Пошук по сайту
Пошук:

Теми
З перших уст (2736)
З потоку життя (5825)
Душі криниця (3286)
Українці мої... (1425)
Резонанс (1439)
Урок української (985)
"Білі плями" історії (1620)
Крим - наш дім (531)
"Будьмо!" (259)
Ми єсть народ? (235)
Бути чи не бути? (70)
Писав писака (23)
На допомогу вчителеві (126)
Мовно-комп'ютерний конкурс (108)
Порадниця (108)
Смішного! (97)
Додатки
"Джерельце" (830)
"КримСПОРТ" (132)

Архiв
Архiв газети в pdf
Редакцiя
Форуми
Книга вiдгукiв

Iншi статтi цiеї теми
РЕЛ╤Г╤ЙН╤СТЬ, В╤РА, АВТОКЕФАЛ╤Я
Здавалося б, ясно означено в Писанн╕: Богу Богове, а кесарю кесареве. Сумно, але ж ╕ сьогодн╕...


ЛОВИ ЗЛОД╤Я?
Не хот╕лося б нагадувати, але ж вс╕ ╕ так здогадуються, хто голосн╕ше за ус╕х кричить "лови...


«УКРА╥НЦ╤ МО╥! ПРОБУД╤ТЬСЯ, НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖ╤!» (Данило КОНОНЕНКО)
Прес-рел╕з ╕ запрошення були роз╕слан╕ на десятки адрес, Сп╕лка журнал╕ст╕в розташована у...


ДОВ╤РА, ЯКУ НЕ МОЖНА ЗРАДИТИ
Але то пан Шкляр. А що ж укра╖нська держава?


«ВАШУ ДУМКУ… ВЗЯТО ДО В╤ДОМА»
Неймов╕рно, але к╕лька дн╕в тому з М╕н╕стерства культури на це звернення над╕йшла в╕дпов╕дь,...




Розсилки
Тут Ви можете підписатися на розсилку анонсів статей нових випусків нашої газети. Для цього вкажіть свій e-mail.

E-mail адрес:














Гостям Севастополя



FaceBook

Twitter









оНЦНДЮ Б сЙПЮ©МЁ
Головна сторiнка > Текст статти
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема "Резонанс"
Версiя для друку
Обговорити в форумi

#5 за 30.01.2009
ДЕК╤ЛЬКА СЛ╤В ЩОДО МАЙБУТНЬОГО КРИМСЬКО-УКРА╥НСЬКОГО ФОРУМУ

«Було колись на Вкра╖н╕ -
рев╕ли гармати...»
Т. Г. Шевченко

Згадалось мен╕ недавн╓ минуле, коли прочитав на 5-й стор╕нц╕ «Кримсько╖ св╕тлиц╕» про чергове зас╕дання Оргком╕тету стосовно проведення Конгресу Укра╖нсько╖ громади Криму та коментар╕ Смолятича в допис╕ «Укра╖нц╕ Криму - ╓днаймося». У 90-х роках минулого стол╕ття в╕дбулись два з’╖зди укра╖нц╕в Криму, спонсорован╕ Колесн╕ковим. На останньому брав участь св╕тло╖ пам’ят╕ В’ячеслав Чорнов╕л та ╕нш╕ пров╕дники Руху. Були створен╕ Пров╕д ╕ Рада, до яко╖ я був обраний.
Тод╕ Укра╖на стверджувалась як незалежна держава в умовах шаленого опору, особливо в Криму, тому ╕ наш╕ завдання були б╕льш суворого плану. Та чи сутт╓во зм╕нились пол╕тичн╕ обставини сьогодн╕?! Питання риторичне, тому в╕дпов╕дь в╕дома!
Пропозиц╕╖ Смолятича ц╕кав╕ ╕ незаперечн╕. Та чи вс╕ вони однаково сво╓часн╕?! Чи ма╓мо ми сьогодн╕ укра╖нську Укра╖ну?! На згаданих Конгресах до нас демонстративно заходили «козаки» в нев╕домих одностроях ╕ з нагайками. Вони й дотепер ходять по м╕стах Криму та ще й охороняють пам’ятники Катерин╕ II у Севастопол╕ та Одес╕, збудован╕ в╕дверто нам на глум! Кругом нас в╕тренки, симоненки, грач╕ ╕ рег╕онали, за яких голосу╓ половина Укра╖ни. Тобто половина укра╖нц╕в ще не вважа╓ себе громадянами незалежно╖ держави. У Криму б╕льш╕сть парт╕йних ╕ громадських орган╕зац╕й пророс╕йськ╕. Наприклад, у Керч╕ п╕д час останн╕х м╕сцевих вибор╕в ре╓струвалась парт╕я з назвою (без гумору) Парт╕я пол╕тики Пут╕на (!).
Нам поблажливо кажуть, що демократ╕я обумовлю╓ толерантн╕сть до опонент╕в. Це так! А якщо опоненти - в╕дверта 5-та колона ╕ншо╖ держави чи в╕двертий ворог незалежност╕ Укра╖ни, що прикрива╓ться «слов’янськими союзами» та готовий повернути нас у московський хомут, де ми були 350 рок╕в?!
У сучасну епоху прискореного розвитку сусп╕льства укра╖нц╕ не можуть 40 рок╕в ходити по пустел╕, поки вимруть вс╕ народжен╕ в рабств╕. Тому боротьба проти тютюнопал╕ння, алкоголю ╕ гральних автомат╕в важлива ╕ нав╕ть необх╕дна, але не може визначатись як головне пол╕тичне завдання. У сучасних умовах нам недоц╕льно створювати орган╕зац╕ю на зразок Арм╕╖ порятунку у США.
Громада, як можна зрозум╕ти, плану╓ться як позапарт╕йна, громадська, тобто як сум╕ш прихильник╕в чи нав╕ть член╕в будь-яких парт╕й. Що ж там будуть робити комун╕сти ╕ рег╕онали?!
╢ й ╕нш╕ пропозиц╕╖ Смолятича, як╕ я вважаю хибними. Наприклад, в╕дновлення графи «нац╕ональн╕сть» у паспортах громадян Укра╖ни. По-перше, у цив╕л╕зованих кра╖нах не визнача╓ться назва етносу у паспортах (там, де паспорти ще ╓). Взагал╕, терм╕н «нац╕ональн╕сть» не наукове й ╕снувало т╕льки у Радянському Союз╕. ╢ поняття «нац╕я», що ╕дентичне громадянству (╕ пишеться у м╕жнародних паспортах). По-друге, якщо ввести цю графу, то громадяни ╕нших етнос╕в по закону будуть змушен╕ у паспортах ф╕ксувати, що вони не належать до титульно╖ нац╕╖. Для чого тод╕ створювати ╖м комплекс «окрем╕шност╕»?! Чи буде це сприяти консол╕дац╕╖ Укра╖ни?!
Заперечую також пропозиц╕ю про в╕дновлення смертно╖ кари. Вже доведено, що корист╕ в╕д не╖ менше н╕ж зла. Якщо ми повернемось до страти, тод╕ в ╢вроп╕ н╕хто з нами ╕ розмовляти не захоче при наших нам╕рах вступити в ╢С чи НАТО.
Б╕льш╕сть завдань, визначених Смолятичем, ╓ рац╕ональними. Д╕йсно, нам потр╕бне ствердження укра╖нсько╖ мови як ╓дино╖ державно╖. Якщо допустимо введення рос╕йсько╖, якою, на жаль, розмовля╓ б╕льш╕сть укра╖нц╕в п╕сля 350-р╕чно╖ русиф╕кац╕╖, то укра╖нська просто зникне. Необх╕дний повний перех╕д осв╕ти на укра╖нську мову. Важлив╕: розвиток укра╖нсько╖ культури, традиц╕й, мистецтва, п╕льгов╕ умови для видання укра╖нсько╖ л╕тератури, л╕кв╕дац╕я «попси» на телебаченн╕ та багато ╕ншого. Все це загалом визнача╓ться як укра╖н╕зац╕я, - терм╕н, що нашими «опонентами» сприйма╓ться ╕стерично. Але ж це просто наш ренесанс! 
В ланцюгу пол╕тичних чинник╕в я би звернув особливу увагу на головну ланку, якою ╓ зовн╕шн╕й, геопол╕тичний фактор, в╕д якого сутт╓во залежить внутр╕шн╕й стан держави.
Нещодавно св╕т под╕лявся на дв╕ частини - соц╕ал╕стичний таб╕р (в обох розум╕ннях) ╕ групу цив╕л╕зованих ╕ розвинутих кра╖н, умовно кажучи - Зах╕д. Цей розпод╕л можна визначити ╕ б╕льш загально, як ╢вропу ╕ Аз╕ю. У перш╕й частин╕ - демократичний устр╕й, ефективна економ╕ка, високий р╕вень життя, ╓днання суверенних держав для внутр╕шньо╖ злагоди ╕ захисту в╕д зовн╕шньо╖ агрес╕╖. У друг╕й - тотал╕таризм, агресивна ╕деолог╕я, централ╕зоване керування економ╕кою, порушення прав людини, б╕дн╕сть. Звичайно, передумовами ╕снування таких режим╕в ╓ економ╕чна ╕ культурна в╕дстал╕сть. Але ╓ ╕ зворотн╕й вплив, якщо розвинута кра╖на знаходиться п╕д впливом чи окупац╕╓ю тотал╕тарно╖ держави. Наприклад, деяк╕ ╓вропейськ╕ кра╖ни, як╕ п╕сля Друго╖ св╕тово╖ в╕йни опинились п╕д радянським диктатом, були змушен╕ впроваджувати комун╕стичну ╕деолог╕ю, мати соц╕ал╕стичний тип економ╕ки, а тому мати низький р╕вень життя пор╕вняно з кра╖нами з ╕дентичним етносом та демократичним устро╓м. Згадаймо ФРН та НДР або П╕вденну ╕ П╕вн╕чну Коре╖. Тому багато чого залежить у наш╕й держав╕ й у нашому житт╕ в╕д того, до якого св╕ту ми будемо належати, бо геопол╕тичний чинник ще не зник. Сучасна Рос╕я, як ми бачимо, ще не позбавилась свого ╕мперського, тотал╕тарного стану. Потрапити в сферу ╖╖ впливу чи знову возз’╓днатись в якийсь там «союз», як це загрожу╓ Б╕лорус╕, значить знову при╓днатись до Аз╕╖.
Укра╖на ма╓ пройти св╕й ╕сторичний шлях побудови незалежно╖, демократично╖ ╕ заможно╖ держави, але у склад╕ ╕ п╕д захистом ╢вропейського Союзу та НАТО в╕н буде коротший. В╕дносини з п╕вн╕чним сус╕дом будуть як ╕ у ╕нших ╓вропейських державах - р╕вних ╕ суверенних, без «братських» п╕льг ╕ сумн╕вних вимог пот╕м.
Оце ма╓ бути головною ╕де╓ю Громади, а значить - ╖╖ пропаганди, виховання молод╕ (а то у нас уже в╕дновились п╕онерськ╕ та комсомольськ╕ орган╕зац╕╖) ╕ р╕зних заход╕в та акц╕й! Слава Укра╖н╕!
В. БРЯНЦЕВ,
доктор географ╕чних наук, професор, член НРУ.
м. Керч.

ТИМ ЧАСОМ…

«У РОЗБРАТ╤ – ГЛУХ╤...»

Святкування Дня Соборност╕ у Севастопол╕ традиц╕йно проводять б╕ля пам’ятника Тарасов╕ Шевченку. До п╕дн╕жжя стату╖ кладуть кв╕ти кер╕вники м╕ста, в╕йськов╕, громадськ╕ орган╕зац╕╖, м╕сцев╕ осередки пол╕тичних парт╕й та перес╕чн╕ громадяни, яким не байдужа доля незалежно╖ Укра╖ни. З кожним роком з╕брання ста╓ все численн╕шим. Цей р╕к також не став винятком, проте громада в╕дзначилася черговим витком розбрату, який, дума╓ться, с╕ють пол╕тики вказ╕вками згори. Обурений таким п╕дходом до загальноукра╖нського свята севастополець звернувся до редакц╕╖ газети...
Володимир ╤ванович Бевз мешка╓ в м╕ст╕ з 1966 року. Народився в╕н у сел╕ Сокиринц╕, що на Хмельниччин╕, був кадровим в╕йськовим, а зв╕льнившись в запас, став викладачем Севастопольського морського коледжу. До реч╕, одразу попередив кер╕вництво навчального закладу, що викладатиме предмет укра╖нською. В╕н – активний читач “Кримсько╖ св╕тлиц╕”: передплачу╓ ╖╖ для себе, але п╕дшивку трима╓ не вдома, а в б╕бл╕отец╕ коледжу, розширюючи тим самим коло читач╕в газети. А ще дару╓ друзям передплату “КС” до дня народження. На дозв╕лл╕ пан Бевз пише в╕рш╕. Каже, що на висок╕ лаври не претенду╓, але рад╕╓, коли знаходиться вдячний слухач його творчого доробку.
До Дня Соборност╕ в╕н готувався заздалег╕дь, написав в╕рша й хот╕в прочитати його з╕бранню б╕ля пам’ятника Тарасов╕ Шевченку, бо саме там завжди в╕дзначають цю дорогу кожному укра╖нцев╕ дату. Йому болить розбрат, що, як прокляття, в╕ками тяж╕╓ над сп╕вв╕тчизниками: за роки незалежност╕ укра╖нство, на його переконання, так ╕ не спромоглося згуртуватися.
За тиждень до свята Володимир ╤ванович в╕дв╕дав “Просв╕ту”, ╕, прочитавши в╕рша там, отримав, так би мовити, благословення на виступ б╕ля пам’ятника Тарасов╕. Окрилений, в╕н прибув до м╕сця под╕╖ на годину ран╕ше й був здивований, побачивши там з╕брання м╕сцевого парт╕йного осередку БЮТ з б╕ло-сердечними прапорами. Каже, що здивувався окрем╕шн╕стю громади, а ще тим, що серед парт╕йних б╕ло-сердечних стяг╕в не було жодного державного жовто-блакитного прапора. Серед з╕брання побачив знайомих, показав щойно написаного в╕рша, отримав пропозиц╕ю його прочитати й нав╕ть “з╕рвав” оплески. На цьому, на черговий подив нашого героя, святкування БЮТ╕вц╕в ╕ зак╕нчилося. Поклавши кв╕ти, вони згорнули прапори й п╕шли геть.
Чому б╕ло-сердечним треба було того дня в╕докремитися в╕д громади, не зрозум╕в н╕хто. Володимир ╤ванович каже, що намагався д╕знатися у свого знайомого з м╕сцевого парт╕йного осередку БЮТу, чому вони йдуть геть. Останн╕й в╕дпов╕в, що залюбки залишився б, але таким було розпорядження пол╕тради, яке в╕н мусить виконувати.
Того дня нав╕ть кер╕вництво двох г╕лок влади м╕ста тимчасово замирилося: до пам’ятника прибули голова м╕сько╖ держадм╕н╕страц╕╖ Серг╕й Куницин та голова м╕ськради Валер╕й Саратов. Оркестр ВМС ЗС Укра╖ни блискуче виконав Г╕мн держави, карбуючи крок, пройшла Почесна варта. Наш автор ще раз отримав пропозиц╕ю прочитати в╕рша ╕ ще раз йому аплодували. Здавалося б, все добре, та, на жаль, святкового настрою не було. Адже рядки власного в╕рша лише п╕дтвердилися реальн╕стю: таки “... в╕д розбрату глух╕, укра╖нц╕ забули про свою одв╕чну мр╕ю-волю. ╤ Майдан розсипа╓ться на друзки... в╕д того, що змагаються, хто вище прапор зд╕йме...”.
П╕сля тяжких роздум╕в Володимир ╤ванович зателефонував до редакц╕╖ “Кримсько╖ св╕тлиц╕” й розпов╕в, як прийшов до Тараса з в╕ршем, дв╕ч╕ по черз╕ його читав двом громадам, дв╕ч╕ отримав оплески, але соборност╕ того дня так ╕ не в╕дчув. Каже, що соборн╕сть ма╓ бути в душах ╕ серцях. Й допоки того не буде, городяни, здеб╕льшого рос╕яни за походженням, не розум╕тимуть укра╖нську громаду Севастополя. А значить, ╕ державност╕ в нашому рег╕он╕ бракуватиме ще довго. В╕н переконаний, що жоден зовн╕шн╕й ворог не завдав наш╕й держав╕ б╕льшо╖ шкоди, н╕ж ми сам╕, укра╖нц╕, бо не здатн╕ до порозум╕ння та об’╓днання через власн╕ амб╕ц╕╖. Скр╕зь ╕ всюди кв╕тне лжепатр╕отство й гетьманщина. Нав╕ть кв╕ти, що лягають до п╕дн╕жжя пам’ятника Тарасов╕, в’янутимуть в╕д нещирих помисл╕в сп╕вв╕тчизник╕в...

Роздуми читача “КС”
записала Л╕д╕я Степко.

Версiя для друку
Обговорити в форумi
"Кримська Свiтлиця" > #5 за 30.01.2009 > Тема "Резонанс"


Постiйна адреса статтi: http://svitlytsia.crimea.ua/?section=article&artID=6826

 

Редакцiя :
95006, м. Сiмферополь, вул. Гагарiна, 5, 2-й поверх, кiмн. 13-14
тел: (0652)51-13-24; E-mail: kr_svit@meta.ua
Адмiнiстратор сайту : Микола Владзiмiрський
Веб-майстер : Олексiй Рибаков