Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
АДЕЛЬ СТАН╤СЛАВСЬКА: Я ТА, ЩО ТРИМА╢ СВ╤Т
Сьогодн╕ господинею Поетично╖ Св╕тлиц╕ ╓ Адель Стан╕славська. Справжн╓ ╕м'я – Олександра...


«РИМОВАНИЙ ╤РП╤НЬ»
3 жовтня в столичному Будинку письменник╕в в╕дбулася презентац╕я зб╕рника поез╕╖ «Римований...


«ЯК ДАЛ╤ ЛОВИТИМЕШ ГАВИ - НЕ БУДЕ У ТЕБЕ ДЕРЖАВИ!»
Наше покол╕ння на цих знущаннях повинно поставити крапку. Щоб н╕коли ╕ н╕кому не хот╕лося б╕льше...


ЗАХИСТИ, ПОКРОВО-МАТИ!
День Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ — велике християнське свято, яке щор╕чно в╕дзнача╓мо 14...


ТА╥НА СЛОВА
У золот╕ вереснев╕ дн╕ Червоноград ста╓ центром л╕тературного свята... П╕дбито п╕дсумки VIII...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#1 за 03.01.2009
УКРА╥Н╤ЗУ╢МОСЯ!

СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО...

Недарма в заголовку вид╕лено л╕теру «╢».
З огляду на цив╕л╕зований св╕т трохи дивнувато звучить, але для того, хто зна╓ укра╖нськ╕ реал╕╖, а надто живе у них, цей факт сприйма╓ться з великим розум╕нням. Ма╓ться на уваз╕ р╕чниця укра╖нсько╖ книгарн╕ «╢» (бо ж книжковий магазин в Укра╖н╕ ще не означа╓, що там пропонують видання переважно укра╖нською: вони багато в кого асоц╕юються з неприбутков╕стю…).
В╕дкрита на вулиц╕ Лисенка, 3 (хай у п╕двал╕, але ж у самому центр╕ Ки╓ва!), ця крамниця стала улюбленим м╕сцем зустр╕ч╕ людей р╕зного в╕ку, як╕ не розучилися читати й мислити. Це не просто книгарня, а культурний осередок, що й об╕цяли засновники – одна з австр╕йських компан╕й, яка також започаткувала часопис «Укра╖нський тиждень». Отож, поки в╕тчизнян╕ спонсори тяжко думають-гадають, як нагодувати духовним харчем спраглий укра╖нський народ, ╕ноземн╕ ╕нвестори за р╕к устигли вибудувати мережу. В╕днин╕ в ╤вано-Франк╕вську також можна потрапити до «╢», де, кр╕м книгарн╕ на два поверхи, можна зав╕тати до арт-клубу «Гармидер», дитячого кафе та виставково╖ зали.
╤ Володимир-Волинський також збагатився на «╢», де так само книжкова крамниця по╓днана ╕з арт-кав’ярнею.
На святкуванн╕ р╕чниц╕ «╢» (а все-таки, яка коротка й влучна назва, авжеж!) письменниця Оксана Забужко так ╕ сказала: «Я дуже рада, що нарешт╕ в центр╕ Ки╓ва з’явилася така затишна книгарня, що в╕дпов╕да╓ ╓вропейським стандартам».
Ут╕м, св╕товий стандарт книжкового магазину – це, передус╕м, величезн╕ площ╕ з╕ стелажами, серед яких можна просто заблукати, коли б не продавц╕-консультанти. Ми ж, укра╖нц╕, т╕шимося: ма╓мо нарешт╕ книгарн╕, де укра╖номовний продукт не затиснений десь у куточок, а з любов’ю представлений як основне наповнення, головний репертуар.
«╢» – це найб╕льший в Укра╖н╕ виб╕р укра╖нських книжок. Це також в╕дд╕ли дитячо╖ л╕тератури, видання ╕ноземними мовами, в╕дд╕л диск╕в (музичн╕ записи, ╕гри, ауд╕о-книги). Це безкоштовний ╕нтернет, м╕сця для читання. У Ки╓в╕ саме на приклад╕ «╢» в╕дв╕дувач╕ вперше дов╕далися, що таке буккросинг (м╕сце для обм╕ну книжок ус╕х охочих).
Аби привабити в╕дв╕дувач╕в ╕ покупц╕в, у «╢» почали влаштовувати презентац╕╖, кругл╕ столи, л╕тературн╕ читання – ╕ то не спорадично, а й, бувало, по п’ять раз╕в на тиждень. За минулий р╕к у ки╖вськ╕й книгарн╕ в╕дбулося близько 90 заход╕в. ╤нтелектуальне доб╕рне товариство – для кожного охочого. Найгучн╕ша презентац╕я – презентац╕я видання Лес╕ Ставицько╖ «Укра╖нська мова без табу. Словник нецензурно╖ лексики та ╖╖ в╕дпов╕дник╕в. Обсцен╕зми, евфем╕зми та сексуал╕зми». Саме в книгарн╕ «╢» вир╕шили «назбирати» вс╕ стереотипи про Шевченка. З уявлень читач╕в було створено ц╕ле «дерево стереотип╕в», як╕ об╕грувалися бубаб╕стами - Юр╕╓м Андруховичем та В╕ктором Небораком п╕д час Шевченк╕вських дн╕в. Присутн╕ на презентац╕╖ поетично╖ зб╕рки Дмитра Лазутк╕на «Бензин» дос╕ пригадують, що шампанське розливали з кан╕стр, але ж в╕рш╕ п’янили не менше, н╕ж ╕скристий нап╕й!
Укра╖нська книгарня не замика╓ться на укра╖нських авторах: тут презентували сво╖ твори поляки Войцех Кучок, Дан╕ель Од╕я, французьк╕ письменники Н╕коля Фарг та Катр╕н Панколь. До реч╕, в╕дзнаки книгарн╕ «╢» отримали Посольство Республ╕ки Польща в Ки╓в╕ – за пл╕дну сп╕впрацю у рамках проекту «Польська читальня», та Французький культурний центр – за найгучн╕шу зустр╕ч ╕з ╕ноземним автором. Англ╕йську л╕тературу представляв… б╕лоруський В╕н╕-Пих: б╕лоруський переклад книжки Александра М╕лна презентував тлумач ╕з Б╕лорус╕ В╕таль Воранав.
Саме тут в╕дбувся… суд над книжкою Роксани Харчук «Сучасна укра╖нська л╕тература. Постмодерний пер╕од». Працьовит╕ фем╕н╕сти (а серед них були й чолов╕ки!) вразили присутн╕х к╕льк╕стю видрукуваних книжок, ╕, сп╕лкуючись ╕з аудитор╕╓ю, на друзки розбивали закам’ян╕л╕ патр╕архальн╕ стереотипи. Тобто в книгарн╕ зум╕ли створити невимушену атмосферу, яка заохочу╓ до обговорення, сп╕льного пошуку ╕стини.
Саме така атмосфера панувала й на святкуванн╕ р╕чниц╕, яке в╕в знаний актор Богдан Бенюк. Директор книгарн╕ Катерина Федоренко зазначила, що мережа книгарень «╢» ма╓ ч╕тко визначену позиц╕ю, яка вир╕зня╓ться з-пом╕ж ╕нших тим, що просува╓ саме укра╖нський продукт. ╤, до реч╕, в п╕дсумку – задов╕льн╕ ф╕нансов╕ показники. Отже, «╢» в╕дпов╕да╓ оч╕куванням сусп╕льства, бо, як засв╕дчують соц╕олог╕чн╕ досл╕дження, б╕льш╕сть укра╖нц╕в прагнуть читати укра╖нською мовою.
В Укра╖н╕ немало книжкових мереж, але вони ц╕леспрямовано просувають книжку, виготовлену в Рос╕╖, в╕дпов╕дно видрукувану по-рос╕йськи. Це специф╕чний товар – не т╕льки комерц╕йний, але, насамперед, ╕деолог╕чний. Поки розум╕ння цих речей д╕йде до укра╖нсько╖ пол╕тично╖ ел╕ти, громадськ╕сть намага╓ться робити свою справу, зокрема виховувати в наймолодших любов до книжки. Саме тут, в «╢», засновано «Микола╖вськ╕ читання» – для наймолодших читач╕в.
Варто не забувати гасло, яке виручало не одне покол╕ння укра╖нц╕в (та й не лише ╖х): «Св╕й до свого по сво╓». Щодо мене, то до Нового року родичам ╕ приятелям накупила книжок: справд╕-бо, це – найкращий подарунок на вс╕ нагоди.

Людмила ТАРАН.
м. Ки╖в.

НАЙКРАЩ╤ ПОПУЛЯРИЗАТОРИ УКРА╥НСЬКО╥ КНИГИ 2008 РОКУ

Держкомтелерад╕о Укра╖ни оголосив переможц╕в Конкурсу на краще представлення укра╖нсько╖ книги у друкованих та електронних ЗМ╤.
Найкращими популяризаторами укра╖нсько╖ книги 2008 року жур╕ визнало Всеукра╖нську газету «День» за сер╕ю публ╕кац╕й п╕д рубрикою «Укра╖нц╕, читайте!» - ном╕нац╕я «краща газетна (журнальна) публ╕кац╕я про книгу або доб╕рку (сер╕ю) книг»; рад╕опередачу «Книжковий ярмарок» Нац╕онально╖ рад╕окомпан╕╖ Укра╖ни - у ном╕нац╕╖ «краща рад╕опередача про книгу або доб╕рку (сер╕ю) книг». А також телепрограму «Книга. UA» Нац╕онально╖ телекомпан╕╖ Укра╖ни - у ном╕нац╕╖ «краща телев╕з╕йна передача про книгу або доб╕рку (сер╕ю) книг».
«Цю передачу встигли полюбити не т╕льки телеглядач╕, а й читач╕», - п╕дкреслив, вручаючи диплом автору та ведуч╕й «Книги. UA» Марин╕ Бондаренко, тимчасово виконуючий обов’язки голови Державного ком╕тету телебачення та рад╕омовлення Укра╖ни Анатол╕й Мураховський.
«Сьогодн╕ лише Перший Нац╕ональний телеканал може дозволити соб╕ такий соц╕ально значущий проект, як тематична програма про книгу. На жаль, на комерц╕йних каналах таких програм нема╓», - зазначила Марина Бондаренко. Журнал╕ст наголосила, що, за результатами соц╕олог╕чного опитування щодо бажаного подарунка на нин╕шн╕й Новий р╕к, 16% укра╖нц╕в хочуть отримати книгу. «Ми працю╓мо для цих укра╖нц╕в, а також для того, щоб к╕льк╕сть людей, як╕ хочуть бути ╕ розумними, ╕ багатими не лише у ф╕нансовому план╕, пост╕йно зростала», - сказала М. Бондаренко.
Держкомтелерад╕о також нагородило подяками окремих учасник╕в конкурс╕в. А саме, колективи редакц╕й тижневика «Ва-Банк» та Черкасько╖ обласно╖ державно╖ телерад╕окомпан╕╖ (за внесок у популяризац╕ю укра╖нсько╖ книги), а також журнал╕в «Веселочка», «П╕знайко», «Укра╖нська ласт╕вка» та газет «Св╕т молод╕» ╕ «Шк╕льне суз╕р’я» (за внесок у розвиток ╕нформац╕йного простору держави та виховання д╕тей ╕ юнацтва).

«ЗБЕРЕЖИ УКРА╥НСЬКУ ╤СТОР╤Ю В УКРА╥НСЬК╤Й КНИЗ╤»

У Державн╕й ╕сторичн╕й б╕бл╕отец╕ Укра╖ни в╕дбулася презентац╕я благод╕йно╖ акц╕╖ з реставрац╕╖ ун╕кальних давн╕х видань - «Збережи укра╖нську ╕стор╕ю в укра╖нськ╕й книз╕». Акц╕я ╕н╕ц╕йована М╕н╕стерством культури ╕ туризму ╕ присвячена 525-╕й р╕чниц╕ виходу в св╕т першо╖ в╕домо╖ друковано╖ книги укра╖нського автора, а саме «Прогностично╖ оц╕нки поточного 1483 року...» Юр╕я Дрогобича-Котермака, що вийшла у Рим╕ 7 лютого 1483.
За власний кошт реставрувати укра╖нськ╕ першодруки та ╕сторичн╕ раритети б╕знесмен╕в, банк╕р╕в, пол╕тик╕в закликав кер╕вник МКТ Василь Вовкун. ╤ сам подав цьому приклад. «Я сам соб╕ зробив подарунок до Нового року, вир╕шивши в╕дреставрувати п’яте укра╖нське видання «Нового Зав╕ту з псалтирем» ╤вана Федорова, видане в Остроз╕ 1580 року», - пов╕домив м╕н╕стр. В╕н додав, що таке р╕шення прийняв тиждень тому, оглядаючи книгосховища ╤сторично╖ б╕бл╕отеки з метою вивчення збереження ╖╖ фонд╕в, п╕дготовки до 70-р╕чного ╖╖ юв╕лею, що в╕дзначатиметься 2009 року.
Як зазначив Василь Вовкун, на сьогодн╕ у в╕дд╕л╕ стародрук╕в, р╕дк╕сних та ц╕нних книг б╕бл╕отеки збер╕га╓ться майже 30 тисяч ун╕кальних видань. Серед них, зокрема, близько 800 пам’яток старослов’янсько╖ писемност╕, найстар╕ш╕ з яких потребують терм╕ново╖ реставрац╕╖, та 14 ц╕нних рукописних книг ХV-ХХ стол╕ть, як╕ треба рятувати негайно.
П╕д час акц╕╖ було презентовано 10 таких стародрук╕в. Кр╕м «Нового Зав╕ту з псалтирем» ╤вана Федорова видання 1580 року, це «Патерик или Отечник Печерский, содержащий жития святых преподобных и богоносных отцов наших, просиявших в пещерах» - ун╕кальне видання 1661 р. друкарн╕ Ки╓во-Печерсько╖ Лаври, складене печерськими святими - Нестором-л╕тописцем, Симоном ╓пископом та Пол╕карпом арх╕мандритом; «Синопсис или краткое описание различных летописцев» - вс╕ три перш╕ його видання: 1674, 1678 та 1680 рок╕в, друк. Ки╓во-Печерсько╖ Лаври; «Евхолог╕он або молитвослов», п╕дготовлений до друку митрополитом Петром Могилою, друк. Ки╓во-Печерсько╖ Лаври, 1646 р.; «Евангел╕╓» - вишукане видання в розк╕шн╕й оправ╕, видане у Москв╕ 1735 р.; багатий гравюрами, серед яких - ╕ Анни Ярославни, тритомник «╤стор╕╖ Франц╕╖» Франсуа Е. де Мезере - французькою мовою, що вийшов у Париж╕ в 1643-1651 рр.
«Якщо кожен з пол╕тик╕в п╕дтрима╓ ф╕нансово реставрац╕ю одн╕╓╖ книжки, ми за р╕к-два справд╕ зможемо врятувати ц╕ ун╕кальн╕ видання, повернувши ╖х укра╖нськ╕й ╕стор╕╖», - наголосив Василь Вовкун. В╕н висловив спод╕вання, що к╕льк╕сть небайдужих до ╕сторичних раритет╕в в Укра╖н╕ зростатиме, ╕ благод╕йний проект «Збережи укра╖нську ╕стор╕ю в укра╖нськ╕й книз╕» стимулюватиме меценатський рух, сприяючи не лише в╕дродженню ╕сторичних надбань нац╕╖, а й консол╕дац╕╖ сусп╕льних ел╕т навколо культурних ц╕нностей.
Сьогодн╕ до благод╕йно╖ акц╕╖ долучилась Державна служба з питань нац╕онально-культурно╖ спадщини Укра╖ни. ╥╖ голова, Микола Кучерук, зазначив, що його служба п╕дтрима╓ ф╕нансування реставрац╕╖ «╢вангел╕я». В╕домий меценат, засновник престижного конкурсу «Коронац╕я слова» - голова правл╕ння компан╕╖ «Крафт Фудз Укра╖на» Юр╕й Логуш також зголосився проф╕нансувати реставрац╕ю одного з видань.
Як ╕шлося на презентац╕╖, започаткована МКТ акц╕я буде поширюватися по вс╕й Укра╖н╕. Кр╕м столиц╕, под╕бн╕ заходи м╕н╕стерство плану╓ зд╕йснити у найближч╕ тижн╕ наступного року в обласних центрах, С╕мферопол╕ й Севастопол╕. Дал╕ вони проводитимуться в кожному обласному центр╕, де презентуватиметься все краще, що ╓ в м╕сцевих книгозб╕рнях, арх╕вах, музеях.

«Укра╖нська книга» в райцентр╕

Програма створення мереж╕ книжкових магазин╕в з творами укра╖нських автор╕в усп╕шно зд╕йсню╓ться на Волин╕. Черговий такий торговий заклад - книгарню «Укра╖нська книга» урочисто в╕дкрито в райцентр╕ Тур╕йськ, пов╕домля╓ кореспондент УКР╤НФОРМу.
Книжковий магазин розм╕щено в Будинку школяра, що в самому центр╕ селища. Тут кожен з в╕дв╕дувач╕в ма╓ змогу придбати як твори класик╕в укра╖нсько╖ л╕тератури, так ╕ найнов╕ш╕ книжки найпопулярн╕ших сучасних укра╖нських поет╕в ╕ письменник╕в, в тому числ╕ ╕ волинських автор╕в. Серед них особливо зац╕кавили шанувальник╕в красного письменства так╕ видання, як «Вони боролися за волю Укра╖ни» Володимира Дмитрука, «Укра╖нськ╕ звича╖», «Калиновий кв╕т Пол╕сся» Олександри Кондратович, «П╕сн╕ Шевченкового краю» Олекси Ошуркевича. А також твори лауреата нац╕онально╖ прем╕╖ Укра╖ни ╕мен╕ Тараса Шевченка, поета Василя Слапчука, поет╕в ╕ проза╖к╕в Василя Гея, ╤вана Чернецького.
Б╕льш╕сть з цих видань побачила св╕т в одному з найб╕льших в кра╖ видавництв «Волинська обласна друкарня», директором ╕ головним редактором якого ╓ пристрасний шанувальник л╕тератури ╕ досв╕дчений кер╕вник Дмитро Головенко. Саме за його ╕н╕ц╕ативою ╕ ф╕нансовим сприянням ╕ розпочалося створення в област╕ ╓дино╖ централ╕зовано╖ мереж╕ розповсюдження укра╖нсько╖ книги.
Нова книгарня у Тур╕йську - восьмий книжковий магазин укра╖нсько╖ книги, який в╕дкрито нин╕шнього року на Волин╕. Так╕ книгарн╕ ╓ вже у Луцьку, райцентрах Стара Виж╕вка, Любеш╕в, Маневич╕, Ратно, Стара Виж╕вка, Локач╕. До к╕нця року плану╓ться в╕дкрити ще як м╕н╕мум одну книгарню «Укра╖нсько╖ книги».

ПОШТОВА ШЕВЧЕНК╤АНА

╤рп╕нець В. М. Яцюк з 1976 року працю╓ в Нац╕ональному музе╖ Тараса Шевченка. Володимир Макарович - автор багатьох шевченкознавчих книг ╕ статей. Б╕льш╕сть досл╕джень Яцюка стосуються малярства ╕ граф╕ки Тараса Шевченка. Досл╕дник уточнив дати, м╕сця створення ╕ техн╕ку виконання багатьох його малюнк╕в. Був членом редколег╕╖ повного дванадцятитомного з╕брання твор╕в Кобзаря. А ще Володимир Яцюк - власник найб╕льшо╖ колекц╕╖ старих поштових карток шевченк╕всько╖ тематики.
Нещодавно Генеральна дирекц╕я Ки╖всько╖ м╕сько╖ ради з обслуговування ╕ноземних представництв випустила друге, доповнене видання альбому Володимира Яцюка «Шевченк╕вська лист╕вка як пам’ятка ╕стор╕╖ та культури 1890-1940». До нього вв╕йшло понад 1300 ун╕кальних лист╕вок з коментарями. Це - фотограф╕чн╕ та художн╕ портрети поета, в╕дтворен╕ окремо або у товариств╕ з ╕ншими в╕домими д╕ячами укра╖нсько╖ ╕стор╕╖, репродукц╕╖ його малярських твор╕в, ╕люстрац╕╖ р╕зних митц╕в до в╕рш╕в ╕ поем Шевченка, композиц╕╖ з текстами самих в╕рш╕в, фотонатурн╕ й художн╕ зображення м╕ст, с╕л та м╕сцевостей, пов’язаних з життям Тараса Шевченка. Широка й географ╕я цих пошт╕вок - Укра╖на, Австрал╕я, Аргентина, ╤тал╕я, Канада, Н╕меччина, Польща, Рос╕я, Япон╕я... Фактично, це ╕нформац╕я про укра╖нц╕в ╕ час.
Володимир Яцюк також ма╓ першу в св╕т╕ ╕ найб╕льшу (близько 800 штук) колекц╕ю жетон╕в, знак╕в ╕ медалей Шевченк╕всько╖ тематики. Нин╕ колекц╕онер працю╓ над книжкою «Шевченко у малих формах пластики».
Анатол╕й ЗБОРОВСЬКИЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #1 за 03.01.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6733

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков