватна. Хто потребу╓ особливого комфорту, - будь ласка. Можливо, колись життя в Укра╖н╕ налагодиться, ╕ ми матимемо п╕дстави всерйоз говорити й про платну медицину. Але сьогодн╕ спостер╕га╓ться процес вимирання людей, який платна медицина лише прискорить. Нин╕ ми не ма╓мо ч╕тко╖ програми розвитку медицини на перспективу. Кожен новий уряд запроваджу╓ сво╖ п╕дходи, не радячись з медиками. Нема╓ ╕ матер╕альних чи моральних стимул╕в для профес╕йного зростання медичних кадр╕в. Все трима╓ться на стар╕й гвард╕╖. Колись я був добре знайомий з одним ╕з майбутн╕х м╕н╕стр╕в МОЗ Укра╖ни. Наш╕ точки зору тод╕ сп╕впадали, але м╕н╕стерський портфель не п╕шов йому на користь – в╕н теж почав схилятися до фантастичних проект╕в».
У доктора медичних наук, професора, зав╕дувача кафедри нормально╖ анатом╕╖ людини Кримського медичного ун╕верситету Василя Степановича Пикалюка трохи ╕нша позиц╕я. В╕н переконаний, що майбутн╓ – за страховою медициною, адже так живе увесь св╕т. Доки людина працю╓, вона робить внески до страхового фонду. А пот╕м, коли ма╓ час ╕ потребу п╕дл╕куватися, тобто на пенс╕╖, спок╕йно використову╓ св╕й страховий пол╕с. Але на мо╓ запитання, чи стане страхова медицина як╕сн╕шою за нин╕шню, формально безкоштовну, сп╕врозмовник не пооб╕цяв н╕чого вт╕шного, зауваживши, що за кордоном л╕карських помилок н╕як не менше, н╕ж у нас, т╕льки там б╕льше шанс╕в, що л╕каря-дв╕╓чника сп╕тка╓ кара, бо ╕сну╓ багато контролюючих орган╕зац╕й.
Олег Пилипович Безруков, кандидат медичних наук, доцент, заступник директора з л╕кувально╖ роботи ун╕верситетсько╖ науково-л╕кувально╖ кл╕н╕ки - один з найкращих х╕рург╕в-практик╕в у Криму. Йому добре в╕домо, що безкоштовна наша медицина в д╕йсност╕ такою не ╓. Ут╕м, що стосу╓ться медицини нев╕дкладних стан╕в, враховуючи операц╕ю ╕ увесь процес наступного л╕кування, на думку Олега Пилиповича, людей тут не ма╓ турбувати грошове питання. ╤нша справа косметичн╕ операц╕╖ та т╕, що не ╓ житт╓во важливими, або ж прагнення п╕двищеного комфорту.
Чому ж ╢вген Червоненко, далекий в╕д медицини, надумався використати безкоштовний еф╕рний час на власну антирекламу, а заодно ╕ антирекламу т╕╓╖ пол╕тично╖ сили, яку представля╓? «Я – людина Президента», - хвалився напередодн╕ в╕н по телев╕зору. Не переконана. Президент йшов на вибори з людяними гаслами. Але висл╕в «Почет робить короля» виник не на порожньому м╕сц╕. Шкода, що чимало «любих друз╕в» нашого Президента виявилися не г╕дними такого звернення.
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #48 за 28.11.2008 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6592

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков