Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
«ЯКЩО У ВАС ╢ ХОЧ КРАПЛЯ ПАТР╤ОТИЗМУ ╤ КУЛЬТУРИ…»
кримчанин, укра╖нець ╤ван Лук'янович Лавтар не зда╓ться ╕ турбу╓ чиновницьку ки╖вську...


Остап К╤НДРАЧУК, ялтинський кобзар – на Майдан╕ Незалежност╕ у Ки╓в╕: КОЛИ СУСП╤ЛЬСТВО МОВЧИТЬ, ГОВОРЯТЬ КОБЗАР╤... ╤ Д╤ТИ
Сьогодн╕ призовий фонд Всеукра╖нського л╕тературного конкурсу «Ми - д╕ти тво╖,...


ЯК ЗРОС╤ЙЩУВАЛИ УКРА╥НСЬКИЙ НАРОД
Чи про це не знали в Ки╓в╕? А якщо знали, то чому не реагували?


ЗА «КРИМСЬКУ СВ╤ТЛИЦЮ» В КРИМУ!
Щиро дяку╓мо колегам-письменникам, журнал╕стам, ус╕м нашим читачам, хто вже в╕дгукнувся на наш...


К╤БОРГИ: НАШЕ К╤НО ПРО НАШУ ╤СТОР╤Ю
В к╕нотеатр╕ «Гул╕вер» в╕дбувся прес-показ найоч╕куван╕шо╖ укра╖нсько╖ прем'╓ри,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2009 > Тема "Урок української"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 23.01.2009
БАГАТО ЧИМ ЗАВДЯЧУ╢М «ПРОСВ╤Т╤»

Вивчаючи правдиву ╕стор╕ю Укра╖ни, бачимо, що шлях до незалежност╕ нашо╖ В╕тчизни був дуже тяжким ╕ тривалим у час╕. Укра╖нц╕ використовували будь-яку можлив╕сть, щоб здобути волю. Ми на власн╕й шк╕р╕ п╕знали, що нав╕ть збройний шлях ефективний т╕льки тод╕, коли народ духовно готовий до под╕бних випробувань ╕ зна╓, що виборю╓. А коли такого усв╕домлення нема╓, то нав╕ть його здобутками користуються чужинц╕.
Взяти, наприклад, добу Козаччини. В╕йська Богдана Хмельницького перемогли наймогутн╕шу державу тогочасно╖ ╢вропи — Р╕ч Посполиту. Але духовно вони так ╕ залишилися холопами, не стали в╕льними господарями власно╖ земл╕. Козацька старшина пом╕няла шило на мило — короля польського на царя московського, одного чужинця на ╕ншого. Укра╖нськ╕ патр╕оти лише у минулому стол╕тт╕ збагнули причини сво╖х поразок. Саме з того часу духовному, культурному просв╕тництву свого народу вони надали найб╕льшо╖ ваги. ╤ в цьому сенс╕ дуже корисний 130-р╕чний досв╕д просв╕тницького руху в Галичин╕, на Буковин╕ та Закарпатт╕, як╕ належали в той час Австро-Угорщин╕, а там такого нац╕онального гноблення, як в Рос╕йськ╕й ╤мпер╕╖, не було. Орган╕зац╕╖ «Просв╕ти» сво╓ю культурницькою працею дуже ефективно протистояли полон╕зац╕╖, мадяризац╕╖ укра╖нц╕в. Саме актив╕сти ц╕╓╖ орган╕зац╕╖ допомогли нашим сп╕вв╕тчизникам усв╕домити себе представниками повноц╕нно╖ нац╕╖, здатно╖ не т╕льки працювати й воювати, але й народжувати таких ген╕╖в, як Шевченко, Франко, Грушевський, Вернадський ╕ багато ╕нших. ╤ найголовн╕ше — збагнути, яке пров╕дне м╕сце пос╕да╓ мова у житт╕ нац╕╖.
Думаю, тут доречно згадати ╕нформац╕ю (яка ч╕тко закарбувалась в пам’ят╕) авторитетного пол╕толога Серг╕я Грабовського, що прозвучала на початку листопада 1988 року для слухач╕в рад╕о «Свобода». У н╕й, зокрема, говорилося: «Пол╕тологи к╕лькох кра╖н св╕ту, вивчаючи пол╕тичну та економ╕чну ситуац╕ю в Укра╖н╕, д╕йшли висновку ╕ сп╕льно╖ думки, що в цих двох факторах мовна ментальн╕сть в╕д╕гра╓ не другорядну роль. Вони зазначили: «Зах╕дн╕ област╕ Укра╖ни природними ресурсами б╕дн╕ш╕ за сх╕дн╕ рег╕они. Проте народ цього краю б╕льш згуртований, працьовитий. У скрутних ╕сторичних та економ╕чних катакл╕змах навчався давати соб╕ раду (не виключаючи чималою м╕рою ╕ зубож╕ле сьогодення). Його не охоплю╓ в╕дчайдушна пан╕ка аж до зречення державного патр╕отизму. Важк╕ негаразди пережива╓ з оптим╕змом. В╕рить у багате майбутн╓ — як особисте, так ╕ вс╕╓╖ вимр╕яно╖ укра╖нсько╖ держави».
На думку цих заруб╕жних спец╕в, у названому позитив╕ вагому (якщо не ключову! — А. Г.) роль в╕д╕гра╓ укра╖номовний фактор як об’╓днуючий, який сприя╓ шляху до усп╕ху. Сл╕д уточнювати — не без значного сприяння «Просв╕ти», яка навчила галичан, буковинц╕в, закарпатц╕в ╕дейно, до глибини душ╕, любити В╕тчизну — Укра╖ну.
Але, як мовиться, в пол╕ один — не во╖н! Укра╖номовний фактор р╕зного штибу та мастей недруги розв╕нчують, щоб рос╕йська мова як за диктаторського комуно СРСР панувала ╕ в незалежн╕й Укра╖нськ╕й держав╕. Чим нагн╕тають ворожнечу зам╕сть стаб╕льно╖ ╓дност╕! У чому особливо стараються рег╕онали, та ╖хн╕й л╕дер В. Янукович — «проффесор».
Подальша ╕нформац╕я, в╕риться, буде ц╕кавою для читач╕в «Кримсько╖ св╕тлиц╕». Павлоградське товариство «Просв╕та» ╕м. Т. Шевченка на Дн╕пропетровщин╕ вир╕шило провести акц╕ю: «Сх╕д ╕ Зах╕д разом!». Для чого запросили у гост╕ представник╕в льв╕всько╖ «Просв╕ти».
До Павлограда зав╕тали: О. Вовчовська, заступник голови товариства «Просв╕та» франк╕вського району м. Львова; М. Клапко, вчитель ╕стор╕╖ Сих╕всько╖ г╕мназ╕╖;
Я. Г╕рник, голова льв╕вського обласного в╕дд╕лення ВОВ; Ю. Кохан, заступник голови льв╕вського в╕дд╕лення ВОВ.
З перших хвилин перебування на с╕чеславськ╕й земл╕ гост╕ були при╓мно вражен╕ теплим прийомом та гостинн╕стю. Триденна програма була насичена зустр╕чами з просв╕тянами, осв╕тянами та ╕нтел╕генц╕╓ю. Проте кер╕вник павлоградського м╕ського в╕дд╕лу осв╕ти в╕дмовив у зустр╕чах з учителями павлоградських шк╕л (?!).
Першими зустр╕ли льв╕в’ян павлоградськ╕ просв╕тяни на чол╕ з головою Миколою Зарембою, представники громадських орган╕зац╕й та преси в зал╕ Будинку культури ╕м. Гагар╕на. Присутн╕ зац╕кавлено слухали гостей, як╕ розпов╕дали про свою просв╕тницьку д╕яльн╕сть, пот╕м ставили питання — зав’язувалася дискус╕я. Наступного дня в╕дв╕дали м. Синельникове, в якому в╕дбулась зустр╕ч з учителями ╕стор╕╖. Особливо вразила Дерезоват╕вська середня с╕льська школа чудовим оформленням клас╕в та шк╕льним музе╓м, створеним активним просв╕тянином, колишн╕м директором ╤ваном ╤вановичем Гусаром. По дороз╕ зав╕тали ╕ до Булах╕всько╖ середньо╖ школи, де гостей зустр╕в величальною п╕снею лауреат обласних ╕ республ╕канських конкурс╕в, козацький квартет «Д╕брова». В оч╕ впадали класи, прикрашен╕ старовинними та вишитими учнями рушниками. Окраса й цього навчального закладу — музей минувшини ╕ сучасност╕.
Не без ц╕кавост╕ слухали вчител╕-булах╕вчани розпов╕дь гостей про свою просв╕тянську д╕яльн╕сть на нив╕ укра╖нського патр╕отизму.
Голова Павлоградсько╖ «Просв╕ти» Микола Заремба подякував за орган╕зац╕ю цих зустр╕чей методисту павлоградського райво з виховно╖ роботи Ларис╕ Стащук.
Так╕ заходи конче потр╕бн╕ для зм╕цнення ╕ утвердження укра╖нсько╖ (╕стинно╖!) державност╕.
╤ не лише стараннями просв╕тян! Цим повинна займатись держава, щоб не було спекуляц╕й на тому, що ми р╕зн╕. Адже Укра╖на одна на вс╕х.
Антон ГРЕЩУК,
просв╕тянин з ранн╕х л╕т
й до сьогодення (окр╕м «виховання» ГУЛАГом!).
м. Павлоград,
Дн╕пропетровська обл.

Була ╕ ╓, ╕ буде Укра╖на

З народом знову грають «в п╕ддавки».
Жорстока гра,
бо на кону — м╕льйони.
На Сх╕д чи Зах╕д п╕дуть ешелони,
Зв╕дт╕ль чи зв╕дти прийдуть вояки.
З телеекрана — аж ст╕ка╓ грим! —
Пол╕тик бреше, не подавши й виду,
А тут, в сел╕, сус╕д вбива сус╕да,
Бо в них сьогодн╕ р╕зн╕ прапори.
Хто роздува це полум’я знамен,
Готове наш╕ випалити хати?
Хто нас цьку╓ затято
брат на брата,
Мов дикун╕в вмираючих племен?
Хто нас сьогодн╕ знов на племена
Розбити хоче? Пам’ятаймо, брате,
Що в нас ╓диний
жовто-син╕й прапор
╤ Укра╖на-мат╕нка одна.
Однакова тече по жилах кров,
Що пам’ята ╕ Чигирин, ╕ Крути,
╤ пращур╕в, що дивляться
в Славуту,
Як ми сьогодн╕ дивимось в Дн╕про.
Хай ╓дн╕сть цю н╕коли не порве
Н╕який недруг —
власний чи чужинний!
Була ╕ ╓, ╕ буде Укра╖на,
╤, доки разом будемо, — не вмре!
В╕ктор КАПЕЛЮХА.
с. Куйбишеве Оржицького району Полтавсько╖ област╕.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2009 > Тема "Урок української"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6810

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков