Польська «╫азета Виборча» оприлюднила пр╕звища та фотограф╕╖ сп╕вроб╕тник╕в спецв╕дд╕л╕в НКВД, як╕ за наказом Лаврент╕я Бер╕╖ проводили в 1940 роц╕ масов╕ розстр╕ли на територ╕╖ Зах╕дно╖ Укра╖ни та Б╕лорус╕. Це вже друга публ╕кац╕я з ╕менами та фотограф╕ями стал╕нських кат╕в. Рос╕йський ╕сторик, сп╕вроб╕тник «Мемор╕алу» Микита Петров передав польському виданню «╫азета Виборча» арх╕вн╕ матер╕али, як╕ в╕н знайшов в арх╕вах Москви. Серед документ╕в ╓ списки пр╕звищ та фотограф╕╖ сп╕вроб╕тник╕в стал╕нських орган╕в репрес╕й, як╕ у 1940 роц╕ проводили каральн╕ операц╕╖ на територ╕╖ Зах╕дно╖ Укра╖ни та Б╕лорус╕. ╤деться про те, що 20 березня 1940 року Лаврент╕й Бер╕я п╕дписав наказ про створення 11-ти оперативних груп в областях Зах╕дно╖ Укра╖ни та Б╕лорус╕. Сп╕вроб╕тникам цих груп доручили провести масов╕ арешти та розстр╕ли. ╥хн╕ми жертвами, за попередн╕ми оц╕нками, могли стати близько семи тисяч поляк╕в, яких спочатку заарештували, а пот╕м вони пропали безв╕сти. У середу «╫азета Виборча» опубл╕кувала фотограф╕╖ ш╕стьох кат╕в польського народу, кер╕вник╕в так званих «бер╕╖вських команд смерт╕». Саме вони з 1940 року особисто вир╕шували долю тисяч людей. Це були сл╕дч╕ та оф╕цери НКВД, що керували масовими розстр╕лами або нав╕ть власноручно розстр╕лювали людей у Льв╕вськ╕й, Терноп╕льськ╕й та Волинськ╕й областях. Сп╕вроб╕тник щоденника «╫азета Виборча» Марц╕н Войц╓ховський сказав Рад╕о «Свобода»: «Дос╕ нам говорили про те, що в╕дпов╕дальн╕сть за масов╕ злочини несе без╕менне НКВД, Радянський Союз, стал╕нська система. Отож зараз наочно видно, що злочини мають персональних виконавц╕в. ╤ зараз можна встановити ╕мена, пр╕звища та б╕ограф╕╖ цих людей. Тут однак не йдеться про реваншизм, або покарання окремих людей, а про те, що нин╕ нам варто знати ╕ запам’ятати ╕мена кат╕в. Саме так вчинили з нацистами п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни. Це мала б бути пересторога наступним покол╕нням». «╫азета Виборча» опубл╕кувала фотограф╕╖ сп╕вроб╕тник╕в стал╕нського апарату репрес╕й. Серед них – оф╕цери Михайло Андре╓в, який у Львов╕ визначав, кого треба розстр╕ляти, Анатол╕й Бартм╕нов та ╤ван Павлов, що були учасниками «бер╕╖всько╖ команди смерт╕» в колишньому Стан╕славов╕ (нин╕ ╤вано-Франк╕вськ). Сп╕вроб╕тники польського ╤нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ в розмов╕ з Рад╕о «Свобода» кажуть, що вони задоволен╕ знах╕дкою рос╕йського досл╕дника. Сп╕вроб╕тник любл╕нського в╕дд╕лення ╤нституту нац╕онально╖ пам’ят╕ доктор Рафал Внук зазначив: «Ми дос╕ знали лише про головн╕ м╕сця розстр╕лу польських оф╕цер╕в у Катин╕, в сел╕ М╓дно╓ б╕ля Твер╕, в Харков╕. Микита Петров знайшов нов╕ арх╕вн╕ св╕дчення про спецзагони НКВД, що працювали в ╕нших населених пунктах. Наприклад, у Бик╕вн╕, Куропатах б╕ля М╕нська. Дуже ц╕нна ╕нформац╕я про те, що в адм╕н╕стративних центрах колишньо╖ Польщ╕ людей розстр╕лювали на м╕сцях. Тому, зда╓ться, могили треба шукати, наприклад, у Львов╕ або в Брест╕». Можливо, що арх╕вн╕ документи, знайден╕ в Москв╕ ╕сториком Микитою Петровим, допоможуть встановити долю тих семи тисяч польських жертв стал╕нсько╖ системи, доля яких дос╕ нев╕дома. Якщо до числа цих жертв ще додати поляк╕в, розстр╕ляних НКВД у Катин╕ та в Харков╕, тод╕ загальне число польських оф╕цер╕в та урядовц╕в, знищених стал╕нським режимом у 40-х роках, сягатиме понад 20 тисяч. У польському ╤нститут╕ нац╕онально╖ пам’ят╕ спод╕ваються, що оприлюднення нових даних про злочинн╕ д╕╖ НКВД допоможе зм╕нити позиц╕ю Кремля щодо засудження стал╕нського терору. Упродовж багатьох рок╕в Польща без усп╕ху домага╓ться в╕д Рос╕╖ визнати злочином проти людяност╕ розстр╕л енкаведистами близько 15 тисяч польських оф╕цер╕в у Катин╕. http://www.radiosvoboda.org/content/Article/1361345.html
НА ЗАХИСТ╤ НАШО╥ СТОЛИЦ╤
╤СТОР╤Я УКРА╥НИ В╤Д МАМОНТ╤В ДО СЬОГОДЕННЯ У 501 ФАКТ╤
ДМИТРО ДОНЦОВ - ТВОРЕЦЬ ПОКОЛ╤ННЯ УПА, НАСТУПАЛЬНИЙ ТА БЕЗКОМПРОМ╤СНИЙ
ПОВЕРНУТИ ╤СТОРИЧНУ ПАМ’ЯТЬ
