Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2638)
З потоку життя (5717)
Душі криниця (3224)
Українці мої... (1419)
Резонанс (1424)
Урок української (983)
"Білі плями" історії (1616)
Крим - наш дім (530)
"Будьмо!" (258)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (125)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПУТ╤Н ЗРОБИВ ХАМСЬКУ ПРОПОЗИЦ╤Ю. ╤НШО╥ МОВИ У РОС╤╥ ДЛЯ УКРА╥НИ НЕ БУВА╢
Якщо у нас не в╕йна, а АТО, тод╕ не можна казати, що ми захища╓мо ╢вропу ╕ весь цив╕л╕зований...


У РФ П╤СЛЯ ПРИ╥ЗДУ ДОП╤НГ-КОМ╤С╤╥ НА ТУРН╤Р «ЗАХВОР╤ЛИ» 40 ЛЕГКОАТЛЕТ╤В
Деяк╕ з них надали дов╕дки про хворобу.


СУД В╤ДХИЛИВ АПЕЛЯЦ╤Ю НА ПРОДОВЖЕННЯ АРЕШТУ СУЩЕНКУ
27 листопада 2017 року Мосм╕ськсуд продовжив терм╕н утримання п╕д вартою Сущенка на два м╕сяц╕ -...


ПОСОЛЬСТВО РФ В БЕРЛ╤Н╤ П╤КЕТУВАЛИ НА П╤ДТРИМКУ КРИМСЬКИХ ТАТАР
╤гор Ейдман розпов╕в, що головною метою акц╕╖ було показати н╕мцям безпрецедентн╕сть ситуац╕╖.


МОСКВА «ЗАВАЛИТЬ» КИ╥В ПРОПОЗИЦ╤ЯМИ ЗАРАДИ ЛЕГАЛ╤ЗАЦ╤╥ АНЕКС╤╥ КРИМУ
Про це заявив п╕д час прес-конференц╕╖ у Ки╓в╕ заступник директора Центру досл╕джень арм╕╖,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "З потоку життя"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 09.01.2009
УКРА╥НА – Б╤ЛОРУСЬ: ВЧОРА, СЬОГОДН╤, ЗАВТРА

 Пригаду╓ться, початок 2007 року був «ознаменований» черговою нафтогазовою атакою Рос╕╖. На цей раз об’╓ктом ╖╖ атаки стала Б╕лорусь («п╕д╕йшла черга»). Так, саме та, яку у св╕т╕ сприймали (спираючись на гучн╕ обоп╕льн╕ заяви) майже як складову частину рос╕йсько╖ ╕мпер╕╖. Перешкода була в «малому» - як легал╕зувати цей процес з «м╕н╕мальними втратами та збереженням обличчя». Ц╕╓ю проблемою переймався скор╕ше президент Лукашенко, бо тод╕шньому президенту Пут╕ну, власне, втрачати тод╕ було н╕чого - он у нього ╕мпер╕я «в╕д океану до океану» - не зр╕вняти з Б╕лоруссю («як╕сь» 2-3 рос╕йських губерн╕╖). Але тут вступив у д╕ю принцип - «малий золотник, та дорогий». Адже Б╕лорусь, незважаючи на сво╖ розм╕ри, в╕д╕гра╓ значну роль у транзит╕ рос╕йських енергонос╕╖в на Зах╕д (20% в╕д загального транзиту), стратег╕чно важливе розташування рос╕йських в╕йськ в Б╕лорус╕ (такий соб╕ «щит Рос╕╖» та «сан╕тарний кордон» м╕ж Рос╕╓ю та ╢вропою). Це - головн╕ чинники, але досить багато й ╕нших (язик не поверта╓ться назвати ╖х другорядними) - ц╕ла низка товар╕в, як╕ виробля╓ Б╕лорусь: знаменит╕ великовантажн╕ БЕЛАЗи, трактори, точне приладобудування, електронна техн╕ка, високояк╕сна продукц╕я легко╖ промисловост╕, особливо вироби з льону та шерст╕, як╕сна, «еколог╕чно чиста» б╕лоруська с╕льгосппродукц╕я та й багато ще чого, що експорту╓ Б╕лорусь в Рос╕ю та й за кордон.
 ╤ от, коли зда╓ться в╕дл╕к часу до створення союзно╖ держави Рос╕╖ з Б╕лоруссю п╕шов на м╕сяц╕ ╕ дн╕, на початку 2007 року вибуха╓ скандал: Рос╕я п╕дн╕ма╓ ц╕ну на газ для Б╕лорус╕ до 230 дол. за 1000 м3. Лукашенко заявля╓, що це не по-«союзницькому» ╕ п╕дн╕ма╓ ц╕ну на транзит рос╕йсько╖ нафти по нафтогону «Дружба» територ╕╓ю Б╕лорус╕, та висува╓ вимогу п╕дняти ц╕ну за оренду б╕лорусько╖ земл╕ п╕д нафтогоном. Рос╕я у свою чергу знижу╓ тиск на нафтогон╕, а Б╕лорусь почала несанкц╕оновано в╕дбирати нафту (як же це нам знайоме), чим зменшила транзит до ╢вропи. Пот╕м взагал╕ спочатку Б╕лорусь, а пот╕м ╕ Рос╕я одна одн╕й «перекрили вентиль» нафтогону (звичайно в таких випадках дуже важко в╕дновити, що ╓ причина, а що насл╕док, тобто, що спочатку було чи яйце, чи курка). З обох стор╕н, як водиться, м╕ж Рос╕╓ю ╕ Б╕лоруссю полилися вза╓мн╕ звинувачення. Рос╕я досить давно ╕ в╕дверто «поклала око» на Б╕лоруську газотранспортну систему (такий соб╕ «бартер» - знижка ц╕ни на газ в обм╕н на волод╕ння (або ж управл╕ння) газотранспортною системою Б╕лорус╕). Ситуац╕я до болю знайома ╕ нагадала ╕нцидент двор╕чно╖ давнини Рос╕╖ з Укра╖ною, коли ╢вропа зчинила «алярм». П╕д час короткотривало╖ «газово╖ в╕йни» Рос╕╖ з Б╕лоруссю президент останньо╖ виступив з низкою гострих заяв, головна з яких - що торгувати народним добром (газотранспортною системою) безчесно ╕ н╕хто йому такого права не надавав. Ми, укра╖нц╕ (до реч╕, тижневик «Укра╖нське слово» свого часу зреагував на ╕нцидент статтею «Лукашенко дав вс╕м «табака», де висловлювалось захоплення в╕дпов╕дально-державницькою пол╕тикою б╕лоруського президента), що гр╕ха та╖ти, тод╕ трохи заздрили б╕лорусам (б╕лою заздр╕стю) - що у них такий патр╕от «бацька».
 На залагодження скандалу знадобилося дек╕лька дн╕в переговор╕в на вищому р╕вн╕ ╕ Б╕лорусь «здалась» (на яких умовах - достеменно не в╕домо, але зл╕ язики говорять, що компром╕сна ц╕на блакитного палива для Б╕лорус╕ коштувала ╖й все ж частини сво╓╖ газотранспортно╖ системи). Немовби ╕нцидент вичерпано, але, як кажуть, дзуськи...
 Тод╕ ж Лукашенко виступив з черговими заявами-звинуваченнями на адресу Рос╕╖, що вона веде себе в сво╖х ╕мперських заз╕ханнях в╕дносно Б╕лорус╕ н╕чим не л╕пше в╕д США, ╕ запропонував взагал╕ перейти зам╕сть «братерських» на суто ринков╕ економ╕чн╕ вза╓мов╕дносини. У ц╕й заяв╕ Лукашенко запропонував Рос╕╖ на ринкових умовах сплачувати за оренду - в╕дшкодування земл╕, на як╕й розташован╕ в╕йськов╕ п╕дрозд╕ли Рос╕╖ (а ╖х там напхано...). Для св╕тово╖ сп╕льноти стало неспод╕ванкою, що б╕лоруський керманич зробив «переоц╕нку ц╕нностей», заявивши, що «ор╕╓нтац╕я» Б╕лорус╕ т╕льки на Рос╕ю була помилкою, треба виправляти ╖╖ ╕ «повертатись» обличчям до ╢вропи. Ц╕кавою вигляда╓ також ╕дея Лукашенка об’╓днання Б╕лорус╕ з Укра╖ною.
 Я перерахував низку под╕й двор╕чно╖ давнини м╕ж Б╕лоруссю ╕ Рос╕╓ю з одн╕╓ю метою - у зв’язку з цими под╕ями, якою ж повинна бути л╕н╕я повед╕нки Укра╖ни в дан╕й ситуац╕╖. Мен╕ можуть закинути: «бач який пол╕толог знайшовся - вир╕шу╓ питання м╕жнародних в╕дносин», на що можу в╕дпов╕сти - як св╕домий громадянин маю право на власну думку, особливо, що стосу╓ться нашого кревного - сус╕д╕в. Недаремно ж говорять в народ╕, що «сус╕ди ближч╕ в╕д родич╕в». Адже мен╕, як ╕ кожному св╕домому громадянину Укра╖ни, далеко не байдуже, як╕ будуть у нас стосунки з сус╕дкою-посестрою (без т╕н╕ ╕рон╕╖) Б╕лоруссю. Тим б╕льше, що, по сут╕, б╕лоруси д╕йсно нам брати-слов’яни ╕ в ╕сторичному аспект╕, це не т╕ «брати-рос╕яни» (меря - угро-ф╕ни - мордва - мокша по ╕сторичн╕й сут╕), як╕ аж лопаються в╕д натуги, щоб показати «сво╓ слов’янство та пов’язане з Ки╖вською Руссю минуле». Ми прекрасно розум╕╓мо, що це потр╕бно Рос╕╖, аби зайвий раз п╕дкреслити сво╓ правонаступництво на ╕стор╕ю Ки╖всько╖ Рус╕ та Укра╖ни-Рус╕ (певно вважа╓, що не «до лиця» л╕беральн╕й ╕мпер╕╖ мати угро-ф╕нськ╕ витоки).
 Тож трохи згадаймо ╕сторичн╕ факти. Був час, коли Укра╖на, Польща, Литва ╕ Б╕лорусь входили в одну державу - Велике Княз╕вство Литовське (Х╤╤╤-Х╤V стол╕ття), яке усп╕шно в╕дбивало татаро-монгольську навалу ╕ на ц╕лих три стол╕ття ран╕ше в╕д Рос╕╖ скинуло це ярмо. У нас д╕йсно було дуже багато сп╕льного, маю над╕ю ╕ надал╕ буде. Тож, виходячи з сучасних реал╕й, на мо╓ переконання, наш╕ в╕дносини повинн╕ м╕стити так╕ аспекти:
 1. П╕дтримка Б╕лорус╕ у ╖╖ протистоянн╕ з Рос╕╓ю. Адже як для Укра╖ни, так ╕ Б╕лорус╕ Рос╕я ╓ монопол╕стом постачання енергонос╕╖в, значить у в╕дстоюванн╕ сво╖х ╕нтерес╕в нам варто п╕дтримувати один одного та об’╓днуватися, особливо в частин╕ енергетично╖ незалежност╕.
 2. Р╕зко зб╕льшити економ╕чну складову наших в╕дносин. Добре, що нам ╓ що запропонувати одне одному: Укра╖на - зб╕льшення поставок електроенерг╕╖ та енергонос╕╖в, продукц╕ю машинобудування, Б╕лорус╕я - сво╖ БЕЛАЗи, МАЗи, трактори, електронну техн╕ку, х╕мдобрива, великом╕стк╕ автобуси, еколог╕чно чисту та як╕сну продукц╕ю легко╖ промисловост╕ тощо.
3. На державному р╕вн╕ створити сп╕льну ком╕с╕ю для розробки та оц╕нки можливост╕ сп╕впрац╕ в р╕зних галузях виробництва. Думаю, позитивне вир╕шення цих питань може створити добре п╕д╜рунтя для об’╓днання держав у перспектив╕. Важливим для нас «об’╓днуючим» чинником ╓ той факт, що будуть об’╓днуватися не старший ╕ менший брати (як у випадку з Рос╕╓ю), а д╕йсно р╕вноправн╕ дружн╕ та спор╕днен╕ народи, минуле яких незатьмарене н╕яким ╕сторичним негативом.
4. Створити умови пост╕йних зустр╕чей на урядових ╕ державних р╕внях для вир╕шення нагальних питань в╕дпов╕дно до проблем, як╕ ставить життя.
5. Вир╕шити питання зони в╕льно╖ торг╕вл╕, спрощеного розмитнення та ╓диного оподаткування.
6. Укра╖на могла б виступити таким соб╕ адвокатом - репрезентантом Б╕лорус╕ на Заход╕ (хоча й у нас на ц╕й нив╕ безл╕ч власних проблем).
7. Вза╓мов╕дносини з Б╕лоруссю ╕ вир╕шення сп╕льних питань на шляху до СОТ та ╕нтеграц╕╖ в НАТО, особливо зараз, коли Укра╖на нарешт╕ стала членом СОТ.
8. Культурне сп╕вроб╕тництво.
9. Нарощування ╕нтеграц╕йних процес╕в.
Якщо подивитися на наш╕ економ╕ки-господарства, що ми бачимо? Як в╕домо, Б╕лорусь фактично зберегла соц╕ал╕стичний спос╕б виробництва (╓дина на пострадянському простор╕), колгоспи продовжують функц╕онувати як ╕ ран╕ше, засоби виробництва залишилися у державн╕й власност╕. Укра╖на ж п╕шла «сво╖м путьом» - шляхом приватизац╕╖, ринково╖ економ╕ки, роздержавлення п╕дпри╓мств, розпаювання земл╕ на сел╕ та створення фермерських господарств. ╤ що ж ми ма╓мо сьогодн╕? Нав╕ть поверхове пор╕вняння результат╕в економ╕чно╖ д╕яльност╕ двох систем за останн╓ десятил╕ття приводить до таких висновк╕в: б╕лоруси взагал╕ ╕ пенс╕онери зокрема, заможн╕ше живуть ╕ соц╕ально захищен╕ краще - пенс╕я у них вища, середня зарплата також. ╤ це при всьому тому, що Б╕лорусь набагато б╕дн╕ша на корисн╕ копалини та природн╕ ресурси (болота, суп╕сь та туман - як сп╕ва╓ться у в╕дом╕й б╕лоруськ╕й п╕сн╕), адже тут в╕дсутн╕ славнозв╕сн╕ наш╕ «родюч╕, масн╕» чорноземи. ╤ все ж в Б╕лорус╕ вся земля доглянута, вчасно ореться, зас╕ва╓ться, збира╓ться зб╕жжя, а в Укра╖н╕ - тисяч╕ гектар╕в заросли бур’янами ╕ «гуляють». Причин багато ╕ то - тема окремо╖ розмови, але незаперечний факт: б╕лоруси сьогодн╕ краще господарюють на сво╖й земл╕. Та й врожа╖ мають н╕вроку. У держав╕ б╕льше порядку: м╕ста та села не тонуть у см╕тт╕ (як в Укра╖н╕), нема╓ безпритульних д╕тей та людей, як╕ щось «вишукують» у см╕тт╓вих баках, на дорогах вс╕ люки на м╕сц╕, цвинтар╕ упорядкован╕ та не сплюндрован╕. Це те, що одразу кида╓ться в оч╕, як т╕льки перетнеш укра╖нсько-б╕лоруський кордон у В╕льч╕ ╤ванк╕вського району. Як це нашим сус╕дам вда╓ться, мен╕ важко зрозум╕ти! В╕рн╕ше, в╕дпов╕дь на поверхн╕ - щось у наш╕й держав╕ Укра╖на не так, щось ми не те робимо. Отже в такому об’╓днанн╕ Б╕лорус╕ та Укра╖ни (т╕шу себе над╕╓ю) я вбачаю велик╕ перспективи розвитку та вза╓много збагачення.
Звичайно може виникнути питання щодо р╕зних п╕дход╕в у вза╓мов╕дносинах Б╕лорус╕ з╕ США, ╢вропою, св╕том тощо. Але, спостер╕гаючи останн╕ми роками за вза╓мов╕дносинами Рос╕╖ та Б╕лорус╕, можна д╕йти висновку про безперспективн╕сть ╖хнього зближення. Адже пол╕тичний курс та «повед╕нка» Рос╕╖ н╕ в кого сьогодн╕ не виклика╓ сумн╕в╕в, що в╕н (курс) ╜рунту╓ться виключно на позиц╕╖ сили - чи то у вигляд╕ арм╕йсько╖ м╕ц╕, чи то енергетичного тиску (адже Рос╕я вперто не хоче п╕дписувати ╢вропейську Енергетичну Харт╕ю, яка б забезпечувала передбачуван╕сть та прозор╕сть ╖╖ д╕й, як кра╖ни - постачальника енергонос╕╖в). Ус╕м зрозум╕ло, що неп╕дписант у цьому випадку збер╕га╓ за собою право дов╕льно трактувати умови договор╕в поставок, а значить безкарно ман╕пулювати «вентилем», що робить всю ╢вропу (у тому числ╕ Б╕лорусь, ╕ Укра╖ну) заручником рос╕йських «уподобань» та не прогнозованих «вибрик╕в». Останн╕ под╕╖ - в╕йна в Груз╕╖ - лише зайвий раз п╕дкреслила справедлив╕сть вищенаведеного.
У цих д╕ях начисто в╕дсутн╕ так╕ поняття, як р╕вноправн╕сть та справедлив╕сть, що не залиша╓ над╕й на перспективн╕сть вза╓мов╕дносин Б╕лорус╕ з Рос╕╓ю.
Безумовно я не ╕деал╕зую «об’╓днавчий» вектор ╕ труднощ╕ на цьому шляху, але, як на мене, об’╓днавшись (хоча б в основних напрямках) наш╕ кра╖ни могли б набагато усп╕шн╕ше вир╕шувати питання ╓вропейсько╖ ╕нтеграц╕╖, б╕льш потужно вир╕шувати нагальн╕ питання на цьому шляху ╕ (що арх╕важливо) створити д╕╓вий супротив природному монопол╕сту - постачальнику енергонос╕╖в. Особливо рель╓фно це «вималювалося» п╕сля резонансно╖ допов╕д╕ президента Рос╕╖ Пут╕на на Мюнхенськ╕й конференц╕╖ з безпеки про «однополярний - багатополярний» св╕ти, та п╕дтвердження цього курсу новим президентом Рос╕╖ Медвед╓вим на останньому Петербурзькому сам╕т╕, який в╕дбувся на тому тижн╕ (вт╕м, що у Рос╕╖ слова не розходяться з д╕лом, увесь св╕т переконався п╕сля «гарячих» под╕й у Груз╕╖).
Одним ╕з «в╕дштовхуючих» фактор╕в ╓ деяка «нестандартн╕сть правл╕ння» Лукашенка - певний авторитаризм - (можливо завдяки ц╕й в╕дм╕нност╕ Б╕лорусь так усп╕шно ╕ розвива╓ться?). Адже пор╕вняно з нашою укра╖нською «поз╕рною демократ╕╓ю», думаю, наш народ в душ╕ давно схиля╓ться до жорстко╖, але справедливо╖ руки, тобто деякою м╕рою нав╕ть п╕дтриму╓ спос╕б правл╕ння «бацьки». Не випадково ж в укра╖нському сусп╕льств╕ давно лунають заклики до прямого президентського правл╕ння (як свого часу де Голль у Франц╕╖), зважаючи на деструктивну д╕яльн╕сть ВР. Адже перес╕чному укра╖нцю давно стало зрозум╕ло, що тогор╕чн╕ парламентськ╕ вибори в Укра╖н╕ мало принесли розум╕ння подальшого розвитку нашо╖ держави, ╕ майже з╕ стов╕дсотковою гарант╕╓ю можна сказати й наступн╕ парламентськ╕ вибори будуть «без вибору».
У перспектив╕ я бачу створення такого соб╕ поясу вза╓мод╕╖ ╕ протид╕╖ зовн╕шн╕м негативним проявам - натискам Рос╕╖ - це Груз╕я, Азербайджан, Молдова, Укра╖на ╕ можливо Б╕лорусь (з ╕мов╕рним при╓днанням пот╕м ╕ Прибалтики). Не виключаю в перспектив╕ при╓днання Б╕лорус╕ ╕ до ГУАМу. Доречно згадати такий соб╕ жарт, як то кажуть «в тему»: «Транзитери - гоп до купи!». А якщо зважити на той факт, що Укра╖на вже впритул наблизилася до аверсного використання нафтопроводу Одеса - Броди та надання Азербайджаном нафти для прокачки, що також буде сприяти п╕дсиленню енергетично╖ незалежност╕ Б╕лорус╕.
Час та життя невблаганно висувають перед нашими державами все нов╕ проблеми - виклики ╕ в╕д того, якою м╕рою ми будемо готов╕ протид╕яти ╖м, залежить майбутн╓ Б╕лорус╕ ╕ Укра╖ни та ╢вропи також.
Не виключено, що багато з того, що задекларовано у ц╕й статт╕, невдовз╕ стане реальн╕стю, адже вперто циркулюють чутки про зустр╕ч Президент╕в Укра╖ни та Б╕лорус╕. Добре було б, аби ц╕ чутки зд╕йснилися... Пора, нарешт╕, створити багатор╕чний план сп╕впрац╕ наших держав. Адже б╕лоруси та укра╖нц╕ т╕льки виграють в╕д цього.
Михайло ФАЛАГАШВ╤Л╤.
м. ╤рп╕нь, Ки╖вська область.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "З потоку життя"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6747

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков