Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2923)
З потоку життя (6092)
Душі криниця (3367)
Українці мої... (1441)
Резонанс (1461)
Урок української (986)
"Білі плями" історії (1647)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (260)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
Оксана Бас-Кононенко, мовознавець: ЯКЩО ЛЮДИ СВОЮ МОВУ НЕ ВИКОРИСТОВУЮТЬ, ТО ПРИЙДЕ ╤НША МОВА, А ЗНАЧИТЬ - ╤НША КРА╥НА
М╕н╕стерство ╕нформац╕йно╖ пол╕тики Укра╖ни презентувало нову програму "Укра╖нська – це...


«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2009 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 23.01.2009
СТВОРИЛИСЬ УМОВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ МОВИ

«Яблуко в╕д яблуньки недалеко пада╓…», — кажуть здеб╕льшого в негативному смисл╕. Але що ж поганого у тому, коли син в╕домого в Криму укра╖нського арх╕тектора разом з батьком приходить до укра╖нсько╖ церкви, а дочка вчительки укра╖нсько╖ мови змолоду працю╓ на зм╕цнення позиц╕й державно╖ мови у Криму? Тож шана так╕й яблун╕, яка да╓ добрий пл╕д ╕ веде за собою зелен╕ паростки в омр╕яне св╕домими укра╖нцями майбутн╓.
Ольга Андр╕╖вна Погор╕ла – донька Тетяни Юхим╕вни Погор╕ло╖, вчительки укра╖нсько╖ мови та л╕тератури с╕мферопольсько╖ школи № 40, яка робить свою справу самов╕ддано ╕ творчо, не просто в╕дпрацьовуючи злиденну вчительську зарплату.
Ольга теж п╕шла сл╕дами матер╕. Зак╕нчивши с╕мферопольську школу № 30, вона вступила до Бердянського педагог╕чного ╕нституту, спочатку мр╕яла стати психологом. Але зак╕нчивши навчання у 2007 роц╕ ╕ вже маючи досв╕д роботи у дитячих садочках вихователем, не стала н╕чого докор╕нно зм╕нювати, хоча св╕й фах (дошк╕льне навчання) одержала ще в Ялтинському педагог╕чному училищ╕. Ольга Андр╕╖вна вважа╓, що дошк╕льн╕ виховання та осв╕та ╓ не менш важливим ланцюжком у формуванн╕ особистост╕, н╕ж вс╕ подальш╕ етапи цього процесу. Нав╕ть навпаки – малюки дуже легко опановують мови, здобувають навички на все життя, засво╓ння яких у доросл╕шому в╕ц╕ вже ста╓ проблемою (пригадаймо, що д╕ти, вихован╕ тваринами, попри вс╕ зусилля залишаються чотириногими ╕ сьорбають ротом з миски).
— В училищ╕ я ознайомилася з методикою виховання та дошк╕льного навчання, а ╕нститут дав мен╕ ╜рунтовн╕ знання з л╕тератури, я одержала ту базу, яка наповнила зм╕стом мою методолог╕чну п╕дготовку. Сутт╓во, що в Бердянську не лише навчання, але й позалекц╕йне сп╕лкування в╕дбувалося укра╖нською мовою. Нас схиляли до цього, казали: «Треба перебудовуватися».
╤ я, на рад╕сть батькам, «привозила» додому нетипов╕ для сх╕дняк╕в суто укра╖нськ╕ слова та вислови.
Вже майже 10 рок╕в Ольга Андр╕╖вна працю╓ у в╕домчому дитячому садочку СБУ «Червона гвоздика», де зав╕дувачкою ╓ теж укра╖нка Л╕д╕я ╤ван╕вна Пол╕шко. ╤ коли з 2002 року Ольга Погор╕ла порушила питання про необх╕дн╕сть вивчення в рос╕йськомовних дитсадочках укра╖нсько╖ мови, Л╕д╕я ╤ван╕вна не стала заперечувати, вона ц╕лком дов╕рилася у цьому питанн╕ сво╖й молод╕й виховательц╕. Так у садочку з’явилися укра╖нськ╕ нац╕ональн╕ костюми, в╕дкрилася укра╖нська св╕тлиця з ус╕╓ю нац╕ональною атрибутикою. А ╓диним кандидатом у викладач╕ укра╖нсько╖ мови стала сама Ольга Андр╕╖вна. ╤ тут перед нею постало питання: як же це робити, за яким планом, якою програмою? ╤ хоча ╖й були добре в╕дом╕ загальноукра╖нськ╕ програми з дошк╕льно╖ осв╕ти «Дитина» та «Малятко», хот╕лося б╕льше пристосувати те бачення навчально-виховного процесу до м╕сцево╖ ситуац╕╖, збагатити його перлинами з улюблених книг, зокрема пос╕бник╕в: «Навча╓мось укра╖нською» Ольги Хорошк╕всько╖ та «Народознавство в дошк╕льному заклад╕» Алли Богун. Були вже ╕ власн╕ напрацювання. Одним ╕з пом╕чник╕в у цьому в╕дношенн╕ для Ольги стала «Кримська св╕тлиця». Так на цьому ╜рунт╕ ╕ народилася програма курсу укра╖нсько╖ мови у дошк╕льних навчальних закладах з рос╕йською мовою виховання ╕ навчання п╕д умовною назвою «Мовн╕ перлини для кожно╖ дитини». Щоправда, цьому передувала довготривала наполеглива праця. На в╕дм╕ну в╕д загальноукра╖нських програм, кримська розрахована на д╕тей не з 5, а з 4 рок╕в. Звичайно, вивчення р╕дно╖ мови ма╓ йти з деяким випередженням. Але нав╕ть т╕, хто ще не вм╕╓ складно говорити, можуть долучатися до державно╖ мови в ╕гров╕й форм╕. Ольга Андр╕╖вна розробила не т╕льки теоретичну базу, але й п╕дготувала сценар╕╖ навчально-╕грових заход╕в. На мет╕, зокрема, було ознайомлення з укра╖нськими нац╕ональними традиц╕ями, фольклором, д╕ячами л╕тератури та мистецтва. У числ╕ виховних завдань – прищеплення гуманних почутт╕в до р╕зних народ╕в, шана до укра╖нського народу, ц╕кав╕сть до його ╕стор╕╖, культурних надбань.
Та як би не було важко народити дитину, ще складн╕ше вивести ╖╖ в люди. Ольз╕ Андр╕╖вн╕ н╕би н╕хто не заперечував, ще в 2002 роц╕ вона одержала вищу категор╕ю, але на рецензуванн╕ у р╕дному садочку програма залежалася. Не дочекавшись результату, Ольга Погор╕ла звернулася в КР╤ППО ╕ одержала в╕д зав╕дувачки навчально-методично╖ лаборатор╕╖ дошк╕льно╖ та початково╖ осв╕ти Л. В. Наумово╖ схвальну реценз╕ю. А на зас╕данн╕ навчально╖ ради було п╕дтримано програму оф╕ц╕йно ╕ рекомендовано передати ╖╖ на розгляд у М╕н╕стерство осв╕ти ╕ науки АРК. Г╕дно оц╕нили програму ╕ заступник начальника управл╕ння осв╕ти, начальник в╕дд╕лу дошк╕льно╖ осв╕ти Л. ╤. Гайдукова та методист м╕ського методичного центру управл╕ння осв╕тою С╕мферопольсько╖ м╕сько╖ ради Л. ╤. Прийомишева. Вона, хоч ╕ рос╕янка, щиро перейнялася ц╕╓ю справою.
А ось що зазнача╓ у сво╖й реценз╕╖ доцент кафедри рос╕йсько╖ та заруб╕жно╖ л╕тератури ТНУ Р. М. Горюнова: «Виб╕р нестандартних форм ╕ метод╕в ма╓ особист╕сно зор╕╓нтовану модель ╕ сприя╓ визначенню р╕вня ╕ розвитку мовленн╓вих навичок, ╕нтересу до звучання ╕ лексичного значення сл╕в. Заняття з укра╖нсько╖ мови носять комплексний характер».
Щоправда, доцент вважа╓: така програма ╓ доречною для груп з укра╖нською мовою навчання ╕ виховання. Для вчено╖-русистки, як ╕ для Л. В. Наумово╖, можливо, зда╓ться, що для рос╕йськомовних малюк╕в це занадто складно.
У належному вигляд╕, з трьома позитивними реценз╕ями ╕ клопотанням начальника управл╕ння осв╕тою С╕мферопольсько╖ м╕ськради програму було передано до колег╕╖ М╕н╕стерства осв╕ти ╕ науки АРК, яка 2-м пунктом рекомендувала ╖╖ для використання в рос╕йськомовних дошк╕льних закладах. Сталося це наприк╕нц╕ серпня минулого року. Але чи буде запроваджено р╕шення в життя? Ольга Андр╕╖вна не переконана. Вона звикла до насм╕шкуватих фраз: «Нав╕що це тоб╕ треба?», «А чому програма не рос╕йська, ти ж мешка╓ш у Криму?». В╕льно почувалася творча вихователька лише на курсах п╕двищення квал╕ф╕кац╕╖ в Полтав╕. Там було з ким ╕ про що порадитися. А ще т╕шили батьки ╖╖ вихованц╕в. Вони вс╕ були зац╕кавлен╕ у вивченн╕ державно╖ мови ╖хн╕ми д╕тлахами ╕ сам╕ цього просили. Адже на одному м╕сц╕ с╕м’╖ не затримувалися – така вже у татк╕в служба, ╕ через р╕к-два можна опинитися на Зах╕дн╕й Укра╖н╕, де рос╕йськомовна дитина, м’яко кажучи, почуватиметься некомфортно. Бували випадки, коли й сам╕ д╕тлахи вже показували св╕й характер. Так, ╤горьок Дебелий одразу ж заявив: «Я ╕з козацько╖ родини ╕ буду розмовляти укра╖нською!». Лише один випадок пригаду╓ Ольга Андр╕╖вна, коли батьки в╕дмовилися, аби ╖хня дитина вивчала державну мову. Йдеться про внука духовного л╕дера ╕ донедавна головного редактора «Крымской правды» Михайла Бахар╓ва. «Этот язык Диме не понадобится!», — сказали його батьки. Дивно, який стосунок до СБУ може мати за таких обставин батько хлопчика?
А тепер погляньмо, як╕ ж теми пропону╓ Ольга Андр╕╖вна для роботи з д╕тками? «Батьк╕вщина, мова, мати – нас пов╕к не роз’╓днати», «Свято «Козацьк╕ розваги», «Наш край вербовий, калиновий, укра╖нський, веселковий», а ще т╕, що пов’язан╕ з р╕здвяними та новор╕чними звичаями укра╖нц╕в ╕ взагал╕ традиц╕йними святами. В╕дтак, дитина не лише опану╓ мовн╕ навички, але ╕ долучиться до духовно╖ скарбниц╕ укра╖нського народу у форм╕ чи то свята, чи то розваги – кожн╕й в╕ков╕й груп╕ сво╓.
А 14 с╕чня у дитсадочку «Червона гвоздика» в╕дбулася атестац╕я на надання к╕льком його прац╕вникам категор╕й. Було вир╕шено, що Ольга Андр╕╖вна г╕дна одержати категор╕ю методиста, хоча ран╕ше дехто ╖й натякав: таке визнання можливе лише у передпенс╕йному в╕ц╕. А ще ком╕с╕я зобов’язала Ольгу Андр╕╖вну розробити перспективний план вивчення укра╖нсько╖ мови для д╕точок ясельно╖ групи (з 2,5 рок╕в) у дитсадках з рос╕йською мовою навчання.
╤ це вже схоже на перемогу. Перемогу здорового глузду над пол╕тиканством. З чим ╕ хочемо прив╕тати Ольгу Андр╕╖вну Погор╕лу та ус╕х фах╕вц╕в, як╕ п╕дтримали ╖╖ у ц╕й справ╕. А ще Тетяну Юхим╕вну, бо якби не вона, не було б тод╕ Криму чим подивувати усю Укра╖ну.
Тамара СОЛОВЕЙ.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2009 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6809

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков