Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4444)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4116)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2110)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1028)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (308)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (202)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
К╤ЛЬК╤СТЬ СКАРГ НА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНУ ПРО МОВУ ЗРОСТА╢
Значний стрибок у ставленн╕ до мови стався власне п╕сля повномасштабного вторгнення Рос╕╖…


НА ХЕРСОНЩИН╤ В╤ДКРИВСЯ ПЕРШИЙ ФЕСТИВАЛЬ «Р╤ДНА МОВА - ШЛЯХ ДО ПЕРЕМОГИ»
Укра╖нська мова об’╓дну╓ укра╖нц╕в у боротьб╕ та в нац╕ональн╕й ╕дентичност╕…


УКРА╥НЦ╤ ВИЗНАЧИЛИСЬ, ЧИ ТРЕБА РОС╤ЙСЬКА У ШКОЛАХ
42% укра╖нц╕в п╕дтримують збереження вивчення рос╕йсько╖ мови в певному обсяз╕.


МОВА П╤Д ЧАС В╤ЙНИ СТАЛА ЗБРО╢Ю
В Укра╖н╕ в╕дзначають День писемност╕ та мови.


МОВИ Р╤ДНО╥ ОБОРОНЦ╤
Сьогодн╕шня доб╕рка поез╕й – це твори кримських укра╖нських педагог╕в-поет╕в…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 09.01.2009
КРИЗА ╢ КРИЗА
╢вген ДУДАР

НЕСТАНДАРТН╤ РОЗДУМИ

Св╕т побудований так, що в ньому завжди щось десь ма╓ муляти. А в нас, у Джунглях ╢вропи, ми так звикли до мул╕в, що коли не муля╓, ми н╕би й не живемо. Саме тому, якщо у нас не вистача╓ подразник╕в зовн╕шн╕х, ми муля╓мо одне одного.
Св╕това криза — це н╕би масове народне гуляння. ╢дна╓ вс╕х. Т╕льки кожного у сво╖й компан╕╖. ╤ кожна компан╕я — у сво╓му курен╕.
╤ компан╕я одного куреня ненастанно намага╓ться обшахрувати компан╕ю другого куреня.
Учен╕ хутора «Мозамб╕к» досл╕дили: кожна криза почина╓ться з кризи розуму ╕ сов╕ст╕.
Пол╕тологи твердять: «У кожному куточку планети пол╕тика ма╓ сво╓ обличчя». У нашо╖, хут╕рсько╖, пол╕тики — не обличчя, а рило. Тому в пол╕тичних печерах нашого хутора — рило на рил╕. А за штатним розписом от╕╓╖ «паць-╕деолог╕╖» кожне рило повинно мати сво╓ корито. Народ хутора, ╕стинний «нос╕й влади», ма╓ пильнувати, щоб кожне корито було повне.
Зда╓ться, н╕чого особливого. Так ╕ в «цив╕л╕зованому» св╕т╕. Та особлив╕сть Джунгл╕в ╢вропи взагал╕, ╕ хутора «Мозамб╕к» зокрема, у тому, що от╕ рила нашо╖ «незалежност╕» знайом╕ ще з тотал╕тарного режиму. ╤ рохкають на той же кшталт. ╤ символи носять учорашн╕. ╤ пол╕тику провадять ту, яка потр╕бна сус╕дським ╕мпер-шов╕н╕стам сьогодн╕.
Цив╕л╕зований св╕т диву╓ться з нашо╖ демократ╕╖ та гуман╕зму. Здоровий глузд такого сприйняти не може. Комун╕сти, як╕ винищили м╕льйони людей, а за саме лише слово «незалежн╕сть» запроторювали до Сиб╕ру, — орудують зараз нашою «незалежн╕стю». Вожак ╖хньо╖ згра╖ в нападах «боротьби за суверен╕тет» губи розбрехав, як прип╕чки. ╤ зам╕сть одправити його у Глеваху — обирають у парламент?! То ми так╕ добр╕, так╕ дурн╕ — чи так╕ хвор╕? На наш╕й незалежн╕й територ╕╖ оруду╓ спецформування «Рег╕они ╕мпер╕╖», ╖хн╕й верховода вчаща╓ до мавзолею. «На прощу». Вичовгу╓ кол╕на так, що знахар╕ Джунгл╕в ╢вропи, в яких в╕н т╕ кол╕на лагодить, дивуються: «Це ж треба так плазувати!».
У ц╕й громад╕ «профес╕онал╕в» — суц╕льн╕ вегетар╕анц╕. То «грушники» кобиловалюки, що печуть пироги компромат╕в. То хазар╕вськ╕ «ф╕нансисти», що годують обивателя дешевою капустою. То «к╕с╕льоварщики» пол╕тичних похльобок... Словом, «брат╕шка» з кожного свого кадеб╕стського геморою прагне утворити нам героя. Авжеж — «родич...». Та ще й найближчий сус╕д...
У нас на хутор╕ найстрашн╕ше прокляття: «Щоб тоб╕ на все життя захланного сус╕да та брехливих д╕тей!». А сус╕д — ╕ в джунглях сус╕д.
Англ╕йц╕ запевняють: «Що над╕йн╕ша огорожа м╕ж сус╕дами, то м╕цн╕ша м╕ж ними дружба...». На жаль, м╕ж деякими сус╕дами зам╕сть «огорож╕» потр╕бна невеличка «Л╕н╕я Маннергейма».
Наш хут╕р, зв╕сно, обсус╕джений навколо. Сус╕ди як сус╕ди, лише один — Путаний. Як каже В╕тя Царапк╕н: «Непредсказу╓мий». Правда, ╕сторик хутора «Мозамб╕к» Теоф╕л Магеллан, який вивча╓ д╕яльн╕сть Адольфа Г╕тлера, запевня╓, що Путаний д╕╓ тими самими методами, що й фюрер Третього рейху.
╤ так╕ сам╕ в нього «ж╕зн╓нно важни╓ ╕нт╓р╓си» на чужих територ╕ях, як були в Адольфа.
Ось «одкровення» Г╕тлера про завоювання Франц╕╖: «Одного дня я просто введу в╕йська в Париж. На них буде французька форма... Н╕хто не затрима╓ ╖х. Вони в╕зьмуть Генштаб, м╕н╕стерства, парламент... Я давно контактую з людьми, як╕ утворять новий уряд. Уряд, який мен╕ п╕дходить... Ми ма╓мо таких людей... у будь-як╕й кра╖н╕... Нема потреби ╖х п╕дкупляти. Вони приходять сам╕, ╖х штовхають до нас честолюбство ╕ сл╕пота, нев╕гластво ╕ внутр╕парт╕йн╕ чвари... Ми укладемо мир, перш н╕ж почнемо в╕йну... Наша стратег╕я — нищити ворога зсередини. Щоб в╕н сам себе перемагав...».
Теоф╕л Магеллан каже, що спор╕днен╕сть «Зв╕ра з безодн╕» з «кремл╕вським тхориком» ще й у тому, що як перший, так ╕ другий були агентами спецслужб.
Спор╕днен╕ погляди в Г╕тлера та Путаного й на д╕аспору.
Г╕тлер перед сво╓ю згра╓ю: «Панове! Сьогодн╕ ваш обов’язок не просто турбуватися про н╕мецьку д╕аспору. Ви повинн╕ перетворити ╖╖ в бойовий заг╕н. Орган╕зац╕ям н╕мецько╖ д╕аспори не треба н╕ обговорювати, н╕ узгоджувати свою пол╕тику з м╕сцевою владою. Вона визнача╓ться тут, мною... Перебуваючи на передньому кра╖ нашо╖ нац╕онально╖ боротьби, ви ╓ форпостами Н╕меччини ╕ да╓те можлив╕сть удосконалювати наш поступ ╕ проводити наш╕ бойов╕ операц╕╖... Ви у «секрет╕». Ви готу╓те й провадите акц╕╖, перебуваючи далеко попереду л╕н╕╖ нашого фронту. Кожний ╕з вас повинен маскувати свою п╕дготовку до атаки... Доц╕льно мати в кожн╕й кра╖н╕ хоча б дв╕ н╕мецьких фракц╕╖... Одна з них повсякчас заклика╓ дотримувати законност╕, ╖╖ обов’язок — сусп╕льн╕ та економ╕чн╕ зв’язки. Друга фракц╕я нехай буде радикально-революц╕йною... Вам належить п╕дготувати ╜рунт... Н╕меччина ма╓ нам╕р поширити свою владу далеко за меж╕ наявних кордон╕в...».
Н╕би про сьогодн╕! Т╕льки в ╕ншому м╕сц╕... ╤нший фюрер, та нам╕ри т╕ сам╕... Р╕зн╕ «д╕аспорн╕» ╕ нед╕аспорн╕ «фракц╕╖», р╕зн╕ «об’╓д╕н╓н╕я», «союзи», р╕зн╕ парт╕╖ на наш╕й територ╕╖ н╕би виконують прям╕ вказ╕вки Г╕тлера. Лише працюють не на «Н╕меччину», а на «╓д╕ную ╕ н╓д╓л╕мую»... ╤нша подоба фюрера. Але фашизм — той самий.
Фюреров╕ Третього рейху свого часу дуже подобалася Бразил╕я. «Ми, — казав в╕н, — створимо тут Нову Н╕меччину. Тут у нас буде все, що нам треба... Ми ма╓мо право на цей континент, там волод╕ння Фуггер╕в та Вельзер╕в...».
Як усе це перегуку╓ться з ╕деями нов╕тн╕х фюрер╕в про «Новорос╕ю...» Крим... «Русинськ╕» збочення на Закарпатт╕... Утворення «незалежних» кавказьких «республ╕к»... Придн╕стровських...
«Двуязич╕╓». Цей провокац╕йний ╕нструмент використовував ╕ Г╕тлер: «У Конгрес╕ США забракло всього-на-всього одного голосу, щоб зробити н╕мецьку мову державною... Н╕мецька частина американського народу — ось джерело пол╕тичного й духовного оновлення... Лише нац╕онал-соц╕ал╕зм покликаний зв╕льнити американський народ в╕д його пан╕вно╖ кл╕ки й повернути йому можлив╕сть стати великою нац╕╓ю...».
«Нац╕онал-соц╕ал╕зм», «╕нтернац╕ональний соц╕ал╕зм», «розвинутий соц╕ал╕зм», «соц╕ал╕зм ╕з людським обличчям», «прогресивний соц╕ал╕зм», «демократичний соц╕ал╕зм» — усе це блекота з того самого городу. У ц╕й блекот╕ росли г╕тлери й стал╕ни, у ц╕й блекот╕ народилися путан╕ та ╖хн╕ пол╕тичн╕ путани. Т╕ сам╕ г╕тлер╕вськ╕ штурмовики, з тими ж завданнями — «готувати ╜рунт» — т╕льки для ╕ншого фюрера й ╕ншого
рейху...
«Наша молодь повинна вчитися колон╕зувати» — напучував Г╕тлер св╕й г╕тлер’югенд». «Путан’югенд» колон╕зувати вже вм╕╓. Правда, тепер головне — колон╕зувати спочатку ╕нформац╕йний прост╕р «ж╕зн╓нно важних терр╕тор╕й». Витру╖ти нац╕ональне кор╕ння абориген╕в, обкидати болотом ╖хн╕ традиц╕╖ та мову, обплювати ╖хн╕х нац╕ональних геро╖в, дискредитувати ╕ скомпрометувати ч╕льник╕в держави, як╕ не здають нац╕ональних позиц╕й... А пот╕м... «сво╖ люди» сформують «уряд, який п╕дходить» новоспеченим фюрерам та ╖хн╕м в╕дродженим рейхам...
╤ знову буде «...╕бер алл╓с»...
Отже, аборигене т╕╓╖ частини Джунгл╕в ╢вропи, що зветься Юкрейн-╕на! Коли в к╕осках свого м╕ста ти не знаходиш часопису чи книжки р╕дною мовою, знай: тут працю╓ сус╕дський ╕мперський фашизм. Коли з «тво╖х» телеканал╕в у тво╖й кра╖н╕ лл╓ться бруд на твого Президента, на тво╖ святин╕, на тво╖х нац╕ональних геро╖в — тут д╕╓ сус╕дський ╕мперський фашизм. Коли на «телесвободах» ╕ «шустеpизадах» в╕льно патякають ╕мпер-фашисти — маркови, митрофанови, рогоз╕ни, затул╕ни, корнилови чи шуфризнут╕ м╕зками або ж герман╕зовано-кадеб╕зован╕ сов╕стю ╖хн╕ прислужники, подумай: що це? Коли у тво╖х прадавн╕х святинях-лаврах «духотворять» чужоземн╕ попики, забороняючи тво╓му людов╕ сп╕лкуватися з Усевишн╕м мовою, якою в╕н благословив ╖х жити, — це фашистське сатанинство у д╕╖. Коли збочен╕ недоростки з «розважальних» телеквартал╕в паплюжать, парод╕юють, висм╕юють твою мову — це фашистський ... «югенд» д╕╓, аби позбавити тво╓ юне покол╕ння нац╕онального ╕мун╕тету...
Ск╕льки тоб╕ ще треба, князю Джунгл╕в ╢вропи, аби розбудити твою волячу нац╕ональну г╕дн╕сть? Голодомор╕в, концтабор╕в, тюрем, розстр╕л╕в, принижень, цькувань? Щоб ти став господарем у сво╖й хат╕. Ск╕льки?!
Скажеш: «Пол╕тик╕в браку╓... Браку╓ нац╕онально╖ ел╕ти...».
Киньмо погляд на околиц╕ великих м╕ст. Як розел╕тилося наше патр╕отичне посп╕льство! Куди там н╕мецьким баронам чи московським князям до ╖хн╕х ел╕тарних барлог╕в. Не палаци, а мавзоле╖ з похованими заживо зденац╕онал╕зованими ╕ здепатр╕отизованими «ел╕тарниками»...
Погляньмо на «бик-морди» уздовж ямно-горбистих шлях╕в наших... Воно ж ╕ще не встигло одмити шию в╕д учорашньо╖ засмальцьовано╖ куфайки, а вже ч╕пля╓ свою пику на кожному стовп╕ — аби довести: «╤ ми, Фесько, пол╕тики!». Подив╕мося от╕ телешоу «св╕тських людей»... Черв’яки з в╕тряками на голов╕ або ж ╕з парчею на дуп╕. Пригляньмося до отих в╕чних депутат╕в, що на телеекран один з-поза одного висовують сво╖ в╕дгодован╕ пики. На отих вождик╕в блошиних парт╕й, як╕ не можуть приборкати сво╖ амб╕ц╕╖, щоб задля добра та злагоди у держав╕ об’╓днатися в потужну парт╕ю, яка обстоювала б нац╕ональн╕ ╕нтереси свого народу, а не служила троянською кобилою для чужинецьких зайд. Придив╕мося до от╕╓╖ чиновно╖ брат╕╖. Ск╕льки з них уже збили статки ╕ для себе, ╕ для сво╖х майбутн╕х покол╕нь. А дати дещицю на те, щоб юне покол╕ння держави не забуло р╕дного слова, р╕дно╖ п╕сн╕, традиц╕й предк╕в сво╖х, — «нема ума»... А чи нема звичайно╖ порядност╕, людсько╖ сов╕ст╕. Узяв гору агресивний, ненаситний кар’╓ризм. ╤ пол╕тик╕в, ╕ чиновник╕в — достоб╕са. Та багато з них — безнад╕йно хвор╕. Уражен╕ смертельним в╕русом ДПП — деф╕циту патр╕отизму й порядност╕. Практика показала, що ця хвороба — невил╕ковна. Як нема╓ ╕мун╕тету нац╕онально╖ г╕дност╕, його не вштрикнеш шприцом у «верхн╕й зовн╕шн╕й квадрат» ╕ не защепиш п╕гулкою.
Нос╕╖в такого в╕русу треба обтрушувати ╕з чиновно╖ драбини, як саранчу з дерева. Хоч би на якому щабл╕ вони возс╕дали — низенькому чи високому... Та й щабл╕ п╕сля них сл╕д ретельно дез╕нф╕кувати. Щоб на ╖хн╕х наступник╕в не було т╕╓╖ само╖ пошест╕...
Тепер — про «брехливих д╕тей». Конкретн╕ше — байстрюк╕в. Бо так склалося «╕стор╕ч╓ск╕», що ма╓мо б╕льше нац╕ональних байстрюк╕в, н╕ж р╕дних син╕в та дочок. А байстрюк ╓ байстрюк. Хоч би якою м╕ркою гуман╕зму ти його м╕ряв. Коли гр╕хом починалося, то гр╕хом ╕ живе. А ще страшн╕шим гр╕хом — зак╕нчить.
Брехня огидна ╕ завжди злочинна. Брехня — це психолог╕чна чума, якою користуються падлюки, щоб завдати шкоди оббреханому. Тож не диво, що сьогодн╕ найпопулярн╕шою збро╓ю нав╕ть м╕ж державами Джунгл╕в ╢вропи ╓ дез╕нформац╕я — себто брехня. Вона набула таких форм, так «витончилася», що ╖й позаздрив би не лише сумнозв╕сний Геббельс, а й сам Г╕тлер.
Брехня ще огидн╕ша й аморальн╕ша, коли св╕й оббр╕ху╓ свого. Коли падлюка, аби заробити юдин гр╕ш, прислужитися ще б╕льш╕й падлюц╕ чи вдовольнити сво╖ ниц╕ потреби, оббр╕ху╓ ╕ свого колегу, ╕ свою державу, ╕ свою владу, ╕ геро╖в свого народу ╕... баламутить той же народ...
На хутор╕ «Мозамб╕к» ходить присл╕в’я: «Справедливий, як Сидорова коза». Себто — брехливий. Мабуть, присл╕в’я те утворилося в╕д кози-дерези. А може, коза-дереза народилася в╕д Сидорово╖. Бо в жодному козознавств╕ це не описано. Сус╕ди пишуть про цапа: «Старый, плешивый козел вызывал у крестьян отвращение не так своим постоянным надоедливым мычанием, как гадким зловонием, которое распространял на всю околицу»...
Отож про «зловон╕╓» словесне. Його в нас вистача╓. Та недавно у джунглях з’явилася ще одна брудомаз╕я. «ПРАВДА в╕д Сидорового козла...». По-перше, правда — це така пан╕, що вона або ╓, або ╖╖ нема. Хоч би яким круторогим був козел, н╕ сво╖м «мичан╕╓м», н╕ «зловон╕╓м» в╕н правди не заступить. По-друге, коли ╕стота хибу╓ на фоб╕ю, то ╖╖ «Правда» — така ж правдива, як козляч╕ роги схож╕ на корол╕вську корону. Але для пол╕тичних путан — це те, що треба...
А Путаний усе не може позбутися синдрому «старшого родича». Хочеться диктувати, кого нам шанувати, що святкувати, куди прямувати... Помина╓мо уб╕╓нних голодом — «нац╕онал╕з╕ру╓м трагед╕ю». В╕дроджу╓мо пам’ять Батурина — «разжига╓м н╓нав╕сть...». Ставимо пам’ятник Шухевичу — «возрожда╓м фашизм...».
Панове путан╕, припутан╕ й попутан╕! У сво╖й хат╕ ми «разжига╓мо» те, що вважа╓мо за потр╕бне. З╕ сво╖м «вогнем» не л╕земо порядкувати на чужих територ╕ях, «пр╕нуждать к м╕ру». А «фашизм» наш не наступав н╕ на Берл╕н, н╕ на Москву. В╕н не давав н╕ г╕тлер╕вським фашистам, н╕ вашим нищити й грабувати наш народ... Зв╕сно, ваш╕ фашистськ╕ недобитки енкаведистського та кадеб╕стського штибу вбол╕вають за сво╖ кат╕вськ╕ шкури. Але люд наш - гуманний. ╤ чесний. В╕н лежачого не судить. ╤ помсти не жада╓...
Та найб╕льше Путаного драту╓ наш Президент. Ще в╕дтод╕, як був прем’╓ром. Ск╕льки кинуто проти нього перодряпаючих рептил╕й, телев╕з╕йних ляпай-курв ╕ курвчинських, пол╕толох╕в загребинських... Потужною канал╕зац╕╓ю течуть «компромати» ╕ просто «мати...». Намагалися отру╖ти — вистояв.
╤ став Президентом... Тепер кинуто ще потужн╕шу брудомаз╕ю. ╤ в Джунглях ╢вропи, ╕ поза ними... Щоб вибити ╕з с╕дла...
Експерти хутора «Мозамб╕к» припускають, що це - з ревнощ╕в. Подейкують, що Путаний почав п╕дбивати клинц╕ до нашо╖ королеви — «Краси-Золото╖ коси». Нав╕ть ма╓ нам╕р побратися з нею. Аби взяти за нею «п╕вкорол╕вства». Хоч би по Збруч. Та вона н╕бито дала йому в╕дкоша...
Зам╕сть постскриптуму: Г╕тлер, коли свого часу «д╕лив св╕т», то розводився перед сво╖ми однопарт╕йцями, що Укра╖ну не в╕ддасть н╕кому... Путаний також не хоче в╕ддати Укра╖ну н╕кому. Нав╕ть укра╖нцям...

«Л╕тературна Укра╖на»,
25 грудня 2008 р.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6754

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков