З культурно-мистецькою акц╕╓ю п╕д старий Новий р╕к до Севастопольського укра╖нського культурно-╕нформац╕йного центру зав╕тав лауреат м╕жнародних конкурс╕в Ки╖вський академ╕чний театр укра╖нського фольклору “Берегиня”. Вдячний севастопольський глядач тепло зустр╕в знаний колектив. Художн╕й кер╕вник театру Микола Буравський був при╓мно вражений переповненою залою Центру: - У Севастопол╕ ми бували й ран╕ше, але взимку – вперше. При╓мно, що ми д╕сталися Севастополя якраз на старий Новий р╕к. Скажу в╕дверто, я не оч╕кував тако╖ переповнено╖ зали. Виявом уваги до традиц╕йного укра╖нського фольклору глядач вкотре спростову╓ заяви деяких пол╕тик╕в про якусь там надлюбов кримчан до культури кра╖ни-сус╕да. Укра╖нську п╕сню, танець, колядку, дотепний народний жарт люблять скр╕зь ╕ всюди. Вистава “Коляда” створена на основ╕ автентичного укра╖нського, традиц╕йного для зимових свят, фольклору. Два роки тому ми з ц╕╓ю виставою про╖хали майже вс╕ма областями Укра╖ни й скр╕зь вона викликала потужний резонанс. Але тод╕ ми побували лише у С╕мферопол╕, так ╕ не д╕ставшись Севастополя. Цього разу навпаки – почина╓мо ╕з Севастополя й пот╕м вирушимо до С╕мферополя та Ялти. На зимову по╖здку нас благословило М╕н╕стерство культури ╕ туризму Укра╖ни. - З яких джерел черпа╓те знання традиц╕йного фольклору? - ╥здимо рег╕онами, збира╓мо, вивча╓мо, запису╓мо. Це не лише сцен╕чна, але й наукова та просв╕тницька праця. Небагато сьогодн╕ вже залишилося таких людей, як╕ бережуть пам’ять про справжн╕ зразки укра╖нського традиц╕йного фольклору, на жаль. - В яких куточках Укра╖ни народн╕ надбання збереглися найкраще? - Однозначно – у зах╕дних, а якщо брати ближче до центру, то можна в╕дзначити Пол╕сся. Там в╕дбувалася незначна м╕грац╕я людей, район, деякою м╕рою, законсервований. У центральних областях традиц╕йний фольклор збер╕гся не повн╕стю. Але, хочу в╕дзначити, що не в ус╕х кра╖нах св╕ту традиц╕йний фольклор збер╕гся так добре, як у нас. Ми не зовс╕м усв╕домлю╓мо, якими скарбами волод╕╓мо. ╤нколи можна почути таке: “Я – укра╖нець, але моя р╕дна мова – рос╕йська”. Варто спробувати достукатися до серця тако╖ людини, аби вона усв╕домила, що чуже – не бува╓ р╕дним. Найдосконал╕ша чужор╕дна мовна структура не стане переконлив╕шою за свою. Укра╖нське слово тому й р╕дне, що не може бути для укра╖нця чужим. Традиц╕йний фольклор – це наша культура, звича╖ та обряди – то наша мораль. Зараз так багато говорять про нац╕ональну ╕дею. У пошуках ц╕╓╖ складно╖ субстанц╕╖ я би радив звертатися до джерел нац╕онально╖ культури. - Чому, на Вашу думку, так важко в╕дбува╓ться в╕дродження укра╖нсько╖ культури? - Тому, що нема╓ посл╕довно╖ державно╖ пол╕тики та ╕деолог╕╖. Часто зм╕нюються урядовц╕, що в╕дпов╕дають за культуру. Людина т╕льки встига╓ ув╕йти в посаду, нам╕тити плани ╕ вже ма╓ ту посаду зв╕льнити. За тако╖ пол╕тики ладу не буде. Ми торкнулися з Миколою Буравським бол╕сно╖ й зовс╕м не святково╖ теми, але об╕йти ╖╖ сьогодн╕ неможливо. Ки╖вський академ╕чний театр укра╖нського фольклору «Берегиня» був створений у 1988 роц╕ за ╕н╕ц╕ативи групи фольклорист╕в п╕д кер╕вництвом Миколи Буравського, за п╕дтримки сп╕лок письменник╕в та композитор╕в Укра╖ни, ╤нституту фольклору та етнограф╕╖ ╕м. М. Рильського. 21 р╕к посп╕ль театр в╕дроджу╓ призабуте ╕з безц╕нних народних скарб╕в, стверджу╓ найхарактерн╕ш╕ риси укра╖нського народу: житт╓дайний оптим╕зм, л╕ричн╕сть, дотепний гумор. Колектив г╕дно представля╓ укра╖нський фольклор за кордоном. Його маршрути пролягли дорогами Польщ╕, Голланд╕╖, ╤спан╕╖, Австр╕╖, ╤тал╕╖, Н╕меччини, Франц╕╖, Грец╕╖, Бельг╕╖, ╢гипту та ╕нших кра╖н. Театр ма╓ чимало творчих здобутк╕в: 6 золотих сертиф╕кат╕в на М╕жнародному конкурс╕ в Йоханнесбурз╕ (П╕вденно-Африканська Республ╕ка), Головний кубок М╕жнародного конкурсу у Пхеньян╕ (КНДР), перемога у двох ном╕нац╕ях на м╕жнародному конкурс╕ в Москв╕, у 2005 р. Матер╕али для творчост╕ народний артист Укра╖ни, музикознавець, фольклорист Микола Буравський черпа╓ з народних джерел: запису╓ й розшифрову╓ п╕сн╕, вт╕лю╓ у сцен╕чне д╕йство й поверта╓ тому ж таки народов╕ вже у вигляд╕ театрал╕зованих фольклорних вистав. Такий, до деякою м╕рою, кругооб╕г – сенс життя й творчост╕ артист╕в Ки╖вського академ╕чного театру укра╖нського фольклору “Берегиня”. Цього тижня колектив театру щедро д╕лився з кримчанами з╕браними й перевт╕леними в художн╕ образи скарбами укра╖нського народу, колядував... Л╕д╕я Степко. м. Севастополь.
ПОЕЗ╤Я ╤ ПРОЗА НАШОГО ЖИТТЯ
КАРИКАТУРИ БАТЬКА Й ЖИВОПИС СИНА
ЛЮТЬ, НАД╤Я, ЛЮБОВ
