"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2008 > Тема "Українці мої..."
#51 за 19.12.2008
НЕ ЗНА╢ ТВОРЧОГО СПИНУ ВОЛОДАР КРИМСЬКО╥ ГЛИНИ!
З╤ СВЯТОМ!
14 грудня Микола Миколайович Вакуленко, заслужений майстер народно╖ творчост╕ Укра╖ни, член Нац╕онально╖ сп╕лки майстр╕в народного мистецтва Укра╖ни, в╕дсвяткував св╕й 60-р╕чний юв╕лей. Про таких керам╕ст╕в, як Микола Вакуленко, кажуть: „В╕н народився з глиною в руках”. При цьому варто додати: „╤ не розлуча╓ться з нею вже 60 рок╕в”. Прилиплива, н╕чого не вд╕╓ш... ╤ майстер уже вкотре заворожено зважу╓ на долон╕ кусок сиро╖ глини, дослухаючись, як пульсу╓ в н╕й енерг╕я земл╕. В уяв╕ вимальову╓ться майбутн╕й художн╕й образ. Глина, в╕дчувши вправн╕ порухи ум╕льця, тепл╕ша╓ в його руках, ста╓ податливою, пластичною, готовою до перевт╕лення. Нехай це нав╕ть буде ╕ сам святий Миколай... Мистецьк╕ витвори Миколи Вакуленка не потребують стороннього тлумачення. Вони говорять сам╕ за себе мовою пластики ╕ зображення. Влучн╕ народн╕ приказки та присл╕в’я служать ориг╕нальною назвою до кожно╖ конкретно╖ роботи. Це п╕дсилю╓ сприйняття твор╕в „Народ скаже – як зав’яже”. Решта – за домислами глядач╕в, адже персонаж╕ майстра дуже швидко знаходять шлях до ╖хн╕х сердець. Не обходиться без жарт╕в на адресу того чи ╕ншого героя. Ясн╕шають обличчя у людей, нав╕ть у закостен╕лих песим╕ст╕в-невдах, що завмирають у подив╕. Керам╕чн╕ персонаж╕ М. Вакуленка щедро над╕лен╕ нац╕ональним гумором. Весел╕ козаки люблять випити, запалити люльку, засп╕вати, потеревенити, зовс╕м так, як це бува╓ у житт╕. Часто вони водять дружбу з нечистою силою. Не менш симпатичн╕ ╕ тварини. Ось корова, по-ж╕ночому приваблива, кудись соб╕ чимчику╓ з глечиком молока. А товстелезний к╕т несе величезну рибину – чи то сам уп╕ймав здобич, чи вкрав у дов╕рливого господаря, - не нам судити. Подивишся на ц╕ кумедн╕ ф╕гурки – ╕ сам повесел╕╓ш. Ось в╕н, секрет майстра – проникнути в душу, змусити усм╕хнутися, хочеш ти цього, чи не хочеш. ╤ усм╕шка ╓ найкращою нагородою для автора. Прав╕чне мистецтво л╕плення з глини... Що наверта╓ майстра до мудрих початк╕в, коли надвор╕ шуму╓ трет╓ тисячол╕ття з його високими технолог╕ями? Голос земл╕, захований у глиняних пластах, голос предк╕в, що не стиха╓ над нами, чи, може, прагнення творчост╕, самовиявлення? Що б там не було, а людям подобаються художн╕ вироби Миколи Вакуленка. Це неодноразово п╕дтверджувалося на багатьох м╕ських, всеукра╖нських та м╕жнародних виставках. Тож нехай не гасне вогонь у випалювальн╕й печ╕, де дозр╕вають творч╕ плоди з г╕ллястого дерева заслуженого майстра Укра╖ни Миколи Вакуленка. Натхнення нашому юв╕ляру - ╕з чистих джерел народно╖ естетики ╕ культури! ...╤ ще - ця дружня в╕ршована присвята: З╕бралися ми коло столу, Щоб прив╕тати Миколу У переддень Миколая, Що з╕йде на землю ╕з Раю. Нехай в╕н уд╕лить Микол╕ Щасливо╖ творчо╖ дол╕, Насипле добра повн╕ м╕хи Задля с╕мейно╖ вт╕хи. Нехай буде завжди охота В художника до теракоти, ╤ втоми не знають руки У творчих солодких муках. Нехай появляються з глини В Миколи художн╕ перлини, Не зна╓ творчого спину Володар кримсько╖ глини. Нехай розкв╕тають таланти ╤з молодих практикант╕в У Вакуленком створен╕й школ╕. Многая л╕та Микол╕!
Богдана Шевчук, голова Кримського республ╕канського в╕дд╕лення Нац╕онально╖ сп╕лки майстр╕в народного мистецтва Укра╖ни.
"Кримська Свiтлиця" > #51 за 19.12.2008 > Тема "Українці мої..."
Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6683
|