Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2816)
З потоку життя (5952)
Душі криниця (3327)
Українці мої... (1435)
Резонанс (1446)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1634)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (237)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
ПОПРОЩАЛИСЯ З ЛЕВКОМ ЛУК’ЯНЕНКОМ…
Левкo Лук’яненко був сп╕взасновником Укра╖нсько╖ гельс╕нсько╖ групи ╕ автором Акта...


СП╤ВЧУВА╢МО…
Нехай п╕дтримка р╕дних, друз╕в, колег по письменницькому ╕ журнал╕стському цеху розд╕лить г╕ркоту...


А НА РУСАН╤ВСЬКОМУ ОСТРОВ╤ ЗАБУЯЛИ КВ╤ТИ
В альбомах, що ╖х дбайливо збира╓ киянин В╕ктор Гострий, чого лишень нема╓.


НЕ СТАЛО ╤ВАНА ДРАЧА…
╤ван Драч був поетом, перекладачем, к╕носценаристом, драматургом, державним та громадським д╕ячем.


«РАТАЙ УКРА╥НСЬКОГО ЕФ╤РУ»
У Нац╕ональн╕й сп╕лц╕ журнал╕ст╕в Укра╖ни в╕дбулась презентац╕я книги спогад╕в про видатного...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2009 > Тема "Українці мої..."
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#4 за 23.01.2009
ГРИГОР╤Й КОЧУР: «МО╥ РЯДКИ ╤ Я НАВКОЛО САМ…»

ПОСТАТ╤

Уже понад десять рок╕в у Льв╕вському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕мен╕ ╤вана Франка незримо, проте в╕дчутно присутн╕й Григор╕й Кочур. Майстер укра╖нського перекладу, завдяки якому Укра╖на п╕знала поетичне слово понад тридцяти л╕тератур, що просторово охоплюють три континенти, а у д╕ахрон╕╖ – двадцять с╕м стол╕ть. Ця присутн╕сть виявля╓ться не лише у тому, що Григор╕й Порфирович ╓ патроном кафедри перекладознавства ╕ контрастивно╖ л╕нгв╕стики, яка носить його ╕м’я, а для ╖╖ студент╕в – символом укра╖нського художнього перекладу. Доброю ╕ вже нев╕дд╕льною в╕д ун╕верситетського життя традиц╕╓ю стали щор╕чн╕ урочист╕ академ╕╖ на вшанування Майстра, справжн╓ свято св╕тово╖ поез╕╖, де звучать англ╕йськ╕, н╕мецьк╕, французьк╕, ╕тал╕йськ╕, грецьк╕, чеськ╕, б╕лоруськ╕ ╕ рос╕йськ╕ ориг╕нали та ╖хн╓ майстерне перевт╕лення в укра╖нському слов╕. У 1999 р. кафедра перекладознавства у сп╕впрац╕ з науковою б╕бл╕отекою Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка зд╕йснила першу спробу б╕бл╕ограф╕чного досл╕дження творчо╖ спадщини Г. Кочура. Вийшов друком покажчик «Григор╕й Кочур», який охоплював матер╕али в╕д 1936 р. до грудня
1999 р. 2006 р. з’явилося друге, двотомне видання покажчика, яке в╕добразило як результати наукових пошук╕в щодо публ╕кац╕й Майстра, так ╕ численн╕ досл╕дження його перекладацького ╕ перекладного доробку, як╕ побачили св╕т останн╕ми роками.
До стор╕ччя в╕д дня народження Майстра 15-17 листопада 2008 р. науковц╕ ун╕верситету, зокрема члени кафедри перекладознавства ╕ контрастивно╖ л╕нгв╕стики, орган╕зували ╕ провели М╕жнародну наукову конференц╕ю «Творч╕сть Григор╕я Кочура в контекст╕ укра╖нсько╖ культури ХХ╤ в╕ку». Це уже четверта конференц╕я, присвячена творчост╕ та особистост╕ Г. Кочура. Перша в╕дбулася у Льв╕вському державному ун╕верситет╕ ╕мен╕ ╤вана Франка у грудн╕ 1993 р., друга — у Ки╖вському нац╕ональному ун╕верситет╕ ╕мен╕ Тараса Шевченка у жовтн╕ 2003 р., третя — знову у Львов╕ у жовтн╕
2005 р. Особлив╕стю нещодавньо╖ конференц╕╖ стало те, що кожна ╖╖ допов╕дь була кочурознавчою, ╕ саме через цю призму розглядалися загальнотеоретичн╕ та практичн╕ проблеми перекладу та ╕стор╕я укра╖нського художнього перекладу. П╕д час конференц╕╖ працювало 7 секц╕й: Григор╕й Кочур як культуролог, Григор╕й Кочур як теоретик та ╕сторик перекладу, Григор╕й Кочур у кол╕ сучасник╕в ╕ посл╕довник╕в, перекладацький доробок Григор╕я Кочура, перекладацький доробок Григор╕я Кочура: англомовн╕ л╕тератури, Григор╕й Кочур та питання шексп╕рознавства, перекладацький доробок Григор╕я Кочура: н╕мецькомовн╕ л╕тератури. Допов╕дач╕ ╕з р╕зних куточк╕в Укра╖ни та ╕ноземн╕ гост╕ проанал╕зували р╕зн╕ гран╕ творчо╖ особистост╕ Майстра, насамперед, його перекладацьку ╕ перекладознавчу д╕яльн╕сть, а також подвижницьку працю з вишколу ново╖ когорти укра╖нських перекладач╕в. Отже, попри под╕л на секц╕╖, виголошен╕ допов╕д╕ розгалужуються на дв╕ категор╕╖ — науков╕ ╕ мемор╕альн╕. Проте такий под╕л — дуже умовний, адже деяк╕ допов╕д╕-спогади вм╕щують не лише дос╕ нев╕дом╕ факти б╕ограф╕╖ перекладача, а й його безц╕нн╕, на жаль, неопубл╕кован╕ м╕ркування щодо р╕зноман╕тних перекладознавчих питань. Саме у спогадах форму╓ться ╕постась Григор╕я Кочура як нос╕я езотеричного знання про переклад, що його в╕н розповсюджував серед посвячених. Послуговуючись сучасн╕шою терм╕нолог╕╓ю Дж. Голмса, доц. О. А. Кальниченко назива╓ Г. Кочура «пол╕тиком перекладу», особист╕стю, яка мала реальний вплив на формування стратег╕╖ ц╕ло╖ когорти укра╖нських перекладач╕в поетичного слова. У спогадах, що прозвучали на конференц╕╖, ч╕тко окреслюються так╕ аспекти:
1) Навчання в «╤рп╕нському ун╕верситет╕» Григор╕я Кочура. Зокрема, проректор Льв╕вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ ╤вана Франка М. О. Зубрицька, як╕й поталанило писати дисертац╕ю п╕д кер╕вництвом Г. Кочура, вважа╓ його д╕м в ╤рпен╕ т╕╓ю вир╕шальною ланкою в л╕тературному процес╕ 1960-70-х, що забезпечувала його ц╕л╕сн╕сть. «В╕льною академ╕╓ю укра╖нського художнього перекладу» назива╓ д╕м Кочур╕в голова Творчого об’╓днання письменник╕в-перекладач╕в НСП Укра╖ни В. ╤. Ткаченко.
2) Еп╕столяр╕й Г. Кочура. На необх╕дн╕сть досл╕дження ╕ публ╕кац╕╖ лист╕в Григор╕я Порфировича, блискучого та одного з останн╕х майстр╕в цього жанру, уперше вказала пров╕дний кочурознавець проф. Р. П. Зор╕вчак, зав╕дувач кафедри перекладознавства ╕ контрастивно╖ л╕нгв╕стики ╕мен╕ Григор╕я Кочура. Окрем╕ розв╕дки щодо в╕дображення перекладацького процесу в еп╕столяр╕╖ Майстра прозвучали на попередн╕х кочурознавчих конференц╕ях у допов╕дях В. Савчин,  ╢. Дейч, О. Братанич. Конференц╕я 2008 р. поповнила майбутню публ╕кац╕ю еп╕столяр╕ю новими, надзвичайно ц╕кавими матер╕алами. Р. М. Лубк╕вський назива╓ свою доб╕рку лист╕в в╕д Г. Кочура (понад 60 лист╕в) «романом у листах», який не можна залишати в арх╕в╕. Зокрема, це надзвичайно ц╕кав╕ зауваження щодо перших перекладацьких спроб молодого Лубк╕вського, як╕ той надсилав Г. Кочуру. Надзвичайно вагому ╕нформац╕ю щодо укра╖нсько╖ Шексп╕р╕ани викладено у листах Григор╕я Порфировича до М. Б. Габлевич. Тут ╕ зауваження щодо ╖╖ перших спроб перекласти Шексп╕ра (ц╕ поб╕жн╕ нотатки Г. Кочур називав «косметикою»), ╕ детальна ╕стор╕я ус╕х прим╕рник╕в ориг╕нального Шексп╕ра у б╕бл╕отец╕ перекладача, поради щодо в╕дтворення Шексп╕рово╖ гри сл╕в, «ламиголовки», м╕ркування про можлив╕сть запозичень у перекладач╕в-попередник╕в. У цих листах згаду╓ться ╕н╕ц╕йований Григор╕╓м Порфировичем 1987 р., ╕, на жаль, нереал╕зований проект текстолог╕чного досл╕дження Кул╕шевих переклад╕в Шексп╕ра. Анал╕з невольничих переклад╕в Г. Кочура на матер╕ал╕ його еп╕столярно╖ спадщини зробила асп╕рантка кафедри перекладознавства ╤. В. Уштан.
3) Вдача ╕ психолог╕я перекладача та ╖╖ вплив на перекладацьку стратег╕ю. Це, зокрема, в╕дчутно у вибор╕ твор╕в для перекладу. Як зазнача╓ Р. М. Лубк╕вський, для Кочура виб╕р твор╕в — не просто замовлення видавництва. Григор╕й Порфирович торкався больових точок ориг╕налу, а б╕ль автора ставав його власним.
4) Доля укра╖нсько╖ ╕нтел╕генц╕╖ на приклад╕ дол╕ родини Кочур╕в. «За лаштунками траг╕чно╖ гри» — так назвала сво╖ спогади М. Л. Кочур, нев╕стка перекладача, а нин╕ — заступник директора Л╕тературного музею Григор╕я Кочура в ╤рпен╕. Майже вся допов╕дь побудована на матер╕алах Державного арх╕ву СБУ щодо арешту ╕ ув’язнення Григор╕я Порфировича. Гол╕ факти, за якими — б╕ль ╕ страждання тисяч ╕ тисяч укра╖нських ╕нтел╕гент╕в т╕╓╖ доби.
На перетин╕ мемор╕ального ╕ наукового кочурознавства лежить широко обговорювана проблема мовленн╓во╖ особистост╕ Г. Кочура та його мовотворчо╖ д╕яльност╕. Майже у кожн╕й допов╕д╕-спогад╕ тих, кому поталанило сп╕лкуватися з Григор╕╓м Порфировичем, вчуваються неповторн╕, властив╕ лише йому ╕нтонац╕╖, проскакують його новотвори ╕ ключов╕ слова. Видатний перекладач ╕ перекладознавець А. О. Содомора у сво╖й допов╕д╕ окреслив в╕дм╕нн╕сть перекладацько╖ стратег╕╖ Г. Кочура ╕ М. Лукаша на приклад╕ ╖хн╕х ключових сл╕в – «брин╕ти, брин╕ння» та «порив». Проф. Харк╕вського гуман╕тарного ун╕верситету «Народна укра╖нська академ╕я» В. О. Подм╕ног╕н висунув ц╕каву г╕потезу, що Г. Кочур ╕ М. Лукаш свого часу взялися реформувати мову, оск╕льки в ориг╕нальн╕й укра╖нськ╕й л╕тератур╕ р╕вних ╖м титан╕в не знайшлося.
Власне наукова частина виголошених допов╕дей вир╕знялася жанровим та засадничим розма╖ттям — в╕д надзвичайно глибоких теоретичних узагальнень щодо перекладно╖ ╕ перекладознавчо╖ спадщини Майстра до детального анал╕зу невеликих переклад╕в. Витоки кочурознавства, його здобутки ╕ перспективи вивчення доробку перекладача окреслила у сво╖й допов╕д╕ проф. Р. П. Зор╕вчак. Проф. Ки╖вського нац╕онального ун╕верситету ╕мен╕ Тараса Шевченка О. ╤. Чередниченко висв╕тлив Кочурову концепц╕ю перекладу, що вдало по╓днувала джерелоцентризм з елементами адаптац╕╖ (в╕д версиф╕кац╕йно╖ до ╕деолог╕чно╖). Одн╕╓ю з ключових проблем конференц╕╖ стала постать  Г. Кочура у контекст╕ його доби та творчих контакт╕в. На цьому, зокрема, зупинилися Т. В. Шм╕гер («Григор╕й Кочур та досл╕дження ╕стор╕╖ укра╖нського художнього перекладу у 1950-1970-х рр.»), В. Р. Савчин («Лукаш╕ана Григор╕я Кочура»), О. Я. Волошин («Микола Зеров як перекладознавець: кр╕зь призму праць Григор╕я Кочура»), ╤. М. Одрех╕вська («Профес╕йн╕ та особист╕ контакти Григор╕я Кочура з В╕ктором Копт╕ловим»).
Анал╕з перекладацького доробку Григор╕я Кочура проводився на чотирьох секц╕ях ╕ охопив переклади з давньогрецько╖ (Л. М. Глущенко), латини та румунсько╖ (С. М. Лучанин), ╕тал╕йсько╖ (О. М. Шклярук), англ╕йсько╖ (О. С. Медв╕дь, Г. М. Пехник, А. Б. Кам’янець, Н. В. Шевчук), н╕мецько╖ (А. Й. Паславська, Т Р. Кияк, ╤. М. Зимомря, Ю. О. Наняк), рос╕йсько╖ (С. ╤. Григорук). Серед допов╕дач╕в були ╕ маг╕странти кафедри перекладознавства ╕ контрастивно╖ л╕нгв╕стики ╕мен╕ Григор╕я Кочура. Особливе зац╕кавлення викликала допов╕дь студента ╕з В’╓тнаму Нгуена Нят Туана, який проанал╕зував поез╕ю Шелл╕ “Ozymandias” в укра╖нських ╕ в’╓тнамських перекладах.
Окрема секц╕я була присвячена Шексп╕р╕ан╕ Григор╕я Кочура. ╥╖ в╕дкрила найвидатн╕ший англомовний перекладач укра╖нського поетичного слова В╕ра Р╕ч, яка запропонувала сво╓ прочитання Шексп╕рового «Гамлета» кр╕зь призму перекладу Г. Кочура. Допов╕дач зачепила проблему р╕вноваги точност╕ ╕ художност╕ у переклад╕, зосередивши особливу увагу на в╕дтворенн╕ «темних м╕сць», гри сл╕в ╕ багатозначност╕, мовно╖ характеристики персонаж╕в, а також на зсувах, породжених граматичними розб╕жностями двох мов. На секц╕╖ обговорили загальн╕ питання теоретично╖ ╕ перекладно╖ Шексп╕р╕ани Г. Кочура (М. Б. Габлевич, О. В. Дзера) та з╕ставили перекладацьк╕ стратег╕╖ Г. Кочура ╕ М. Рудницького щодо в╕дтворення «Гамлета» (А. Р. Василик).
Важливою частиною конференц╕╖ стала презентац╕я першого тому зб╕рника «Григор╕й Кочур. Л╕тература ╕ переклад», який уперше об’╓днав матер╕али, розпорошен╕ по р╕зних арх╕вах в Укра╖н╕ та поза нею.
Як зазначив на п╕дсумковому пленарному зас╕данн╕ А. О. Содомора, «конференц╕я була врожайною на думки ╕ почуття». У кожн╕й допов╕д╕, кожн╕й дискус╕╖ чи позасекц╕йн╕й дружн╕й бес╕д╕ в╕дчувалася присутн╕сть Григор╕я Кочура, який для когось ╕з присутн╕х був другом чи побратимом, для ╕нших, молодших, — символом, але для вс╕х – Учителем ╕ Майстром.
Oксана ДЗЕРА.
м. Льв╕в.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #4 за 23.01.2009 > Тема "Українці мої..."


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6812

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков