З першими пров╕сниками в╕дродження козацько╖ ╕де╖ я мав честь познайомитися ще двадцять рок╕в тому. Це були хорош╕ хлопц╕, але я вважав ╖х «утоп╕стами», невиправними мр╕йниками. Адже неможливо дв╕ч╕ зайти в одну й ту саму р╕чку… Значно перспективн╕шою видавалася ╕дея народних фронт╕в – саме тод╕ вони почали утворюватися в республ╕ках Прибалтики. Згодом ╕ у нас виник Народний Рух. Але й козацька ╕дея прокладала соб╕ дорогу; знайшлися люди, як╕ в не╖ в╕рили ╕ жертовно працювали над ╖╖ вт╕ленням. Результати не забарилися. Хоча й тут не об╕йшлося без проблем… Не вдалося уникнути ситуац╕╖, коли «один з сошкою, а семеро з ложкою». ╤ншими словами, знайшлося чимало бажаючих «ос╕длати» престижну ╕ багатооб╕цяючу тему. Це привело до розпорошеност╕ козацьких орган╕зац╕й: ╓ у нас «Укра╖нське козацтво», а ╓ «Козацтво Укра╖ни», ╓ «Укра╖нське ре╓строве козацтво» ╕ ╓ «Козацтво Запорозьке»… ╢ «К╕ш Характерного козацтва» ╕ «Звича╓ва Громада укра╖нських козак╕в». При так╕й роздробленост╕ просто не могли не утворитися «Кримський козачий союз», «Козацька територ╕альна оборона» та «Сп╕лка козак╕в П╕вденно-Сх╕дно╖ Укра╖ни». Оск╕льки, незважаючи на багатство укра╖нсько╖ мови, назву нового козацтва треба виписати з трьох-чотирьох сл╕в, то к╕льк╕сть вар╕ант╕в вичерпу╓ться… Ну, ╓ ще «Козацтво ново╖ Укра╖ни», ╓ «Соборне козацтво» ╕ нав╕ть «М╕жнародний Союз козак╕в» утворився. Будемо спод╕ватися, що на цьому клонування козацтва якщо ╕ не припиниться, то принаймн╕ упов╕льниться. То чого ж б╕льше у козацьк╕й ╕де╖ – позитиву чи негативу? В╕дпов╕сти на це запитання я попросив Верховного учителя бойового гопака Володимира Пилата. Принаг╕дно зазначу, що пан Володимир входить до Ради з питань козацтва при Президент╕ Укра╖ни ╕ ╓ консультантом з козацьких бойових мистецтв. Ось його точка зору... - Козацтво – це не лише форма, погони чи як╕сь ╕нш╕ зовн╕шн╕ атрибути. Це, перш за все, стан душ╕ укра╖нця. Прагнення бути сильним, незалежним, бажання бачити р╕дний край в╕льним ╕ щасливим. Готовн╕сть ризикувати, а при потреб╕ – жертвувати собою, в╕дстоюючи справедлив╕сть! Ось таким ма╓ бути козак в ╕деал╕. В ус╕ часи козаки сутт╓во в╕др╕знялися в╕д селян-гречкос╕╖в ╕ в╕д рем╕сник╕в. Це була окрема сп╕льнота, каста во╖н╕в… Це в╕дчувалося нав╕ть на початку ХХ стол╕ття, ╕ гетьман Скоропадський, як ми зна╓мо, сво╖м указом в╕дновив стан козак╕в. ╥х, козак╕в, завжди обожнював народ, ╕ якщо взяти укра╖нський п╕сенний репертуар, то п╕сень про козак╕в у нас в сотн╕ раз╕в б╕льше, н╕ж у рос╕ян. - У рос╕ян козаки жили т╕льки на Дону, це був н╕би окремий етнос; у нас же було по-╕ншому. Часом вс╕х укра╖нц╕в називали «козацькою нац╕╓ю»… - ╤ небезп╕дставно. Деяк╕ заруб╕жн╕ ╕сторики, зокрема польськ╕, пишуть про те, що козаки з’явилися у Х стол╕тт╕, вони охороняли «шлях ╕з варяг╕в у греки». А рос╕йськ╕ ╕сторики пишуть, що козаки з’явилися лише у ХV стол╕тт╕. - Концепц╕я москвоцентризму вплива╓ на все, нав╕ть на науку. - Якби ж то т╕льки про науку йшлося! Володимир Пут╕н вид╕лив к╕лька м╕льйон╕в долар╕в на л╕тн╕ таборування д╕тей в Укра╖н╕… Йдеться саме про громадян Укра╖ни, про тих д╕тей, яких «в╕двойовують» у нас пророс╕йськ╕ орган╕зац╕╖, а не про тих, хто при╖здить на л╕то з Рос╕╖. Грошей на створення «п’ято╖ колони» наш п╕вн╕чний сус╕д н╕коли не шкодував, не шкоду╓ ╕ зараз. Особливо активно «розпрацьову╓ться» Москвою козацька тема, тому на Сход╕ ╕ П╕вдн╕ Укра╖ни ╓ чимало козацьких орган╕зац╕й, ор╕╓нтованих на «белокаменную». ╤ це при тому, що ставлення до козак╕в у нас ╕ у них було принципово р╕зним. В укра╖нц╕в - це захисники народу, у рос╕ян же – опора самодержавства, гроза «революц╕йного пролетар╕ату», фактично пол╕цейська сила. ╢ ще теза, що козаки - це охоронц╕ кордон╕в Рос╕╖. З одного боку, вони, д╕йсно, переселялися з Дону на Терек чи на Урал, а з ╕ншого – чому ╖х нема╓ в Мурманську чи на Чукотц╕? Ус╕ товчуться б╕ля укра╖нських кордон╕в… - У такому раз╕ можна позаздрити Рос╕╖, що вона змогла забезпечити еволюц╕ю свого козацтва в╕д р╕вня «козаков-разбойников» до р╕вня активно╖, динам╕чно╖ державницько╖ сили. ╤ вплив ц╕╓╖ сили на Укра╖ну пом╕тний. То що ж робити юним укра╖нцям Запор╕жжя, Донбасу, Дн╕пропетровщини, коли в ╖хньому рег╕он╕ ╕ вибору великого нема╓? Може, краще йти в т╕ структури, як╕ ╓ в дан╕й м╕сцевост╕, вчитися, засвоювати козацьк╕ навички – з тим, щоб колись перемогти сво╓ю «масою», чисельною перевагою? - А багато хто саме так ╕ робить! ╤ коли проукра╖нськ╕ козаки закидають ╖м: як же ви служите командирам, п╕дпорядкованим Москв╕? – Т╕ в╕дпов╕дають: що соб╕ думають наш╕ зверхники – це ╖хня справа. А козацька ╕дея – вона ж наша! Як треба буде зробити виб╕р, ми виступимо за Укра╖ну. А сво╖м продажним отаманам в╕дразу поскручу╓мо голови… Коли таких хлопц╕в пита╓ш: «Чому п╕шов у козаки?», вони неодм╕нно в╕дпов╕дають: «Бо я козацького роду!». ╤ можуть показати посв╕дчення свого прад╕да, видане в часи гетьмана Скоропадського, або ж якийсь ╕нший документ. Для таких хлопц╕в козацтво - це не лише погони, це - сенс життя, ╖хн╕й генетичний поклик! Пов╕рте, таких людей на Сход╕ ╓ багато. Тому не треба дуже сильно переживати з цього приводу. Якщо буде якась катавас╕я, то укра╖нськ╕ служби швидко зор╕╓нтують козацтво – хто ╓ хто; зрештою, тод╕ багато хто розкри╓ сво╖ карти. - Те, що в Укра╖н╕ ╕сну╓ сво╓р╕дний м╕ф про козацтво, це добре? - Так, ця ╕дея здатна об’╓днати всю Укра╖ну. Вона не така радикальна ╕ не так ч╕тко окреслена ╕деолог╕чно, як ╕дея ОУН-УПА. Тому в жодному рег╕он╕ ╖╖ не в╕дкидають нав╕ть пророс╕йськ╕ сили, просто намагаються пристосувати до сво╖х ╕нтерес╕в. Козацька ╕дея ╓ досить демократичною, вона виплива╓ з укра╖нського ментал╕тету, до реч╕, саме укра╖нськ╕ козаки написали першу в ╢вроп╕ демократичну конституц╕ю… Просто тут треба ще багато працювати над подоланням розпорошеност╕ козацтва. Добру справу могла б зробити наша Школа бойового гопака ╕мен╕ ╤вана Богуна. Адже гопак розвива╓ться в Укра╖н╕ вже 23 роки, ми випустили багато вчител╕в, як╕ працюють у р╕зних рег╕онах держави. Через школи бойового гопака пройшли вже десятки, нав╕ть сотн╕ тисяч хлопчак╕в! На даний момент секц╕╖ бойового гопака в╕дв╕дують близько 10 тисяч чолов╕к. - Так, у Львов╕ це вже пом╕тне явище… Нер╕дко в нашому м╕крорайон╕ зустр╕чаю д╕тлах╕в у шароварах, як╕ разом з батьками чи д╕дусями чекають початку тренувань. Коли поряд ╕сну╓ школа бойового гопака, то не лише д╕ти оздоровлюються, але й батьки долучаються до нац╕онально╖ ╕де╖… Пробуджу╓ться ╖хня ╕сторична пам’ять, а тому актуал╕зу╓ться нац╕ональна ╕дея. - Саме тому Рос╕я поставила над╕йний засл╕н бойовому гопаку. Ус╕ наш╕ спроби створити мережу шк╕л гопака у м╕сцях компактного проживання укра╖нц╕ поки що зазнають краху. Можна збиратися щонед╕л╕, варити борщ чи л╕пити вареники… Що завгодно можна – т╕льки не козацьк╕ бойов╕ мистецтва! В╕дразу нав╕шають ярлики «екстрем╕ст╕в», «радикал╕в», «терорист╕в»… - А ось у Польщ╕, я чув, бойовий гопак входить у моду. «Кримська св╕тлиця» п╕дтриму╓ дружн╕ стосунки з укра╖номовним часописом «Над Бугом ╕ Нарвою», редактором якого ╓ Юр╕й Гаврилюк. ╤ я чув, що його син ╖здив до Львова, щоб отримати базову п╕дготовку з бойового гопака. - Так, в╕н при╖здив, навчався у нас… ╤ не лише в╕н один. Нещодавно до нас звернулися польськ╕ козацьк╕ орган╕зац╕╖ з проханням допомогти ╖м налагодити вивчення бойового гопака. - Ви ма╓те на уваз╕ п╕дляських укра╖нц╕в? Адже це ╓диний рег╕он на територ╕╖ Польщ╕, де укра╖нц╕в не депортували п╕д час операц╕╖ «В╕сла»… - Н╕, я маю на уваз╕ етн╕чних поляк╕в. Адже саме вони складають основу польського козацтва. Ми проводили показов╕ виступи у Любл╕н╕, Краков╕, Варшав╕ – скр╕зь поляки сприймали бойовий гопак з великою повагою, з неп╕дробною ц╕кав╕стю… Ск╕льки не ╖здили по Польщ╕ – скр╕зь бачили бажання контактувати; з нами пост╕йно хот╕ли сфотографуватися, брали ╕нтерв’ю у наших хлопц╕в, а дехто висловлював бажання ╕ соб╕ займатися бойовим гопаком. Поляки щиро т╕шилися, що ми зберегли сво╓ бойове мистецтво ╕ вони добре знають, що козаки були сильними, мужн╕ми во╖нами… - Очевидно, мусимо завдячувати ф╕льму «Вогнем ╕ мечем», саме тод╕ в Польщ╕ почався справжн╕й «козацький бум». Хочу процитувати дещо з газети польських укра╖нц╕в «Наше слово» в╕д 7.02.1999 року: «Учн╕ загальноосв╕тньо╖ школи ╕м. Т. Шевченка у Б╕лому Бор╕ взяли участь у ф╕льм╕ «Вогнем ╕ мечем»; танцюючи козацьк╕ танц╕ навколо вогнища, беручи участь у бойових маршах та показуючи укра╖нське вес╕лля. Одного разу, повертаючись з╕ зйомок, «в╕трогон╕вц╕» у потягу не на жарт перелякали пасажир╕в, як╕, побачивши молодик╕в з козацькими оселедцями, вир╕шили, що це якийсь найнов╕ший р╕зновид ск╕нхед╕в. «П╕зн╕ше в наш╕й школ╕ почалася мода на лис╕ голови з оселедцями, хлопц╕ перетворилися на справжн╕х козак╕в…», - жартували д╕вчата з ансамблю «В╕трогон». Ось така характерна публ╕кац╕я… - Думаю, що справа не лише у ф╕льм╕ «Вогнем ╕ мечем». Поляки – так╕ ж слов’яни, як ╕ ми. ╤ вони хочуть вважати козацтво частинкою сво╓╖ ╕стор╕╖… - Про це бажання колись розпов╕дав мен╕ ялтинський бандурист Остап К╕ндрачук. Якось в╕н грав на вулицях Зелено╖ Гури, ╕ до нього п╕д╕йшли дво╓ хлопц╕в, одягнут╕ як козаки. Попросили дозволу сфотографуватися. На превеликий подив бандуриста, вони виявилися не етн╕чними укра╖нцями, а ц╕лком «чистокровними» поляками… Виходить, польське козацтво - це не вигадка, не м╕ф. Принаймн╕, пр╕звища двох конкретних козак╕в нам уже в╕дом╕: Якуб Трояновський ╕ Анджей Св╕дерський. Саме вони сфотографован╕ з Остапом К╕ндрачуком. - Отже, козацька ╕дея може зблизити нас ╕з поляками. Головне, що вони зм╕нили св╕й погляд на ╕стор╕ю. Мовляв, була у нас смуга непорозум╕нь, але тепер треба дивитися на св╕т ╕ншими очима. ╤ обов’язково налагоджувати добр╕ стосунки з укра╖нцями, адже ми - два братн╕ народи. Ось так╕ установки польського сусп╕льства, принаймн╕ значно╖ частини його… ╤ ось що ц╕каво: козаки воювали колись ╕ з поляками, ╕ з московитами. Але поляки усв╕домили, що, намагаючись п╕дкорити Укра╖ну, вони д╕яли несправедливо… ╤ тепер прагнуть миру ╕ порозум╕ння. А у св╕домост╕ рос╕ян жодних зм╕н не в╕дбулося. Якщо ╖хн╕ уявлення про Укра╖ну ╜рунтуються на в╕дом╕й байц╕ про три братн╕х народи, то й ставитись до нас треба як до брат╕в. А вони чомусь вибудовують стосунки за принципом: «Пан» - «Раб». - Отже, з рос╕янами козацька ╕дея нас поки що н╕як не об’╓дну╓… Добре, що вона потроху цементу╓ укра╖нське сусп╕льство. Чомусь пригадався мен╕ в╕рш льв╕вського поета В╕ктора Мачальського: «И душа карпатская голосом Назария о казацкой вольности нам ещё поёт…». Отже, тут заперечень нема╓: хоч душа ╕ карпатська, але який укра╖нець не мр╕╓ про степ ╕ волю? Адже це в наших генах! До реч╕, прихильне ставлення рос╕йськомовного поета до укра╖нського козацтва поясню╓ться тим, що дружина Мачальського ╓… плем╕нницею махновця. Справжнього рубаки-махновця, який був набагато старшим в╕д сво╓╖ двоюр╕дно╖ сестри. Хоч ╕ «розминулися» в час╕ з козарлюгою, але в родин╕ його згадують з повагою, як безстрашного во╖на… - Укра╖нським козакам у р╕зних кра╖нах ╢вропи встановлено дв╕ст╕ пам’ятник╕в! Тому не дивно, що ╕ про бойовий гопак пишуть позитивно. Н╕мц╕, ╕спанц╕, французи пишуть про наше бойове мистецтво з великою повагою. Японц╕ ╕ американц╕ також. Я вже не кажу про слов’ян: болгари, словаки, хорвати хочуть займатися бойовим гопаком! Про поляк╕в я уже згадував. А вчора у мене були серби – вони звернулися з тим самим проханням… - А я колись зустр╕чав б╕лоруса, який був не в ладах з режимом Лукашенка. Л╕то пров╕в в Укра╖н╕, опановуючи мистецтво бойового гопака. До реч╕, в╕н не новачок у цих справах, а колишн╕й десантник… - А з рос╕йського боку лише суц╕льний негатив у прес╕. Або ж бойовий гопак це - н╕сен╕тниця, дурниця, видумка, або ж… «екстрем╕зм». - Отже, тут н╕чого не зм╕нилося. Як говорили в ц╕лому про козацтво, що це «разбойники, воры, пятно в нашей истории…», точн╕с╕нько так само ставляться ╕ до бойового гопака. ╤мпер╕╖ волелюбн╕ козаки не потр╕бн╕. А ось наш народ саме ц╕ риси ╕ осп╕вував: Заридала Журавлиха, Коли оборонця П╕дняли ляхи на списах, Мов криваве сонце… У льв╕всько╖ поетеси ╢вген╕╖ Лещук ╓ книга про Берестечко. Зв╕дти й той в╕рш. Сказати про козака: «криваве сонце» - це щось та значить… - Ось цим, мабуть, ╕ поясню╓ться те, що все укра╖нське, козацьке у багатьох народ╕в вважа╓ться престижним. Це свого роду символ мужност╕ ╕ в╕йськово╖ доблест╕. - Тому ╕ Рос╕я активно «вою╓» за наше козацтво, нарощу╓ св╕й вплив у козацьких орган╕зац╕ях П╕вдня ╕ Сходу. - Ще й як нарощу╓! А пот╕м нацькову╓ ╕деолог╕чно оброблених козак╕в Дн╕пропетровщини ╕ Запор╕жжя на кримських татар. Причому, людям ч╕тко вказують: с╕да╓те в такий-то по╖зд, пот╕м в такий-то автобус, ╖дете до такого-то м╕сця, там вас зустр╕нуть, про╕нструктують… За чи╖ це грош╕ робиться? Дума╓те, вони за сво╖ грош╕ ╖дуть? Коли нема чим заплатити за квартиру, за газ, електроенерг╕ю? А пот╕м т╕ ж рос╕йськ╕ спецслужби ведуть переговори з кримськими татарами, намовляють в╕д╕рвати Крим в╕д Укра╖ни ╕ створити автономну кримськотатарську республ╕ку у склад╕… Рос╕╖. Тобто, ведуть подв╕йну гру, щедро ф╕нансуючи ╕ одних, ╕ других. - Дума╓те, вони готов╕ дати кримським татарам нац╕ональну автоном╕ю? - Н╕коли в житт╕! Це буде ф╕кц╕я, а не автоном╕я. За короткий час знайдеться «поважна» причина знову вивезти ╖х – хай не в Середню Аз╕ю, але в Сиб╕р – точно! Зрадник╕в п╕дгодують; припускаю, дадуть можлив╕сть побудуватися декому на П╕вденному узбережж╕… ╤ не просто так, а за велик╕ заслуги… А патр╕от╕в, радикал╕в повивозять. Крим потр╕бен Рос╕╖, але без кримських татар. Я говорив з цими козаками: хлопц╕, куди ви ╖дете? Хто вас туди посила╓? Як╕ кримськ╕ татари? Що вони вам зробили? Це штучно створена проблема! Слава Богу, що мене почули ╕ зрозум╕ли… - Пане Володимире, а як ви ставитесь до кримськотатарсько╖ автоном╕╖ у склад╕ Укра╖ни? - Нормально ставлюся. Думаю, ╕ кримським татарам було б спок╕йн╕ше жити з нами, укра╖нцями. Адже ми «вростали» б у Крим, не принижуючи ╖х ╕ не вит╕сняючи, а скор╕ше пристосовуючись до м╕сцевих кримських умов… Був пер╕од в ╕стор╕╖, коли в Криму жили десятки, сотн╕ тисяч укра╖нц╕в. ╤ н╕чого, ладили якось… Думаю, ╕ тепер м╕ж нашими народами буде злагода. Проукра╖нськ╕ козацьк╕ орган╕зац╕╖ воювати з татарами н╕коли не будуть. Серг╕й ЛАЩЕНКО.
У В╤ДНОСИНАХ З ПОЛЬЩЕЮ НЕ ВАРТО НАТИСКАТИ НА ╤СТОРИЧН╤ “МОЗОЛ╤”, ЩО НАТЕРЛИСЯ ЗА 400 РОК╤В
╤СТОР╤Я ОДН╤╢╥ РОДИНИ НА ТЛ╤ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАЦ╤ОНАЛЬНОГО РУХУ
МОЖЕ ТАК СТАТИСЬ, ЩО КРИМ ПОВЕРТАТИМЕТЬСЯ ДИПЛОМАТИЧНИМ ШЛЯХОМ
БИТВА ЗА УКРА╥НУ
