Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
БЕЗ ПРАВА НА ЖИТТЯ?
...бачимо, як н╕кчеми, що узурпували владу в держав╕ Укра╖на, нищать тих, хто ту державу...


БОЛ╤СН╤ КОРЕН╤ ПРОБЛЕМИ: ЯК ╥Х ВИТЯГТИ?
Ш╕стдесят восьмий день голодування Володимира Балуха, дванадцятий – Олега Сенцова…...


РОЗДУМИ НА ТЕМАТ ДЕПОРТАЦ╤╥ ╤ НАШИХ КРИМСЬКИХ ПЕРСПЕКТИВ
Сьогодн╕, в день пам’ят╕ жертв депортац╕╖ 1944 року, ми згаду╓мо те пекло, у яке...


ВИКУВАТИ ГОЛКУ ДЛЯ КОЩ╤Я
перше, що ма╓мо зробити – це в╕дновити дов╕ру до влади.


ПРО ДУРНОГО ЯСЬКА, МИРШАВИХ КРИМСЬКИХ ОВЕЦЬ ╤ КРЕЙСЕР «УКРА╥НА»
Туп-туп, туп-туп, туп-туп – ╕де товариство. Дол╕ шука╓. Омр╕яно╖. Щастям в╕нчано╖. Тихою...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 09.01.2009
ГАЗОВ╤ В╤ЙНИ. АТАКА КЛОН╤В

Вишукан╕ лексичн╕ звороти на кшталт «Укра╖на краде газ» та «укра╖нц╕ тирять рос╕йський газ» стали нормою для рос╕йських мас-мед╕а ще у перш╕й половин╕ 1990-х рок╕в. Причому звучали вони як ╕з посиланням на державних д╕яч╕в та речник╕в газопостачальних компан╕й, так ╕ з вуст самих журнал╕ст╕в. Ц╕каво, що т╕ ж люди днем п╕зн╕ше чи днем ран╕ше гучно розписувалися у сво╖й в╕дданост╕ ╕деям та ╕деалам слов’янсько╖ ╓дност╕ та стверджували, що рос╕яни та укра╖нц╕ – це, власне, той самий народ, т╕льки в силу обставин розд╕лений державними кордонами ╕ треба щиросердо любити сво╖х брат╕в.
Хто саме крав газ ╕ чи крав узагал╕ – це ╕стор╕я, покрита запоною та╓мниц╕. Схоже, що коли центральноаз╕йський чи сиб╕рський газ ╕ зникав нев╕дь-куди на територ╕╖ Укра╖ни, у програш╕ н╕хто не був. Певна р╕ч, ╕з тих, хто мав прямий доступ до сакраментально╖ «труби». Розплачувалися ж за все т╕, про кого газовидобувач╕ та газотрейдери згадували лише тод╕, коли потр╕бн╕ були реальн╕ грош╕ – платники податк╕в, перес╕чн╕ громадяни, прац╕вники та споживач╕. Як Рос╕╖, так ╕ Укра╖ни.
Але розплачувалися не т╕льки сво╓ю працею чи грошима ╕з власних кишень, а й моральним здоров’ям та сусп╕льно-пол╕тичною притомн╕стю.

Радянська матриця

В╕йськовою та нап╕вблатною лексикою було просякнуте все життя громадян Радянського Союзу: першою – оф╕ц╕йне, другою – повсякденне. Але так чи ╕накше, ця лексика була агресивною ╕ м╕стила якнайширший д╕апазон вислов╕в: в╕д «Битви за врожай» ╕ «П╕дступ╕в св╕тового ╕мпер╕ал╕зму» до «А чи не п╕шов би ти... А ще окуляри вдягнув!». Справжн╕й господарник та парт╕йний прац╕вник мусив в╕ртуозно волод╕ти обома р╕зновидами лексики, про що щиросердо розпов╕в в одному ╕з ╕нтерв’ю екс-президент Укра╖ни Леон╕д Кучма – а як же ╕накше керувати ╕ спонукати п╕длеглих до правильних д╕й?
Певна р╕ч, що под╕бна лексика була загальноприйнятою ╕ для м╕н╕стерства газово╖ промисловост╕ СРСР, з якого 1989 року постав «Газпром». Досить лише згадати словесн╕ перлини засновника ц╕╓╖ структури, нин╕ посла Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ в Укра╖н╕ В╕ктора Черномирд╕на. З ╕ншого боку, рядов╕ прац╕вники ╕ прост╕ громадяни, в╕д народження занурен╕ у такий лексичний коктейль, призвичаювалися поважати начальство т╕льки тод╕, коли воно користувалося такими енерг╕йно-агресивними зворотами; досить згадати, як наприк╕нц╕ 1980-х б╕льш стриманий ╕ миролюбний Михайло Горбачов програв напористому, простонародному ╕ словесно нестриманому Борису ╢льцину.
Але в╕йськова ╕ нап╕вв╕йськова лексика в╕д╕гравала ще одну роль у житт╓д╕яльност╕ радянських людей: вона стверджувала у ╖хн╕й п╕дсв╕домост╕ переконання, що вони зус╕б╕ч оточен╕ якщо й не ворогами, то недругами, що навколишн╕й св╕т – це концентрат п╕дступ╕в, злих нам╕р╕в, крад╕йства та крут╕йства, натом╕сть СРСР – це вт╕лення вс╕х можливих чеснот; при цьому досить натиснути на вс╕ляких там ╓вропейц╕в, американц╕в та аз╕йц╕в, продемонструвати ╖м можуть «першо╖ у св╕т╕ кра╖ни соц╕ал╕зму» та вжити в╕дпов╕дну лексику – ╕ вони у пан╕ц╕ в╕дступлять. ╤ншими словами, йшлося про моб╕л╕зуючу м╕с╕ю в╕йськово╖ та, власне, ╕ нап╕вблатно╖ лексики – вона сприяла згуртуванню широких мас навколо чинно╖ влади, якою б та влада не була незугарною.
...╤ от часи зм╕нилися: гласн╕сть, демократ╕я, розпад СРСР, побудова ринково╖ економ╕ки, в╕дкрит╕сть св╕тов╕... На якийсь час агресивна лексика у нов╕й Рос╕╖ в╕дступила на другий план; в Укра╖н╕ ж загальна злагода та миролюбн╕сть стали оф╕ц╕йною парадигмою повед╕нки влади, тому нав╕ть Леон╕д Кучма стидався сво╖х «директорських» манер. Водночас нап╕вблатна лексика стала чи не головною мовою великого б╕знесу, отже, традиц╕╖ збер╕галися, лише дещо зм╕стилася сфера ╖хнього побутування. ╤ тому, коли в Москв╕ пролунало сакраментальне: «Мочити ╖х у сортирах!», це викликало майже суц╕льну п╕дтримку з боку сусп╕льства: «добр╕ стар╕ часи» верталися!

В╕дроджена войовнич╕сть

╤ справд╕: минуло не так багато часу, ╕ знову з Кремля лунають звинувачення на адресу «п╕дступних зах╕дних л╕дер╕в», знову Сполученим Штатам та ╖хн╕м союзникам погрожують в╕йськовим дубцем, знову атмосфера обложено╖ фортец╕ «суверенно╖ демократ╕╖» по╓дну╓ться ╕з нестримним прагненням «показати кузьчину мат╕р» ус╕м потенц╕йним недругам, знову рос╕йський народ готовий терп╕ти нестатки, аби втерти носа «неправильним» державам.
У цьому контекст╕ ╕стотно зм╕нилася лексика як кремл╕вського кер╕вництва, так ╕ рос╕йських мас-мед╕а щодо Укра╖ни, особливо п╕сля Помаранчево╖ революц╕╖. Пост╕йн╕ ледь прихован╕ чи в╕дверт╕ агресивн╕ випади проти кер╕вництва Укра╖нсько╖ держави та «оранжево╖ чуми» по╓днувалися ╕з сумом з приводу тяжких випробувань, на як╕ прирекли «братн╕й укра╖нський народ» його недолуг╕ л╕дери. Ну, а щодо «зловмисних план╕в НАТО розсварити два народи» було сказано ╕ написано чи не б╕льше, н╕ж свого часу про «спроби насадити контрреволюц╕ю в Чехословаччин╕» у 1968-1969 роках.
Не пас задн╕х ╕ «Газпром». Кр╕м традиц╕йних звинувачень на адресу Укра╖ни та укра╖нц╕в – мовляв, «тирять газ» ц╕ недолуг╕ хохли, такий уже це народ, – з’явилися й б╕льш агресивн╕ ноти. Особливо на злам╕ 2005-2006 рок╕в, коли «Газпром» уже в╕дключав Укра╖н╕ газ, й у першому квартал╕ 2008 року, коли виникли проблеми з ц╕ною на поставлений в Укра╖ну газ. Тод╕ вперше з’явилася у рос╕йськ╕й, а з ╖╖ подач╕ ╕ у св╕тов╕й прес╕ лексема «газова в╕йна».
В останн╕ м╕сяц╕ 2008 року агресивний лексикон рос╕йського кер╕вництва та преси значно збагатився, ╕ не дивно – адже, за словами президента Рос╕╖ Дмитра Медвед╓ва ще н╕коли в╕дносини двох держав не були такими поганими; в╕дтак рос╕йськ╕ генерали прямо звинувачують укра╖нц╕в у веденн╕ ними бойових д╕й проти рос╕ян на територ╕╖ Груз╕╖, навколо постачання укра╖нсько╖ збро╖ Грузинськ╕й республ╕ц╕ роздмуханий великий скандал, а розмови про проникнення НАТО ╕ США у Крим, що, мовляв, може призвести до третьо╖ св╕тово╖ в╕йни, стали трю╖змами у рос╕йських ЗМ╤.

Запах газу ╕ лексика агрес╕╖

Не пасе задн╕х ╕ «Газпром», ба б╕льше – в╕н часом випереджа╓ у словесних вправах нав╕ть кремл╕вських л╕дер╕в. Зверн╕мо увагу лише на деяк╕ ╕з заяв кер╕вник╕в та речник╕в ц╕╓╖ державно╖ супермонопол╕╖ за останн╕ м╕сяц╕. Ще у листопад╕, задовго до нового 2009 року, «Газпром» почав «артп╕дготовку», моб╕л╕зуючи рос╕йське сусп╕льство проти укра╖нц╕в ╕ готуючи в╕дпов╕дним чином ╓вропейську громадську думку. 22 листопада, Серг╕й Купр╕янов: «Укра╖на робить неможливим п╕дписання угоди по газу з Рос╕╓ю». «Укра╖на забула про газовий борг через НАТО» – той самий Купр╕янов, 18 грудня. В╕н же ╕ тод╕ ж: «Укра╖на за будь-яких обставин мусить виконати зобов’язання ╕з транзиту рос╕йського газу до ╢вропи». Ось так. За будь-яких, що б не було зроблено Москвою, укра╖нц╕ мають виструнчитися ╕ сказати: «Слухаюсь!».
Дал╕ – б╕льше: «Укра╖на не зможе до Нового року виплатити борги за поставлений Рос╕╓ю газ», – упевнено заявив речник «Газпрому» 24 грудня 2008 року. ╤ тод╕ ж: «Укра╖на п╕дрива╓ економ╕ку Рос╕╖ тим, що не платить за газ». Виявля╓ться, саме 2,5 м╕льярда долар╕в (сума газового боргу за оц╕нкою «Газпрому») – це катастрофа для рос╕йсько╖ економ╕ки. ╤ це у той час, коли Володимир Пут╕н широким жестом списав дружн╕й Л╕в╕╖ державний борг удв╕ч╕ б╕льших розм╕р╕в, а, за оф╕ц╕йними джерелами, р╕чн╕ обсяги корупц╕╖ у Рос╕йськ╕й Федерац╕╖ складають 400 м╕льярд╕в долар╕в...
╤ того ж 24 грудня – ще одна заява в╕д ╕мен╕ «Газпрому»: «Укра╖на, як й ╕нш╕ держави, може розраховувати, при зниженн╕ ц╕ни на нафту, на зниження ц╕н на газ наприк╕нц╕ 2009 року». Чому наприк╕нц╕? Адже ц╕ни на газ прив’язан╕ до ц╕н на нафту, якими т╕ були п╕вроку тому. Тобто, зг╕дно ╕з такою прив’язкою, зниження ц╕н на газ ма╓ розпочатися з лютого 2009 року. Ба б╕льше: на початку листопада голова правл╕ння «Газпрому» Олекс╕й М╕ллер заявив просто на телекамеру: «Абсолютно точно, ц╕ни на газ з початку 2009 року для споживач╕в ╢вропи п╕дуть донизу».
╤ додав, що середньор╕чна ц╕на на рос╕йський газ для ╢вропи становитиме 270-300 долар╕в за тисячу куб. м. Тож про що йдеться, як не про св╕дому дез╕нформац╕ю, що ╓ неодм╕нною складовою во╓нного дискурсу?
«Газпром» ма╓ нам╕р в╕дключити Укра╖н╕ газ. Рахунок п╕шов на години», – така ╕нформац╕я з’явилася у ЗМ╤ 30 грудня. Передво╓нна ситуац╕я, чи не так? А дал╕ – у тому ж стил╕: «Укра╖на в╕дверто шантажу╓ Рос╕ю», «Укра╖на за добу незаконно в╕д╕брала 50 м╕льйон╕в кубометр╕в газу», «Укра╖на з╕рвала переговори» «Укра╖на визнала, що краде наш газ», «Укра╖на в╕дверто визна╓, що краде наш газ», «Укра╖на безсоромно краде газ», «Укра╖на продовжу╓ красти, але поставкам це не заважа╓», «Укра╖на бойкоту╓ переговори з транзиту газу»...
Як почуватиметься п╕сля тако╖ потужно╖ ╕деолог╕чно╖ обробки перес╕чний рос╕янин? Як в╕н ставитиметься до Укра╖ни? ╤ як╕ п╕дсв╕дом╕ вчинков╕ важел╕ спрацюють у нього? Братися за зброю ╕ йти втихомирювати «зарозум╕лих хохл╕в»? Ще т╕сн╕ше гуртуватися навколо р╕дно╖ влади?
╤ що ц╕каво: практично жодного слова ан╕ в╕д речник╕в та кер╕вник╕в «Газпрому», ан╕ в рос╕йських ЗМ╤ про сакраментальне «РосУкрЕнерго», швейцарську начебто ф╕рму, яка безпосередньо зд╕йсню╓ постачання газу в Укра╖ну та ╢вропу ╕ яка (увага!) позиц╕ону╓ себе як ф╕нансовий гарант перед «Газпромом». Очевидно, д╕╓ лог╕ка: на в╕йн╕, як на в╕йн╕, вс╕ засоби г╕дн╕ задля перемоги, а маскувальн╕ знаряддя (як-от «РосУкрЕнерго») у належний час в╕дкидаються геть. Т╕льки й сл╕ду в╕д них, що констатац╕я Серг╕я Купр╕янова: «Газпром» одержить 1,5 м╕льярда долар╕в за спожитий Укра╖ною газ т╕льки 11 с╕чня». А де ц╕ грош╕ крутитимуться майже два тижн╕? Мовчанка... Але на повну силу звучить: «Укра╖нц╕ тирять газ!».
...Голова ком╕тету у справах СНД Ради Федерац╕╖ Рос╕╖ Вадим Густов п╕д час недавнього в╕зиту до Москви голови укра╖нського парламенту Володимира Литвина в╕дверто заявив, що Укра╖на ма╓ визначитися, з ким вона, ╕ тод╕ буде в╕дпов╕дна ц╕на на газ. ╤ншими словами, або беззастережна пол╕тична й економ╕чна кап╕туляц╕я, або... «Газпром» про це мовчить, але натяка╓ саме на так╕ реч╕, демонстративно п╕двищуючи ц╕ни на газ для Укра╖ни ╕ висуваючи звинувачення на адресу делегац╕╖ «Нафтогазу» – мовляв, вона не мала повноважень для п╕дписання угоди («послали тут «шест╕рок»!). А заяви Володимира Пут╕на про те, що Рос╕я не збира╓ться в╕дступати у газовому конфл╕кт╕ з Укра╖ною зайвий раз п╕дтверджують тезу про те, що агресивна лексика й повед╕нка «Газпрому» ╕ влади Рос╕йсько╖ Федерац╕╖ ╓ компонентами загально╖ пол╕тично╖ стратег╕╖ Кремля – як усередин╕ кра╖ни, так ╕ у зовн╕шн╕х справах.
╤ не лише щодо Укра╖ни.

Серг╕й Грабовський.
http://www.radiosvoboda.org/Content/Article/1366643.html

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6745

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков