Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (4446)
З потоку життя (7293)
Душі криниця (4117)
Українці мої... (1658)
Резонанс (2113)
Урок української (1006)
"Білі плями" історії (1844)
Крим - наш дім (1031)
"Будьмо!" (271)
Ми єсть народ? (241)
Бути чи не бути? (311)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (203)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПРОКИНУВСЯ ВОДЯНИК
Наш╕ традиц╕╖


САВА ╤ ЛАВА
Наш╕ традиц╕╖


«20 ДН╤В У МАР╤УПОЛ╤», ДЖАМАЛА ╤ «КОНОТОПСЬКА В╤ДЬМА»:
Стали в╕дом╕ лауреати Шевченк╕всько╖ прем╕╖…


ПРАВДА ДВО╢СЛОВА
Наш╕ традиц╕╖


ОЧИМА БЕЛЬГ╤ЙСЬКОГО ФОТОГРАФА
На його зн╕мках - чорно-б╕ла пал╕тра Майдану…




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














FaceBook





оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 09.01.2009
ВАШК╤ВСЬКА МАЛАНКА

ДЖЕРЕЛА

У веч╕р напередодн╕ «старого» Нового року ледь не в кожн╕й вашковецьк╕й осел╕ в╕д пацан╕в до статечних ╜азд перебираються у фантастичн╕ маски та костюми: «д╕д╕в», «баб», «циган╕в», «ведмед╕в» та ╕нших казкових ╕ невигаданих ╕стот. ╤ в такому чудернацькому вбранн╕ перебер╕я ходить в╕д осел╕ до осел╕, в╕ншуючи господар╕в ╕ в╕дганяючи та задурюючи вс╕ляких злих дух╕в та в╕дьом – таких на╖вних ╕ дов╕рливих, як на наш прагматичний час. П╕сля п╕вноч╕ гурти перебраних збираються на перехрестях вулиць на «маланкарськ╕ тусняки»: це сво╓р╕дний огляд сил перед завтрашн╕м карнавалом. Горе роззявам, як╕ потраплять ц╕╓╖ ноч╕ до рук перебер╕╖: якщо вас лише в╕длупцюють в╕ником й об╕ллють водою, вважайте, ви в╕дбулися др╕бничкою...
А наступного дня, на Василя, уся галаслива перебер╕я ╕з дзв╕ночками, батогами, пукавками, петардами, на ф╕рах, коровах, мерседесах сходиться ╕з трьох вашковецьких кут╕в: Гнатишиного, Затеплишного ╕ Гор╕шнього - на Хрестов╕й дороз╕. Тут «ведмед╕» м╕ряються силами, «д╕ди» братаються з «циганами», «баби» шугають малол╕ток, а «козаки» сюрчанням свитк╕в намагаються надати всьому тому рейваху якийсь лад.
Ветерани перебер╕╖ стверджують, що так в╕дбувалося це свято в м╕стечку споконв╕ку. Гурти перебраних ╕з кожного кута намагалися приготувати найкращу маску, аби справити на гостей та сус╕д╕в враження.
Традиц╕йно гурт перебраних у Вашк╕вцях складався з «д╕д╕в», «баб», «ведмед╕в», «циган», «жид╕в». То були типаж╕, взят╕ з народного життя. «Д╕ди» кропили зустр╕чних васильком ╕ наливали кожному порц╕ю гор╕лки (Вашковецький спиртзавод теж мав сво╖ традиц╕╖!). «Баба» вим╕тала в╕ником злих дух╕в ╕з хати. Кожного «ведмедя» водив на ланц╕ «циган» – адже в т╕ нап╕влегендарн╕ часи буковинськими селами ходили правдив╕ цигани, ведучи за собою правдивих ведмед╕в. Обов’язковим учасником перебер╕╖ був «жид»-крамар – то ще один спомин про веселий народ, який колись жив-не тужив на Буковин╕.
Кожен гурт перебраних мав св╕й пров╕д, до якого входили «козак», «вулан», себто улан, «бук-шандарь» ╕, власне, сама Маланка – перебраний молодицею парубок. ╤з-пом╕ж перших трьох учасник╕в обирався найстарший – калфа (слово походить в╕д сх╕дного кал╕ф, хал╕ф – себто «старший»), який скеровував перебер╕ю за певним маршрутом. Кр╕м того, на нього покладалися обов’язки збирати «коляду», а на заколядован╕ грош╕ п╕сля свят калфа орган╕зовував забаву, коли, як казали, «п’ють коляду». Характерно, що у перебер╕╖ м╕г брати участь будь-який бажаючий, незалежно в╕д в╕ку, а от до проводу допускалися лише парубки «п╕сля в╕йська».
Справжньою окрасою перебер╕╖ були маски ╕ костюми, як╕ ставали предметом гордощ╕в учасник╕в карнавалу ╕ темою обговорення вашк╕вчан аж до наступного Василя. Костюми маланкар╕ шили самотужки. Ось як готувався костюм «ведмедя». «Тулубом» слугував кожух навивор╕т, «лапами» - рукави з╕ старого кожуха, як╕ перев’язувалися плетеною ╕з соломи к╕скою. Маску на голову виготовляли переважно з морди кабана чи теляти. «Ведм╕дь» п╕дперезувався ланцюгом, який сл╕д було стягнути якомога щ╕льн╕ше - щоби п╕д час боротьби з ╕ншим «ведмедем» суперник не зм╕г просунути п╕д ланцюг руку ╕ кинути на землю.
Костюм «козаков╕» чи «вуланов╕» обшивала тороками його д╕вчина, ╕ по цьому Вашк╕вц╕ судили, чи з не╖ буде вм╕ла рукод╕льниця. За неб╕жки Австр╕╖ «козаки» п╕дперезувалися поясом синьо-жовто╖ барви з написом «С╕ч у Вашк╕вцях». Носити нац╕ональн╕ барви заборонила румунська влада, тож хлопцям доводилося пов’язувати зверху на такий пояс традиц╕йну народну крайку.
У Вашк╕вцях був ╕ чи не ╓диний на всю Буковину костюм «бук-шандаря». Його ╕стор╕я - це сво╓р╕дне в╕ддзеркалення ╕стор╕╖ самих буковинц╕в. Колись давно служив у почесн╕й варт╕ ц╕саря Франца Йосифа вашк╕вчанин на пр╕звище Курик. Хлопець вдався ростом н╕вроку - до двох метр╕в, менших ж бо ╕ не брали на таку службу. В╕дслуживши, прив╕з ╕з В╕дня додому розк╕шну парадну форму – шапка з «павою», «полети», себто еполети, гарний шк╕ряний рем╕нь. До ц╕сарських цяцьок п╕д╕брали народну ношу - так ╕ виник костюм «бук-шандаря». Кажуть, ту «паву» з «полетами» успадкувало ще й нин╕шн╓ покол╕ння «бук-шандар╕в».
У Вашк╕вцях в╕ддавна ╕сну╓ ╕ таке ун╕кальне ремесло, як виготовлення масок. Старожили ╕з захопленням згадують чудов╕ маски роботи народного майстра Георг╕я Гараса (музей якого збер╕га╓ пам’ять про цього ум╕льця), з пошаною називають ╕мена майстр╕в Володимира М╕гована й Володимира Леонтюка.
За твердженням фольклористiв, найцiкавiша Маланка у буковинському мiстечку Вашкiвцi. Проте з ним може смiливо посперечатися Маланка з галицького села Горошове, що на Тернопiллi. Тутешнiй староноворiчний карнавал уже давно став легендарним i на нього, як i на вашкiвський, з’╖жджаються гостi навiть iз-за кордону. Проте цими двома визнаними центрами географiя свята не обмежу╓ться. Наприклад, у селi Горбiвцi тi╓╖ ж Чернiвецько╖ областi, пiд самим румунським кордоном, зберiгся унiкальний старовинний звичай ходiння по хатах iз «кониками». Дво╓ хлопцiв, вбраних у костюми коней, разом iз вояками, Маланкою та ватагою музик ходять у переддень свята вiтати господарiв, а як знайдуть незамiжню дiвчину, танцюють iз нею, аж доки та не вiдкупиться солодощами та грiшми.
Та найдужче запам’яталася Маланка в селах Глибоцького району. Такого дива нiколи й нiде не бачив. Це фантастичне дiйство тривало кiлька дiб i скорiше нагадувало сон, нiж реальнiсть. Стiльки химер i витiвникiв я ще в життi не зустрiчав в один час i в одному мiсцi.
Не без того, звичайно, щоб чорти запалене колесо дорогою покотили, дiвку господареву полiзли цiлувати чи посуд перевертати. Але це все жартома.
Вашк╕вська Маланка — це ун╕кальне явище в Укра╖н╕. Раз на р╕к у м╕стечку над Черемошем, де зродилася „Черемшина”, Маланка гуля╓ так, що весь св╕т диву╓ться.
╤ н╕чого з ц╕╓ю перебер╕╓ю не могли зробити н╕ татари, н╕ турки, н╕ австр╕яки, н╕ румуни, н╕ б╕льшовики. Вони забороняли Маланку, а вона таки була. Вони карали тих, хто переодягався, а вони все ж таки перебиралися, Маланка вижила. Вона перемогла вс╕х загарбник╕в ╕ залишилася нав╕ки у Вашк╕вцях. Бо тут ╖╖ кор╕нь, тут ╖╖ земля, тут ╖╖ народ ╕ тут ╖╖ душа.
Чому так ненавид╕ли Маланку вс╕, хто загарбником приходив на нашу землю? Тому, що Маланка см╕хом, гострим словом, сарказмом ╕ народною сатирою висм╕ювала ╕ знищувала поневолювач╕в земл╕ укра╖нсько╖. Проти ц╕╓╖ збро╖ не могли встояти арм╕╖ ╕мпер╕й. Вони розбивалися об Вашк╕вську Маланку ╕ зникали.
Чи не кожен перебраний тод╕ сид╕в по 15 д╕б. Влада ненавид╕ла ╕ боялася Маланку. А як ╖╖ не боятися ╕ не ненавид╕ти?! Маланка висм╕ювала пристосуванц╕в — комун╕ст╕в, хабарник╕в — бюрократ╕в та ╕нших виродк╕в комун╕стично╖ системи.
Спливли роки. Укра╖нський народ з Божою пом╕ччю став в╕льним в╕д вс╕х ╕мпер╕й. В╕н почав будувати свою кра╖ну такою, якою хот╕ли ╖╖ бачити багато покол╕нь геро╖в, котр╕ в╕ддали сво╓ життя за Укра╖ну.
Iз давнiх-давен парубки готуються до Маланки заздалегiдь. Розучують колядки, розподiляють ролi, майструють костюми, плетуть батоги i лагодять iнший потрiбний реманент. Багато речей виготовляються «на смiх», наприклад, намиста для Циганки можуть бути з картоплi, квасолi та бобiв, у нiс Цигановi вкладають «кулко» (кiльце), а всередину Дiдьчого хвоста — колючий дрiт, щоб, коли хтось зi стороннiх захотiв його пiймати, то поколов би собi руки.
Усi цi творiння передаються вiд поколiння до поколiння, дбайливо зберiгаються i вдосконалюються. По деяких селах i досi можна зустрiти перебраних Ведмедiв у справжнiх звiриних шкурах i з такими ж справжнiми головами. До речi Ведмедям, а особливо пiдборовi парубкiв на ╖хнi ролi, придiля╓ться особлива увага. Ними стають наймiцнiшi, бо вони мусять вiдстоювати честь та славу сво╓╖ Маланки у боротьбi. Ще один важливий момент. Костюми та маски мають добре змiнювати зовнiшнiсть. Голос теж треба викривляти, щоб не впiзнавали. Бо коли вгадають когось, вiн мусить негайно припинити забаву.
Iз часом маски i персонажi оновлюються, i тут даються взнаки злободенн╕ проблеми та моднi вiяння. Часто поруч iз Чортом можна побачити якогось вiдомого полiтичного лiдера чи геро╖ню телесерiалу. Не кажу вже про американських полiцейських, бетменiв та iнших «народних улюбленцiв». Проте нема╓ одних i тих самих персонажiв навiть у селах по сусiдству. В кожному маланкують по-сво╓му.
Усе це може тривати аж до обiду наступного дня, вже на Василiя. Залежить вiд величини сiл. З обiду ж усi мешканцi вiд малого до старого сходяться до центру села на двобо╖ Ведмедiв. Видовище - незабутн╓ i вража╓ сво╓ю арха╖чнiстю. За мить нiби переносишся на тисячi рокiв назад, коли мисливцi перед походом по здобич справляли свiй магiчний ритуал. Чорти батогами розганяють усерединi майдану глядачiв, утворюють коло i впускають туди двох Ведмедiв iз рiзних ватаг. Тi, пiдiгрiтi криком, починають боротися. Удари й жоднi хитрощi тут не проходять. Перемага╓ дужчий i спритнiший.
Що тут скажеш... Розповiдати про Маланку — все одно, що змальовувати словами музику Моцарта чи удар блискавки. Це треба побачити. I моя вам порада — не барiться. При╖жджайте у невелике м╕стечко Вашк╕вц╕ над бурхливим Черемошом ╕ сам╕ все побачите.
Степан Карачко,
кра╓знавець.
м. Черн╕вц╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6759

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков