Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2973)
З потоку життя (6161)
Душі криниця (3396)
Українці мої... (1450)
Резонанс (1470)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1656)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
УРОКИ КРИМУ: ПОПРИ ТРАВМУ, МИ МА╢МО ЗНАЙТИ СИЛИ ДЛЯ РОЗВИТКУ
Виступ учасника Нестор╕всько╖ групи ╢вгена Гл╕бовицького у Кримському дом╕ п╕д час вечора,...


ОДИНОЧН╤ П╤КЕТИ В КРИМУ: ВИКЛИК ОКУПАНТАМ
Б╕льше 80 суд╕в у справах кримськотатарських патр╕от╕в провела в один день т.зв. "кримська влада"...


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Поширюйте цього листа. Ма╓мо застоювати себе, св╕й Край. Хто, як не ми?


КОР╤ННЕ НАСЕЛЕННЯ ВИТ╤СНЯЮТЬ З КРИМУ
Про це йдеться в допов╕д╕ "Пол╕тичн╕ пересл╕дування в Рос╕╖": ш╕сть м╕сяц╕в 2017 року.


10 МАЛОВ╤ДОМИХ ФАКТ╤В ПРО КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАПОР
Блакитний кол╕р прапора означа╓ чистоту, свободу ╕ чесн╕сть




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2009 > Тема "Крим - наш дім"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2009
ЧИ НА КОРИСТЬ НАРОДУ ЙОГО «ГЕРМЕТИЧН╤СТЬ»?

Рос╕йсько-грузинська в╕йна застала мене в дороз╕, на територ╕╖ Карел╕╖. Нас було тридцять ш╕сть громадян Укра╖ни, ╕ наш автобус швидко мчав трасою у п╕вн╕чному напрямку… Метою подорож╕ були Соловки, а неспод╕вана в╕йна м╕ж двома колись дружними православними народами нагадала нам про те, що стаб╕льн╕сть у св╕т╕ ╓ р╕ччю тимчасовою…
╤нформац╕╖ про причини во╓нного конфл╕кту було замало; вс╕ сходились на тому, що «зач╕пкою» для в╕йни могли бути бунт╕вн╕ республ╕ки: Абхаз╕я ╕ Осет╕я. Згадали ╕ про наш Крим – так чи ╕накше, напрошувалися певн╕ аналог╕╖…
Тривога тривогою, але як журнал╕ст, я не м╕г не скористатися нагодою, аби не зробити маленьке соц╕олог╕чне досл╕дження. Як починають мислити укра╖нц╕ в момент небезпеки? Стають обережн╕шими, в╕дчувши подих в╕йни? А може, навпаки – ╖х кличе до бою загострене почуття справедливост╕? ╤ як ми повинн╕ поводитись тепер у Криму – в усьому п╕дсп╕вувати рос╕янам, добре усв╕домлюючи, що п╕вн╕чний сус╕д тепер активно переключиться на «захист» прав рос╕йськомовного населення, чи в╕дстоювати демократичн╕ ц╕нност╕? Якщо останн╓, то на кого спиратися?
Першим мо╖м сп╕врозмовником став Роман Подкур, кандидат ╕сторичних наук, сп╕вроб╕тник ╤нституту ╕стор╕╖ Укра╖ни НАНУ. Урочище Сандармох ╕ пам’ятник розстр╕ляним тут мусульманам нагадали нам про актуальн╕сть кримськотатарського питання, про важлив╕сть активно╖ сп╕впрац╕ м╕ж нашими народами.
Прошу Романа Юр╕йовича, киянина за м╕сцем проживання, висловити свою точку зору щодо кримського вузла проблем. Ось що сказав молодий ╕сторик:
- Аналог╕я з Осет╕╓ю чи Абхаз╕╓ю ╓ в╕дносною. Крим не належав Укра╖н╕ до 1954 року. Але й кримськ╕ татари були не ╓диними господарями у Криму. Перед ними там жили ╕нш╕ народи, як╕ мали свою культуру. Та все ж ╕снувало Кримське ханство, ╕ в╕д цього факту н╕куди не д╕нешся.
До складу Укра╖ни Крим потрапив з економ╕чних мотив╕в. Ус╕ розмови про те, що Хрущов захот╕в ╕ подарував п╕востр╕в Укра╖н╕, не витримують критики! П╕сля виселення кримських татар, як╕ створили всю економ╕чну ╕нфраструктуру в Криму, с╕льське господарство занепало… Довелося п╕дключати укра╖нц╕в.
Тепер Крим ╓ укра╖нською територ╕╓ю, тому Укра╖на в╕дпов╕да╓ за долю кримських татар… Проблем на п╕востров╕ ╕сну╓ багато: скаж╕мо, кримськ╕ татари недостатньо представлен╕ в органах влади. Вони повинн╕ мати роботу, ╕ ╖х треба забезпечити землею. Якщо ц╕ проблеми будуть вир╕шен╕, то великих потряс╕нь у Криму вже не буде…
До того ж Крим не потр╕бно укра╖н╕зувати адм╕н╕стративними методами. Але конкретн╕ справи все-таки необх╕дн╕. Якщо у Севастопол╕ ╓ ф╕л╕я Московського ун╕верситету, то чому поряд нема╓ ф╕л╕╖ Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕м. Т. Г. Шевченка?
Я попросив ╕сторика висловити свою точку зору ╕ на кримське шк╕льництво. Якою повинна бути мова викладання? Ось що в╕дпов╕в Роман Юр╕йович:
- Звичайно, укра╖нц╕ повинн╕ навчатися в укра╖нських школах. Але й кримськ╕ татари повинн╕ мати можлив╕сть вчитися р╕дною мовою. Укра╖нська мова та л╕тература, ╕стор╕я Укра╖ни, в╕йськова п╕дготовка – все це укра╖нською, звичайно. Решта дисципл╕н – кримськотатарською. Наша мета - не асим╕лювати кримських татар, а забезпечити належний р╕вень волод╕ння укра╖нською. Без цього повноц╕нна ╕нтеграц╕я кримських татар в укра╖нське сусп╕льство буде неможливою.
* * *
Оск╕льки серед нас був ╢вген Лупаков, колишн╕й кап╕тан ╤ рангу, а нин╕ - член Всеукра╖нського об’╓днання ветеран╕в, я не м╕г не запитати його про стосунки двох флот╕в. ╢вген Олександрович в╕дпов╕в ч╕тко, як профес╕онал:
- Чорноморський флот Рос╕╖ може перебувати на наш╕й територ╕╖ до 2017 року. Але повинн╕ виконуватися вс╕ умови договору. Перша ╕ головна – виконання закон╕в Укра╖ни. Проте в╕дом╕ факти, коли морська п╕хота Чорноморського флоту брала участь у бойових д╕ях на територ╕╖ Чечн╕. Цим самим Рос╕я наражала нас на можлив╕ адекватн╕ д╕╖ з боку чеченських патр╕от╕в.
Тепер, п╕д час во╓нних д╕й на територ╕╖ Груз╕╖, корабл╕ Чорноморського флоту вирушили туди… П╕дозрюю, що уся морська п╕хота вже там, ╕ готова взяти участь у боях. Отже, ми наража╓мося на в╕дпов╕дну реакц╕ю Тб╕л╕с╕.
Так╕ груб╕ порушення м╕жнародних угод дають п╕дстави для чергового попередження ╕ нав╕ть роз╕рвання угод. В ╕стор╕╖ в╕дом╕ так╕ випадки. Скаж╕мо, у 1956 роц╕ л╕дер комун╕стично╖ Югослав╕╖ Йосип Броз Т╕то дав лише 24 години на виведення радянських в╕йськових корабл╕в з територ╕╖ Югослав╕╖. Старш╕ люди, напевно, пам’ятають тривалу пропагандистську компан╕ю в прес╕: «Кровавый Тито, твоя карта будет бита!».
Але югославський л╕дер вчинив так, як ма╓ вчинити справжн╕й пол╕тик. Йому набрид тиск з боку Москви ╕ проведення аг╕тац╕йно╖ роботи проти нього… От в╕н ╕ вир╕шив позбутися ╓дино╖ радянсько╖ в╕йськово-морсько╖ бази на сво╖й територ╕╖.
Радянськ╕ моряки кидали все: документи, майно, частину корабл╕в – забирали сво╖ с╕м’╖ ╕ т╕кали в Радянський Союз… Югослави п╕дтримали свого л╕дера, а сам Т╕то показав, хто в дом╕ господар. Покинут╕ в╕йськов╕ корабл╕ стали основою югославського флоту.
* * *
Роблю для себе висновок: нав╕ть у момент небезпеки колишн╕й морський оф╕цер не пан╕ку╓, а навпаки, ста╓ б╕льш категоричним. Ц╕каво, наск╕льки в╕н розбира╓ться в м╕жнац╕ональних стосунках? Як ставиться до кримських татар? Ось в╕дпов╕дь ╢вгена Лупакова:
- На територ╕╖ Укра╖ни ╓ два кор╕нних народи: укра╖нц╕ та кримськ╕ татари. Ус╕ ╕нш╕ народи ╓ нацменшинами, у кожного з них за спиною ╓ своя держава. У ╓вре╖в – ╤зра╖ль, у рос╕ян – Рос╕я, у грек╕в – Грец╕я… Влада в Криму повинна бути кримською. Не рос╕йською, а кримською! Отже, повинна бути нац╕ональна кримськотатарська автоном╕я у склад╕ Укра╖ни, т╕льки так кримськ╕ татари будуть належним чином захищен╕.
Ставлю запитання колишньому кап╕тану ╤ рангу: а чи будуть належним чином захищен╕ права укра╖нц╕в? Адже в Криму вони ╓ ╕ будуть меншиною…
- Це не так вже й страшно, - в╕дпов╕да╓ пан Лупаков, - але необх╕дн╕ три реч╕: Ки╖в повинен пост╕йно допомагати, причому д╕╓во, а не так, як зараз… П╕двищену увагу укра╖нц╕ повинн╕ в╕дчувати ╕ з боку кримсько╖, республ╕кансько╖ влади. Тобто з боку кримських татар. Та й сам╕ укра╖нц╕ повинн╕ самоорган╕зовуватися, зм╕цнюватися. Головне, щоб ус╕ дотримувалися закону!
Якщо ж на п╕востров╕ дом╕нуватимуть пророс╕йськ╕ сили, то закон попиратиметься пост╕йно – такий вже ментал╕тет…
* * *
Трет╕м мо╖м сп╕врозмовником був також колишн╕й радянський оф╕цер, голова Ки╖вського товариства пол╕тв’язн╕в ╕ репресованих, Григор╕й Куценко. Сид╕ти за ╜ратами Григор╕ю Петровичу довелося в╕дносно недавно: з 1984 до 1988 року. Тобто, застав ╕ горбачовську «перебудову». Оск╕льки позиц╕я морського оф╕цера ╢вгена Лупакова здалася мен╕ ц╕лком «протатарською», я вир╕шив перев╕рити позиц╕ю сухопутного оф╕цера, хай нав╕ть ╕ колишнього….
- Кримським татарам треба допомагати як репресованому народу. Пережили вони дуже багато… Об’╓ктивно вони ╓ нашими союзниками в Криму. Укра╖нство знаходиться там у ворожому оточенн╕, тож треба збирати п╕д сво╓ крило ус╕х друз╕в ╕ сп╕вчуваючих.
Звичайно, треба ╖м дозволити самоуправл╕ння в тому сенс╕, як вони це розум╕ють. Адже це зовс╕м ╕нша культура, ╕нший мусульманський св╕т… Кримськ╕ татари ╓ тою ╓диною ниточкою, яка може зв’язати нас ╕з цим св╕том. Це виб╕р на в╕ки; адже мусульмани – це досить великий сегмент людства, з яким виг╕дн╕ше сп╕впрацювати, ан╕ж ворогувати. Це ╕ питання енергонос╕╖в, м╕ж ╕ншим…
На початку 80-х рок╕в я був командиром роти, ╕ серед мо╖х п╕длеглих були кримськ╕ татари. Зокрема, брати Кер╕мови – Абляк╕м ╕ Мустафа. Був ще один кримський татарин, ╕м’я якого я забув. Все-таки, минуло чверть стол╕ття.
У нас ╕з ними була повна дов╕ра, ми могли говорити абсолютно про все! Хлопц╕ при мен╕ сп╕вали заборонен╕ кримськотатарськ╕ п╕сн╕. Деяк╕ з них я вивчив напам’ять ╕ сп╕вав разом ╕з ними. Сп╕вав, звичайно, кримськотатарською, тексти там дуже патр╕отичн╕, а мелод╕╖ - сумн╕… В одн╕й ╕з них сп╕ва╓ться:
╤з Алушти теплий в╕тер
в╕╓ нам в обличчя,
Як ми суму╓мо
за Батьк╕вщиною,
отчим кра╓м…
Коли мене заарештували, хлопц╕в примушували св╕дчити проти мене. Але вони писали про мене позитивно, «органи» не могли використати ╖хн╕ св╕дчення проти мене. Це був наочний приклад братерства. До реч╕, перед арештом у мене було вже готове звернення до Пол╕тбюро ЦК КПРС з приводу Мустафи Джем╕л╓ва. Я вважав, що його засудили несправедливо, тому хот╕в висловити св╕й протест. В╕д╕слати я не встиг, документ знайшли п╕д час обшуку ╕, звичайно ж, використали проти мене.
* * *
Слухав я Григор╕я Петровича ╕ думав: це ж треба таке… Варто лише ткнути пальцем ╕ попадеш у татароф╕ла! А може, ця наша «соловецька» компан╕я ╓ не дуже типовою? Адже на п╕вн╕ч ╖хали або репресован╕, або д╕ти репресованих, або люди з демократичною, антитотал╕тарною «закваскою». Зрозум╕ло, що так╕ люди й до кримських татар повинн╕ ставитись краще.
Повернувшись до Львова, переглянув пошту. Листи були зв╕дус╕ль, ╕ в к╕лькох ╕з них поставало кримськотатарське питання. Хочу процитувати лист В╕ктора Сидоренка ╕з С╕мферополя, до реч╕, також колишнього оф╕цера. З ним ми пост╕йно сп╕лку╓мося, обговорюючи найгостр╕ш╕ кримськ╕ проблеми. Ось що пише укра╖номовний кримчанин з донецьким кор╕нням:
«Мабуть, не сл╕д розглядати кожного укра╖нця чи кожного кримського татарина як нев╕д’╓мну частину якогось однодумного монол╕ту. Священне право кожного – мати сво╖ пол╕тичн╕ чи рел╕г╕йн╕ вподобання. Кримськ╕ татари прагнуть мати свою нац╕онально-територ╕альну автоном╕ю. Але я не бачу в цьому яко╖сь загрози для рос╕йськомовного населення. В╕зьмемо для прикладу будь-яку автоном╕ю в сус╕дн╕й Рос╕йськ╕й Федерац╕╖. Скаж╕мо, Татарстан. Х╕ба титульна нац╕я – рос╕яни – там почува╓ться некомфортно? Я вже не кажу про Карел╕ю, Мордов╕ю, Чуваш╕ю, Мар╕ Ел, Республ╕ку Ком╕, Якут╕ю… ╤ чому цей дискомфорт повинен з’явитися у Криму?».
Х╕ба з такими людьми не можна об’╓днувати сво╖ зусилля? Звичайно, на «материков╕й» Укра╖н╕ однодумц╕в у В╕ктора Сидоренка б╕льше, але ж остр╕вець злагоди ╕ порозум╕ння варто б «намивати» ╕ в самому Криму… Невже кримськ╕ татари не можуть до цього при╓днатися?
* * *
Терм╕н «герметичн╕» стосовно кримських татар я вперше почув в╕д професора Анатол╕я Св╕дзинського. Мешка╓ в╕н у Луцьку, але багато рок╕в прожив у Криму, тому кримських татар добре зна╓. Вважа╓, що ця риса шкодить кор╕нному народу Криму, адже не да╓ ╖м утворювати як╕сь сп╕льн╕ структури ╕з слов’янським населенням, зокрема, з укра╖нцями. А без цього неминучою ╓ само╕золяц╕я ╕… зб╕льшення к╕лькост╕ недруг╕в.
* * *
╤нколи В╕ктор Сидоренко надсила╓ мен╕ кримськ╕ газети. Ловлю себе на думц╕, що останн╕м часом страшнувато брати в руки газети… кримськотатарськ╕. Рос╕йськ╕ шов╕н╕стичн╕ читаю без внутр╕шнього спротиву, адже вони були такими в╕д самого початку. Але що сталося з «Голосом Крыма»? Поки до ц╕╓╖ газети писали укра╖нськ╕ автори, то й тема д╕алогу була присутня. А п╕сля смерт╕ глибоко шанованих мною Шахнюк╕в тональн╕сть публ╕кац╕й сутт╓во зм╕нилася. Виходить, дружн╕ укра╖нсько-кримськотатарськ╕ стосунки т╕льки нам потр╕бн╕?
* * *
╤нколи можна почути таку думку: кримськ╕ татари з самого початку були прогресивною пол╕тичною силою. Под╕ляли демократичн╕ устремл╕ння Укра╖ни, в╕дстоювали ╖╖ ╕нтереси. Незалежна держава мала можлив╕сть спиратися на кримських татар, в╕дстоюючи територ╕альну ц╕л╕сн╕сть, тощо. Все це так, ╕ за це глибока подяка в╕д укра╖нського народу! Але треба мати надто буйну фантаз╕ю, аби стверджувати, що Укра╖на за цей час дуже зм╕цнила сво╖ позиц╕╖ в Криму. В╕д гучних заяв кримськотатарських л╕дер╕в на п╕востров╕ не стало б╕льше укра╖нських шк╕л ╕ дитячих садк╕в; навпаки, за цей час ╕ самих укра╖нц╕в стало менше, ╕ сутт╓во скоротився в╕дсоток укра╖номовних… Якби кримськ╕ татари ц╕кавилися укра╖нськими справами хоча б на тому ж р╕вн╕, що й укра╖нц╕ кримськотатарськими, - вони б про це знали ╕ не надто часто використовували б цей слабкий аргумент.
╤нша справа, що нав╕ть заяви ╕ декларац╕╖ кримських татар позитивно вплинули на ╖хн╕й ╕м╕дж. Давн╕ ╕сторичн╕ образи майже забулися, про що св╕дчать нов╕ поетичн╕ твори укра╖нських автор╕в. ╢ велике бажання п╕дтримувати дружн╕ стосунки з цим народом. Все упира╓ться в одну р╕ч – у вза╓мн╕сть… Якраз ╖╖ ╕ браку╓. Якщо укра╖нц╕ вникають у кримськотатарськ╕ справи ╕ намагаються формувати позитивний ╕м╕дж кримських татар на материков╕й Укра╖н╕, то чому кримськ╕ татари зосереджен╕ лише на власних проблемах?
Процитую лист с╕мферопольця Володимира Лещенка: «Бути св╕домим укра╖нцем у Криму не просто важко, але й небезпечно. За одне використання укра╖нсько╖ мови тебе можуть образити не лише доросл╕ (у тому числ╕ й чиновники), але й обматюкають п╕дл╕тки… Привселюдно, п╕д запальний рег╕т. А в глухому кутку ще й зуби та ребра «перерахують». Татари у таких випадках дають г╕дну в╕дс╕ч, а ми вража╓мо св╕т сво╓ю терпляч╕стю в ╕м’я… злагоди. Кримськ╕ татари з часом оволод╕ють Кримом повн╕стю. Але це краще, н╕ж Рос╕я…».
Ну, ╕ в кого тепер повернеться язик сказати, що Укра╖на прагне асим╕лювати кримських татар? Як бачимо, сам╕ укра╖нц╕ вважають, що справа руха╓ться у зворотному напрямку. Готов╕ й кримських татар п╕дтримати; т╕льки б ╖хн╓ власне становище при цьому покращилось, а не пог╕ршилось.
* * *
Сво╓р╕дн╕ тести на демократичн╕сть ╕ толерантн╕сть я регулярно проводжу, сп╕лкуючись ╕з колегами-«св╕тличанами». Ось що написав мен╕ професор Василь Горбачук з м╕ста Слов’янська Донецько╖ област╕:
«Пита╓те про державн╕сть кримськотатарсько╖ мови? Про це вже зараз треба вести дискус╕╖, обм╕рковуючи вар╕анти законопроект╕в. Д╕йсне ж запровадження такого статусу настане через дек╕лька рок╕в».
Василь Тихонович, напевно, не уявля╓, наск╕льки потужним буде спротив державному статусу кримськотатарсько╖ мови у самому Криму. Але йдеться зараз про ╕нше. Про толерантн╕сть, вза╓мн╕сть, готовн╕сть п╕ти назустр╕ч одне одному. Ц╕каво, а чи багато ╓ кримських татар, як╕ б, листуючись м╕ж собою, обговорювали стан справ з укра╖нським шк╕льництвом в Одеськ╕й област╕, чи, скаж╕мо, на Донбас╕? Може, вони вважають, що там усе добре?
* * *
До реч╕, дек╕лька сл╕в про «шов╕н╕зм» ╕ «антитатарську пол╕тику Ки╓ва». Я не обмовився, бо так╕ терм╕ни не раз зустр╕чав на стор╕нках кримськотатарсько╖ газети «Полуостров». Центр н╕як не зможе проводити таку пол╕тику, нав╕ть, якби й хот╕в. Для цього з Укра╖ни треба було б… виселити ус╕х укра╖нц╕в. ╤накше г╕пертрофована толерантн╕сть народу, який дав назву держав╕, з╕псу╓ будь-який чорний задум диктатора.
Якби кримськ╕ татари ц╕кавилися не лише кримськими справами, але й всеукра╖нськими, то пом╕тили б, яку в╕дс╕ч можуть давати укра╖нц╕, коли вир╕шують, що права кримських татар у чомусь порушуються.
Свого часу я звернув увагу на статт╕ льв╕в’янина Володимира В╕тковського, надрукован╕ у «Льв╕вськ╕й газет╕». Нав╕ть назви промовист╕: «Коли ск╕нчився Курултай», «Депортац╕я чи знищення», «Сотвори соб╕ ворога» тощо.
У статт╕ «Сотвори соб╕ ворога» автор важким танком пройшовся по… академ╕ку Юхновському. Не сподобалося льв╕в’янину, що ╤гор Рафа╖лович погано зна╓ етногенез кримських татар:
«╤горю Рафа╖ловичу! Зв╕сно, ми з вами мешка╓мо у так╕й ц╕кав╕й кра╖н╕, де нав╕ть посадовц╕, котр╕ оп╕куються ╖╖ ╓вропейським поступуванням, безбожно плутають Швец╕ю ╕з Швейцар╕╓ю та Словаччину ╕з Словен╕╓ю, а англ╕йське Dutch н╕чтоже сумняшеся перекладають як «датський» (насправд╕ «голландський»). Що вже там приплутати Крим до Татарстану? Проте в ц╕й кра╖н╕ ╓ не 200 кор╕нних нац╕й (як, прим╕ром, в ╤ндонез╕╖), а лише дв╕, тож кер╕вник ╤нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ (пам’ят╕, а не склерозу!) просто зобов’язаний краще знати основн╕ факти ╕стор╕╖ одн╕╓╖ з них…»
Д╕сталося у статт╕ ╕ Роману Безсмертному, ╕ нав╕ть… президенту Ющенку:
«У Криму ╕сну╓ згуртована, лояльна до Укра╖ни меншина, яка н╕коли не визна╓ дом╕нування над собою ц╕╓╖ держави (ма╓ться на уваз╕ Рос╕я – авт.) й ус╕ма способами опиратиметься йому – не з нав╕ювання чи примусу, а зважаючи на засаднич╕ потреби власного буття… Як ма╓ поставитися Укра╖на до ц╕╓╖ меншини? «Асим╕лювати», - в╕дпов╕дають наш╕ посадов╕ дурисв╕ти.
Тод╕ скаж╕ть в╕дверто: русиф╕кувати! Х╕ба помаранчев╕ держиморди забули, що на п╕востров╕ нема╓ жодно╖ повноц╕нно╖ укра╖нсько╖ школи, що ╓дину укра╖номовну газету залишили вмирати, а записн╕ «патр╕оти» нашого пол╕тикуму п╕д кримським сонцем ураз забувають р╕дну мову та починають белькот╕ти про в╕чну дружбу з Рос╕╓ю?..».
Тож, як бачимо, на материков╕й Укра╖н╕ захисники у кримських татар ╓. Якщо треба буде, то й на двоб╕й ╕з Президентом вийдуть… Зважте: свою думку автор оприлюднив у патр╕отичн╕й льв╕вськ╕й газет╕ тиражем у 90 тисяч прим╕рник╕в!
Чи можливе щось под╕бне у Рос╕╖, до яко╖ апелю╓ парт╕я М╕лл╕ Ф╕рка? Звичайно, пут╕нська Рос╕я могла б ефективно захищати Крим в╕д Укра╖ни, робить вона це й без нагадування кримськотатарських патр╕от╕в. Та чи вигра╓ щось в╕д цього кримськотатарський народ? Маю поважн╕ сумн╕ви…
Дехто з кримських татар пропону╓ апелювати до м╕жнародного сп╕втовариства. Мовляв, воно повинно припинити «утиски» Ки╓вом кримських татар. Тод╕ укра╖нцям не залишиться н╕чого ╕ншого, як розгорнути таку ж бурхливу д╕яльн╕сть ╕ пост╕йно ╕нформувати св╕тове сп╕втовариство про «утиски» Ки╓вом… укра╖нц╕в Криму.
Це шоку╓ Зах╕д, приверне його увагу значно б╕льше, адже незадов╕льний стан кор╕нних народ╕в можна спостер╕гати в багатьох кра╖нах св╕ту. А ось утиски титульно╖ нац╕╖… Це явище можна вивчати лише на основ╕ укра╖нського досв╕ду. В╕н ╓ ун╕кальним! Тому в Крим в╕дразу потягнуться науковц╕ з р╕зних держав, ╕ кожен укра╖нський пенс╕онер вмить перетвориться на активного д╕яча! Це ж ск╕льки образ накип╕ло…
Якщо до справи п╕д╕йти творчо, то увага м╕жнародного сп╕втовариства була б на руку саме кримським укра╖нцям!
* * *
Проте «тягнути ковдру на себе» не завжди ефективно з точки зору довгостроково╖ перспективи. Адже м╕ж народами повинна бути дов╕ра, а нац╕онал-его╖зм цьому не сприя╓. Можна пошукати ╕нший вих╕д – в╕н, до реч╕, ╓. Те, що М╕лл╕ Ф╕рка намага╓ться зайняти пророс╕йську н╕шу в кримськотатарськ╕й пол╕тиц╕ – може, воно й добре… Ц╕й парт╕╖ легше буде працювати з рос╕йськомовним населенням. Адже так важливо в╕дродити традиц╕╖ добросус╕дства, що ╕снували до в╕йни. До реч╕, терм╕н «старый русский» кримськ╕ татари вживають по в╕дношенню до тих рос╕ян, як╕ волод╕ли кримськотатарською мовою, шанували звича╖ цього народу, а головне – довго жили в умовах добросус╕дства. Тобто, не сприймають кримських татар, як ворог╕в. Цих людей вже залишилося небагато, проте, ╖хн╓ слово щось може важити для молодшого покол╕ння…
Тож побажа╓мо парт╕╖ М╕лл╕ Ф╕рка попутного в╕тру, ╕ якщо ╖╖ зусилля ув╕нчаються усп╕хом, то я певен, що й укра╖нц╕ Криму не «пастимуть задн╕х». Все-таки, толерантн╕сть ╓ чи не ╓диною рисою, якою укра╖нц╕ можуть пишатися по праву. Ось наступальност╕ нам браку╓, а з толерантн╕стю не п╕дкача╓мо…
До реч╕, дуже хорошу справу зробила б М╕лл╕ Ф╕рка, якби попросила у Рос╕╖ допомогу в облаштуванн╕ депортованих. У Рос╕╖ наст╕льки великий св╕й ╕нтерес до Криму, що вона неодм╕нно допоможе! Щоправда, розм╕р допомоги може бути невеликим, але це краще, н╕ж н╕чого.
* * *
Може, я трохи й розчарую декого з нац╕онал-патр╕от╕в, але скажу в╕дверто, що мен╕ не дуже подоба╓ться ╕дея з пониженням республ╕канського статусу Криму. Ну, стане Крим областю – ╕ що в╕д того зм╕ниться? Х╕ба в Донецьк╕й област╕ менше сепаратизму, н╕ж у Криму? Може, там б╕льше укра╖нських шк╕л? Якщо перевести на душу населення, то С╕мферополь щодо укра╖нських шк╕л, зда╓ться, нав╕ть випереджа╓ Донецьк…
╤нша справа, що укра╖нське населення потребу╓ захисту, а це важко забезпечити при будь-якому статус╕ Криму. Свого часу В’ячеслав Чорнов╕л говорив про поступову еволюц╕ю нин╕шньо╖ рос╕йськомовно╖ автоном╕╖ в кримськотатарську. Ось це вже мен╕ подоба╓ться б╕льше… Не проголошення (проголошення н╕чого не дасть при нин╕шньому р╕вн╕ нетолерантност╕ ╕ ксенофоб╕╖!), а саме еволюц╕я. Причому, кожен крок вперед кримськотатарсько╖ громади буде сво╓р╕дним тестом на демократичн╕сть. Чи будуть паралельно вир╕шуватися укра╖нськ╕ проблеми? Наск╕льки активно кримськ╕ татари сприятимуть цьому? Бо будь-яка державн╕сть (нав╕ть у вигляд╕ автоном╕╖) – це не лише додатков╕ права, але й… обов’язки. Гармон╕я сама по соб╕ не виникне, за не╖ треба боротися. ╤ зусилля повинн╕ бути сп╕льними.
* * *
Гортаючи п╕дшивку «Кримсько╖ св╕тлиц╕», я звернув увагу на невелику зам╕тку ╤вана Гасюка «Не можна мовчати!». У н╕й почесний голова Кримського республ╕канського товариства пол╕тв’язн╕в ╕ репресованих висловлю╓ побажання, щоб Президент Укра╖ни сприяв поступовому перетворенню рос╕йсько╖ територ╕ально╖ автоном╕╖ в Криму на нац╕ональну кримськотатарську. Радить почати з влаштування кримських татар у м╕л╕ц╕ю та Службу безпеки Укра╖ни, «бо т╕льки вони разом з нац╕онально в╕дродженими укра╖нцями зможуть забезпечити спок╕й у Криму».
Тобто, колишн╕й пол╕тв’язень мислить у тому ж напрямку, що й свого часу В’ячеслав Чорнов╕л.
Гортаючи п╕дшивку трохи назад, побачив ╕ншу публ╕кац╕ю ╤вана Гасюка: «Мо╓ питання не пол╕тичне, а земне…». Звернув увагу на слова: «…за все пограбоване майно, за вс╕ тортури, страждання, за в╕с╕м рок╕в мук, холоду ╕ голоду в заполярних пол╕тичних таборах Рос╕╖ я вимагав т╕льки в╕с╕м соток земл╕ в м╕ст╕ Алушта для побудови хати, де пропрацював 23 роки. Отримував в╕д антиукра╖нсько╖, антидержавно╖ влади в Криму стандартну в╕дпов╕дь: в Алушт╕ в╕льно╖ земл╕ нема. Зате ╓ в╕льна земля гектарами для рос╕йських та укра╖нських ол╕гарх╕в, м╕льярдер╕в ╕ м╕льйонер╕в, хто платить доларами».
З сумом подумав, що це т╕льки я пов’язав дв╕ публ╕кац╕╖ колишнього пол╕тв’язня в одне ц╕ле. А як би було добре, щоб кримськ╕ татари ц╕кавились укра╖нською пресою! Адже земельне питання ╓ чи не найголовн╕шим для репатр╕йованих. В╕рно? ╤ мен╕ зда╓ться, що воно почало б вир╕шуватись краще, якби землю для буд╕вництва житла почали вимагати не за нац╕ональною ознакою, а… за принципом справедливост╕. Нехай би серед претендент╕в на землю 90% складали кримськ╕ татари, а 10% - так╕, як ╤ван Михайлович Гасюк. А х╕ба мало достойних людей серед рос╕ян? У цьому питанн╕ «герметичн╕сть» кримським татарам явно шкодить. Нац╕ональний рух кор╕нного народу Криму повинен пост╕йно обростати людьми ╕нших нац╕ональностей. Н╕коли не пов╕рю, що в АРК нема╓ слов’ян, як╕ б сп╕вчували кримськотатарськ╕й справ╕! В усякому випадку, серед материкових укра╖нц╕в ╖х – хоч греблю гати…
Не зац╕кавиться ц╕╓ю «золотоносною жилою» х╕ба що дуже ледачий. Або ж людина, переконана у нац╕ональн╕й виключност╕. Припускаю, що на територ╕╖ Криму ситуац╕я трохи г╕рша, бо сус╕дня ╕мпер╕я не спить, ╕ з кримським електоратом працю╓ пост╕йно. Результат в╕дчува╓ться – ╓ татарофоби ╕ серед «паспортних» укра╖нц╕в… Але ж неправ╕ ╕ т╕ кримськ╕ татари, як╕ вважають, що нац╕ональн╕ проблеми ╓ т╕льки у них, а в укра╖нц╕в нема╓ ╕ бути не може.
Варто лише зм╕нити ц╕ установки, ╕ нин╕шня автоном╕я в╕дразу п╕дн╕меться до як╕сно вищого щабля.
* * *
Парадокс ситуац╕╖ в тому, що статтю «Чи на користь народу його «герметичн╕сть»?» я писав ще до того, як ознайомився з╕ статтею Тимура Дагдж╕. А вийшло так, що ми писали про одне й те саме, перебуваючи на р╕зних позиц╕ях.
Чи зм╕нила щось моя остання по╖здка до Криму? П╕д час мандр╕вок м╕стами ╕ селами АРК, я знаходив ╕ п╕дтвердження сво╖м висновкам, ╕ в той же час переконувався, що п╕дстав для тривоги у кримськотатарського журнал╕ста ╓ б╕льше, н╕ж достатньо…
Тому для об’╓ктивност╕ подаю к╕лька характерних точок зору на проблему.

Катерина Войт, вчителька укра╖нсько╖ мови Кольчугинського загальноосв╕тнього навчального закладу № 2 з кримськотатарською мовою навчання С╕мферопольського району:
- Замкнут╕сть кримських татар допомага╓ ╖м збер╕гатися. Я викладаю св╕й предмет у кримськотатарськ╕й школ╕ ╕ можу впевнено сказати, що д╕ти у ц╕й школ╕ вихован╕ш╕, ан╕ж в рос╕йськ╕й. Виграють т╕ рос╕яни та укра╖нц╕, як╕ в╕ддали сво╖х д╕тей сюди…
Укра╖нську мову вчать охоче, але б╕да в тому, що вона, окр╕м школи, б╕льше н╕де ╕ не потр╕бна.
Мо╖ донечки, хоча й походять з «глибоко укра╖нсько╖» родини, також вивчають кримськотатарську. Особливо велик╕ усп╕хи у меншо╖. У не╖ чудова вимова, ╕ ╖й подоба╓ться предмет.
Думаю, вс╕ проблеми владнаються з часом.

Вельм╕ра Асанова, с. Кольчугине:
- Я хочу, щоб в╕дродилася культура мого народу ╕ щоб ми не соромилися говорити р╕дною мовою. У наш╕й родин╕ сп╕лку╓мося кримськотатарською, бо такими ╓ настанови батьк╕в. Але ж в ╕нших родинах цього нема╓! Нав╕ть у нашому сел╕, де кримських татар досить багато, молодь сп╕лку╓ться переважно рос╕йською. Казати, що вс╕ мо╖ земляки нац╕онально замкнут╕, «герметичн╕» не можна. Ось я, наприклад, отримала вищу осв╕ту… польською мовою. Саме польською мовою захистила свою маг╕стерську дисертац╕ю. Мен╕ сподобалася Польща, до мене там добре ставилися. Ми йдемо в ╢вропу ╕ наш╕ горизонти пост╕йно розширюються. А те, що значна частина наших земляк╕в вимушена «замкнутися» в сво╓му господарств╕ ╕ виживати за рахунок теплиць, то такими ╓ нин╕шн╕ реал╕╖. З часом, можливо, стане краще…

Абдула Асанов, педагог, батько Вельм╕ри:
- Я згоден з Тимуром Дагдж╕, що зм╕шан╕ шлюби ╓ небезпечними для маленько╖ нац╕╖. Зовн╕ все може виглядати добре: познайомилися, закохалися, п╕шли назустр╕ч одне одному… Проблеми можуть виникнути пот╕м. ╤ вони будуть досить серйозними. Страждатимуть обидв╕ сторони, страждатимуть ╕ ╖хн╕ батьки… ╤ нав╕ть там, де покол╕ння сп╕в╕снувало нормально, проблеми можуть виникнути в… онук╕в. Хтось повинен буде в╕дректися в╕д свого. Часто це в╕дбува╓ться непом╕тно для оточуючих, але все одно вилива╓ться у трагед╕ю для меншо╖, слабшо╖ нац╕╖.
Стосовно контакт╕в з укра╖нцями, то ми ж не проти! Але в Криму ╖х мало (таких, щоб твердо ╕ непохитно в╕дстоювали сво╓ укра╖нство), а контакти з материковою Укра╖ною ще не налагоджен╕. Хай би ╖здили до нас льв╕в’яни, а ми - до них. Але поки що ф╕нансова проблема ╓ найсутт╓в╕шою перепоною для контакт╕в.

Д╕лявер Балдж╕, с. Кольчугине:
- Щоб не розчинитися в рос╕йськомовному Криму, нам просто необх╕дно триматися разом. Як не дивно, але в Узбекистан╕ це виходило значно краще, хоч там ми жили серед брат╕в-мусульман…
Контакти м╕ж кримськими татарами ╕ укра╖нцями, д╕йсно, не надто т╕сн╕ тепер. Але це пов’язано з тим, що «справжня» Укра╖на далеко в╕д Криму. У 1990 роц╕ я ╖здив на Зах╕дну Укра╖ну, мало того, я був одним з тих, хто першим п╕дн╕мав синьо-жовтий укра╖нський прапор у Стрию!
До мене там добре ставилися. Якось об╕дав у ╖дальн╕, ╕ прац╕вниц╕, д╕знавшись, що я - мусульманин ╕ не вживаю свинини, швидко приготували мен╕ я╓чню. Н╕хто не «п╕дколював» мене ╕ не глузував. Хоч ми й р╕зн╕ народи, але стосунки м╕ж нами можуть бути братерськими. Але в цей процес повинна б╕льше втручатися держава, д╕╓в╕ше захищати в╕д рос╕йських шов╕н╕ст╕в ╕ нас, ╕ укра╖нц╕в.

Ахтем Ал╕╓в, агроном, Сов╓тський район:
- Я глибоко переконаний, що контакти з укра╖нцями треба зм╕цнювати! ╤ пост╕йно переконую в цьому сво╖х земляк╕в. Намагаюся дещо робити практично. Скаж╕мо, готовий по╖хати разом з академ╕ком П. Вольвачем у Мл╕╖в ╕ в╕двезти туди саджанц╕ троянд, як╕ я вирощую у сво╓му господарств╕. Це було б символ╕чно, бо це був би сво╓р╕дний подарунок в╕д кримськотатарського народу батьк╕вщин╕ великого укра╖нського сад╕вничого Симиренка. А ще мр╕ю в╕двезти саджанц╕ троянд у Кан╕в, висадити ╖х на могил╕ Великого Кобзаря.
Згоден з тим, що значна частина мо╖х земляк╕в - «герметична» ╕, вир╕шуючи сво╖ проблеми, розрахову╓ переважно на власн╕ сили. Так╕ люди, як я, виглядають «б╕лими воронами»…
Але тут ╕ в╕д Укра╖ни багато залежить. Я ж був на Майдан╕, нав╕ть застудився там… ╤ чимало кримських татар там було разом з╕ мною. Ми в╕рили у швидш╕ зм╕ни, але, на жаль, наш╕ оч╕кування не виправдалися.
Тому «герметичн╕сть» кримських татар деякою м╕рою ╓ виправданою, принаймн╕ ╖╖ можна пояснити. Проте, в╕рю, що з часом усе зм╕ниться.

Серг╕й ЛАЩЕНКО.
м. Льв╕в.

На фото: ╢вген Лупаков.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2009 > Тема "Крим - наш дім"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6731

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков