Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2788)
З потоку життя (5915)
Душі криниця (3315)
Українці мої... (1431)
Резонанс (1445)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1629)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
МИТРОФАН НАВЧА╢ Д╤ВЧАТ МУДРОСТ╤
Ще з давн╕х час╕в чомусь саме з днем Митрофана (17 червня) пов'язували традиц╕ю передавати...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. В╕ктор╕я ТОРОН
Господинею сьогодн╕шньо╖ «Поетично╖ Св╕тлиц╕» ╓ В╕ктор╕я Торон з доб╕ркою ╖╖...


╢ВТИХ╤Й МА╢ БУТИ ТИХИЙ...
Уже засаджено городн╕ культури, зр╕ють хл╕бн╕ злаки на полях А яким буде врожай?


╤СТОР╤Я ФЕОДОС╤ЙСЬКО╥ «ПРОСВ╤ТИ» (1989-2012)
розпочина╓мо публ╕кац╕ю спогад╕в Алли Осадчо╖ ╕ продовжу╓мо писати нашу «Св╕тличну»...


ПОЕТИЧНА СВ╤ТЛИЦЯ. Володимир САЧКО
Нетерпимий до здирництва, хрун╕вства, цин╕чно╖ брехн╕, зради ╕ до «п╕вн╕чного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2009 > Тема "Душі криниця"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 23.01.2009
КРИЗА НЕ В ЕКОНОМ╤Ц╤, А В ГОЛОВАХ!

ДОРОГА ДО ХРАМУ

Св╕това економ╕чно-ф╕нансова криза ╓ прямим насл╕дком утробно-споживацько╖ психолог╕╖, що пану╓ сьогодн╕ у св╕т╕. Господь допустив ╖╖, аби люди зм╕нили пр╕оритети власного життя, повернули акцентування з матер╕ального на духовне. Тому, як це не дивно, але сьогочасну планетарну кризу можна вважати сво╓р╕дним благом для цив╕л╕зац╕╖, надто через те, що криза, як поняття, це абсолютно природне явище. Вона ╓ неминучою частиною будь-якого прогресу – як необх╕дний елемент катарсису (очищення). Кризи як людина, так ╕ людство загалом переживають неспинно, як нин╕ стало модно казати — перманентно. Наприклад, криза п╕дл╕ткового, юнацького в╕ку, криза середини життя, л╕тнього в╕ку тощо...
Що таке “криза”? Грецькою мовою це слово означа╓ “вих╕д”, “зак╕нчення”. Це той пер╕од буття людини та сп╕льноти людей, коли зак╕нчу╓ться, вичерпу╓ться певний етап розвитку. Коли час зм╕нювати мислення – розширювати, поглиблювати свою св╕дом╕сть.
Кризу можна пор╕вняти з╕ старими черевиками, як╕ починають тиснути. Якщо людина ор╕╓нту╓ться у тому, що в╕дбува╓ться, то вона просто скида╓ стар╕ черевики та купу╓ соб╕ нов╕, на розм╕р б╕льш╕. Причому на розм╕р, не на два, ╕накше так само не зможе ходити – натиратиме мозол╕. (Насправд╕ краще скинути “черевики” зовс╕м, але це – для просв╕тлених, для досконалих...). Це — якщо вона розум╕╓, що в╕дбува╓ться... А якщо н╕ – то продовжу╓ ходити в старих, м╕ря╓ться залити власний б╕ль алкоголем, ╕ншими “знеболюючими”... Однак на ранок прокида╓ться – а проблема усе та сама. ╤ знову треба взуватися в дошкульн╕ колодки, а на додачу ще й голова розколю╓ться. ╤ проклина╓ людина себе, чоботаря, що пошив ц╕ клят╕ черевики, крамарчука, що продав ╖х, увесь св╕т, долю свою... На жаль, сусп╕льство сьогодн╕ д╕йсно не розум╕╓, що д╕╓ться, як ╕ сказано: “погине народ М╕й за те, що не ма╓ знання”.
Криза – це насл╕док неправильного мислення. Це д╕йсно так, це просто-таки на поверхн╕. За аналог╕╓ю з булгаковським професором Преображенським, криза не в економ╕ц╕, криза – в головах. У нашому сусп╕льств╕ абсолютно нев╕рно розставлен╕ житт╓в╕ ор╕╓нтири, ╕ настав час уже говорити про це, якщо не кричати. Ми все перевернули з н╕г на голову. Ми вою╓мо з╕ СН╤Дом не пропов╕ддю морал╕, а поширенням презерватив╕в. Боремося з пияцтвом не пропагандою тверезост╕, а рекламою сертиф╕ковано╖ гор╕лки. Змага╓мося з наркоман╕╓ю не популяризац╕╓ю здорового способу життя, а роздачею одноразових шприц╕в. Л╕ку╓мо не хворого, а хворобу, точн╕ше ╖╖ симптоми. Звинувачу╓мо у голодомор╕ не самих себе, не наш в╕дступ в╕д Бога, в╕д духовност╕ (згадаймо лишень танки довкола вогнищ з ╕кон, нищення церков та вистеляння ╕коностасами п╕длог у с╕льрадах), а рябого вусатого дядька, що спустився з кавказьких г╕р... Во╕стину, кра╖на кривих дзеркал! Тому-то Господь ╕ посила╓ нам кризу, аби ми в╕дмовились в╕д утробно-споживацько╖ психолог╕╖ на користь психолог╕╖ духовност╕. Духовн╕сть же – це не фольклор, не традиц╕╖ ╕ не церковна арх╕тектура, а перевага духовних ╕нтерес╕в над матер╕альними.
Ми покликан╕ поставити перед собою питання: “Для чого я живу?”. Саме це, насправд╕, головне, одв╕чне питання ф╕лософ╕╖, а не “що первинне – матер╕я, чи св╕дом╕сть?..”. Зв╕дки я, для чого живу, ╕ що з╕ мною буде – ось визначальне. Чи живу для того, аби лишень ╖сти, пити, ╕, перепрошую, спорожнюватись в╕д з’╖деного, а чи може у мене ╓ б╕льш шляхетна мета?..
“Так говорить Господь: На дорогах спин╕ться та гляньте, ╕ спитайте про давн╕ стежки, де-то добра дорога, то нею ╕д╕ть, ╕ знайдете мир для сво╓╖ душ╕... Та вони в╕дказали: Не п╕демо!..” – чита╓мо в книз╕ пророка ╢рем╕╖. Гонитва за рекламно-телев╕з╕йним ╕деалом: “квартири, машини ╕ грош╕, грош╕, грош╕!..”, й привела споживацьке сусп╕льство до нов╕тньо╖ кризи. Ми спожива╓мо набагато б╕льше, ан╕ж нам це справд╕ потр╕бно. Ми купу╓мо реч╕ не тому, що вони нам необх╕дн╕, а в гонитв╕ за нав’язаною нам модою, про людське око. “Цього вже н╕хто не носить – викидаймо; це вже не модно – виносьмо; на цьому вже н╕хто не ╖здить – зам╕нюймо...” Уяв╕ть соб╕, що вас в╕дряджають на безлюдний остр╕в, ╕ склад╕ть подумки ре╓стр речей, як╕ вам реально потр╕бн╕. Виявиться, що 70% того, що ми використову╓мо, можемо см╕ливо залишити вдома.
Ми виробля╓мо одноразовий, штампований продукт, ╕ вже забули про реч╕, як╕ переходять в╕д покол╕ння до покол╕ння, – про годинник, який переда╓ться в╕д батька синов╕. Одноразовий посуд, одноразовий одяг, одноразова д╕йсн╕сть... Якась тотальна демоверс╕я життя! ╤ це – неправильно.
Ми виснажу╓мо землю, споживаючи б╕льше енерг╕╖, витрачаючи б╕льше природних ресурс╕в, ан╕ж нам потр╕бно, забуваючи апокал╕птичне: “та гн╕в Тв╕й прийшов, ╕ час настав знищити тих, хто нищить землю...”. Тож ма╓мо визнати, що саме сучасне сусп╕льство з його психолог╕╓ю споживацтва й породило означену кризу.
Ма╓мо пророцтво: “Господь каже так: Ось цим разом Я кину мешканц╕в ц╕╓╖ земл╕, мов ╕з пращ╕, ╕ притисну ╖х так, щоб п╕знання знайшли...”. Бог допуска╓ нам скорботи, по-перше, як плату за наш╕ гр╕хи (гр╕х ╓ беззаконня, себто порушення духовних закон╕в св╕тобудови – закон╕в розвитку, закон╕в вдосконалення; тож скорбота необх╕дна, аби навернути нас на шлях ╕стинний). По-друге, для стимулювання духовного вдосконалення, яке власне ╕ ╓ сенсом буття людини.
Коли людина порушу╓ духовний закон, тод╕ вмика╓ться певний механ╕зм, покликаний наставити ╖╖ на правильний шлях. Це як в комп’ютер╕: ╕сну╓ деяка, створена програм╕стом програма. Та раптом з’явля╓ться якийсь комп’ютерний в╕рус, що призводить до збою дано╖ програми. Що в╕дбува╓ться дал╕? У комп’ютер╕ встановлений в╕дпов╕дний антив╕русний захист, який ф╕ксу╓ будь-який зб╕й. ╤ не просто ф╕ксу╓, але й викону╓ в╕дпов╕дн╕ д╕╖. Як╕ ж це д╕╖? Пошкоджену програму доводиться або л╕кувати, або ж, якщо вона не п╕дда╓ться л╕куванню, видаляти. Те саме в╕дбува╓ться й в ╕нформативно-енергетичному пол╕ всесв╕ту, в якому ми з вами живемо. Ушкоджений в╕русом гр╕ха “файл” або л╕ку╓ться, або ж – видаля╓ться.
Те ж ма╓мо й у випадку з сучасною ф╕нансово-економ╕чною кризою. В╕рус гордин╕ й нелюбовност╕, пандем╕я насильства ╕ користолюбства, моровиця надм╕рност╕ та сласност╕ вразили останню цив╕л╕зац╕ю людей. Сьогодн╕ перед нами поста╓ питання-виб╕р: “Чи приста╓те ви на л╕кування?”. Чи готов╕ розкритися перед небом у самозреченн╕ та любов╕? Чи ладн╕ зм╕нити психолог╕ю, мислення сво╓ з негативного на позитивне? Чи згодн╕ не жити, щоб ╖сти, але ╖сти, щоб жити (жити ж – щоб вдосконалюватись)? Якщо так – то натисн╕ть кнопку “л╕кувати”, якщо ж н╕ – продовжуйте тиснути “видалити”. Однак пам’ятайте, що к╕льк╕сть “кл╕к╕в” на транспарант: “Ви впевнен╕, що вол╕╓те самознищення?” при будь-якому захист╕ в╕д недотеп обмежена. Думайте, та думайте швидше. Часу на прийняття р╕шення, на жаль, небагато. Ут╕м, вас же вчили на б╕знес-трен╕нгах “швидко приймати правильн╕ р╕шення...”.
Кличучи до духовного вдосконалення, дам ╕ к╕лька практичних порад. Насправд╕ все дуже просто. Сенс буття людини – духовне вдосконалення заради здобуття внутр╕шньо╖ свободи. Шлях цього вдосконалення – очищення духовною силою, вселенською енерг╕╓ю добра, життя, любов╕, яку церква назива╓ благодаттю. Здобува╓ться ж вона – через правдиве смирення духу, душ╕ й т╕ла, та через моб╕л╕зац╕ю внутр╕шн╕х сил орган╕зму. Насправд╕, це серйозна тема, яка вимага╓ окремого висв╕тлення. Тому детально з нею можна ознайомитись на мо╓му сайт╕ www.vedmedenko.org, прочитавши статтю “Внутр╕шня сила, або духовн╕ основи усп╕шност╕ та здоров’я”.
Олег Ведмеденко.

(НАПИШ╤ТЬ, ╕ ми по╕нформу╓мо Вас, як отримати матер╕али Б╕бл╕йно╖ школи прото╕╓рея Олега Ведмеденка. У лист вклад╕ть порожн╕й конверт ╕з зворотною адресою. НАША АДРЕСА: Прото╕╓рею Олегу Ведмеденку, Б╕бл╕йна школа духовного вдосконалення, а/с 18, Луцьк-21, Укра╖на,43021.

ТРИ ЧВЕРТ╤ ЖИТЕЛ╤В УКРА╥НИ ВВАЖАЮТЬ СЕБЕ В╤РУЮЧИМИ ЛЮДЬМИ

53% укра╖нц╕в погодилися з тим, що твердження «Я в╕рю в Бога зараз ╕ завжди в╕рив» найкраще опису╓ ╖хн╕ переконання. Кожен п’ятий (21%) не в╕рив ран╕ше, проте став в╕руючим зараз. Тобто три чверт╕ населення Укра╖ни вважають себе в╕руючими людьми.
Ате╖ст╕в значно менше: кожен дев’ятий (11%) або н╕коли не в╕рив у Бога, або перестав в╕рити, ще 15% не змогли вибрати для себе жодного ╕з запропонованих вар╕ант╕в. Так╕ результати досл╕дження, проведеного Ки╖вським м╕жнародним ╕нститутом соц╕олог╕╖ ╕ центром «Соц╕альн╕ ╕ндикатори».
Водночас, за даними опитування, у «рел╕г╕йн╕ чудеса» в╕рять 46% укра╖нц╕в ╕ не в╕рять 32% (╕нш╕ не визначилися), у «життя п╕сля смерт╕» в╕дпов╕дно 38% ╕ 37%. В ╕снування раю в╕рять 40% (не в╕рять 36%), пекла — 39% (36%).
Кр╕м того, у зах╕дних областях Укра╖ни лише 3% респондент╕в не под╕ляють рел╕г╕йного св╕тосприйняття, тод╕ як у центральних, п╕вденних ╕ сх╕дних областях таких — 13%.
62% опитаних назвали православним рел╕г╕йне оточення, в якому вони виховувалися, 6% — греко-католицьким, а 27% росли ╕ сп╕лкувалися без рел╕г╕йного впливу (5% — ╕нш╕ в╕дпов╕д╕).
Ж╕нки в Укра╖н╕ виявилися б╕льш в╕руючими, н╕ж чолов╕ки: за даними опитування, 63% ╖х завжди в╕рили в Бога, тод╕ як так╕ переконання лише у 41% чолов╕к╕в.
Соц╕олог╕чне досл╕дження охопило 2036 респондент╕в, опитаних за випадковою репрезентативною виб╕ркою, яка в╕дпов╕да╓ стандартам ISSР (М╕жнародного проекту соц╕ального досл╕дження) ╕ представля╓ доросле населення Укра╖ни.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2009 > Тема "Душі криниця"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6811

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков