Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
АДЕЛЬ СТАН╤СЛАВСЬКА: Я ТА, ЩО ТРИМА╢ СВ╤Т
Сьогодн╕ господинею Поетично╖ Св╕тлиц╕ ╓ Адель Стан╕славська. Справжн╓ ╕м'я – Олександра...


«РИМОВАНИЙ ╤РП╤НЬ»
3 жовтня в столичному Будинку письменник╕в в╕дбулася презентац╕я зб╕рника поез╕╖ «Римований...


«ЯК ДАЛ╤ ЛОВИТИМЕШ ГАВИ - НЕ БУДЕ У ТЕБЕ ДЕРЖАВИ!»
Наше покол╕ння на цих знущаннях повинно поставити крапку. Щоб н╕коли ╕ н╕кому не хот╕лося б╕льше...


ЗАХИСТИ, ПОКРОВО-МАТИ!
День Покрови Пресвято╖ Богородиц╕ — велике християнське свято, яке щор╕чно в╕дзнача╓мо 14...


ТА╥НА СЛОВА
У золот╕ вереснев╕ дн╕ Червоноград ста╓ центром л╕тературного свята... П╕дбито п╕дсумки VIII...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#2 за 09.01.2009
Р╤ДНИЙ БАТЬКО «МОГИЛЯНКИ»

ДЖЕРЕЛА
13 с╕чня - День святителя Петра Могили, Ки╖вського митрополита

“Я, Петро Могила, мил╕стю Божою арх╕мандрит Ки╖вський Печерський, за ласкою ╕ пом╕ччю Божою ╕ за власною мо╓ю волею умислив фундувати школи, щоб молодь у побожност╕, у звичаях добрих, у науках в╕льних навчена була на користь ╕ вт╕ху православного роду”. В╕н мав особисту см╕лив╕сть ╕ дар бачення ╕сторично╖ перспективи. Це була перша школа нового типу в Укра╖н╕. У Ки╓во-Могилянському колег╕ум╕, а згодом – академ╕╖, акумулювалося духовне та ╕нтелектуальне життя Укра╖ни. Заснування Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ знаменувало подолання застар╕лих комплекс╕в меншовартост╕, як╕ за Х╤╤╤-XVI стол╕ття в╕дт╕снили Ки╖в на узб╕ччя християнсько╖ ╢вропи.
Майбутн╕й Святитель народився 21 грудня 1596 р. в Яссах, у с╕м’╖ молдавського правителя Симеона Могили та угорсько╖ княжни Маргарет. Оск╕льки батько його був правителем Молдови, чимало ╕сторик╕в ╕ дос╕ вважають Петра Могилу молдаванином. За легендою, предком Могил був молдавський дворянин Пуриг, який допом╕г у битв╕ молдавському господарю Стефану IV, отримав в╕д нього щедру винагороду й ╕м’я Могила, що означа╓ “пагорб”, “узвишшя”, а не “могилу” у нашому розум╕нн╕ слова.
Доля батька майбутнього митрополита склалася траг╕чно. У жовтн╕ 1607 року, в розпал м╕жусобно╖ боротьби, п╕д╕сланий вбивця отру╖в його. П╕сля смерт╕ Симеона Могили його дружина ╕ сини залишили Молдав╕ю. З Ясс (сучасна Румун╕я) с╕м’я переселилася на земл╕ Зах╕дно╖ Укра╖ни, що були п╕д владою Реч╕ Посполито╖. Б╕льш╕сть досл╕дник╕в, ╜рунтуючись на зв’язках Могил з Льв╕вським братством, схиляються до думки, що майбутн╕й митрополит навчався у Льв╕вськ╕й братськ╕й школ╕. Одинадцятир╕чного хлопчика невипадково в╕ддали саме до ц╕╓╖ школи. Р╕ч у т╕м, що, як ╕ батько, в╕н був православним. Тут в╕н засвоював грецьку ╕ латинь, тут п╕знавав основи богослов’я, ╕ тут же, не так на шк╕льних уроках, як в реальному льв╕вському м╕ському житт╕, п╕знавав особливост╕ католицько-православного та православно-ун╕атського протистояння. За одн╕╓ю з верс╕й, згодом в╕н зак╕нчив ще й польську Католицьку академ╕ю в Замост╕.
П╕сля здобуття осв╕ти, приблизно в 1617 роц╕ хлопець потрапив до двору гетьмана Стан╕слава Жолкевського. На жаль, до нашого часу д╕йшло дуже мало в╕домостей про те, як ╕ де саме минала юн╕сть Петра Могили. Але, очевидно, що кошти ╕ покровительство Жолкевських та ╕нших магнат╕в дозволяли йому впродовж к╕лькох рок╕в подорожувати ╢вропою, де в╕н був в╕льним слухачем у знаних ун╕верситетах в Голланд╕╖ ╕, як припускають, у паризьк╕й Сорбонн╕. Мабуть, саме подорож ╢вропою та ╓вропейська св╕тська осв╕та дозволили йому згодом сприймати св╕т розкутим поглядом ╓вропейця.
Молодий князь Могила, син правителя Молдови, перед яким в╕дкривалися двер╕ вс╕х аристократичних дом╕в Варшави ╕ Кракова, перебуваючи посеред католицького рел╕г╕йного виру, залишався в╕рним Православ’ю. Це було справжн╕м викликом польськ╕й католицько-╓зу╖тськ╕й та ун╕атсько-католицьк╕й аристократ╕╖.
Вперше до Ки╓ва майбутн╕й митрополит при╖хав саме в р╕к смерт╕ Сагайдачного (1622), пот╕м пост╕йно жив тут до 1627 року. Очевидно саме п╕д час знаменито╖ Хотинсько╖ в╕йни, де завдяки, насамперед, В╕йську Запорозькому арм╕я Реч╕ Посполито╖ завдала тяжко╖ поразки турецько-татарсько-ногайським силам на чол╕ з самим султаном Османом II, Могила чудом уникнув смерт╕. Саме це ╕ небажання переходити н╕ в католицизм, н╕ в ун╕ю прискорило його р╕шення ц╕лком присвятити себе служ╕нню Господу. До 1626 року в╕н уже полишив св╕тське життя ╕ прийняв чернечий постриг п╕д ╕менем Петра, справжн╓ ╕м’я святого, на жаль, ╕ дос╕ нев╕доме.
Близько 1627 року Могила був втягнутий у проблеми примирення православних з ун╕атами. Цьому сприяли традиц╕╖ родини Могили. Тому влада Реч╕ Посполито╖ могла спод╕ватися, що ╕ в╕н п╕де шляхом примирення приб╕чник╕в двох конфес╕й, ╕ п╕дтримала в 1627 роц╕ його кандидатуру на посаду арх╕мандрита Печерсько╖ Лаври п╕сля смерт╕ Захар╕я Копистенського. 16 вересня 1627 року Петро Могила був обраний арх╕мандритом Ки╓во-Печерсько╖ лаври ╕ одразу ж сконцентрувався на внутр╕шньому зм╕цненн╕ Церкви та п╕днесенн╕ ╖╖ авторитету серед населення Реч╕ Посполито╖ та створенн╕ школи нового типу. У Ки╓в╕ вже ╕снувала братська школа, тому арх╕мандрит хот╕в в╕дкрити нову у себе, в Лавр╕. Однак ц╕ плани зустр╕ли несхвалення тод╕шнього митрополита Ки╖вського ╤ова Борецького, хоча в ус╕х ╕нших сферах обидва ╕╓рархи м╕ж собою ладили. Борецький, напевно, побоювався, що печерська школа значно послабить значення вже ╕снуючо╖ братсько╖ школи. Тому за життя митрополита школа в Лавр╕ не була в╕дкрита.
Смерть Борецького в березн╕ 1631 року в╕дкрила перед Петром Могилою нов╕ перспективи. Його не задовольняли кадри лише з братських шк╕л ╕ в╕н на власний кошт послав до ╢вропи к╕лька молодих людей, серед яких був ╕ ╤нокент╕й Г╕зель, законник Печерсько╖ лаври, в майбутньому — вчитель Могилянсько╖ школи.
Петро Могила погодився на об’╓днання двох шк╕л в одну на баз╕ братсько╖. Пере╖зд школи з Лаври у Братський монастир стався лише п╕д час л╕тн╕х кан╕кул 1632 року. Створений Колег╕ум дуже в╕др╕знявся в╕д братсько╖ школи. Вже на першому роц╕ навчання в Могилянськ╕й школ╕ викладали ф╕лософ╕ю, риторику ╕ поетику, тобто предмети, характерн╕ для тогочасних зах╕дних шк╕л.
Колег╕ум, продовжуючи традиц╕╖ братсько╖ школи, став вищою нац╕ональною школою. Тут формувалася нова високоосв╕чена, нац╕онально св╕дома, шляхетна укра╖нська ╕нтелектуальна молодь, яка сприяла в╕дродженню Укра╖ни ╕ поверненню ╖╖ в коло в╕льних держав. Могилянська академ╕я стала тим, чим вона була, т╕льки завдяки тому, що ╖╖ засновник «був людиною багатьох св╕т╕в», багатьох мов ╕ культур.
Високе становище Петра Могили в церковн╕й ╕╓рарх╕╖, при цьому затверджене владою Реч╕ Посполито╖, безпосередн╕ контакти на сеймах з представниками православно╖ шляхти, а також його власна активн╕сть, проявлена в пер╕од безкорол╕в’я, спричинили те, що Печерського арх╕мандрита було обрано православним митрополитом. Вибори в╕дбулися 3 листопада 1632 р.
Розум╕ючи, що в умовах бездержавност╕ укра╖нського народу, дискрим╕нац╕╖ православ’я ╕ православних з боку пан╕вних к╕л Реч╕ Посполито╖ й католицько╖ Церкви, УПЦ опинилася у стан╕ кризи, П. Могила зайнявся реформуванням Церкви.
Внасл╕док його енерг╕йних заход╕в Укра╖нська Православна Церква зм╕цнилася орган╕зац╕йно, посилилася внутр╕шньоцерковна дисципл╕на, значно зр╕с р╕вень осв╕ти православного духовенства. Святий запровадив сувору дисципл╕ну серед ченц╕в ╕ священик╕в, вимагав неухильного дотримання православних моральних принцип╕в, запровадив консистор╕ю, завданням яко╖ було сл╕дство ╕ суд над духовенством. В╕н сам давав добрий приклад вс╕м сво╖м святим життям. ╤сторичн╕ джерела ф╕ксують нав╕ть чудеса, як╕ творив святитель п╕д час свого служ╕ння Господу на митрополичому престол╕... Це дало УПЦ силу вистояти п╕д тиском ворожих ╖й сил, мало вагомий вплив на зм╕цнення нац╕онально╖ св╕домост╕ укра╖нц╕в ╕ п╕днесення ╖хнього сусп╕льного й державного життя.
Митрополит перетворив ки╖вську друкарню у Лавр╕ в головний видавничий центр, з якого вийшли зб╕рники для вивчення ╢вангел╕я, тексти л╕тург╕й, зб╕рник молитов. Часто передмови для книжок, що видавалися, писав в╕н сам.
Останньою значущою справою Ки╖вського митрополита було з╕брання та видання в 1646 роц╕ нових л╕тург╕чних правил - «Енхолог╕он, або ж Требник».
Помер святий Петро на меж╕ 1646 ╕ 1647 рок╕в - у н╕ч з 31 грудня на 1 с╕чня о четверт╕й годин╕, у Ки╓в╕. Похований у церкв╕ Усп╕ння Богородиц╕ Ки╓во-Печерсько╖ лаври. Мощ╕ святого були знищен╕ п╕д час варварських археолог╕чних розкопок у 1960-х роках. Вихованець «Могилянки» гетьман ╤ван Виговський вт╕лив у життя його мр╕ю: за Гадяцьким договором (1658) Колег╕ум отримав оф╕ц╕йно права вищого навчального закладу ╕ з ╕менем Ки╓во-Могилянсько╖ академ╕╖ ув╕йшов в ╕стор╕ю.
Нац╕ональний ун╕верситет «Ки╓во-Могилянська академ╕я» було в╕дновлено 1992 pоку, ╕ сьогодн╕ в╕н ╓ г╕дним пам’ятником великому митрополитов╕. У 1996 роц╕ Петро Могила р╕шенням Арх╕╓рейського собору Укра╖нсько╖ Православно╖ Церкви був канон╕зований. Його пам’ять Православна Церква вшанову╓ 13 с╕чня.
П╕дготувала Тетяна НОВ╤КОВА.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #2 за 09.01.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6764

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков