Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2877)
З потоку життя (6045)
Душі криниця (3351)
Українці мої... (1439)
Резонанс (1456)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1643)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
КОЛИ НАСТА╢ «БАБИНЕ Л╤ТО»
Наш╕ традиц╕╖


БОРГ
Юл╕я ╤люха — укра╖нська письменниця, поетка, журнал╕стка, колумн╕стка.


СУМНО ВС╤М НА ГОЛОВОС╤КИ
Днем смутку, печал╕ ╕ строгого посту вважа╓ться церковне свято Ус╕кновення Голови ╤вана...


ОС╤НЬ У КАМ’ЯНЦ╤ ПОЧИНА╢ТЬСЯ З ПОЕЗ╤╥
Четвертий р╕к посп╕ль л╕тературно-мистецьке свято «Поетична ос╕нь у Кам’янц╕»...


Л╤ТЕРАТУРНА ПРЕМ╤Я ╤МЕН╤ ДАНИЛА КОНОНЕНКА
Дуже рад╕сна зв╕стка долинула з м. Кам'янки, Батьк╕вщини нашого кримського колеги-св╕тличанина...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2009
СВ╤ДОК ╤З ГЛИБИНИ ТИСЯЧОЛ╤ТЬ

Нев╕д’╓мною ознакою Свят-вечора у кожн╕й укра╖нськ╕й родин╕ ╕з прав╕к╕в був Д╕дух ╕ кутя. Сл╕д зазначити, що Свят-веч╕р або свято коляди наш╕ предки святкували ще за багато стол╕ть до Р╕здва Христового.
Д╕дух, д╕да дух, або д╕д – обрядовий сн╕п необмолоченого жита, в якому живуть душ╕ померлих предк╕в. На Свят-веч╕р господар дому урочисто вносив до хати ╕ ставив на покут╕ п╕д образами Д╕духа, а д╕ти прикрашали його т╕стечками, гор╕хами, кетягами калини, виробами ╕з соломи.
Першою ╕ найголовн╕шою ╕з дванадцяти страв була кутя або коливо – поминальна страва, зварена з ц╕лих зерен пшениц╕ (за св╕дченнями, це чи не найстародавн╕ша ╕з страв), присмачена тертим маком ╕ медом. П╕сля вечер╕ мак╕тру ╕з залишеною кутею для душ померлих ставили п╕д Д╕духа, а ложки запихали за перевесло. У цьому обряд╕ присутн╕й дохристиянський культ предк╕в.
Стояв Д╕дух на покут╕ тиждень. На Новий р╕к зранку обмолочували, оск╕льки душ╕ померлих уже покинули його ╕ повернулися до вир╕ю. Зерно збер╕галося для зас╕вання першо╖ борозни, а окол╕т спалювали. Спалювання в╕дбувалося у садку в урочист╕й обстановц╕ у присутност╕ вс╕╓╖ родини. Чи не в╕дгом╕н це спалювання пок╕йник╕в у сиву давнину?
За в╕ки деяк╕ обряди з осен╕ та весни перем╕стилися на зиму. Наприклад, ос╕ння Багата кутя ╕ весняна Голодна. Под╕бне сталося ╕ з новор╕чним пос╕ванням, адже у старовину новий р╕к на Укра╖н╕ починався в╕д весняного р╕внодення. Тод╕ ж починався ╕ цикл хл╕боробських роб╕т зас╕ванням першо╖ борозни зерном Д╕духа.
Зараз важко сказати, коли, в як╕ роки зам╕сть снопа на покут╕ наших осель з’явився плетений Д╕дух у вигляд╕ деревця. У мо╓му прикарпатському сел╕ були т╕ ╕ т╕, мабуть, на половину. З перших дн╕в Пилип╕вського посту починалася п╕дготовка до свят. Звичайно, що одним ╕з головних занять молод╕ було плет╕ння Д╕духа. Плели його переважно ╕з жита. Правда, були Д╕духи з р╕зних зернових: пшениц╕, ячменю, в╕вса. У п╕сляво╓нн╕ роки, на превеликий жаль, Д╕духа почала вит╕сняти ялинка. Не знаю зв╕дк╕ля це запозичення, але як би там не було, чи ╓ потреба у таких позичках, якщо ╓ сво╓ - краще, що в╕добража╓ народну вдачу ╕ душу, дозволя╓ зберегти традиц╕╖, культуру, не втратити нац╕ональне обличчя.
У роки незалежност╕ почалося в╕дродження призабутих традиц╕й, але ентуз╕аст╕в на ц╕й нив╕ ще досить мало. Червоноградов╕ у цьому план╕ повезло. Чар╕вн╕ Укра╖нки товариства «Прозерок» плетуть р╕здвяно-новор╕чних Д╕дух╕в. Пишу Укра╖нки з велико╖ л╕тери, бо переконаний, що ╕м’я народу, як ╕ ╕м’я людини, так ╕ повинно писатися. Тим б╕льше – це традиц╕я ╓вропейц╕в. А по-друге, «прозерчанки» сво╖м патр╕отизмом доводять таку потребу. Вони у Будинку дитячо╖ творчост╕ та школах, в╕дроджуючи традиц╕╖ р╕дного народу, виховують патр╕от╕в, прищеплюють д╕тям любов до прекрасного, обер╕гають ╖хн╕ душ╕ в╕д бруду поп- ╕ маскультури. Народна п╕сня ╕ танець, вишивка ╕ прикраси з б╕серу, художн╓ слово ╕ театрал╕зован╕ д╕йства, писанка ╕ Д╕дух, обряди народно-рел╕г╕йних свят ведуть юних вихованц╕в Валентини Ковальчук, ╤рини Горбач, Юл╕╖ Бурко, Св╕тлани Донченко ус╕х членкинь «Прозерка» у нашу пра╕стор╕ю, до виток╕в духовност╕, культури, звича╖в. Дай, Боже, таких активних патр╕оток у кожну школу, у кожен Будинок учн╕всько╖ творчост╕, тод╕ зася╓ Укра╖на красою сво╖х традиц╕й.
Плетуть «прозерчанки» Д╕духа ╕ вголос мр╕ють про новор╕чну лист╕вку ╕з Д╕духом, про тридцятиметрового Д╕духа на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕, на майданах ╕нших м╕ст, у наших оселях. Дехто усм╕хнеться ╕ скаже, що це нереально. А х╕ба вже не родить в Укра╖н╕ жито ╕ пшениця? А х╕ба не може наша промислов╕сть виготовляти штучн╕ Д╕духи? Адже штучн╕ ялинки випуска╓. А х╕ба не можна у гн╕зда металевого каркаса вставити не дек╕лька сотень зрубаних ялинок чи сосен, а дек╕лька сотень мистецьки зроблених Д╕дух╕в? Тод╕ ╕ л╕сових красунь збережемо ╕ св╕тов╕ покажемо сво╓ етн╕чне обличчя. Нехай, якщо захочуть, запозичують моду на новор╕чного красеня й ╕нш╕ народи.
Зичу читачам «Кримсько╖ св╕тлиц╕» щороку на р╕здвяно-новор╕чн╕ свята мати на покут╕ сво╖х дом╕вок Д╕духа ╕ власним прикладом та словом розбудити Укра╖нця у кожному сп╕вв╕тчизников╕. Щасти нам! Веселих свят, а «Кримськ╕й св╕тлиц╕» - великого накладу!
З повагою,
Василь ГОДЯК.
м. Сосн╕вка
на Льв╕вщин╕.

На фото (зл╕ва направо): Валентина Ковальчук, ╤рина Горбач, Юл╕я Бурко та Св╕тлана Донченко. На задньому план╕ я ╕з онучкою Мар╕чкою Грох.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6729

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков